Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №728/1575/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 728/1575/26 Головуючий у 1 інстанції Сороколіт Є. М.

Провадження № 33/4823/727/26

Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Куценка М. О., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 21 липня 2026 року у справі за протоколом про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВС Т А Н О В И В:

Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 21 липня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 (далі також Водій або Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності) 20 червня 2026 року о 23 год 15 хв в с. Митченки по вул. Польова, буд. 15, керував мотоциклом марки ХY 250GY-6C, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху (далі також ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України Про Правила дорожнього руху від 10.10.2001 № 1306.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що жодним чином не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, після виконання вимоги про надання доказів його керування транспортним засобом працівниками поліції. Вказує, що протокол про вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП складено за відсутності відповідних достатніх доказів про вчинення вказаного правопорушення. Стверджує, що були порушені принципи повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи, а прийняте рішення ґрунтується на припущеннях та суб`єктивній думці без врахування доказів, які підтверджують його невинуватість у вчиненні даного діяння.

ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату місце та час судового засідання з апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції, до суду не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення не надходило, що відповідно до положень ст.. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах, визначених ст. 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

За змістом статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність події та складу адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оцінка доказів здійснюється судом на підставі внутрішнього переконання, сформованого за результатами їх всебічного, повного, безпосереднього й об`єктивного дослідження у сукупності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна у його вчиненні особа, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції доказами, що передбачені статтею 251 КУпАП:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР №698599 від 20.06.2026 року;

- довідкою від 26.06.2026 № 80762-2026, виданою відділенням поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області стосовно наявності у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, посвідчення водія від 29.05.2021 серії НОМЕР_2 ;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 20.06.2026 і направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.06.2026 підтверджується, що водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі;

- диском із відеозаписом.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі за змістом - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та огляду на відповідний стан.

Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 3 статті 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

За приписами п. 6-7 розділу ІІ Інструкції огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Так, достатньою правовою підставою для перевірки особи на відповідний стан сп`яніння є виявлення у неї передбачених Інструкцією зовнішніх ознак, які дають обґрунтовані підстави припускати можливе перебування у такому стані. Встановлення або спростування безпосередньо стану алкогольного сп`яніння здійснюється під час відповідного огляду на місці зупинки за допомогою спеціального приладу, а бо ж в закладі охорони здоров`я у визначеному законом порядку.

Варто зазначити, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом зафіксовано відеозаписом з нагрудної камери поліцейського: на ньому чітко видно, що вказана особа рухалась назустріч працівникам поліції, перебуваючи за кермом мотоциклу. Зупинка транспортного засобу відбулась у полі зору поліцейських, що виключає будь-які сумніви щодо особи водія.

Крім того, з відеозапису встановлено, що після зупинки транспортного засобу, працівниками поліції ОСОБА_1 було повідомлено про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння. Після не однократної вимоги пройти огляд на стан сп`яніння, ОСОБА_1 відмовився, висуваючи вимоги надати відео підтвердження, що він керував транспортним засобом.

Таким чином, наведений відеозапис підтверджує факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я.

Доводи апелянта про те, що поліцейський не надав відеозапис, де зафіксовано як він їхав на мотоциклі, не спростовує факту відмови водія від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я, тобто порушення водієм вимог п.2.5 ПДР, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та має наслідком притягнення до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення, встановленого санкцією даної норми закону.

Апеляційний суд виходить із того, що правова оцінка поведінки особи при вирішенні питання про наявність чи відсутність відмови від проходження огляду не може обмежуватися виключно буквальним сприйняттям окремих висловлювань. Вирішальне значення має реальний зміст поведінки особи та її фактичні дії. Якщо особа формально заявляє про згоду пройти огляд, але одночасно висуває умови, які законом не передбачені, така поведінка за своїми правовими наслідками є тотожною відмові від його проходження.

Інше тлумачення фактично дозволяло б будь-якій особі уникнути виконання вимог статті 266 КУпАП шляхом висунення необмеженої кількості умов, не передбачених законом, що суперечило б як меті законодавчого регулювання, так і самому призначенню процедури огляду на стан сп`яніння.

ОСОБА_1 своїми діями та поведінкою показав ставлення щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, те, що такий огляд він проходити не буде, що зафіксовано технічними засобами відеозапису. Отже, дії працівників поліції відповідають вимогам статті 266 КУпАП.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції вірно встановив обставини вчинення правопорушення водієм ОСОБА_1 , надав належну оцінку доказам в їх сукупності та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до статті 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд не встановив таких порушень норм матеріального чи процесуального права, які ставили б під сумнів законність та обґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За встановлених обставин доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відтак підстав для скасування чи зміни постанови Бахмацького районного суду Чернігівської області від 21 липня 2026 року апеляційний суд не встановив, у зв`язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 21 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяМ. О. Куценко