Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №496/4160/20 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1483/26

Номер справи місцевого суду: 496/4160/20

Головуючий у першій інстанції Пасечник М. Л.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю секретаря судового засідання Булацевської Я.В., розглянувши клопотання адвоката Погрібної Тетяни Сергіївни про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою адвоката Погрібної Тетяни Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 04 грудня 2020 року по адміністративній справ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 04 грудня 2020 року року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

29.06.2026 року на адресу суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга адвоката Погрібної Тетяни Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 04 грудня 2020 року, в якій апелянт просив оскаржувану постанову скасувати та провадження у справі закрити на підставі п.1ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Разом з апеляційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначали, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не отримував, участі у судовому розгляді не брав та про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлений не був. Будь-якої інформації про результати розгляду справи він не отримував. Виконавче провадження щодо примусового стягнення штрафу та судового збору не відкривалося, вимоги органів державної виконавчої служби йому не надходили, штраф та судовий збір у добровільному порядку він не сплачував. За таких обставин у апелянта були об`єктивні підстави вважати, що складений працівниками поліції адміністративний протокол не став предметом судового розгляду. Про існування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався лише у травні 2026 року під час самостійного ознайомлення з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень. До цього часу він не мав жодної інформації про ухвалення зазначеного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.

За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Отже, нормами діючого законодавства чітко встановлено, що строк на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, або ознайомлення з матеріалами справи, а з моменту винесення постанови.

В той же час, за правовим змістом зазначених норм КУпАП, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений особі, яка подала апеляційну скаргу, тільки виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об`єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.

При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.

Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності (п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008; п. 47 рішення у справі «Устименко проти України», від 29.10.2015).

Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

Оскаржувану постанову ухвалено 04.12.2020 року Біляївським районним судом Одеської області.

З мотивувальної частини оскаржуваної постанови встановлено, що ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, на 30.10.2020 року повідомлявся через протокол, з яким був ознайомлений та в якому наявний його підпис. В судове засідання 04.12.2020 року ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки не повідомив, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 свою провину у вчиненні вказаного правопорушення визнав, та зазначив, що 30.09.2020 року вжив алкоголь (пиво), після чого керував автомобілем ЗАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 , на експертизу їхати відмовився, з протоколом ознайомлений та згоден.

Відповідно до відомостей з ЄДРСР встановлено, що постанова Біляївського районного суду Одеської області від 04.12.2020 року надіслана до реєстру 07.12.2020, зареєстрована 08.12.2020 та забезпечена надання загального доступу 09.12.2020.

Згідно картки руху документу у підсистемі «Електронний суд» встановлено, що адвокат Погрібна Т.С. копію оскаржуваної постанови отримала у електронному кабінеті 03.06.2026 року о 03:23.

29 червня 2024 року адвокат Погрібна Т.С. звернулася за допомогою підсистеми «Електронний суд» безпосередньо до суду першої інстанції з апеляційною скаргою (а.с.9).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд встановив, що сторона захисту була обізнана про ухвалення оскаржуваної постанови.

Доводи клопотання, що ОСОБА_1 стало відомо лише травні 2026, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Оскільки ст. 294 КУпАП не пов`язує перебіг строку на апеляційне оскарження з моментом ознайомлення з постановою чи отриманням її копії, а виключно з днем її винесення.

Непереборних обставин та інших поважних причин неподання апеляційної скарги в строк адвокат не зазначає.

Крім того, адвокат Погрібна Т.С. отримавши копію оскаржуваної постанови в підсистемі «Електронний суд» 03.06.2026 року, жодним чином не обґрунтувала причин поважності пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою у строки передбачені ст..294 КУпАП.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року, Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі сплином часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Також Судом у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження, чи виправдовують втручання у принцип res judicata (вирішеної справи/остаточного судового рішення), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що адвокат Погрібна Т.С. не довела належними доказами поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження і підстав для його поновлення, у зв`язку з чим у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови від 04.12.2020 року слід відмовити, а апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволені клопотання адвоката Погрібної Тетяни Сергіївни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Біляївського районного суду Одеської області від 04 грудня 2020 року, у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційну скаргу адвоката Погрібної Тетяни Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 повернути особі, яка її подала, разом з доданими до неї матеріалами.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький