Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №464/4036/21 — Львівський апеляційний суд

Справа № 464/4036/21 Головуючий у 1 інстанції: Федорова О.Ф.

Провадження № 22-ц/811/4466/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Ванівського О.М.

суддів: Копняк С.М., Цяцяка Р.П.,

секретаря: Якимчук Л.С.,

з участю: представника апелянта - Дільного Н.З., позивача ОСОБА_1 та його представника - Цукорник С.Г. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 10 листопада 2025 року та додаткове рішення цього ж суду від 12 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (КНП ЛОР ЛОЦ ЕМД МК), треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Комунальне некомерційне підприємство «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» про скасування рішення комісії із соціального страхування та зобов`язання вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Сихівського районного суду м. Львова із позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», третя особа Фонд соціального страхування України про скасування рішення комісії із соціального страхування та зобов`язання вчинення дій, у якій просив:

- скасувати рішення Комісії із соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», оформлене протоколом від 23.02.2021 року №2в;

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» здійснити розрахунок сум матеріального забезпечення ОСОБА_1 за листками непрацездатності серія АЛВ №025872 за період з 28.09.2020 року по 12.11.2020 року та серія АЛВ №069372 за період з 13.11.2020 року по 05.01.2021 року;

- направити заяву-розрахунок для отримання фінансування;

-стягнути з Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» моральну шкоду у сумі 8756,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 28.09.2020 року отримав невиробничу травму, внаслідок падіння із драбини, що посунулась на вологій поверхні. 28.09.2020 року позивачу ОСОБА_1 проведено операцію: кістково-пластичну трепанацію зліва, видалення гострої субдуральної гематоми зліва. Відповідно, у період з 28.09.2020 року по 12.11.2020 року, перебував на стаціонарному лікуванні у КНП КЛШМД м. Львова. Згодом, у зв`язку з продовженням хвороби, у період з 13.11.2020 року по 05.01.2021 року, продовжував перебувати на лікарняному.

За вказаний період перебування на лікарняному, КНП КЛШМД м. Львова позивачу ОСОБА_1 видано листок непрацездатності серія АЛВ №025872 за період з 28.09.2020 року по 12.11.2020 року та листок непрацездатності серія АЛВ №069372 за період з 13.11.2020 року по 05.01.2021 року.

23.02.2021 року Комісією із соціального страхування Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», було розглянуто листки непрацездатності серія АЛВ №025872 за період з 28.09.2020 року по 12.11.2020 року, серія АЛВ №069372 за період з 13.11.2020 року по 05.1.2021 року та рішенням комісії відмовлено в призначенні позивачу ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності, у зв`язку з тим, що на думку Комісії останній отримав травму, яка сталася під дією алкогольного сп`яніння, а саме: етанол в крові №5654 - 0,32%.

Крім того, позивач ОСОБА_1 вважає, що неправомірним рішенням відповідача Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» завдано моральної шкоди. Вартість завданих моральних страждань оцінює у сумі 8756,00 грн., що становить 4 розміри прожиткового мінімуму на працездатну особу.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 07.06.2021 року цивільну справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Львова.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 10 листопада 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (КНП ЛОР ЛОЦ ЕМД МК), треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Комунальне некомерційне підприємство «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» про скасування рішення комісії із соціального страхування та зобов`язання вчинення дій - задоволено.

Скасовано рішення Комісії із соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф» (код ЄДРПОУ 34167494), оформлене протоколом від 23.02.2021 року №2в.

Зобов`язано Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф» (код ЄДРПОУ 34167494) здійснити розрахунок сум матеріального забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за листками непрацездатності серія АЛВ №025872 за період з 28.09.2020 року по 12.11.2020 року та серія АЛВ №069372 за період з 13.11.2020 року по 05.01.2021 року та направити заяву-розрахунок для отримання фінансування до відповідного робочого органу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. (код ЄДРПОУ 13814885, 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрія, буд. 10).

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф» (код ЄДРПОУ 34167494) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду у сумі 8756,00 (вісім тисяч сімсот п`ятдесят шість) грн.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф» (код ЄДРПОУ 34167494) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 2724.00,00 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн.

Додатковим рішення цього ж суду від 12 грудня 2025 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цукорник Світлани Геннадіївни про відшкодування судових витрат у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (КНП ЛОР ЛОЦ ЕМД МК), треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Комунальне некомерційне підприємство «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» про скасування рішення комісії із соціального страхування та зобов`язання вчинення дій - задоволено.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», код ЄДРПОУ 34167494 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 понесені витрати на правничу допомогу по справі №464/4036/21 в розмірі 35000 /тридцять п`ять тисяч/ гривень.

Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 10 листопада 2025 року та додаткове рішення цього ж суду від 12 грудня 2025 року, оскаржив відповідач Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», подавши апеляційну скаргу.

Відповідач не погоджується із оскаржуваними судовими рішеннями, вважає їх такими, що містять висновки, які суперечать обставинам справи та наявним у справі доказам, а також таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з наступних підстав.

Зокрема, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що

-матеріали справи не містять доказів, що проведення огляду на стан сп`яніння здійснювалося у відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року. У матеріалах справи відсутні докази, що Комісією із соціального страхування досліджувалося питання причино-наслідкового зв`язку між сп`янінням та травмуванням. Матеріали справи свідчать, що при прийнятті рішення Комісія обмежилася лише наявністю інформації у листі КНП «КЛШМД м. Львова» від 23.12.2020 року №10-08 вих-3569 наступного змісту: «Етанол крові №5654 - 0,32 проміле».

-Результат токсикологічного дослідження №5654, суд звертає увагу, датований 29.09.2021 року, а нещасний випадок стався 28.08.2021 року. Окрім того, з вказаного документу взагалі неможливо з`ясувати «виявлений чи не виявлений етанол», оскільки така інформація не вказана (відсутня) у даному дослідженні. Інших документів та доказів, які передбачені чинним законодавством та могли б свідчити про стан алкогольного сп`яніння Позивача матеріали справи не містять.

Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_1 здійснював трудову діяльність у КНП ЛОР ЛОЦ ЕМД МК на посаді фельдшера з медицини невідкладних станів психіатричної бригади п/с №1 станції екстреної медичної допомоги «Львів».

Із матеріалів справи вбачається, що 28.09.2020 року Позивач потрапив до лікувального закладу КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» о 11:38 год. у вкрай важкому стані (відсутня свідомість), та в подальшому при здійсненні лікарських обходів загальний стан хворого оцінювався як вкрай важкий - відсутність свідомості-кома

І. Травма отримана Позивачем у побуті 28.09.2020 зранку, перебуваючи на драбині - рвав горіхи, з якої впав та отримав вказану травму.

У період з 28.09.2020 року по 12.11.2020 року, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП КЛШМД м. Львова, що підтверджується видачею останньому листка тимчасової непрацездатності АЛВ № 025872 (за період 28.09.2020-12.11.2020. В подальшому період тимчасової непрацездатності Позивача був продовжений листком АЛВ № 069372 (на період 13.11.2020-05.01.2021).

Листок непрацездатності за період 28.09.2020-12.11.2020, був поданий роботодавцю 23.11.2020 року.

Зважаючи на причину видачі лікарняного листа, Роботодавець 15.12.2020 звернувся до закладу де був виданий листок, на предмет алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння Позивача.

У відповіді отриманій від КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» датованій 23.12.2020 №10.08.вих-3569 вказано ОСОБА_1 , знаходився на лікуванні в нейрохірургічному відділенні з 28.09.2020 року (доставлений бригадою ШМД) по 12.11.2020 року з діагнозом: ЗЧМТ. Забій головного мозку важкого ступеню. Гостра субдуральна гематома зліва. Перелом склепіння черепа. Травматичний САК. Зі слів родичів, травму отримав в побуті 28.09.2020 року при падінні з дерева. Етанол крові №5654 - 0,32 0,32%.

Також у медичній карті стаціонарного хворого №23795 наявний результат токсикологічного дослідження №5654 на особу, яку обстежують - ОСОБА_1 . Зазначено: «Почато аналіз 29.09.2020 11.00. Закінчено аналіз 29.09.2020 року о 12.00 год»; Біологічний матеріал «кров». Внесено запис: «Кров 0,32 г/л».

З огляду на зазначене, комісією із соціального страхування Центру, листом від 26.02.2021 повернуто листок непрацездатності АЛВ №025872 до лікувального закладу, що видав листок непрацездатності для внесення відповідних виправлень.

У відповідь на лист від 26.02.2021 № 8.1.-10/570 КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» оформила листок непрацездатності згідно вимог чинного законодавства, а саме в графу примітки вписано результат аналізу крові на етанол №5654 - 0,32%.

Враховуючи наявність у листку непрацездатності відмітки щодо наявності в крові етанолу №5654 - 0,32%, протоколом комісії соціального страхування від 23.02.2021 року №26, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 28.09.2020 року по 12.11.2020 року (листок непрацездатності серія АЛВ №025872) та за період з 13.11.2020 року по 05.01.2021 року (листок непрацездатності серія АЛВ №069372); причина відмови в призначенні допомоги - алкогольне сп`яніння.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначаються Законом № 1105-XIV (в редакції даної статті, що діяла на момент прийняття рішення щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності).

Статтею 22 Закону № 1105-XIV передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у разі настання в неї одного з таких страхових випадків, зокрема тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приписами статті 30 Закону № 1105-XIV встановлено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).

Згідно ч.2 ст. 30 Закону № 1105-XIV добровільно застрахованим особам призначення та виплата матеріального забезпечення, а також надання соціальних послуг за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності здійснюються робочим органом Фонду за місцем здійснення їх обліку як страхувальників.

Згідно абз.1 ч.3 ст. 30 Закону України №1105, рішення про призначення матеріального забезпечення приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації та профспілкової організації.

Положеннями статті 23 Закону № 1105-XIV встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, зокрема у разі тимчасової непрацездатності у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій пов`язаних з таким сп`янінням.

Відповідач вважає, що під час розгляду даної справи судом першої інстанції, в порушення вимог статей 76, 77, 78, 80, 89, 120 ЦПК України, не з`ясовано та не досліджено всіх доказів в цілому, так і кожного доказу, не мотивовано відхилення або врахування кожного доказу, застосовано положення законодавства, які не підлягають застосуванню до правовідносин між Позивачем та Відповідачем.

Звертає увагу, що Результат токсикологічного дослідження №5654 чітко зафіксував наявність етанолу в крові Позивача у розмірі 0,32%, що є незаперечним фактом перебування у стані сп`яніння на момент госпіталізації після падіння з дерева.

Крім того, вважає, що суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди в сумі 8756,00 грн. Проте, Позивачем у позовній заяві не доведено факт наявності моральної шкоди у зв`язку з діями Відповідача, а відтак, в її позові про стягнення 8756, 00 грн. моральної шкоди слід відмовити. Рішення комісії із соціального страхування про відмову від оплати є обґрунтованим та правомірним.

Щодо оскарження додаткового рішення від 12.12.2025 у даній справі, то зазначає, що відповідно до статей 133, 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом робіт. Вважає, що розмір витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги адвокатом Цукорник С.Г., є завищеним, не відповідає критеріям розумності та реальності адвокатських витрат.

25.02.2026р. від позивача надійшов письмовий Відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.(т.3 а.с.17-22)

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта - Дільного Н.З., на підтримання апеляційної скарги, позивача ОСОБА_1 та його представника - Цукорник С.Г. на заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення суду першої інстанції відповідають зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з матеріалів справи вбачається те, що травма сталася внаслідок того, що драбина, на якій знаходився позивач ОСОБА_1 , посунулась на вологій поверхні і позивач ОСОБА_1 разом з драбиною зсунувся з висоти, вдарившись головою до бордюр тротуару. Отже, відсутні підстави, визначені ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» для відмови у призначені допомоги по тимчасовій непрацездатності за листками непрацездатності серія АЛВ №025872 за період з 28.09.2020 року по 12.11.2020 року та серія АЛВ №069372 за період з 13.11.2020 року по 05.01.2021 року. Таким чином, суд дійшов висновку, що Комісія із соціального страхування Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» прийняла рішення формально, без належних доказів та з`ясування усіх обставин справи. Відсутні підстави для відмови у призначені допомоги по тимчасовій непрацездатності за листками непрацездатності серія АЛВ №025872 за період з 28.09.2020 року по 12.11.2020 року та серія АЛВ №069372 за період з 13.11.2020 року по 05.01.2021 року. Відтак, таке рішення комісії підлягає скасуванню.

Щодо наявності підстав для відшкодування моральної шкоди та її розміру, суд першої інстанції виходив з того, що наявні підстави для відшкодування моральної шкоди і така пов`язана із неправомірною відмовою у призначенні позивачу ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності, а заявлений розмір відшкодування у сумі 8756,00 грн. відповідає вимогам розумності і справедливості.

Задовольняючи заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цукорник Світлани Геннадіївни про відшкодування судових витрат, суд оцінивши надані докази про витрати на професійну правничу допомогу, з врахуванням викладених обставин, дійшов висновку про необхідність стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі фактично понесених та підтверджених витрат.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 28.09.2020 року близько 10 год. ранку, перебуваючи біля будинку за місцем проживання, ОСОБА_1 впав із драбини, внаслідок чого втратив свідомість та отримав невиробничу травму.

28.09.2020 року о 11 год. 08. хв., зафіксовано виїзд екстреної медичної допомоги №227 за адресою АДРЕСА_1 , на вулиці, з приводу: «чоловік, падіння з висоти, травма голови».

Згідно з картою виїзду швидкої медичної допомоги (Ф.110/о) №227 від 28.09.2020 року, встановлено: пацієнт ОСОБА_1 - 63 роки, діагноз - ЗЧМТ. Кома. Забійна рана потиличної ділянки волосистої частини голови. Після огляду та надання екстреної медичної допомоги ОСОБА_1 доставлено в приймальне відділення КНП КЛШМД м. Львова (м. Львів, вул. Миколайчука, 9).

Із медичної карти стаціонарного хворого №23795 вбачається, що 28.09.2020 року з 13.35 год. по 16.00 год. ОСОБА_1 проведено операційне втручання: кістково-пластичну трепанацію зліва, видалено гостру субдуральну гематому зліва (Протокол операції №643).

У період з 28.09.2020 року по 12.11.2020 року, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП КЛШМД м. Львова.

У період з 13.11.2020 року по 05.01.2021 року, ОСОБА_1 продовжував перебувати на лікарняному у зв`язку з продовженням хвороби.

За період перебування на лікарняному з 28.09.2020 року по 12.11.2020 року, КНП КЛШМД м. Львова, ОСОБА_1 видано листок непрацездатності серія АЛВ №025872.

За період перебування на лікарняному з 13.11.2020 року по 05.01.2021 року, КНП КЛШМД м. Львова, ОСОБА_1 видано листок непрацездатності серія АЛВ №069372.

Судом встановлено, що на момент видачі вказані листки непрацездатності не містили жодних написів.

23.11.2020 року ОСОБА_1 подав до роботодавця - Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» листок непрацездатності для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності.

15.12.2020 року за №3001/8.1-13 Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» скерувало до КНП КЛШМД м. Львова лист про надання інформації згідно з листком непрацездатності №025872 серія АЛВ: про дату та час звернення застрахованої особи, про дату та час отримання невиробничої травми, про результат огляду/аналізу на стан алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння.

23.12.2020 року КНП КЛШМД м. Львова надало відповідь, у якій зазначило наступну інформацію: хворий ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в нейрохірургічному відділенні з 28.09.2020 року (доставлений бригадою ШМД) по 12.11.2020 року з діагнозом: ЗЧМТ. Забій головного мозку важкого ступеню. Гостра субдуральна гематома зліва. Перелом склепіння черепа. Травматичний САК. Зі слів родичів, травму отримав в побуті 28.09.2020 року при падінні з дерева. Етанол крові №5654 - 0,32 проміле.

15.02.2021 року, на представництво інтересів позивача ОСОБА_1 , адвокатом Цукорник С.Г. до Комісії із соціального страхування Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» скеровано адвокатський запит про надання інформації з приводу прийнятого рішення за наслідками розгляду листків непрацездатності серія АЛВ №025872 та АЛВ №069372.

23.02.2021 року складений Протокол №2в засідання комісії із соціального страхування/рішення уповноваженого Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 23.02.2021 року, відповідно до якого комісією прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 28.09.2020 року по 12.11.2020 року (листок непрацездатності серія АЛВ №025872) та за період з 13.11.2020 року по 05.01.2021 року (листок непрацездатності серія АЛВ №069372); причина відмови в призначенні допомоги - алкогольне сп`яніння.

26.02.2021 року Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» листом за 8.1-10/507 звернулося до КНП КЛШМД м. Львова з проханням врегулювати питання щодо належного заповнення листка непрацездатності, зокрема, щодо позначки про стан сп`яніння.

10.03.2021 року, у відповідь на адвокатський запит від 15.02.2021 року, Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», окрім іншого, надано інформацію, що Комісією із соціального страхування Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», було розглянуто листки непрацездатності серія АЛВ №025872 за період з 28.09.2020 року по 12.11.2020 року, серія АЛВ №069372 за період з 13.11.2020 року по 05.1.2021 року та рішенням комісії відмовлено в призначенні ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з тим, що останній отримав травму, яка сталася під дією алкогольного сп`яніння, а саме: етанол в крові №5654 - 0,32%.

23.03.2021 року у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не отримав самого рішення Комісії, адвокатом Цукорник С.Г. скеровано повторний адвокатський запит про надання рішення комісії, яким відмовлено у виплаті допомоги та документів, які стали підставою для прийняття такого рішення.

На вказаний запит, 05.04.2021 року Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» скерувало адвокату відповідь, до якої долучено копію протоколу засідання комісії від 23.02.2021 року №2в та копію документу, а саме: листка непрацездатності серія АЛВ №025872 за період з 28.09.2020 року по 12.11.2020 року, на підставі якого останньою було прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Також, судом встановлено, що листок непрацездатності серія АЛВ №025872, який отриманий з відповіддю Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 05.04.2021 року містить напис: «Результат аналізу крові на етанол №5456 кров 0,32%».

У медичній карті стаціонарного хворого №23795 наявний результат токсикологічного дослідження №5654 на особу, яку обстежують - ОСОБА_1 . Зазначено: «Почато аналіз 29.09.2020 11.00. Закінчено аналіз 29.09.2020 року о 12.00 год»; Біологічний матеріал «кров». Внесено запис: «Кров 0,32 г/л», при цьому відмітки про «виявлення» чи «не виявлення» етанолу не заповнено.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , надав свідчення, що 28.09.2020 року близько 10 год. ранку, зустрів у дворі біля будинку по АДРЕСА_1 , свого сусіда - ОСОБА_1 , який йшов рвати горіхи для сусідки. Оскільки дерево було високим, для того, щоб дістатись до горіхів, ОСОБА_1 поставив до дерева драбину, орієнтовно висотою 4 метри і піднявся по ній, щоб їх обірвати. Однак, драбина на якій знаходився ОСОБА_1 , посунулась на вологій поверхні, оскільки напередодні падав дощ, і ОСОБА_1 разом із драбиною зсунувся з висоти, вдарившись головою до бордюру тротуару та знепритомнів. Сусіди негайно викликали карету швидкої допомоги, яка приїхала приблизно о 11 год. 00 хв. Також, свідок ОСОБА_4 повідомив, що знає ОСОБА_1 20 років поспіль, жодного разу не бачив ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, чи просто «напідпитку», чи взагалі, щоб ОСОБА_1 вживав навіть пиво.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного з таких страхових випадків тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», допомога по тимчасовій непрацездатності не надається у разі тимчасової непрацездатності у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій, пов`язаних із таким сп`янінням.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, встановлення опіки над дитиною, листок непрацездатності.

Згідно з ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», фінансування страхувальників для надання страхових виплат за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою непрацездатності застрахованим особам здійснюється територіальними органами уповноваженого органу управління в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України.

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затверджений постановою Кабінету міністрів України №270 від 22.03.2001 року, визначає механізм розслідування та ведення обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

Частиною 4 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, встановлено, що факт ушкодження здоров`я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад. Документом, який підтверджує ушкодження здоров`я особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу.

При цьому, ч. 5 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, визначено, що нещасні випадки розслідуються незалежно від того, чи був потерпілий у стані психічного розладу, алкогольного або наркотичного сп`яніння.

Відповідно до абз. 3 п. 7 Постанови Кабінету міністрів України №270 від 22.03.2001 року, у процесі розслідування беруться до уваги листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу, а також за наявності акт за формою НТ, пояснення потерпілого та свідчення очевидців, а у разі потреби - керівника органу (організації), на території чи об`єкті якого стався нещасний випадок, матеріали слідчих органів, рішення суду.

При встановленні зв`язку між сп`янінням та травмуванням комісія ухвалює рішення про відмову в наданні допомоги.

Відповідно до п. 4.2 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.11.2004 року, у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій, пов`язаних з ним, у лікарняному листку робиться відмітка про «сп`яніння».

Відповідно, з`ясуванню підлягає обставина про наявність стану сп`яніння позивача та чи стан сп`яніння був причиною невиробничої травми позивача.

Як вбачається із листка непрацездатності серія АЛВ №025872, такий доповнений написом: «Результат аналізу крові на етанол №5654 кров 0,32%». Тобто, на листку непрацездатності відсутня відмітка про сп`яніння, як того вимагає Інструкція.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду, що «Результат токсикологічного дослідження №5654»(т.1 а.с.38), який датований 29.09.2020 року є неналежним доказом у розумінні ст.77 ЦПК України щодо стану сп`яніння ОСОБА_1 станом на 28.09.2020, оскільки останній датований 29.09.2020 року, та з вказаного документу не можливо з`ясувати «виявлений чи не виявлений етанол», оскільки така інформація не вказана.

Інші докази, які б могли свідчити про стан алкогольного сп`яніння позивача матеріали справи не містять.

Відтак, доводи апелянта щодо наявності в матеріалах справи доказів того, що 28.09.2020 року позивач ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння є безпідставними.

Згідно ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Причинно-наслідковий зв`язок між сп`янінням та травмуванням установлює комісія із соціального страхування підприємства, де працює потерпілий, після розслідування та з`ясування причин нещасного випадку невиробничого характеру.

Як вбачається із протоколу №2в засідання комісії із соціального страхування/рішення уповноваженого Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 23.02.2021 року, причина відмови в призначенні допомоги - алкогольне сп`яніння. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що Комісією із соціального страхування досліджувалося питання причино-наслідкового зв`язку між сп`янінням та травмуванням. Матеріали справи свідчать, що при прийнятті рішення Комісія обмежилася лише наявністю інформації у листі КНП «КЛШМД м. Львова» від 23.12.2020 року №10-08 вих-3569 наступного змісту: «Етанол крові №5654 - 0,32 проміле».

Як вбачається із листа Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 26.02.2021 року №8.1-10/507, на час розгляду питання про призначення допомоги позивачу, тобто на 23.02.2021 року, у Комісії взагалі був відсутній лікарняний листок з написом про стан сп`яніння. Так, оскаржуване рішення прийнято 23.02.2021 року, а тільки через 3 дні, 26.02.2021 року Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» листом №8.1-10/507 скеровано листок непрацездатності для належного оформлення.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що у Комісії із соціального страхування Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» були відсутні підстави для відмови у призначені допомоги по тимчасовій непрацездатності за листками непрацездатності серія АЛВ №025872 за період з 28.09.2020 року по 12.11.2020 року та серія АЛВ №069372 за період з 13.11.2020 року по 05.01.2021 року, у зв`язку з чим таке рішення комісії підлягає скасуванню.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Щодо наявності підстав для відшкодування моральної шкоди, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1-3 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки, що призвела до заподіяння шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди позивачу.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем доведено неправомірність дій відповідача, у зв`язку з чим йому було заподіяно моральну шкоду та наявність його вини, а відтак наявності підстав для відшкодування йому моральної шкоди.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який є у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Верховний Суд наголошує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Щодо витрат на правничу допомогу, понесених позивачем в суді першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Так, положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Частинами першою та другою статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом третім частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини перша, друга статті 137 ЦПК України).

З огляду на положення статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (постанова Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 278/1396/19 (провадження № 61-16587св19)).

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц, провадження № 14-280цс18).

Згідно із частинами першою та другою статті 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 січня 2025 року у справі № 336/1448/22 (провадження № 61-7275св24).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта-шоста статті 137 ЦПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони.

З власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21, від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21, від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24).

У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, наведеним в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2020 року та від 10 листопада 2021 року у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20).

Крім того, Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зробив висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі її витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права встановить, що розмір гонорару є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним згідно ціни позову.

На підтвердження факту надання адвокатом правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи, до позовної заяви позивачем додано: копію договору про надання правничої допомоги № 12/21 від 12 лютого 2021р.

Відповідач заперечував щодо розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на його неспівмірність.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про судові витрати на правову допомогу виходив з характеру виконаної роботи адвокатом, принципів співмірності та розумності судових витрат, критеріїв реальності таких витрат та їхнього розміру, а також критерію значимості таких дій у справі, у тому числі збір доказів, які підтверджують позовні вимоги Клієнта, підготовка, формування та подання до суду позовної заяви, представництво інтересів Клієнта на судових засіданнях, підготовка процесуальних документів(клопотань, заяв, заперечень), та враховуючи факт оплати, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру, а відтак дійшов вірного висновку, стягнувши з відповідача на користь позивача 35000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують, не впливають на правильність ухвалених судових рішень, були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Серявін та інші проти України" (SeryavinandOthers v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо судових витрат.

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат, понесені сторонами під час розгляду справи місцевим судом, та відсутні підстави для розподілу судових витрати у вигляді судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 10 листопада 2025 року та на Додаткове рішення цього ж суду від 12 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 20.08.2026р.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді Копняк С.М.

Цяцяк Р.П.