Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №443/1234/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 443/1234/25 Головуючий у 1 інстанції: Павлів А.І.

Провадження № 22-ц/811/1092/26 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - судді Ніткевича А.В.

суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.

секретаря Гаврилюк Я.Ю.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Львівського апеляційного суду у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – адвоката Санамян Ольги Олегівни на ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 05 березня 2026 року у складі судді Павліва А.І. у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

встановив:

У липні 2025 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , у якому, з урахуванням зміни предмета позову просив: стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 305 128.00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 97 248.36 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, що була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди; стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 4500.00 грн. в рахунок відшкодування витрат понесених за оплату звіту № 23/73.05.24 від 02 травня 2024 року про оцінку вартості матеріального збитку та 16 000.00 грн. в рахунок відшкодування витрат понесених за оплату висновку експерта № 138/25 від 19.06.2025 року за результатами проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу; стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_2 27 516.39 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої здоров`ю та 2751.64 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, що була заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; вирішити питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 04 серпня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Відповідач ФОП ОСОБА_3 подав до суду клопотання про призначення у справі експертизи вартості відновлювального ремонту та утилізаційної вартості транспортного засобу, на вирішення якої, з урахуванням уточнення клопотання, поставити питання: яка вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки BMW, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , після дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 19.01.2023, станом на дату дорожньо-транспортної пригоди 19.01.2023?

В обґрунтування клопотання покликається на те, що не погоджується з висновком експерта № 138/25 від 19.06.2025 за результатами проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу та вважає такий недопустимим доказом, оскільки проведено не повно та без врахування обставин справи. Для встановлення вартості відновлювального ремонту зазначеного транспортного засобу необхідні спеціальні знання у сфері науки та техніки. Тому, у зв`язку з необхідністю повного і вичерпного з`ясування обставин, що мають істотне значення для справи, потребують спеціальних знань в галузі науки та техніки, для підтвердження чи спростування висновків і розрахунків, наведених позивачем, необхідно провести експертизу із залученням експерта, який має необхідні встановлені законодавством повноваження, а також відповідні ліцензії та дозволи для здійснення зазначеної експертизи. Іншим шляхом, як за допомогою експертизи, переконатись та пересвідчитись у правильності чи хибності таких даних немає.

Оскаржуваною ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 05 березня 2026 року клопотання відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про призначення судової експертизи задоволено.

Призначено у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди судову транспортно-товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено таке питання: яка вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки BMW, реєстраційний номер НОМЕР_1 , після дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 19.01.2023, станом на дату дорожньо-транспортної пригоди 19.01.2023?

Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (04119, м. Київ, вул. Джонса Ґарета, 5).

Копію ухвали до виконання надіслано до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, надавши в розпорядження експертної установи матеріали цивільної справи №443/1234/25.

Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача фізичну особу- підприємця ОСОБА_3 .

Попереджено експерта про кримінальну відповідальність згідно із статтями 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалу суду оскаржила представник позивача ОСОБА_2 – адвокат Санамян Ольга Олегівна, з ухвалою не погоджується, вважає таку незаконною та необґрунтованою.

Зазначає, що незважаючи на наявність очевидних невідповідностей та розбіжностей у клопотаннях відповідача про призначення експертизи, суд першої інстанції проігнорував ці обставини та без належної оцінки задовольнив заявлене клопотання.

Вказує, що позивачем до позовної заяви долучено висновок експерта № 138/25 від 19.06.2025, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля BMW 3281, державний номер НОМЕР_1 , була визначена станом на дату проведення дослідження, а не станом на день дорожньо-транспортної пригоди, що повністю відповідає вимогам законодавства.

Додає, що експертиза, яку просить призначити відповідач, не стосується предмета спору у справі, а саме клопотання про призначення експертизи не містить жодного належного обґрунтування того, чому проведення саме такої експертизи є необхідним та яким чином її результати можуть вплинути на вирішення справи по суті.

Вважає, що хоч і експертиза, призначена судом першої інстанції, відрізняється від тієї, яка була проведена на замовлення позивача, однак реальна необхідність її призначення та її значення для правильного вирішення справи судом належним чином не обґрунтовані.

Просить скасувати ухвалуЖидачівського районного суду Львівської області від 05 березня 2026 року, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 360 ЦПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача Санамян О.О. на підтримку доводів скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення враховуючи таке.

Згідно із ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження (ч. 2 ст. 19 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що питання, яке ставиться стороною відповідача перед судовим експертом, є відмінним від питання, яке ставилося перед експертом стороною позивача і на яке надано відповідь у висновку експерта від 19.06.2025.

Суд звернув увагу на те, що наявність у матеріалах справи висновку експерта, складеного на замовлення сторони позивача, сама по собі не виключає можливості призначення судової експертизи за клопотанням відповідача.

Також, враховуючи предмет позову, суд вказав, що встановлення розміру матеріального збитку, завданого транспортному засобу, потребує спеціальних знань, якими суд не володіє.

При цьому, суд звернув увагу, що призначення експертизи у даній справі навпаки є способом забезпечення об`єктивності судового розгляду та ухвалення рішення, яке врахує права та інтереси всіх учасників справи.

Також суд зазначив, що зупинення провадження у справі відповідає принципам забезпечення справедливості, повноти і об`єктивності судового розгляду, не буде впливати на порушення прав учасників справи на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку, оскільки таке зупинення обґрунтоване необхідністю забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Тобто серед джерел доказів, відповідно до статті 76 ЦПК України, крім іншого, є висновок експерта.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом, як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Статтею 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об`єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.

Недопустимим є порушення перед експертом питань, рішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Підстави обов`язкового призначення судом експертизи визначені статтею 105 ЦПК України.

При цьому за ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Таким чином, враховуючи норму статті про призначення експертизи, суд зобов`язаний забезпечити (організувати) змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

У пункті 2 постанови Пленуму «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» №8 від 30 травня 1997 року (з відповідними змінами та доповненнями), Верховний Суд України вказав судам на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду (зокрема щодо вини, неосудності чи недієздатності особи тощо).

Враховуючи те, що сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень, а перевірка вказаних обставин має значення для правильного вирішення спору, суду необхідно перевірити, чи дійсно вказаний доказ, дослідження якого буде предметом призначеної судом експертизи, стосується предмету доказування по даній справі та чи дійсно з`ясування відповідних обставин є необхідним та ключовим.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших)

Із аналізу вказаних норм вбачається, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Оскільки, предметом даного апеляційного провадження є виключно процесуальне питання, від вирішення якого залежить можливість проведення відповідної судової експертизи у справі, колегія суддів не надає оцінки будь яким обставинам (доводам) апеляційної скарги, що стосуються суті спірних правовідносин, оскільки таким буде надана оцінка при розгляді справи по суті.

Як беззаперечно вбачається з матеріалів справи, у провадженні Жидачівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна сиправа за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, предметом спору у даній справі є, в тому числі, визначення розміру та стягнення матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 19.01.2023.

Судова колегія зауважує, що предмет доказування і предмет позову виступають ключовими орієнтирами при визначенні меж здійснення судочинства. Повне, своєчасне і належне використання судом «предмету доказування» є запорукою реалізації принципу процесуальної економії та є гарантією дотримання права сторін на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Враховуючи наведене, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних.

Поряд з цим, і висновок експерта, як доказ, підлягає судовій оцінці разом з іншими доказами, які є у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Обґрунтовуючи позовні вимоги сторона позивача стверджує, що згідно із висновком експерта №138/25 від 19.06.2025, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля BMW 3281, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталась 19.01.2023, станом на дату проведення дослідження становить 550 128.00 грн. Вартість автомобіля на момент ДТП - 508226.60 грн. Вартість утилізації автомобіля у пошкодженому вигляді внаслідок ДТП станом на день проведення дослідження становить 85000.00 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу КТЗ становить 1 105 686.47 грн. Вартість ремонту 1 773 880.16 грн.

Звертаючись з клопотанням про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи, сторона відповідача свої доводи зводить до незгоди та заперечення вартості відновлювального ремонту зазначеного автомобіля, визначеного у висновку експерта №138/25 від 19.06.2025.

Зокрема, в обгрунтування заявленого клопотання відповідач ФОП ОСОБА_3 покликається на те, що з висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 19.06.2025 № 138/25 транспортного засобу BMW 3281, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вбачається, що експерту була надана інформація про фактичний середньорічний та нормативний пробіг зазначеного транспортного засобу, інформацію про умови догляду, зберігання, експлуатації транспортного засобу, тому вважає, що висновок експерта є недопустимим доказом та позивачем не надано жодних доказів на підтвердження заявленого розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Крім цього, структура змісту висновку та проведений розрахунок ринкової вартості не відповідає змісту Методики «Вимог до оцінки КТЗ та викладення її результатів», а додані до висновку фотоматеріали не відповідають вимогам п. 8.5. Методики визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу.

Зі змісту висновку не вбачається, чи розмір завданої шкоди розрахований із врахуванням ПДВ чи без.

Також, у висновку експерта утилізаційна вартість транспортного засобу значно занижена, оскільки відповідно до інформаційного сайт AutoRia приблизна вартість аналогічного транспортного засобу, не придатного до експлуатації, становить 207100 грн.

Зазначає, що самостійно звернутися до експертної установи у нього не має можливості, у зв`язку із тим, що оригінали всіх необхідних для експертизи документів наявні у позивача.

З врахуванням наведених вище вимог закону та характеру спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що сторона відповідача має право ставити під сумнів правильність або повноту такого висновку та заявляти клопотання про проведення судової експертизи з метою перевірки відповідних обставин.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції й про те, що наявність у матеріалах справи висновку експерта, складеного на замовлення сторони позивача, сама по собі не виключає можливості призначення судової експертизи за клопотанням сторони відповідача за наявності у неї сумнівів щодо правильності розрахунків.

Більше того, як вбачається з клопотання про призначення експертизи, питання, яке ставиться стороною відповідача перед судовим експертом, є відмінним від питання, яке ставилося перед експертом стороною позивача і на яке надано відповідь у висновку експерта від 19.06.2025. Відмінність полягає у визначенні дати, станом на яку має бути встановлено розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки BMW, реєстраційний номер НОМЕР_1 , після дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 19.01.2023.

Більше того, сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів саме із цих самих питань, при цьому, питання, які поставлені перед експертом, не є правовими та є такими для вирішення яких потрібні спеціальні знання.

Таким чином, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції прийнявши до уваги сумніви сторони відповідача щодо висновку експерта №138/25 від 19.06.2025, наданого стороною позивача, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення клопотання сторони відповідача про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що призначення експертизи не порушує прав ОСОБА_5 , а є лише способом доведення/спростування позовних вимог.

При цьому, висновок експертизи оцінюється з урахуванням положень процесуального права, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, суд оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Також, призначення експертизи не є засобом затягування судового розгляду, а навпаки – спрямоване на забезпечення всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи.

Колегія суддів виходить з того, що призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві регулюється, у тому числі Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5.

Відповідно до пункту 2.1 глави 2 Розділу ІV вказаної Інструкції до числа основних завдань транспортно-товарознавчої експертизи належить визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), їх складових, а також розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику або володільцю колісних транспортних засобів, їх складових унаслідок пошкодження останнього. Перед транспортно-товарознавчою експертизою можуть ставитись також питання про складові основного завдання або споріднені з ним, якщо такі питання пов`язані з придбанням та експлуатацією колісних транспортних засобів.

У пункті 2.2 глави 2 Розділу ІV Інструкції визначено орієнтовний перелік питань вирішуваних транспортно-товарознавчою експертизою, серед яких, зокрема, міститься питання яка вартість матеріального збитку (шкоди), завданого(ї) власнику КТЗ (зазначаються прізвище, ім`я та по батькові власника, марка, модель КТЗ, його державний реєстраційний номер) унаслідок (зазначається подія, що призвела до матеріальної шкоди) на дату оцінки (зазначається дата, на яку оцінюється вартість).

Враховуючи наведене, поставлене за клопотанням сторони відповідача перед експертом питання у контексті транспортно-товарознавчої експертизи відповідає завданню такої.

Не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою, представник позивача не наводить доводів щодо незгоди із питанням, як і не зазначає свій перелік таких, відтак колегія суддів не знаходить достатніх підстав для зміни оскаржуваної ухвали у цій частині.

У постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі №718/1305/24 зазначено, що суд зобов`язаний забезпечити (організувати) змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

Отже, призначення експертизи є елементом права на справедливий розгляд справи та відповідає принципу змагальності та рівності сторін.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить переконання, що висновок суду першої інстанції щодо необхідності призначення у справі судової транспортно-товарознавчої експертизи в цілому є правильним, оскільки можливі результати дадуть змогу суду у сукупності зі іншими доказами визначитися із спірними правовідносинами та матимуть значення для встановлення істини у справі.

А відтак, колегія суддів підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачає.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Санамян Ольги Олегівни – залишити без задоволення.

Ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 05 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 20 серпня 2026 року.

Головуючий А.В. Ніткевич

Судді С.М. Бойко

С.М. Копняк