Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №522/8260/25 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості

Дата: 19 серпня 2026 р.

Справа: №522/8260/25

Суддя: Карташов О. Ю.

Номер провадження: 22-ц/813/3583/26

Справа № 522/8260/25

Головуючий у першій інстанції Чорнуха Ю. В.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Лозко Ю.П., Кострицького В.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України)

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Стоянов Костянтин Степанович

на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 19 червня 2025 року

за заявою ОСОБА_2 про скасування судового наказу у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Історія справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» звернулося до Приморського районного суду міста Одеси з заявою про видачу судового наказу про стягнення 17813,18 грн за спожитий природний газ.

22.04.2025 року Приморським районним судом міста Одеси видано судовий наказ про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 17813,18 гривень, а також витрат зі сплати судового збору в розмірі 302,80 гривень.

Короткий зміст вимог

02.06.2025 року до суду від адвоката Стоянова К.С. надійшла заява, в якій він просить суд скасувати судовий наказ про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 17813,18 гривень.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 19 червня 2025 року заяву ОСОБА_2 про скасування судового наказу повернуто без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в порушення зазначених вимог п. 2 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу не додано документи, що підтверджують наявність у Стоянова Костянтина Степановича повноважень діяти від імені ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Стоянов Костянтин Степанович, просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким скасувати судовий наказ.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд помилково прийшов до висновку про відсутність повноважень представника заявниці, оскільки до заяви долучено ордер адвоката.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Сторони провадження своїм правом передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України не скористалися, відзив на адресу суду не надходив.

За положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ст. 369 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що у квітні 2025 року ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» в письмовій формі звернулося до Приморського районного суду міста Одеси із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка мешкає: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України», ЄДРПОУ 40121452, суми - 17813,18 грн заборгованості за спожитий природний газ за період з 01.06.2022 по 28.02.2025 та 302,8 грн судового збору.

22.04.2025 Приморським районним судом міста Одеси видано судовий наказ про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 17813,18 гривень, а також витрат зі сплати судового збору в розмірі 302,80 гривень.

06 травня 2025 копію судового наказу, заяву про видачу судового наказу та додаток до нього направлено боржнику за його адресою.

01 червня 2025 року ОСОБА_2 – представник ОСОБА_1 через засоби електронної пошти подав заяву про скасування судового наказу у справі № 522/8260/25 та додано документ, що підтверджує сплату судового збору, а саме квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки від 01 червня 2025 року, також, додано докази направлення вказаної заяви стягувачу.

Залишаючи заяву без розгляду та повертаючи її заявнику, суд першої інстанції виходив з того, що представником боржника не надано доказів повноважень, на підставі яких представник діє в інтересах боржника, тому заява не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 170 ЦПК України, оскільки боржником порушено правила щодо належного оформлення заяви про скасування судового наказу.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Заява підписується боржником або його представником.

До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України суддя постановляє ухвалу про повернення заяви про скасування судового наказу в єдиному випадку - у разі якщо подано неналежно оформлену заяву про скасування судового наказу.

Разом з тим, за змістом ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 167 ЦПК України судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом.

З огляду на зазначені норми права, у випадку належним чином оформленої заяви про скасування судового наказу з дотриманням строку подання такої заяви, суд вправі тільки скасувати судовий наказ, а стягувач вправі звернутись з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. Тобто, відсутність можливості апеляційного оскарження судового наказу обумовлена процедурою скасування судового наказу.

Таким чином, законодавець розширивши коло предметів вимог, за якими можна видати судовий наказ, виключивши можливість апеляційного оскарження судових наказів та за наявності нової процедури оскарження судових наказів, яка не передбачає залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення, виходив з того, що у випадку незгоди боржника з судовим наказом, такі вимоги стягувача не можна вважати безспірними і вони повинні розглядатись за процедурою спрощеного позовного провадження, у зв`язку з чим судовий наказ повинен бути скасований.

Представник скаржниці посилається на неврахування судом першої інстанції, що в додатках до своєї заяви про скасування судового наказу від 01.06.2025 ОСОБА_2 , представником боржниці ОСОБА_1 , вказано про наявність ордера №1522937 на представництво інтересів боржниці в Приморському районному суді міста Одеси.

Проте, як вбачається з матеріалів цивільної справи та матеріалів справи через систему «Електронний суд», фактично, такий додаток як ордер №1522937 відсутній, як і будь-яке інше підтвердження повноважень на представництво ОСОБА_1 в Приморському районному суді міста Одеси.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу не відповідає вимогам ст. 170 ЦПК України щодо відсутності документів, що підтверджують наявність у Стоянова Костянтина Степановича повноважень діяти від імені ОСОБА_1 .

За таких обставин, виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про повернення заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу.

При цьому апеляційний суд зауважує, що повернення заяви про скасування судового наказу не перешкоджає повторному зверненню боржника із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення, з урахуванням вимог ст. 170 ЦПК України.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, зокрема про постановлення оскаржуваної ухвали з порушеннями норм процесуального права, є безпідставними.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Також, колегія суддів зазначає, що у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Стоянов Костянтин Степанович - залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 19 червня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді Ю.П. Лозко

В.В. Кострицький

Оригінал: reyestr.court.gov.ua