Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №675/302/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 675/302/26

Провадження № 33/820/657/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року, -

в с т а н о в и в :

Постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, проживаючого АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

За постановою суду, 27 лютого 2026 року о 02 годині 27 хвилин у м.Ізяславі Шепетівського району Хмельницької області по вул. Незалежності, поблизу буд. № 54, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MERCEDES-BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія в медичному закладі КНП «Ізяславська МБЛ» із застосуванням приладу газоаналізатор «Drager» 6510: висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 6 з результатом 1,55 проміле. Порядок проведення огляду фіксувався на нагрудний відеореєстратор.

На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Ізяславського районного суду Хмельницької області, посилаючись на те, що копію постанови не отримував. Також він військовий, який перебуває в зоні проведення бойових дій, з поважних причин пропустив строк її оскарження та через це був позбавлений можливості своєчасно ознайомитися з її змістом та реалізувати право на апеляційне оскарження.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вказує, що його вина не доведена, матеріали справи належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення не містять.

Зазначає, що працівниками поліції було безпідставно зупинено транспортний засіб, оскільки не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ним ПДР України, а тому всі наступні вимоги працівників поліції, він, як водій, не зобов`язаний був виконувати.

Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення до суду не направляв.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційну скаргу визнати такою, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні та правильно оціненими доказами.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №601652 від 27.02.2026, що у вказаний день о 02 год. 27 хв. в м.Ізяслав, по вул. Незалежності, 5, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MERCEDES-BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія в медичному закладі КНП «Ізяславська МБЛ» із застосуванням приладу газоаналізатор «Drager» 6510.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 601652 від 27 лютого 2026 року,

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27 лютого 2026 року,

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 6 від 27 лютого 2026 року,

- довідкою заступника начальника ВПД № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про видачу спеціальної відеотехніки,

- рапортом поліцейського СРПП ВПД № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області В.Калачикова від 27 лютого 2026 року про виїмку відеозапису,

- довідкою заступника начальника ВПД № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 27 лютого 2026 року про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія,

- копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 2521 103 25 від 23 грудня 2025 року,

- відеозаписом події.

Апеляційний суд приходить до висновку, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, не суперечать фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Тому, твердження апелянта про відсутність доказів у справі є необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції було безпідставно зупинено транспортний засіб не заслуговують на увагу враховуючи наступне.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

За приписами п.5 ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану як, зокрема, запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світлового та інших видів маскування.

Згідно з абзацом 3 п.8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 року №573 (далі - Порядок) на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.

Відповідно до п.5 Порядку комендантська година та встановлення спеціального режиму світломаскування запроваджується шляхом видання наказу військовим командуванням або військовою адміністрацією (у разі її утворення).

Підпункт 4 пункту 16 Порядку визначає, що патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування або пересування осіб, рух транспортних засобів, зокрема транспортних засобів іноземних, консульських установ чи представництв міжнародних організацій; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об`єктів, евакуйовувати транспортні засоби.

ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції 27 лютого 2026 року о 02:27 год., тобто, під час комендантської години, перепустки на право пересування у комендантську годину не надав.

Враховуючи вказані положення чинного законодавства України, рух особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на автомобілі в період обмежень, які запроваджені комендантською годиною, тобто, в період дії комендантської години, є достатньою та законною підставою для зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції, у зв`язку із чим зупинка транспортного засобу «MERCEDES-BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліції є правомірною.

Враховуючи, що судом не встановлено недотримання працівниками поліції вимог КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, та оцінивши кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, визнав їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність достатньою для того, щоб дійти висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.9.а. ПДР України.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, визначив вид стягнення і його розмір у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до вимог ст.33 КУпАП.

Постанова суду є законною і підстав для її скасування не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року.

Постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набира є законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Володимир БАРЧУК