Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №681/465/26 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 18 серпня 2026 р.

Справа: №681/465/26

Суддя: Барчук В. М.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 681/465/26

Провадження № 33/820/561/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Захарчука І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому в режимі відеоконференції , клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Полонського районного суду Хмельницької області від 25 травня 2026 року, -

в с т а н о в и в :

Постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 25 травня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 , місце роботи не встановлено, громадянина України,

визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

За постановою суду, ОСОБА_1 10.04.2026 о 23 год. 31 хв. поблизу будинку № 18 по вул. Квіткова у м. Полонне Шепетівського району Хмельницької області, керував транспортним засобом марки «RENAULT MASTER», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на відеореєстраторі № 913946.

Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Полонського районного суду Хмельницької області від 25 травня 2026 року.

На обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду зазначає, що ОСОБА_1 не було повідомлено про час та дату судового засідання. З 14 квітня 20226 року ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_3 , що підтверджується витягом із наказу командира військової частини. На моент розгляду справи фактично перебував у місці дислокації військової частини та виконував обов`язки військової служби, у зв`язку з чим не проживав за місцем своєї реєстрації та не мав можливості своєчасно отримувати судову кореспонденцію.

Про те, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та Полонським районним судом Хмельницької області здійснювався розгляд даної справи, останній дізнався лише 13 червня 2026 року зі слів матері.

Заслухавши пояснення адвоката Захарчука І.А., перевіривши доводи клопотання та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Нормами КУпАП встановлено, що строк на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, а з дня винесення постанови.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006).

У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007).

Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо такі підстави пропуску строку пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Тобто, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Таким чином, поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушує пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» від 29.10.2010).

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП вбачається, що 25.05.2026 суддею ухвалено рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (а/с 17-19).

Між тим, суддею першої інстанції в постанові оскаржуваної постанови зазначено, що в судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та завчасно, що встановлено даними протоколу про вчинення адміністративного правопорушення (судове засідання на 22.04.2026 о 09 год. 00 хв.) та даними трекінгу АТ «Укрпошта» №R068091542300 (судове засідання 25.05.2026). Про причини неявки суду не повідомив.

Згідно трекінгу АТ «Укрпошта» №R068091542300 ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення стосовно нього, а саме 25.05.2026 о 09.00 у Полонському районному суді Хмельницької області, що підтверджується підписом у повідомленні (а.с 14).

22 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на постанову, тобто пропустивши строк апеляційного оскарження постанови судді першої інстанції.

З урахуванням викладеного вище, вважаю, що вказана обставина не може вважатися поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду. ОСОБА_1 був обізнаний про існування адміністративного провадження щодо нього, зокрема про час та місце розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення та рішення суду першої інстанції.

Відтак, ОСОБА_1 не був обмежений у своїх конституційних правах, мав об`єктивну можливість та навіть обов`язок цікавитися станом розгляду судового провадження щодо нього.

Окрім того, згідно супровідного листа №681/465/26/3194/26 ОСОБА_1 28.05.2026 року на адресу проживання було направлено копію постанови Полонського районного суду Хмельницької області від 25.05.2026 (а/с 21) та, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вручено 04.06.2026 під підпис особисто матері останнього.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Полонського районного суду Хмельницької області від 25 травня 2026 року.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Полонського районного суду Хмельницької області від 25 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційну скаргу з додатками повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Володимир БАРЧУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua