Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №521/11740/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/11740/26

Номер провадження № 2-а/521/149/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Ганошенка С.А.,

за участю секретаря судових засідань – Папінян В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Одеси матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 08.07.2026 року звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі- ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому просить скасувати постанову №R306827 від 17.01.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що 17 січня 2026 року стрільцем відділення оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) солдатом ОСОБА_2 було складено протокол № 199 про адміністративне правопорушення про вчинення громадянином ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, який додано до позовної заяви.

08 травня 2026 року постановою старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Костюкова Сергія Сергійовича було відкрито виконавче провадження № 80954127 з виконання постанови № R306827, виданої 30.01.2026 р. ІНФОРМАЦІЯ_2 , про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у сумі 34 000,00 грн., яка також додана до матеріалів справи. В подальшому, саме після відкриття виконавчого провадження, ОСОБА_1 стало відомо про наявність зазначеної постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № R306827 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 30.01.2026 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000,00 грн. 26 червня 2026 року ОСОБА_1 ознайомився із матеріалами виконавчого провадження № 80954127, зокрема із постановою № R306827 від 30.01.2026 р., та отримав копії матеріалів виконавчого провадження (копія постанови додається). Зазначеною постановою встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Позивач, ОСОБА_1 , вважає, що постанова № R306827 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 30.01.2026 р., винесена ІНФОРМАЦІЯ_2 , є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, та вимушений звернутися за захистом своїх прав та законних інтересів до суду із цим адміністративним позовом.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09.07.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання 19.08.2026 року року з`явилась, та підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 в судові засідання 16.07.2026 року, 11.08.2026 року та 19.08.2026 року не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно, шляхом надсилання повістки підсистему «Електронний суд» та шляхом надсилання повістки засобами поштового зв`язку, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.

27.07.2026 року від відповідача через підсистему “Електронний суд” надійшов відзив, у якому зазначається наступне.

Відповідач вважає, позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на обставини, зафіксовані зокрема в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг». У позовній заяві Позивач намагається створити уявлення, що протокол від 17.01.2026 року було складено за відсутності належних підстав чи процедур. Однак, згідно з даними бази « ІНФОРМАЦІЯ_5 » 17.01.2026 року о 15:09 Позивача на підставі офіційного звернення ТЦК № НОМЕР_1 було затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з порушенням військового обліку. Одразу після доставки, 17.01.2026 року о 15:49, Позивач був офіційно взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 , і саме під час його особистого перебування в установі о 18:00 було виявлено та зафіксовано факт триваючого не проходження ВЛК.

Таким чином, перебування Позивача в ТЦК 17.01.2026 р. та його особисте ознайомлення з протоколом і датою розгляду справи (30.01.2026) є беззаперечним і підтвердженим фактом. Також, Позивач обґрунтовує позов тим, що станом на січень 2026 року він мав статус інваліда 3-ї групи та відстрочку «до завершення мобілізації». Дане твердження є відвертою маніпуляцією та спростовується первинними документами: Згідно з Обліковою карткою системи «Оберіг», сформованою на підставі наявних на той момент документів, Позивачу було надано право на відстрочку виключно до 30.10.2026 року, а не безстроково. Будь-яка відстрочка не звільняє особу від обов`язку проходження медичного огляду для встановлення ступеня придатності, якщо такий обов`язок прямо визначений законом. Натомість роздруківка з мобільного застосунку «Резерв+», де фігурує відстрочка «до завершення мобілізації», була сформована Позивачем лише 25.06.2026 року — тобто через 5 місяців після вчинення правопорушення та винесення оскаржуваної постанови. Станом на 30.01.2026 р. Позивач законних підстав для ігнорування проходження ВЛК не мав. Позивач стверджує, що дізнався про існування постанови лише від органів ДВС у червні 2026 року. Проте, запис у системі «Оберіг» чітко вказує на те, що причиною скасування розшукового електронного звернення в поліцію від 17.01.2026 р. стало саме те, що «особу доставлено, складено адміністративний протокол (постанову)». Позивач особисто розписався в протоколі в графі про ознайомлення із датою та часом розгляду справи (30.01.2026 р. о 15:00). Свідоме нез`явлення Позивача на розгляд справи не може вважатися поважною причиною для поновлення десятиденного процесуального строку, встановленого ст. 286 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття в судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи проводиться за відсутності учасників справи у порядку письмового провадження, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд доходить висновку про задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 17 січня 2026 року стрільцем відділення оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) солдатом ОСОБА_2 було складено протокол № 199 про адміністративне правопорушення про вчинення громадянином ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, який додано до позовної заяви.

08 травня 2026 року постановою старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Костюкова Сергія Сергійовича було відкрито виконавче провадження № 80954127 з виконання постанови № R306827, виданої 30.01.2026 р. ІНФОРМАЦІЯ_2 , про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у сумі 34 000,00 грн., яка також додана до матеріалів справи. В подальшому, саме після відкриття виконавчого провадження, ОСОБА_1 стало відомо про наявність зазначеної постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № R306827 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 30.01.2026 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000,00 грн. 26 червня 2026 року ОСОБА_1 ознайомився із матеріалами виконавчого провадження № 80954127, зокрема із постановою № R306827 від 30.01.2026 р., та отримав копії матеріалів виконавчого провадження (копія постанови додається). Зазначеною постановою встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Позивач, ОСОБА_1 , вважає, що постанова № R306827 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 30.01.2026 р., винесена ІНФОРМАЦІЯ_2 , є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, та вимушений звернутися за захистом своїх прав та законних інтересів до суду із цим адміністративним позовом.

27.07.2026 року від відповідача через підсистему “Електронний суд” надійшов відзив, у якому зазначається наступне.

Відповідач вважає, позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на обставини, зафіксовані зокрема в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг». У позовній заяві Позивач намагається створити уявлення, що протокол від 17.01.2026 року було складено за відсутності належних підстав чи процедур. Однак, згідно з даними бази « ІНФОРМАЦІЯ_5 » 17.01.2026 року о 15:09 Позивача на підставі офіційного звернення ТЦК № НОМЕР_1 було затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з порушенням військового обліку. Одразу після доставки, 17.01.2026 року о 15:49, Позивач був офіційно взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 , і саме під час його особистого перебування в установі о 18:00 було виявлено та зафіксовано факт триваючого не проходження ВЛК.

Таким чином, перебування Позивача в ТЦК 17.01.2026 р. та його особисте ознайомлення з протоколом і датою розгляду справи (30.01.2026) є беззаперечним і підтвердженим фактом. Також, Позивач обґрунтовує позов тим, що станом на січень 2026 року він мав статус інваліда 3-ї групи та відстрочку «до завершення мобілізації». Дане твердження є відвертою маніпуляцією та спростовується первинними документами: Згідно з Обліковою карткою системи «Оберіг», сформованою на підставі наявних на той момент документів, Позивачу було надано право на відстрочку виключно до 30.10.2026 року, а не безстроково. Будь-яка відстрочка не звільняє особу від обов`язку проходження медичного огляду для встановлення ступеня придатності, якщо такий обов`язок прямо визначений законом. Натомість роздруківка з мобільного застосунку «Резерв+», де фігурує відстрочка «до завершення мобілізації», була сформована Позивачем лише 25.06.2026 року — тобто через 5 місяців після вчинення правопорушення та винесення оскаржуваної постанови. Станом на 30.01.2026 р. Позивач законних підстав для ігнорування проходження ВЛК не мав. Позивач стверджує, що дізнався про існування постанови лише від органів ДВС у червні 2026 року. Проте, запис у системі «Оберіг» чітко вказує на те, що причиною скасування розшукового електронного звернення в поліцію від 17.01.2026 р. стало саме те, що «особу доставлено, складено адміністративний протокол (постанову)». Позивач особисто розписався в протоколі в графі про ознайомлення із датою та часом розгляду справи (30.01.2026 р. о 15:00). Свідоме нез`явлення Позивача на розгляд справи не може вважатися поважною причиною для поновлення десятиденного процесуального строку, встановленого ст. 286 КАС України.

Суд, заслухавши представника позивача ОСОБА_1 адвоката Іскра С.Л., вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно постанови №R306827 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 30.01.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Згідно фабули постанови №R306827 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 30.01.2026 вбачається, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 розглянувши 30.012026 року матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 встановив, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився) від проходження ВЛК (п. 2 Розділу ІІ Закону України №3621-ІХ від 21.03.2024 року “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист”) чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, постановив накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 штраф у сумі 17000,00 грн.

Вважаючи протиправною зазначену постанову, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду, посилаючись на те, що є особою з інвалідністю III групи, яка встановлена до 27.05.2027 року, що підтверджується відміткою з військово-облікового документу “РЕЗЕРВ+” від 25.06.2026 року, який наявний у матеріалах справи.

Представником відповідача на підтвердження обставин викладених у відзиві надано наступні докази.

Протокол про адміністративне правопорушення за с.3 ст.210-1 КУпАП №199 від 17.01.2026 року з даних якого вбачається, що 17.01.2026 року об 18-00 год у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 виявлено, що громадянин ОСОБА_1 допустив порушення вимог п. 2 Розділу ІІ Закону України №3621-ІХ від 21.03.2024 року “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист”, копію витягів з Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних “ОБЕРІГ” №040220230640867100309, у розділі 35 якого- «Відомості про медичний огляд» відсутні відомості щодо проходження медичних оглядів ВЛК ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1ст. 9 КАС України).

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно вимог ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно із ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).

Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа органу територіального центру комплектування та соціальної підтримки має обов`язок всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про оборону» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, який діє на час розгляду справи.

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію регулює Закон України «Про оборону України», Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.92 N 2232-XII, Закон України «Про затвердження указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», Порядку ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Правила військового обліку визначені у Додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, (далі - Правила) на виконання вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, серед іншого, прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити медичний огляд та лікування в лікувально - профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Частиною 1 статті 210 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період визначені приписами ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період визначені приписами ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Наведені норми визначають різні склади правопорушень та є бланкетними, і при їх застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку, законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та запровадження в Україні особливого періоду.

Як встановлено зі змісту оскаржуваної постанови, позивач протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України "Про загальну мобілізацію", не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет військовозобов`язаного, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження та не з`явився до ТЦК та СП у строк до 05.06.2025 року для проходження повторного медичного огляду ВЛК з метою встановлення ступеня придатності для військової служби.

Відповідно до оскаржуваної постанови №R306827 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 30.01.2026, вбачається, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 розглянувши 30.012026 року матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 встановив, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився) від проходження ВЛК (п. 2 Розділу ІІ Закону України №3621-ІХ від 21.03.2024 року “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист”) чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. ного в особливий період.

Однак, в оскаржуваній постанові не розкрито склад адміністративного правопорушення передбаченого статтею 210-1 КУпАП, яка ставиться в вину позивачу.

Відповідно до п. 2. Розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (в редакції Закону № 4235-IX від 12.02.2025) установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Відповідно до абзацу 2. п.69 постанови Кабінету міністрів України від 16.05.2024 року №560 «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» передбачено, що особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію.

Судом встановлено, що згідно військово-облікового документу «РЕЗЕРВ+», сформованого 25.06.2026 року, наданого позивачем у якості доказу, в розділі «Група інвалідності» зазначені відомості – інвалідність ІІІ-ї групи, яка діє 27.05.2027 року.

Таким чином, відповідач в оскаржуваній постанові невірно кваліфікував дії позивача за ч.3 ст.210-1 КУпАП, не врахував зазначені відомості про те, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ-ї групи, яка діє 27.05.2027 року, користується правом на відстрочку від призову на військову службу за загальною мобілізацією до 30.10.2026 року, що в свою чергу тягне за собою її скасування.

Разом з цим, слід зазначити, що Відповідно до абз.1, 3 ч.1ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни України зобов`язані: зокрема з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період від 16.05.2024 р. № 560 (далі - Порядок №560).

Вказаний Порядок визначає, зокрема, порядок виклику громадянина під час мобілізації до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.

Крім того суд виснує, що підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 "Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів" Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.6 Постанови КМУ №560, призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби. За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (п.21 Постанови КМУ №560).

Пунктом 27 Постанови КМУ №560 визначено, що під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Пунктом 28 Постанови КМУ №560 визначено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки. Вимоги до форми повістки та її формування визначені п.29, 30 Постанови КМУ № 560.

Повістки мають право вручати представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Представники, уповноважені вручати повістки, здійснюють оповіщення громадян як самостійно, так і у складі груп оповіщення.

Вручення повісток резервістам та військовозобов`язаним здійснюється цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України (п.п.31, 35 Постанови КМУ №560).

Пунктами 36-39 Постанови КМУ №560 визначені місця, де можуть вручатися повістки про виклик, в тому числі у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки резервістам та військовозобов`язаним повістка вручається військовослужбовцями або працівниками таких центрів.

Під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.

У разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.

Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.

Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Абзацом 3 пункту 69 вищезазначеного Порядку №560 передбачено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.

Відповідно до пункту 74 Порядку №560 резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду сформованого відповідно до пункту 74-1 цього Порядку (додаток 11 до Порядку).

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис. Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Таким чином, законодавством визначена послідовність дій щодо направлення особи на проходження військово-лікарської комісії: оповіщення з визначенням мети прибуття для проходження особою медичного огляду для визначення придатності до військової служби, виконання особою вимог законодавства щодо прибуття відповідно до повістки, отримання направлення на проходження медичного огляду, та здійснення проходження медичного огляду.

У разі не виконання особою вимог законодавства щодо проходження медичного огляду, настає відповідальність відповідно до законодавства.

Процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, постанови при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК про придатність чи непридатність, їх зміст врегульовані положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Положення №402).

Відповідно до абз.2, 3, 4 п.3.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України постанова ВЛК при ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби, прийнята у мирний час під час визначення призначення військовозобов`язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ), дійсна протягом п`яти років з дня закінчення медичного огляду.

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Якщо в стані здоров`я військовозобов`язаного за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров`я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Чинним законодавством встановлено імперативний обов`язок перед проходженням військово-лікарської комісії надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну документацію, яка стосується стану його здоров`я, у тому числі медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о.

Позивач ОСОБА_1 зазначив, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи до 27.05.2027 року, та користується правом на відстрочку, на підтвердження чого надав копію електронного війсково-облікового документу «РЕЗЕРВ+», сформованого 25.06.2026 року.

Начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 при розгляді питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності зобов`язаний був оцінити вказані пояснення позивача, надати їм оцінку та врахувати при вирішенні питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, однак цього не зробив.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд, також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

В силу ч.1 ст.77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що постанова № R306827 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210-1 КУпАП від 30.01.2026 року винесена відповідачем за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.210-1 ч.3 КУпАП підлягає скасуванню.

Тобто судом з достовірністю встановлено, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для визнання її скасування із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 ч.3 КУпАП.

Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, у їх сукупності суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а тому позов підлягає задоволенню, оскаржувана постанова скасуванню, а справа закриттю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Враховуючи вищевикладене та на підставі ч.2 ст.19, 65 Конституції України, ст.ст.7, 9, 210-1 ч.3, 235, 245, 247, 251, 252, 254-256, 268, 280, 283, 287-289, 291 КУпАП, керуючись ст.ст.5, 20, 72, 77, 79, 139, 159, 162, 165, 194, 229, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №R306827 від 30 січня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - задовольнити.

Скасувати постанову, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 №R306827 від 30 січня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000,00 грн.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 19 серпня 2026 року.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО