Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №950/254/26 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м.Суми

Справа №950/254/26

Номер провадження 22-ц/816/2463/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Сидоренко А. П. (суддя-доповідач),

суддів - Сізова Д. В. , Щербаченко М. В.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТ БАНК» - Деркач Ольги Романівни на ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 05 травня 2026 року, постановлену у м. Лебедин у складі судді Чхайла О.В., в цивільній справі № 950/254/26 за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

30 січня 2026 року представник АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТ БАНК» (далі- АТ КБ «ПРИВАТ БАНК») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

18 березня 2026 року представник АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» звернувся до суду із заявою, в якій просив суд закрити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідач сплатив усю суму заборгованості, та повернути АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» сплачений судовий збір.

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 05 травня 2026 року позовну заявуАТ КБ «ПРИВАТ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Не погоджуючись із цією ухвалою суду, 12 червня 2026 року представник АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» – Деркач О.Р. звернулася до Сумського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 05 травня 2026 року про залишення позовної заяви без розгляду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (а саме — розгляду заяви Банку про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України).

Апеляційну скаргу мотивує тим, що в оскаржуваній ухвалі судом зазначено про нібито подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Водночас, така заява АТ КБ «ПриватБанк» у матеріалах справи відсутня. Натомість 19 березня 2026 року через систему «Електронний суд» Банк подав заяву про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, зумовленою повним погашенням відповідачем заборгованості станом на 17 березня 2026 року.

Отже, суд фактично змінив процесуальний намір позивача, чим порушив принцип диспозитивності, передбачений ст. 13 ЦПК України. Застосування п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України замість заявленої Банком підстави для закриття провадження призвело також до позбавлення позивача права на повернення сплаченого судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Матеріалами справи встановлено, що 30 січня 2026 року представник АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» звернувся до Лебединського районного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 10 серпня 2022 року у розмірі 31210,67 грн.

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 09 лютого 2026 року відкрите провадження у справі за вказаним позовом, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання у справі 03 березня 2026 року о 09 год. 00 хв.

18 березня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» представником позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Савіхіною А.М. подано заяву про закриття провадження у цивільній справі (зареєстровано за вхідним № 2183/26 від 19 березня 2026 року), в якій представник позивача зазначила, що станом на 17 березня 2026 року заборгованість відповідача перед позивачем повністю сплачена, що свідчить про відсутність предмета спору та, як наслідок є підставою для закриття провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Представник позивача в заяви посилається на те, що пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. При цьому провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору підлягає закриттю у випадку, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, а також коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Одночасно з цим, зазначено, що у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, є підставою для повернення позивачу сплаченої суми судового збору.

Представник позивача просить закрити провадження у справі № 950/254/26 у зв`язку з відсутністю предмету спору та повернути позивачу сплачений судовий збір.

Постановляючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції керувався пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України, відповідно до якого суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

За нормами п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Як встановлено з матеріалів справи, представником позивача 18 березня 2026 року порушено питання про закриття провадження у справі за його позовом у зв`язку з відсутністю предмету спору.

При цьому відомості про звернення позивача до суду з заявою про залишення позовних вимог без розгляду відсутні.

За відсутності заяви представника позивача по залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції не мав процесуальних підстав для залишення позову у цій справі без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

При цьому судом фактично залишилася нерозглянутою заява представника позивача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Пунктом 6 частини першої стаття 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до положень ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції допущено порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТ БАНК» - Деркач Ольги Романівни задовольнити.

Ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 05 травня 2026 року – скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий - А. П. Сидоренко

Судді: Д. В. Сізов

М. В. Щербаченко