Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №742/6796/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

20 серпня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 742/6796/25

Головуючий у першій інстанції – Павлов В. Г.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1173/26

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Скрипка А.А., Шарапова О.Л.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Європейська агенція з повернення боргів»

Відповідач: ОСОБА_1

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 лютого 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (суддя Павлов В.Г. ), ухвалене у м. Прилуки ,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-735113 від 26 лютого 2020 року в розмірі 23520 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 26 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» був укладений Договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту №00-735113, право вимоги за яким відповідно до укладеного договору факторингу між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» №22122022/2 від 22 грудня 2022 року перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Відповідач умови кредитного договору не виконував, тому утворилась заборгованість у розмірі 23520 грн, яка складається з заборгованості за кредитом - 8 400 грн та заборгованості за процентами - 15120 грн, яку просить позивач стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 лютого 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №00-735113 від 26 лютого 2020 року в розмірі 23520 грн, судовий збір у розмірі 3028 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що сукупність наданих позивачем, а також отриманих на вимогу суду доказів беззаперечно підтверджує отримання за кредитним договором №00-735113 від 26 лютого 2020 року визначену умовами договору суму кредитних коштів у розмірі 7000 грн та 1400 грн, які були зараховані як комісія за видачу кредиту. Сторонами узгоджений строк кредитування становить 30 днів, водночас за умови наявності заборгованості строк дії кредиту автоматично продовжується не більше 60 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки до 26.05.2022 року. Нарахування відсотків здійснювалось позивачем в межах строку дії договору та у розмірі передбаченому умовами договору. Матеріали справи містять належні та достатні докази на підтвердження набуття права вимоги за кредитним договором №00-735113 від 26 лютого 2020 року. При цьому судом враховано, що реєстри боржників містять інформацію щодо великої кількості боржників, що є банківською таємницею, розкриття якої має здійснюватись у визначеному законом порядку, а тому позивачем ТОВ ФК «« Європейська агенція з повернення боргів» надані вимоги з реєстру боржників, що містять лише дані про відповідача, задля захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. ОСОБА_1 вважає помилковим висновок місцевого суду про те, що ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, оскільки товариство на момент видачі кредиту і до 01.05.2024 року мало « Ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту», а отже виходячи з приписів Закону України « Про фінансові послуги та фінансові компанії» ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» не могло надавати послуги без відкриття рахунку. З матеріалів справи, в той же час вбачається, що ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» має відкриті рахунки, здійснює фінансову і господарську діяльність, перераховує і отримує кошти та повинен мати первинні бухгалтерські документи на підтвердження перерахування коштів. Надані до суду документи ТОВ ФК « Європейська агенція з повернення боргів» та матеріали справи не містять доказів того, що грошові кошти до договору про надання коштів у позику №00-735113 були зараховані в безготівковій формі на банківську картку відповідача саме ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» зі свого поточного рахунку. З витребуваної судом інформації щодо зарахування коштів на картковий рахунок позичальника не можливо встановити хто саме вчинив перерахування коштів та на виконання якого саме кредитного договору надійшли кошти. Існування самого факту перерахування певних коштів може свідчити про інші правовідносини не пов`язані з вимогами у межах цієї справи. Відповідач самостійно звернувся до АТ « Акцент Банк» з метою перевірки інформації наданої банком на запит суду та отримав виписку по своєму особовому рахунку в якій відсутня інформація щодо перерахування в період з 26.02.2020 року по 28.02.2020 року ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» у безготівковій формі зі свого рахунку на картковий рахунок відповідача коштів у розмірі 8400 грн. Особа, яка подала апеляційну скаргу також вважає, що судом не вірно з`ясовано обставини щодо підписання договору позики, оскільки наданий суду в якості доказу укладення кредитного договору примірник договору не містить підписів ні кредитодавця, а ні позичальника. Крім того, відповідач повідомляє суд про те, що позивач втретє подає позов до ОСОБА_1 .. Два попередні залишені судом без розгляду. Судом при розгляді зазначеної справи не розглянуте клопотання відповідача про витребування доказів, яке ним заявлялось у відзиві на позовну заяву, що призвело до порушення судом принципу змагальності у цивільному процесі.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ ФК « Європейська агенція з повернення боргів» просить суд відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін. Позивач у відзиві зазначає, що кредитний договір №00-735113 від 26 лютого 2020 року укладений у електронній формі, шляхом обміну електронними повідомленнями та підписані у порядку визначеному ст. 12 ЗУ «Про електрону комерцію». Перерахування коштів на платіжну картку відповідача за укладеним договором було здійснено оператором онлайн-послуг платіжної інфраструктури. До позивача перейшло право вимоги за кредитним договором на підставі укладеного договору факторингу на підтвердження чого матеріали справи містять належні докази. Інформація надана первісним кредитором з дотриманням всіх вимог законодавства, викладена в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора. Крім того, позивач вважає, що доводи і аргументи на яких грунтуються вимоги апелянта, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції є суб`єктивною думкою відповідача, яка суперечить нормам цивільного законодавства та судовій практиці у зазначеній категорії справ. З огляду на надані відповідачем докази по справі, що містять банківську таємницю можна встановити, що на ім`я ОСОБА_2 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 та здійснено зарахування коштів 26.02.2020 року о 10:57 коштів в розмірі 7000 грн одразу після укладення договору 26.02.2020 року о 10:57:48, відповідно до п.2.2 кредитного договору.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону відповідає судове рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Положеннями статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

У частинах першій та другій статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" зазначено, що автентифікація - це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 (провадження № 12-8гс23) зауважувала, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).

Аналогічні процесуальні положення закріплені у пункті 1 частини другої статті 76 ЦПК України та частині третій статті 100 ЦПК України.

Подання електронного доказу в паперовій копії саме собою не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу у випадку, якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (див.: постанови Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 травня 2025 року у справі № 199/9897/22 викладено висновок: "Наказ про передання земельної ділянки у власність, внесений до електронної системи (Електронний документообіг), існує як електронний документ, має юридичну силу оригіналу, якщо він оформлений відповідно до вимог чинного законодавства. Електронний документ, створений з дотриманням вимог законодавства, має таку ж юридичну силу, як і документ на паперовому носії. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях. Оцінка електронного доказу здійснюється судом на загальних підставах, передбачених статтею 89 ЦПК України.".

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Оскільки електронний підпис не завжди може міститися безпосередньо на самому електронному документі або в файлі, який містить цей документ, а може існувати окремо, поєднуючись із електронним документом лише логічно, то з технічної точки зору оригінал електронного документу може зберігатися в декількох файлах, на декількох веб-сторінках, серверах тощо. Тому ознайомлення з таким оригіналом може передбачати вчинення таких дій, як, наприклад: (а) візуальний огляд веб-сторінок, на яких розміщено електронний документ та його електронний підпис; (б) візуальний огляд файлу, в якому зберігається електронний документ, а також акаунту учасника справи на сервісі електронної пошти, який підтверджує, що певній особі засобами електронної пошти надсилався саме цей файл і саме з цього акаунту учасника справи; (в) візуальний огляд інформаційно-комуніційної системи, власником якої створено електронний документ та можливість авторизуватися в цій системі для її користувачів, а також отримати від власника системи відповідний електронний документ за допомогою технічних засобів цієї системи або іншої.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 у справі №524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

На підтвердження заявлених вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» надало копію договору про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 00-735113 від 26.02.2020 року укладеного між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 ; копію договору факторингу з додатками, а також розрахунок заборгованості.

Зі змісту вказаного договору про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту вбачається, що він був укладений в електронній формі з використанням електронного підпису.

Так, згідно до наявного в матеріалах справи договору про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 00-735113 від 26.02.2020 року укладеного між ТОВ " КАЧАЙ ГРОШІ " та ОСОБА_1 кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісії та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Цільове призначення кредиту: на споживчі потреби.

Сума кредиту складає 8400.00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк дії кредиту: 30 днів, позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю 27 березня 2020 року або в іншу дату, що визначається після здійснення автоматичного продовження строку дії кредиту у порядку передбаченому п.1.3.1-1.3.3 цього договору.

Процентна ставка визначена в п.1.4 в розмірі 2.00 % в день, тип процентної ставки фіксована.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку в сумі 8400 грн на картку позичальника № НОМЕР_2 .

За використання системи для дистанційного отримання кредиту позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 1400 грн. Позичальник доручає кредитодавцю утримати розмір зазначеної комісії з суми кредиту, що підлягає наданню позичальнику на платіжну картку в момент такого надання, Тобто на платіжну картку позичальника зараховується сума кредиту за вирахуванням зазначеної комісії, що становить 7000 грн ( п.2.2 Договору.)

Пунктом 7.10 договору сторони передбачили, що цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони кредитодавця в особистий кабінет позичальника для ознайомлення та підписання. Договір набирає чинності з моменту його підписання аналогом власноручного підпису кредитодавця, що відтворений засобами копіювання і електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється позичальнику на номер телефону повідомлений останнім у заяві на отримання кредиту. Введення позичальником коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом цього договору вважається направленням кредитодавця повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору. Договір діє до повного виконання грошового зобов`язання за договором, крім випадків припинення його дії за згодою сторін, відповідно до договору чи закону.

З наявного в матеріалах справи договору - договір підписаний від імені кредитодавця директором товариства ОСОБА_3 , а в графі позичальник зазначено ОСОБА_1 – підписано електронний підпис позичальника відтворений шляхом виконистання позичальником одноразового ідентифікатора.

Згідно графіку платежів, який є додатком № 1 до кредитного договору № 00-00-735113 від 26.02.2020 року та є його невід`ємною частиною, загальна вартість кредиту становить 13440 грн, з яких 8400 грн - сума кредиту, 5040 грн. - проценти за користування кредитом (а.с. 7- зворот), який як зазначено підписаний електронним підписом позичальника відтвореного шляхом виконистання позичальником одноразового ідентифікатора .

Матеріали справи містять Паспорт споживчого кредиту який підписано 26.02.2020 року ОСОБА_1 аналогом власноручного електронного підпису відтвореного шляхом використання споживачем свого логіна та пароля встановлених при створенні споживачем особистого кабінету на сайті https//kachay.com.ua. ( а.с.8-9)

На підтвердження наявної заборгованості за договором про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 00-735113 від 26.02.2020 року позивачем надано розрахунок заборгованості проведений ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ», відповідно до якого за договором існує заборгованість у розмірі 23520 грн, яка складається з заборгованості за кредитом - 8 400 грн та заборгованості за процентами - 15120 грн. Нарахування відсотків проведено у період з 26.02.2020 року по 26.05.2020 року.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 зазначав, що наявна в матеіалах справи копія електронного договору надана позивачем в паперовому вигляді не містить підписів його сторін договору.

Позивачем до відзиву приєднано в якості доказі належного підписання договору довідку ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» про ідентифікацію, відповідно до якої на номер НОМЕР_3 було відправлено ідентифікатор 8050F 26.02.2020 року о 10:57:48.

ОСОБА_1 приєднав на стадії апеляційного розгляду до апеляційної скарги виписку по картці № НОМЕР_2 , згідно якої 26.02.2020 року о 10:57 було зарахування по карті коштів у сумі 7000 грн, деталі операції – зарахування переказу на картку.( а.с. 128-129)

Виходячи з приписів ч. 2 ст.80, ч.7 ст.81 ЦПК України з метою встановлення обставин справи та достатності доказів, суд апеляційної інстанції приймає в якості належних доказів, докази, які були приєднані позивачем до відзиву та відповідачем до апеляційної скарги, а саме : довідку ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» про ідентифікацію, виписку по картці № НОМЕР_2 .

За клопотанням позивача судом першої інстанції ухвалою суду від 23 грудня 2025 року було витребувано у АТ « Акцент-Банк» інформацію щодо наявності та належності ОСОБА_1 картки банку за № НОМЕР_2 , а також виписку по зазначеній картці. З відповіді наданої банком на запит суду від 31.12.2025 року за №20.1.0.0.0/7-20251224/0201 вбачається, що картка № НОМЕР_4 емітована на ім`я ОСОБА_1 , інші активні картки в банку емітовані на його ім”я - відсутні. Відповідно до виписки по картці № НОМЕР_4 26.02.2020 року відображено зарахування 7000 грн.( а.с.38, 52-60)

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів звертає увагу, що за умовами укладеного договору обов`язковою передумовою укладення є його підписання шляхом введення позичальником коду одноразового ідентифікатора .

З наданої позивачем копії електронного договору у паперовому вигляді та довідки про ідентифікацію вбачається, що договір було відписано з боку кредитодавця його директором шляхом проставлення аналогом власноручного підпису кредитодавця, відтвореного засобами копіювання та позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора, що відповідає п. 7.10 договору.

Відтак, ураховуючи що укладення договору неможливе без попередньої ідентифікації позичальника, колегія суддів уважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо недоведеності факту укладення між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 договору № 00-735113 від 26.02.2020.

Банківськими виписками підтверджено зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 у сумі 7000 грн 26.02.2020 року.

Проводячи оцінку банківським випискам по картці № НОМЕР_4 , колегія суддів апеляційного суду констатує, що в п.2.1 договору зазначено номер картки № НОМЕР_4 яка емітована на ім`я ОСОБА_1 АТ « Акцент-Банк», надходження коштів у розмірі передбеному п.2.2 договору 26.02.2020 року приходить до висновку про належне виконання кредитодавцем умов договору. Саме по собі посилання в апеляційній скарзі на недоведення позивачем належними та допустимими доказами перерахування коштів саме ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» на виконання умов договору не є доказом не виконання умов договору та його некладення.

Скаржником не надано жодних доказів, які б свідчили про неправомірне використання його персональних даних, втрату контролю над номером телефону чи інші обставини, які б об`єктивно виключали можливість укладення договору саме ним.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності виписки з банківського рахунку також не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки закон не встановлює виключного переліку доказів, якими підтверджується факт надання кредиту, а надані позивачем докази у своїй сукупності є достатніми для встановлення відповідних обставин.

Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості проведений з урахуванням умов договору. Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 23520 грн, яка складається з заборгованості за кредитом - 8 400 грн та заборгованості за процентами - 15120 грн є вірним.

Досліджуючи обставини та підстави переходу права вимоги в аспекті доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на наступне.

У ч. 1 ст. 512 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами 1, 2 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

В матеріалах справи наявні належно завірені копії договору факторингу укладеного між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» № 22122022/2 від 22 грудня 2022 року, акт-прийому-передачі боржників до цього договору, витяг з реєстру боржників до договору факторингу; платіжна інструкція №19189 від 27.12.2022 року.

Відповідно до умов Договору факторингу з дати відступлення прав вимоги, клієнт перестає бути стороною за укладеними кредитними договорами, а фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами, згідно реєстру боржників та набуває всіх прав за ним.

Отже , позивачем надані достатні, належні докази на підтвердження переходу права вимоги за Договором про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту №00-735113 від 26.02.2020 року.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує на не розгляд судом його клопотання про витребування доказів, яке ним заявлялось у відзиві на позовну заяву, що призвело до порушення судом принципу змагальності у цивільному процесі.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 12 грудня 2025 року відкрито провадження у зазначеній справі та призначено справу до судового розгляду з викликом сторін на 08:10 годину 26 грудня 2025 року. Надано відповідачу строк пролтягом 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.( а.с. 38)

26.12.2025 року до суду з письмовою заявою звернувся представник відповідача в якій повідомив суд про неотримання відповідачем копії позовної заяви разом з додатками та ухвали про відкриття провадження.( а.с. 44) В цей же день було надано судом доспуп до матеріалів справи в електронному вигляді представнику відповідача. (46-48,51)

Відповідно до довідки секретаря судових засідань слухання справи не відбулось у зв`язку з заявленим клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи.(а.с.45)

08.01.2026 року на адресу суд надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи для надання часу для підготовки відзиву у справі.

В цей же день, 08.01.2026 року судом у даній справі винесено заочне рішення у справі про задоволення позовних вимог. Відзив на позовну заяву надійшов до суду 12.01.2020 року.

В подальшому за заявою відповідача заочне рішення було переглянуто та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог позивача. Розгляд справи 26.02.2026 року було проведено без участі сторін, при цьому представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Суд в мотивувальній частині рішення , яке є предметом апеляційного перегляду, прийшов до висновку про достатність доказів наданих позивачем на підтвердження права вимоги за кредитним договором № 00-735113 від 26.02.2020 року. Саме по собі не зазначення в рішенні суду про відмову у задоволенні клопотання про витребування додаткових доказів не може бути підставою для його скасування.

Звернення з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та залишення без розгляду ухвалами суду від 21.03.2024 року 13.10.2025 року поданих позовів не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та фактично зводяться до незгоди відповідача з висновками суду, повторюють доводи відзиву на позовну заяву.

При цьому, докази та обставини, на які посилається відповідач у апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні були дотримані норми матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючисьст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 лютого 2026 року у справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: Судді: