Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №686/21596/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/21596/26

Провадження № 3/686/4945/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Піндрак О.О., з участю секретаря Яблонської О.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , начальника групи психологічної підтримки персоналу ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

за ч. 2 ст. 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він, будучи військовою службовою особою, перебуваючи на посаді начальника групи психологічної підтримки персоналу ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на території розташування пункту постійної дислокації центру в АДРЕСА_1 , в порушення вимог ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 27 розділу II Інструкції, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.11.2018 № 604, п. 4 тимчасового алгоритму дій посадових осіб стосовно прийому військовослужбовців, які повернулись для проходження військової служби до Збройних Сил України від 07.08.2025 № 142249/С, діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків, приписів законів та інструкцій, недбало поставився до військової служби в умовах особливого періоду, а саме після отримання ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлення військової частини НОМЕР_1 від 04.07.2026 № 2474/В-31983 про прибуття 30.06.2026 військовослужбовця центру капітана ОСОБА_2 після самовільного залишення частини (СЗЧ), не здійснив негайного (не пізніше трьох діб) повідомлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_5 ) про повернення цього військовослужбовця. Такі дії призвели до створення умов неналежного обліку військовослужбовців, які повернулись з самовільного залишення військових частин та несвоєчасного зняття з загальної системи “ІКС ОП” (Інформаційно-комунікаційної системи обліку правопорушень) військовослужбовців з розшуку, що в свою чергу призводить до невиправданих затрат ресурсів підрозділів ВСП та інших правоохоронних органів з метою розшуку осіб, які вже були встановлені та на даний час є військовослужбовцями, які проходять військову службу та не є правопорушниками, створюючи додаткову проблематику для військовослужбовців при пересуванні у місті, через блокпости, що як наслідок може створити передумови для незаконного затримання особи, яка не є правопорушником.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17215 КУпАП, за викладених вище обставин, виходячи із наступного.

Так, в судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав і пояснив, що дійсно перебуває на посаді начальника групи психологічної підтримки персоналу ІНФОРМАЦІЯ_6 , в період з 04.07.2026 по 14.07.2026 виконував інтенсивний обсяг завдань за основним напрямком мобілізаційної роботи у Хмельницькому районі, що супроводжувалося надмірним навантаженням. Ствердив, що про факт повернення військовослужбовця ОСОБА_2 після СЗЧ та про відповідне повідомлення начальника штабу – заступника командира військової частини НОМЕР_1 від 04.07.2026 йому стало відомо лише 15.07.2026, тобто під час проведеної перевірки ІНФОРМАЦІЯ_5 , після чого він одразу цього ж дня підготував повідомлення (доповідь) в ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Ці пояснення ОСОБА_1 матеріалами справи не спростовуються, а навпаки підтверджуються наданою останнім копією доповіді від 15.07.2026 та поясненнями в суді офіцера відділення запобігання вчиненню, виявлення і припинення правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 , якою складений протокол про адміністративне правопорушення, про те, що нею не перевірялися обставини обізнаності ОСОБА_1 про факт повернення військовослужбовця ОСОБА_2 після СЗЧ (доведення до його відома повідомлення начальника штабу – заступника командира військової частини НОМЕР_1 від 04.07.2026) та відповідно доказів на підтвердження такої обставини нею здобуто не було, не містять таких і матеріали справи.

Наведене свідчить про те, що до 15.07.2026 ОСОБА_1 не було відомо про повернення військовослужбовця із СЗЧ для подальшого проходження військової служби, а відтак притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 17215 КУпАП безпідставне.

Будь-яких об`єктивних та достовірних доказів, які б спростовували такий висновок суду, справа не містить, не встановлено таких і судом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.

Оцінюючи встановлені факти, суд приходить до висновку про недоведеність складу інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17215 КУпАП, за викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин, а тому провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284, 294 КУпАП,

постановив:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Суддя: