Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №439/1965/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 439/1965/25 Головуючий у 1 інстанції: Войтюк Т.Л.

Провадження № 22-ц/811/611/26 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С. М.,

суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

секретар судового засідання - Федчун Н. С.,

з участю - представника позивача - адвоката Русина Ю. Ю., представника відповідачів - адвоката Хацкевича Р. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Агровиробнича Компанія» на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 20 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Агровиробнича Компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство «Щедра Нива» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

у вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна Агровиробнича Компанія» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство «Щедра Нива», в якому просило:

- визнати укладеною додаткову угоду № б/н від 01 квітня 2025 року до договору оренди землі б/н від 10 лютого 2014 року між ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» та ОСОБА_1 в редакції, викладеній у позовній заяві;

- визнати відсутнім у ТОВ ВТП «Щедра Нива», права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4620387000:03:012:0011, площею 0,9639 га, розташованої за адресою: Суховільська сільська рада, номер запису про інше речове право: 60874755;

- скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4620387000:03:012:0011, площею 0,9639 га, розташованої за адресою: Суховільська сільська рада, номер запису про інше речове право: 60874755.

Позов мотивований тим, що 10 лютого 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Плюс» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № б/н, на підставі якого Товариство набуло право оренди земельної ділянки площею 0,9639 га, кадастровий номер 4620387000:03:012:0011, яка розташована на території Суховільської сільської ради Бродівського району Львівської області. Додатковою угодою від 24 липня 2018 до договору (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) сторону орендаря замінено на ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія». З урахуванням додаткової угоди № 1 від 24 липня 2018 року, сторони визначили строк дії договору 7 років, сплив якого починається з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством, але в будь якому випадку сторони дійшли згоди, що даний договір та право оренди за даним договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем, а також сторони погодили, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Строк дії договору оренди землі спливає 24 липня 2025 року. Реалізовуючи переважне право на поновлення договору оренди землі, 09 квітня 2025 року орендар повідомив орендодавця шляхом направлення засобами поштового зв`язку Укрпошта листа-повідомлення № 2413 від 03 квітня 2025 року про намір продовжити дію договору оренди землі. Відповідач отримав цей лист 29 квітня 2025 року. Таким чином, до закінчення строку дії договору оренди позивач як добросовісний орендар, маючи законні сподівання на продовження дії договору оренди землі на новий строк, у встановленому порядку звернувся до орендодавця з метою реалізації переважного права на поновлення договору, яке йому гарантоване умовами договору та положеннями діючого законодавства та запропонував підписати додаткову угоду, що підтверджується квитанцією установи поштового зв`язку про прийняття поштового відправлення та повідомленням про вручення поштового відправлення. Орендодавець зобов`язаний був протягом місяця розглянути на предмет відповідності вимогам закону, узгодити, за необхідності, істотні умови договору, а за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі, укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Проте, будь-якої відповіді на вищевказаний лист не надав, тобто не скористався правами, передбаченими частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», а саме у місячний строк з моменту отримання листа-повідомлення не заперечив проти продовження договору на новий строк. Позивач зазначав, що належно виконував свої обов`язки за договором оренди, в установлений договором та законом строк повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк та надав проект додаткової угоди. Позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, а орендодавець, у відповідь на отриманий проект додаткової угоди, не надіслав повідомлення про заперечення на пропоновані умови або зустрічну пропозицію, що вказує «мовчазну згоду» та на існування правових підстав для визнання додаткової угоди укладеною. Позивач вважає поновленим договір оренди землі № б/н від 01 квітня 2025 року на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі», а тому наявні підстави для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення строку його дії в судовому порядку. Проте, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, убачається, що право оренди вказаної земельної ділянки, проведено державну реєстрацію іншого речового права: номер запису: 60874755, на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ ВТП «Щедра Нива», яке за умови поновлення договору оренди з позивачем підлягає визнанню відсутнім, зі скасуванням запису про реєстрацію такого права.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 20 січня 2026 року у задоволенні позову ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» до ОСОБА_1 , ТОВ ВТП «Щедра Нива» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки - відмовлено.

Рішення суду оскаржило ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія», подавши в лютому 2026 року через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Бродівського районного суду Львівської області від 20 січня 2026 року, ухвалити нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував того, що надіслане орендодавцем позивачу заперечення щодо укладення договору оренди землі на новий строк не відповідає вимогам, встановленим статтею 33 Закону України «Про оренду землі», адже таке не містить жодного обґрунтування, зокрема, аналізу надісланого позивачем проекту договору, пропозиції щодо зміни істотних умов договору, у тому числі про зміну розміру орендної плати, в такому відсутнє посилання на надіслане останнім повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. Така поведінка свідчить про ухилення орендодавця від покладених на нього законом обов`язків та є проявом недобросовісності, адже, на думку заявника, таке заперечення має бути мотивованим, що випливає з положень законодавства. Вказує на те, що таке заперечення не має жодного правового значення для вирішення спору, адже орендодавцем не додано опису вкладення до поштового відправлення такого заперечення, а відсутність такого позбавляє можливості з`ясувати чи саме це заперечення надсилалось орендодавцем позивачу. Зазначає про невідповідність підпису у формі № 119 про отримання цього заперечення, підпису особи, яка є відповідальною у позивача за отримання поштової кореспонденції. Суд не дослідив ці обставини, не витребував оригінали цих документів, наслідком чого стала неповнота дослідження обставин надіслання/отримання цього заперечення. Навіть за умови одержання такого заперечення позивачем, останній з огляду на дотримання ним процедури і строків продовження строків договору оренди, набув право «правомірного очікування», яким безпідставно знехтував орендодавець, що надає позивачу можливість захистити таке право в судовому порядку, в обраний ним спосіб.

У березні 2026 року від відповідачів у справі через систему «Електронний суд» надійшов спільний відзив на апеляційну скаргу, який підписаний представником Хацкевичем Р. М., в якому міститься прохання відмовити в задоволенні апеляційної скарги, такий мотивований законністю та обґрунтованістю оскарженого рішення суду. У відзиві на апеляційну скаргу міститься також прохання про стягнення з позивача на користь ТОВ ВТП «Щедра Нива» витрат за надання правової допомоги у розмірі 12 000 грн 00 коп., докази на підтвердження яких будуть подані не пізніше п`яти днів після ухвалення рішення у справі судом апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що підтверджується матеріалами справи.

Якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Такий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року в справі № 757/61314/18-ц, від 17 липня 2024 року в справі № 182/3021/21, від 25 червня 2024 року в справі № 496/5051/19 та ін.

Враховуючи, що представник позивача не з`явився в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, подав заяву про розгляд справи без його участі, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, з метою дотримання основних засад цивільного судочинства, зокрема і розумних строків розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу по суті без його участі.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідачів, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також вимог та підстав позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 належить земельна ділянка з кадастровим номером 4620387000:03:012:0011, площа земельної ділянки 0, 9639 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

10 квітня 2014 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес-плюс» було укладено Договір оренди земельної ділянки. Відповідно до умов договору, орендодавець ОСОБА_1 надає, а орендар СТОВ «Прогрес-плюс» приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровий номером 4620387000:03:012:0011, площа земельної ділянки 0, 9639 га, договір укладено на 10 років. Орендна плата виплачується Орендарем у грошовій формі у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

10 квітня 2014 року сторони склали Акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду.

24 липня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» укладено додаткову угоду № 1 до Договору оренди землі від 10.04.2014. Відповідно до умов додаткової угоди № 1, новим орендарем за договором є ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія». Крім зміни орендаря, сторони внесли зміни в п. 4 договору, а саме нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6 686, 95 грн. Також, цією додатковою угодою сторони змінили строк дії договору, визначений у п. 7, а саме визначили, що договір укладено строком на 7 років, сплив якого починається з моменту укладення додаткової угоди до договору оренди землі, але в будь-якому випадку дана Додаткова угода та право оренди є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Внесено зміни у п. 8 договору, а саме визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12, 0 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу 263362119 від 26.06.2021, в державному реєстрі зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим № 4620387000:03:012:0011, площею 0, 9639. Строк дії - договір укладено строком на 7 років, дата закінчення договору 24.07.2025. Зазначені відомості про суб`єкта іншого речового права: ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія».

Маючи намір продовжити дію Договору оренди землі б/н від 24.07.2018, орендар ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» 09.04.2025 направив ОСОБА_1 лист-повідомлення № 2413 від 03.04.2025 про намір продовжити дію Договору оренди землі №б/н від 24.07.2018, вжиття власником землі заходів для забезпечення виконання вимог статті 33 ЗУ «Про оренду землі» та недопущення порушення права землекористувача. Цим листом, позивач повідомляє відповідача про намір про намір поновити дію Договору оренди земельної ділянки від 24.07.2018, (земельна ділянка площею 0, 9639 га, згідно витягу ДЗК площа складає: 0, 9639 га, кадастровий номер земельної ділянки 4620387000:03:012:0011), право оренди за яким зареєстроване відповідно до вимог чинного на момент укладення договору законодавства України у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право: 5700235). До вказаного листа долучено два оригінальних примірники додаткової угоди на продовження дії Договору оренди земельної ділянки.

У Додатковій угоді № б/н від 01.04.2025 до Договору оренди землі №б/н від 24.07.2018, позивач пропонував відповідачу змінити умови договору, а саме: доповнити договір розділом «Умови використання земельної ділянки»: Поновлення Договору оренди. Договір вважається поновленим на той самий строк і на них самих умовах, в разі відсутності заяви однієї зі Сторін цього Договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору. Вчинення інших дій Сторонами Договору для його поновлення не вимагається. Сторона даного Договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення цього Договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення Договору не пізніше ніж за 1 місяць (якщо інший більший строк, не буде передбачений законодавством) до дати закінчення строку дії Договору, з одночасним відправленням іншій Стороні за Договором повідомлення про подання заяви про виключення з ДРРПНМ відомостей про поновлення Договору. Також, згідно з п. 1.3. запропоновано доповнити договір розділом «Прикінцеві положення» такого змісту: Сторони домовилися, що для комунікації з приводу виконання умов Договору, Орендар використовує усі можливі засоби зв`язку, в тому числі: направлення рекомендованих листів з повідомленнями на адресу Орендодавця, вказану у реквізитах даного Договору; повідомлення Орендодавця за номером телефону, вказаним ним у цьому Договорі (усно, текстові/голосові повідомлення у будь-який доступний спосіб); направлення листів/повідомлень на адресу електронної пошти Орендодавця. При цьому, офіційною адресою електронної пошти Орендодавця є: e-mail ___, офіційною електронною адресою електронної пошти Орендаря є: e-mail: zakhidna-ahro-co-llc@uif.com.ua. Сторони погодилися, що у випадку відсутності зв`язку з Орендодавцем та неможливістю повідомити його про виконання даного Договору способами, зазначеними у цьому пункті Договору, Орендар має право публікувати інформацію, оголошення та ін. повідомлення щодо виконання даного Договору на своєму сайті: https://www.ulf.com.ua та такий спосіб повідомлення Орендодавця вважається достатнім».

Лист-повідомлення № 2413 від 03.04.2025 з додатковою угодою направлений відповідачу 09.04.2025, що підтверджується описом вкладення за Ф.107, списком згрупованих відправлень № 2679 Ф.103 пріоритет від 09.04.2025 та чеком № 67 АТ «Укрпошта» від 09.04.2025.

Позивач, як на підтвердження належного виконання умов Договору оренди землі № б/н від 24.07.2018 надав суду платіжні інструкції.

Відповідно до платіжних інструкцій в національній валюті ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» здійснювало оплату ОСОБА_1 орендну плату по договору оренди землі, а саме: 20.02.2023 на суму 19 188,92 грн за 2022 рік; 11.08.2023 на суму 19 188, 92 грн за 2023 рік; 17.10.2024 на суму 10 343, 21 грн за 2024 рік; 08.11.2024 на суму 527, 50 грн за 2024 рік; 21.02.2025 на суму 7 116, 88 за 2024 рік; 26.09.2025 на суму 5 230, 32 грн за 2025 рік.

Відповідач ОСОБА_1 не маючи наміру продовжувати орендні відносини з позивачем, направив ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» повідомлення про припинення договору оренди землі у зв`язку із закінченням строку договору оренди. У повідомленні ОСОБА_1 зазначає, що після закінчення договору укладати новий договір з орендарем не має наміру, просить не проводити будь-які сільськогосподарські роботи на земельній ділянці після закінчення строку дії договору.

Повідомлення направлене позивачу рекомендованим листом 21.05.2025, що підтверджується чеком № 236 від 21.05.2025 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 8067000241497.

ТОВ «Західна Агровиробнича компанія» отримало повідомлення від ОСОБА_1 26.05.2025, що підтверджується розпискою представника позивача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

З інформаційної довідки 444572157 від 22.09.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_1 24.07.2025 уклав Договір оренди землі з ТОВ ВТП «Щедра Нива». Право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 4620387000:03:012:0011, площею 0,9639 зареєстровано в державному реєстрі 24.07.2025.

Таким чином, оскільки між ТОВ «Західна Агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 не було досягнуто домовленості щодо поновлення Договору оренди землі № б/н від 24.07.2018, строк якого закінчився 24.07.2025, то відповідач після спливу строку його дії, 24.07.2025 уклав договір оренди землі з іншим орендарем ТОВ ВТП «Щедра Нива».

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», Земельним Кодексом України та загальними нормами Цивільного Кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина перша статті 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.

За змістом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Положеннями статті 16 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися чужою земельною ділянкою, яка належить особі на праві приватної власності, можливо на праві оренди, підставою для якої є відповідний договір оренди.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

В силу вимог частин першої-третьої, п`ятої-шостої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Законом України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Правові підстави переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк визначені статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до приписів частин першої-п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Під час укладення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті).

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передання земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті).

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених статтею 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених статтею 33 Закону України «Про оренду землі», є «автоматичною» пролонгацією орендних правовідносин.

При цьому реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива за умови як дотримання встановленої цією нормою (частини друга-п`ята Закону України «Про оренду землі») процедури, так і наявності волевиявлення сторін.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.06.2025 у справі № 604/617/24, від 23.01.2019 у справі № 902/619/17, від 27.06.2019 у справі № 923/925/18.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Як вбачається з матеріалів справи, до закінчення строку дії договору оренди, ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» листом повідомило ОСОБА_1 про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених статтею 33 Закону України «Про оренду землі», необхідно щоб орендар належно виконував його обов`язки за цим договором.

Згідно пункту 10 договору оренди від 10.04.2014 орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року. Однак, орендна плата за 2022-2024 роки вносилась несвоєчасно, що підтверджується платіжними інструкціями. Доказів сплати орендної плати за 2014-2021 роки позивач не надав.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач не довів належне виконання умов договору оренди землі.

Відповідно до статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, крім іншого, свобода договору.

Згідно частини четвертої статті 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частини третя статті 203 ЦК України).

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції правильно зазначив, що для реалізації переважного права необхідна наявність двох складових в їх сукупності - дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін.

21.05.2025 ОСОБА_1 на адресу товариства направив повідомлення про припинення договору оренди землі у зв`язку із закінченням строку договору оренди. У повідомленні відповідач ОСОБА_1 висловив відсутність наміру надалі продовжувати строк дії орендних відносин з ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» щодо належної йому на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 4620387000:03:012:0011, площею 0, 9639 га. Вказаний лист ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» отримало 26.05.2025.

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2020 року (справа №272/440/18) вказано, що у разі незгоди орендодавця у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Відтак, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що орендодавець ОСОБА_1 вчасно повідомив орендаря про небажання продовжувати договірні відносини щодо оренди належної йому земельної ділянки.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у даному випадку волевиявлення відповідача ОСОБА_1 на поновлення договору оренди землі відсутнє, оскільки ОСОБА_1 повідомив позивача про небажання укладати новий договір оренди землі, просив не проводити будь-які сільськогосподарські роботи на належній йому земельній ділянці після закінчення строку дії договору.

Водночас, наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями частини п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» виключає можливість визнання поновленим попереднього договору в обраний позивачем спосіб.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.01.2020 у справі № 379/1354/18, від 25.03.2020 у справі № 379/1439/18, від 15.02.2023 у справі № 399/295/11, від 15.05.2023 у справі № 693/137/22.

Також Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Такий висновок викладений у постановах Верховного суду від 28.05.2024 у справі № 604/648/23, від 12.04.2024 у справі № 131/970/23.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 31 січня 2025 року в справі № 604/646/23 (провадження № 61-1814св24).

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За приписами статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі статтями 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки ОСОБА_1 у встановленому законом порядку вказав на відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі з позивачем, що беззаперечно свідчить про відсутність його волевиявлення на поновлення договору оренди землі, чи укладення такого на новий строк з позивачем.

Встановивши відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на продовження договору оренди землі, суд першої інстанції, врахувавши положення статті 33 Закону України «Про оренду землі», дійшов до обґрунтованого висновку про те, що переважне право ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на укладення з ОСОБА_1 договору оренди землі на новий строк є припиненим і не підлягає захисту.

Так, наявність обґрунтованих заперечень зі сторони орендодавця стосовно поновлення договору з орендарем дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке передбачено положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі» і може підлягати захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, не порушено, а отже заявлений позов задоволенню не підлягає як правильно встановив суд першої інстанції.

Встановивши, що сторони за договором оренди не досягли згоди щодо умов договору оренди на новий строк, орендарем не надано договору з умовами, які б були погоджені орендодавцем, а також те, що власник земельної ділянки-орендодавець у своєму листі вказував на відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі, що беззаперечно свідчить про відсутність його волевиявлення на поновлення договору оренди землі від 10.04.2014 на певних умовах, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що переважне право позивача не порушено й не підлягає відновленню в обраний ним спосіб.

Доводи апеляційної скарги про те, що поведінка ОСОБА_1 свідчить про його ухилення від покладених на нього законом обов`язків та є проявом недобросовісності, адже, на думку заявника, таке заперечення має бути мотивованим, що випливає з положень законодавства, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки у разі незгоди орендодавця у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що таке, не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, відтак такі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку, що оскаржуване рішення належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки її доводи правильних висновків суду не спростовують, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції щодо залишення апеляційної скарги без задоволення, підстави для здійснення розподілу судових витрат за розгляд справи судом апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Агровиробнича Компанія» залишити без задоволення.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 20 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складений 20 серпня 2026 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич