Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №486/905/26 — Миколаївський апеляційний суд

20.08.26

33/812/347/26

Справа №486/905/26

Провадження №33/812/347/26

Категорія: ст.124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 серпня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді – Базовкіної Т.М.,

із секретарем судового засідання – Шурмою Є.М.,

за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Ніколаєнко О.О., представника потерпілого ОСОБА_2 – адвоката Єрмоленко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, яку ухвалив суддя Південноукраїнського міського суду Миколаївської області Волощук О.О. у приміщенні цього суду 07 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн,

у с т а н о в и в :

Постановою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 07 липня 2026 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 850 грн.

28 липня 2026 р. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказану постанову суду першої інстанції разом із клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження.

Мотивуючи клопотання про поновлення строку, скаржник зазначає, що 23 липня 2026 р. йому на телефон надійшло повідомлення, що постановою Державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління юстиції України накладено арешт на його кошти разом з копією постанови про арешт коштів від 22 липня 2026 р. З цієї постанови вбачалося, що виконавчим документом є постанова у справі №486/905/26 від 07 липня 2026 р., винесена суддею Південноукраїнського міського суду Миколаївської області Волощук О.О. 23 липня 2026 р. ОСОБА_1 через адвоката звернувся до Південноукраїнського міського суду Миколаївської з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи та заявою про видачу оригінала постанови та вже 24 липня 2026 р. йому надали справу для ознайомлення та видали винесену відносно нього постанову від 07 липня 2026 р. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що хоча в матеріалах справи і є судові повістки на його ім`я, але він їх не отримував. До того ж у додатку «Дія» також не було інформації щодо розгляду справи та винесеної постанови. Також працівники поліції в поясненнях ОСОБА_1 не зазначили його телефон.

Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які клопотання підтримали, просили строк для подання апеляційної скарги поновити, та представника потерпілого – адвоката Єрмоленко А.В., яка заперечувала проти поновлення такого строку, вивчивши матеріали справи в межах доводів клопотання про поновлення строку, перевіривши доводи, які містить клопотання про поновлення строку, апеляційний суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приписи КУпАП про процесуальні строки регламентують їх тривалість, порядок обчислення та наслідки закінчення цих строків.

Зокрема, відповідно до положень цього кодексу строки встановлюються і поновлюються. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення. При визначенні початку обчислення строку важливо точно знати момент, з якого починається його перебіг.

Сам строк звернення до апеляційного суду - це проміжок часу з дня винесення судом першої інстанції постанови у справі про адміністративні правопорушення, протягом якого особа має право звернутися до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Аналіз правил, визначених статтею 294 КУпАП, дає підстави для висновку, що перебіг строку на апеляційне оскарження постанови починається саме з дня винесення судом першої інстанції постанови.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства про адміністративні правопорушення та своєчасного виконання ними передбачених КУпАП певних процесуальних дій. Інститут строків в процесі розгляду справ про адміністративні правопорушення сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх прав та обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого учасник справи може оскаржити рішення про накладення на нього адміністративного стягнення; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду в порядку апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції, постанова набирає чинності та пред`являється державою в особі її компетентних органів до виконання. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови судді місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права.

Вирішуючи питання про поновлення строку, суд виходить з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова ухвалена судом 07 липня 2026 р. у відсутність ОСОБА_1 , який в судовому засіданні участі не брав, направлені йому засобами поштового зв`язку повістки про розгляд справи на 05 червня 2026 року та на 02 липня 2026 року були повернути поштою з відміткою «адресат відсутній» ( а.с. 17, 23). Відомості про вручення ОСОБА_1 або докази повернення направленої поштовим зв`язком судової повістки про розгляд справи 07 липня 2026 року у справі відсутні.

Повний текст вказаної постанови було направлено ОСОБА_1 на адресу, зазначену поліцейськими в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №642320, про що складено супровідний лист (а.с. 44). Проте, відомості про отримання її поштою у матеріалах справи відсутні. Також в матеріалах справи міститься скриншот повідомлення про від банку про арешт рахунку на підставі постанови виконавчої служи від 22 липня (а.с. 56) та заява захисника ОСОБА_1 – адвоката Ніколаєнко О.О. про ознайомлення з матеріалами справи та заява про видачу постанови від 23 липня 2026 р., згідно з якими адвокат ознайомився з матеріалами справи та отримав копію оскаржуваної постанови 24 липня 2026 р. З апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку ОСОБА_1 звернувся 28 липня 2026 р.

Статтею 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Враховуючи конкретні обставини справи, а саме: відсутність у справі доказів повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання, що відбулося 07 липня 2026 року в порядку, передбаченому ст. 277-2 КУпАП та про виконання судом вимог ч. 1 ст. 285 КУпАП щодо вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності копії постанови, а також подання апеляційної скарги у стислий після отримання копії оскаржуваної постанови, проміжок часу та з метою забезпечення права ОСОБА_1 на доступ до суду, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду апелянтом пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду задовольнити.

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 07 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 850 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.М.Базовкіна