Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №439/1993/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 439/1993/25 Головуючий у 1 інстанції: Рахімова О.В.

Провадження № 22-ц/811/1162/26 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С. М.,

суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

секретар судового засідання - Федчун Н. С.,

з участю представника відповідачів - адвоката Хацкевича Р. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Агровиробнича Компанія» на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 02 березня 2026 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Агровиробнича Компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство «Щедра Нива» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

у жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Західна Агровиробнича Компанія» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство «Щедра Нива», в якому просило:

- визнати укладеною додаткову угоду № б/н від 01 квітня 2025 року до договору оренди землі б/н від 02 січня 2014 року між ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» та ОСОБА_1 в редакції, викладеній у позовній заяві;

- визнати відсутнім у ТОВ ВТП «Щедра Нива», права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4620381300:07:001:0028, площею 2, 8655 га, розташованої за адресою: Гаївська сільська рада, номер запису про інше речове право: 60890836.

Позов мотивований тим, що 02 січня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Прогрес-Плюс» уклало з ОСОБА_1 договір оренди землі, на підставі якого набуло право оренди земельної ділянки площею 2, 8655 га, кадастровий номер 4620381300:07:001:0028, яка розташована на території Гаївської сільської ради Бродівського району Львівської області. Додатковою угодою від 24 липня 2018 року до договору (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) сторону орендаря змінено на ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія». З урахуванням додаткової угоди № 1 від 24 липня 2018 року сторони визначили строк дії договору 7 років, сплив якого починається з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством, але в будь якому випадку сторони дійшли згоди, що даний договір та право оренди за даним договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем, а також сторони погодили, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Строк дії договору оренди землі спливає 24 липня 2025 року. Реалізовуючи переважне право на поновлення договору оренди землі, 10 квітня 2025 року позивач повідомив відповідача шляхом направлення засобами поштового зв`язку Укрпошта листа-повідомлення № 2233 про намір продовжити дію договору оренди землі. Таким чином, до закінчення строку дії договору оренди позивач як добросовісний орендар, маючи законні сподівання на продовження дії договору оренди землі на новий строк, у встановленому порядку звернувся до орендодавця з метою реалізації переважного права на поновлення договору, яке йому гарантоване умовами договору та положеннями закону та запропонував підписати додаткову угоду, що підтверджується квитанцією установи поштового зв`язку про прийняття поштового відправлення та повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач зобов`язаний був протягом місяця розглянути на предмет відповідності вимогам закону, узгодити, за необхідності, істотні умови договору, а за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі, укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Проте, будь-якої відповіді на вищевказаний лист ОСОБА_1 не надала, тобто не скористалася правами, передбаченими частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», а саме у місячний строк з моменту отримання листа-повідомлення не заперечила проти продовження договору на новий строк. Зазначав, що позивач належно виконував свої обов`язки за договором оренди, в установлений договором та законом строк повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк та надав проект додаткової угоди. Позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, а відповідач у відповідь на отриманий проект додаткової угоди, не надіслав повідомлення про заперечення на пропоновані умови або зустрічну пропозицію, що вказує «мовчазну згоду» та на існування правових підстав для визнання додаткової угоди укладеною. Отже, позивач вважає поновленим договір оренди землі № б/н від 24 липня 2018 року на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі», а тому наявні підстави для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення строку його дії в судовому порядку. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, право оренди вказаної земельної ділянки, проведено державну реєстрацію іншого речового права: номер запису: 60890836, позивач дізнався про те, що ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки, яка знаходилась в оренді у позивача, з ТОВ ВТП «Щедра Нива».

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 02 березня 2026 року у задоволенні позову ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» до ОСОБА_1 , ТОВ ВТП «Щедра Нива» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі - відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» на користь ТОВ ВТП «Щедра Нива» судові витрати на надання правової допомоги у розмірі 8 000 грн 00 коп.

Рішення суду оскаржило ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія», подавши в березні 2026 року через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Бродівського районного суду Львівської області від 02 березня 2026 року, ухвалити нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував того, що надіслання орендодавцем позивачу заперечення щодо укладення з ним договору оренди землі на новий строк відбулося з пропуском строку для вчинення такої дії, визначеного частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», що дає підстави орендарю (позивачу у справі) вважати, за принципом «мовчазної згоди» такий договір оренди землі поновленим, адже орендар, дотримавшись процедури щодо поновлення договору оренди землі має переважне право перед іншими особами на продовження орендних правовідносин. Зазначає також про те, що оскільки позивач продовжує фактично користуватись орендованою земельною ділянкою (на ній наявні здійснені позивачем посіви сільгоспкультур) після закінчення строку дії договору оренди, наведене також свідчить про поновлення такого договору, адже власник земельної ділянки не надіслав протягом одного місяця з моменту закінчення строку дії договору оренди землі лист-повідомлення із запереченням щодо такого поновлення. Судом проігноровано той факт, що новий договір оренди спірної земельної ділянки укладений між відповідачами до моменту закінчення строку дії договору щодо цієї земельної ділянки з позивачем. Наведене свідчить про зловживання орендодавцем (власником землі) правом, з метою створення позивачу штучних перешкод та заподіяння йому шкоди. Вказує також на те, що висновки суду про те, що позивач не довів належного виконання ним своїх зобов`язань за договором оренди землі ґрунтуються на припущеннях. Щодо стягнутих судом з позивача витрат на правничу допомогу, вважає їх розмір не повністю обґрунтованим, який не відповідає критерію розумності та необхідності.

У березні 2026 року від відповідачів у справі через систему «Електронний суд» надійшов спільний відзив на апеляційну скаргу, який підписаний представником Хацкевичем Р. М., в якому міститься прохання відмовити в задоволенні апеляційної скарги, такий мотивований законністю та обґрунтованістю оскарженого рішення суду. У відзиві на апеляційну скаргу міститься також прохання про стягнення з позивача на користь ТОВ ВТП «Щедра Нива» витрат за надання правової допомоги у розмірі 12 000 грн 00 коп.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що підтверджується матеріалами справи.

Якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Такий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року в справі № 757/61314/18-ц, від 17 липня 2024 року в справі № 182/3021/21, від 25 червня 2024 року в справі № 496/5051/19 та ін.

Враховуючи, що представник позивача не з`явився в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, подав заяву про розгляд справи без його участі, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, з метою дотримання основних засад цивільного судочинства, зокрема і розумних строків розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу по суті без його участі.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідачів, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також вимог та підстав позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина перша статті 16 ЦК України, визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справиабо витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4620381300:07:001:0028, площа земельної ділянки 2, 8655 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 445321582 від 26.09.2025.

02.01.2014 між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес-плюс» було укладено договір оренди земельної ділянки № б/н.

Відповідно до умов договору № б/н від 02.01.2014, орендодавець ОСОБА_1 надає, а орендар СТОВ «Прогрес-плюс» приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровий номером 4620381300:07:001:0028, площа земельної ділянки 2, 8655 га.

24.07.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» укладено додаткову угоду №1 до Договору оренди землі № б/н від 02.01.2014.

Відповідно до умов додаткової угоди №1, новим орендарем за договором є ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія». Крім зміни орендаря, сторони внесли зміни в п. 4 договору, вказавши, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 139 449, 39 грн.

Також, цією додатковою угодою сторони змінили строк дії договору, визначений у п. 7, а саме визначили, що договір укладено строком на 7 років, сплив якого починається з моменту укладення додаткової угоди до договору оренди землі, але в будь-якому випадку дана Додаткова угода та право оренди є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Також внесено зміни у п. 8 договору, а саме визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5, 5 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу 445321582 від 26.09.2025 в державному реєстрі зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим № 4620381300:07:001:0028, площа земельної ділянки 2, 8655 га. Строк дії - договір укладено строком на 7 років, дата закінчення договору 24.07.2025. Зазначені відомості про суб`єкта іншого речового права: ТОВ «Західна Агровиробнича Комавнія».

З метою продовження дії договору оренди землі б/н від 02.01.2014, орендар ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» 10.04.2025 направила на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення № 2233 від 03.04.2025 про намір продовжити дію Договору оренди землі № б/н від 02.01.2014, вжиття власником землі заходів для забезпечення виконання вимог статті 33 ЗУ «Про оренду землі» та недопущення порушення права землекористувача.

Зі змісту вказаного листа вбачається, що ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» повідомляє відповідача про намір про намір поновити дію Договору оренди земельної ділянки від 02.01.2014, (земельна ділянка площею 2, 8655 га, згідно витягу ДЗК площа складає: 2, 8655 га, кадастровий номер земельної ділянки 4620381300:07:001:0028), право оренди за яким зареєстроване відповідно до вимог чинного на момент укладення договору законодавства України у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право: 5019366). До вказаного листа долучено два оригінальних примірники додаткової угоди на продовження дії Договору оренди земельної ділянки.

У Додатковій угоді № б/н від 01.04.2025 до Договору оренди землі №б/н від 02.01.2014, позивач пропонував відповідачу змінити умови договору, а саме:

1. Сторони домовилися:

1.1.Доповнити розділ «Строк дії Договору»: «Даний Договір поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах. Жодних заяв, заперечень щодо не поновлення цього Договору Сторони не мають та ними не направлялися.».

1.2.Доповнити розділ «Умови використання земельної ділянки»: « Поновлення Договору оренди. Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах в разі відсутності заяви однієї зі Сторін цього Договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору. Вчинення інших дій Сторонами Договору для його поновлення не вимагається. Сторона даного Договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення цього Договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення Договору не пізніше, ніж за 1 (один) місяць (якщо інший більший строк, не буде передбачений законодавством) до дати закінчення строку дії Договору, з одночасним відправленням іншій Стороні за Договором повідомлення про подання заяви про виключення з ДРРПНМ відомостей про поновлення Договору.».

1.3.Доповнити розділ «Прикінцеві положення» положеннями наступного змісту: «Сторони домовилися, що для комунікації з приводу виконання умов Договору, Орендар використовує усі можливі засоби зв`язку, в тому числі: - направлення рекомендованих листів з повідомленнями на адресу Орендодавця, вказану у реквізитах даного Договору; - повідомлення Орендодавця за номером телефону , вказаним ним у цьому Договорі (усно, текстові/голосові повідомлення у будь-який доступний спосіб); - направлення листів/повідомлень на адресу електронної пошти Орендодавця. При цьому, офіційною адресою електронної пошти Орендодавця є: email: офіційною електронною адресою електронної пошти Орендаря є: e-mail:_ zakhidnaahro-co-llc@ulf.com.ua. Сторони погодилися, що у випадку відсутності зв`язку з Орендодавцем та неможливістю повідомити його про виконання даного Договору способами, зазначеними у цьому пункті Договору, Орендар має право публікувати інформацію, оголошення та ін. повідомлення щодо виконання даного Договору на своєму сайті: https://www.ulf.com.ua та такий спосіб повідомлення Орендодавця вважається достатнім.»

Лист-повідомлення з додатковою угодою № б/н від 01.04.2025 до Договору оренди землі № б/н від 02.01.2014 направлений ОСОБА_1 06.05.2025, що підтверджується описом вкладення за Ф.107, списком № 2719 пріоритетних відправлень форми 103.

Не маючи наміру продовжувати договір оренди № б/н від 02.01.2014, відповідач ОСОБА_1 надіслала ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» повідомлення про припинення договору оренди землі у зв`язку із закінченням строку договору оренди. У повідомленні ОСОБА_1 зазначає, що після закінчення договору укладати новий договір з орендарем не має наміру, просить не проводити будь-які сільськогосподарські роботи на земельній ділянці після закінчення строку дії договору.

Повідомлення направлене позивачу 21.05.2025 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 8067000240369 та отримано представником ТОВ «Західна Агровиробнича компанія» 26.05.2025.

Оскільки між ТОВ «Західна Агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 не було досягнуто домовленості щодо поновлення Договору оренди землі, строк якого закінчився 24.07.2025, то відповідач після спливу строку його дії, 24.07.2025, уклала договір оренди землі з іншим орендарем ТОВ ВТП «Щедра Нива».

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», Земельним Кодексом України.

Відповідно до частини першої статті Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.

За змістом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Положеннями статті 16 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися чужою земельною ділянкою, яка належить особі на праві приватної власності, можливо на праві оренди, підставою для якої є відповідний договір оренди.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

В силу вимог частин першої-третьої, п`ятої-шостої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Законом України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Правові підстави переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк визначені статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до приписів частин першої-п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі», по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Під час укладення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті).

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передання земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті).

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених статтею 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених статтею 33 Закону України «Про оренду землі», є «автоматичною» пролонгацією орендних правовідносин.

При цьому реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива за умови як дотримання встановленої цією нормою (частини друга-п`ята Закону України «Про оренду землі») процедури, так і наявності волевиявлення сторін.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.06.2025 у справі № 604/617/24, від 23 січня 2019 року в справі № 902/619/17, від 27 червня 2019 року в справі № 923/925/18.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору

Матеріалами справи встановлено, що до закінчення строку дії договору оренди, ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» листом від 03.04.2025 повідомило ОСОБА_1 про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.

Разом з тим, ОСОБА_1 на адресу ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» направила повідомлення про припинення договору оренди землі у зв`язку із закінченням строку договору оренди. У повідомленні відповідач ОСОБА_1 висловила відсутність наміру надалі продовжувати строк дії договору оренди з ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» щодо належної їй на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 4620381300:07:001:0028, площею 2, 8655 га. Вказаний лист ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» отримало 26.05.2025.

У постанові від 28 вересня 2020 року (справа №272/440/18) Верховний Суд зазначив, що у разі незгоди орендодавця у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 вчасно повідомила орендаря про небажання продовжувати з ним договірні правовідносини щодо оренди належної їй земельної ділянки.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки реалізація переважного права на укладення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої статтею 33 Закону України «Про оренду землі» процедури та за наявності волевиявлення сторін договору, а у даній справі відповідачка висловила відсутність наміру надалі продовжувати строк дії договору оренди з ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія».

Установивши, що між ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія», як орендарем, і ОСОБА_1 , як орендодавцем, не досягнуто згоди щодо продовження дії договору оренди на змінених умовах, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання укладеною додаткової угоди № б/н від 01 квітня 2025 року до договору оренди землі б/н від 02 січня 2014 року між ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» та ОСОБА_1 в редакції, викладеній у позовній заяві, оскільки орендодавець повідомив попереднього орендаря про відсутність наміру продовжувати вказаний договір оренди.

При цьому, суд вірно зазначив, що направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди.

Наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями частини п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» виключає можливість визнання поновленим попереднього договору у вибраний позивачем спосіб.

До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21 січня 2020 року у справі № 379/1354/18 (провадження № 61-17309 св 19); від 25 березня 2020 року у справі № 379/1439/18 (провадження № 61-1715 св 20); від 06 квітня 2020 року у справі № 378/382/18 (провадження № 61-2684 св 19), від 20 серпня 2020 року у справі № 325/1951/19 (провадження № 61-7876 св 20), від 15 лютого 2023 року у справі № 399/295/11 (провадження № 61-13035 св 22), від 15 травня 2023 року у справа № 693/137/22 (провадження № 61-1217 св 23), від 27 травня 2024 року у справі № 604/482/23 (провадження № 61-1799 св 24), від 16 грудня 2024 року у справі № 604/6/24 (провадження № 61-13357 св 24).

Посилання позивача на відсутність у ТОВ ВТП «Щедра Нива», права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4620381300:07:001:0028, площею 2, 8655 га, так як цей договір було укладено з новим орендарем, чим, на його думку, було порушено переважне право ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» на укладення такого договору, є безпідставними, оскільки встановлено відсутність факту порушеного переважного права ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» на укладення з ОСОБА_1 договору оренди спірної земельної ділянки та волевиявленні на переукладення договору.

Доводи апеляційної скарги про те, що новий договір оренди спірної земельної ділянки укладений між ОСОБА_1 та ТОВ ВТП «Щедра Нива» до моменту закінчення строку дії договору щодо цієї земельної ділянки з позивачем, є безпідставними, оскільки не впливають на вирішення цього спору та не спростовують вищевказаних встановлених судом першої інстанції обставин, у тому числі, і щодо відсутності волевиявлення ОСОБА_1 на продовження договірних відносин з позивачем.

Разом з тим, суд першої інстанції вірно зауважив, що укладення ОСОБА_1 нового договору оренди землі з іншим орендарем не порушує переважне право ТОВ «Західна Агровиробнича компанія», оскільки дія попереднього договору оренди землі закінчилася 24.07.2025.

Встановивши відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на продовження договору оренди землі, суд, врахувавши положення статті 33 Закону України «Про оренду землі», дійшов вірного висновку про те, що переважне право ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на укладення з ОСОБА_1 договору оренди землі на новий строк є припиненим і не підлягає захисту.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, відтак такі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку, що оскаржуване рішення належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки її доводи правильних висновків суду не спростовують, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції щодо залишення апеляційної скарги без задоволення, підстави для здійснення розподілу судових витрат за розгляд справи судом апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Агровиробнича Компанія» залишити без задоволення.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 02 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складений 20 серпня 2026 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич