Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №314/607/26 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №314/607/26 Головуючий в 1 інст. Швець О.В.

Провадження №33/807/973/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Александрова Д.О. (в режимі відеоконференції), розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Александрова Д.О. на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 29 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судовий збір,-

В С Т А Н О В И В:

Суд першої інстанції визнав винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за наступних обставин.

Водій ОСОБА_1 24 січня 2026 року о 00:59 на автодорозі Запоріжжя-Донецьк 21 км керував автомобілем «Renault Megan» державний номер НОМЕР_1 , маючи виражені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у встановленому законодавством порядку під відеозапис на бодікамеру ТЕС №2. Від керування відсторонений шляхом залишення автомобіля на місці зупинки. Про заборону руху попереджений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Александров Д.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що суд неповно з`ясував фактичні обставини, неправильно оцінив докази, не перевірив дотримання встановленого порядку огляду, не усунув суперечності між відеозаписами, протоколом, актом огляду та направленням до закладу охорони здоров`я, а також дійшов передчасного висновку про наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Зауважує, що суддя суду першої інстанції фактично погодився з логікою поліцейського, за якою відсутність «прямої відповіді» водія на пропозицію пройти огляд на місці зупинки автоматично прирівнюється до відмови від огляду у встановленому законом порядку.

Вважає, такий підхід неправильним, оскільки ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність не за будь-яку нечітку, суперечливу або незручну для поліцейського поведінку особи, а саме - за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду відповідно до встановленого порядку.

Водночас, у матеріалах справи наявне направлення, складене о 01:45, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 було направлено та доставлено до закладу охорони здоров`я. При цьому, матеріали справи не містять висновку лікаря за результатами огляду та не містять відомостей про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду саме в закладі охорони здоров`я. У направленні зазначено лише про не проведення огляду з використанням спеціального технічного засобу та відсутність результату такого огляду. Саме ці обставини, суд першої інстанції не перевірив належним чином і не співвідніс із вимогами ст. 266 КУпАП, Порядку №1103 та Інструкції № 1452/735.

Отже, вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував ст. 130 КУпАП, оскільки не встановив однозначної відмови ОСОБА_1 від огляду у встановленому порядку, а матеріали справи не містять належних відомостей про відмову ОСОБА_1 від огляду в закладі охорони здоров`я.

Крім того, суддя суду першої інстанції не розмежував різні диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП і фактично змішав «відмову від огляду» з «керуванням у стані сп`яніння», не перевірив належним чином факту керування транспортним засобом як обов`язкового елементу складу правопорушення, формально оцінив відеозаписи та не перевірив їх зміст у взаємозв`язку з іншими матеріалами справи.

Просить скасувати постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 29 червня 2026 року, закрити провадження в справі на підставі п. 1 ч 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Під час апеляційного перегляду справи захисник ОСОБА_1 , - адвокат Александров Д.О. підтримав апеляційну скаргу та вказав про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також його зупинки. Крім того зазначив, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі не відмовлявся.

Повідомлений належним чином ОСОБА_1 до судового засідання апеляційного суду не з`явився. Захисник - адвокат Александров Д.О. не заперечував проти розгляду поданої ним апеляційної скарги у відсутність ОСОБА_1 .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши захисника - адвоката Александрова Д.О., перевіривши доводи скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД№ 594910 від 24 січня 2026 року підтверджується:

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 січня 2026 року, в якому вказані виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Огляд не проводився (а.с. 4);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому відображені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Огляд з використанням спеціальних технічних засобів не проводився у зв`язку з відмовою (а.с. 5);

- відеозаписом події (а.с. 8).

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп`яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція №1452/735).

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан, зокрема алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Працівниками патрульної поліції вказані вимоги закону дотримані.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів зупинки транспортного засобу та прямої відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння, суддя апеляційного суду вважає необхідним зазначити наступне.

Так, із досліджених апеляційним судом наявних відеозаписів убачається рух транспортного засобу державний номер НОМЕР_1 , його зупинка працівниками поліції. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 поліцейський виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння, після чого запропонував йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. У подальшому ОСОБА_1 на неодноразові питання поліцейського, спочатку не заперечував пройти огляд на стан сп`яніння, однак всіляко уникав його фактичного проходження. Зокрема, ОСОБА_1 після неоднозначної згоди пройти огляд, спочатку просив показати йому відеозапис моменту зупинки транспортного засобу, потім зазначити йому причину такої зупинки, а після задоволення всіх висунутих ним вимог працівниками поліції, взагалі зазначив, що не є водієм (на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 є єдиною особою, крім працівників поліції) та у подальшому, вкотре на питання працівника поліції про надання чіткої відповіді щодо проходження огляду, водій не висловив ані згоди, ані відмови.

При цьому, із вказаних відеозаписів слідує, що працівником поліції було роз`яснено водію про адміністративну відповідальність, передбачену ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду, на що водій зазначив (пряма мова): «Я понял!».

Отже поведінка ОСОБА_1 працівником поліції була правильно розцінена як відмова водія від проходження огляду, про що було повідомлено останнього.

На переконання судді апеляційного суду, ОСОБА_1 не зробив жодних дій, які б свідчили про дійсність його намірів пройти на вимогу працівника поліції відповідний огляд на стан алкогольного сп`яніння, натомість будь-яким чином намагався уникнути огляду на стан сп`яніння, що вірно розцінено, як відмова від проведення огляду.

Доводи щодо підстав зупинки транспортного засобу не мають вирішального значення і не впливають на інкриміновані водію обставини з приводу недотримання останнім вимог п. 2.5 ПДР.

При цьому, досліджений відеозапис беззаперечно підтверджує зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , повідомлення йому причини такої зупинки, а також демонстрування на вимогу водія відео доказу зупинки.

Крім того, з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, та не впливає на причину зупинки. До того ж питання підстав зупинки автомобіля поліцейськими не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП.

З приводу доводів про те, що направлення на медичний огляд водія було складено, однак матеріали справи не містять висновку лікаря за результатами огляду, то як вже вище вказувалось, із досліджених відеозаписів встановлено, що водій ОСОБА_1 на неодноразові питання поліцейського про проходження огляду на стан сп`яніння, всіляко намагався уникати від фактичного проходження огляду та у подальшому, взагалі не надав прямої відповіді на таке питання, а відтак така поведінка водія поліцейським була розцінена як відмова від проходження будь-якого огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, оскільки огляд на стан алкогольного сп`яніння лікарем закладу охорони здоров`я не проводився у зв`язку із відмовою водія від його проходження, висновок щодо результатів медичного огляду, не складався.

Отже, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Александрова Дмитра Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 29 червня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 314/607/26