Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №521/10297/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа №521/10297/26

Провадження №3/521/3397/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 рокум. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

11.06.2026 року, о 15 годині 00 хвилин, за адресою: с. Усатове, траса Київське шосе, 464 км., водій ОСОБА_1 керував автомобілем Honda Accord, д.н.з. НОМЕР_2 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами, згідно постанови Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 08.04.2026 року ВП №67043410, за що передбачена відповідальність відповідно до ч. 3 ст. 126 КУпАП України.

За даним фактом співробітниками Управління патрульної поліції в Одеській області було складено протокол серії ЕПР1 № 690222 від 11.06.2026 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.

06.08.2026 року ОСОБА_1 подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що не знав, про встановлення щодо нього тимчасово обмеження у праві керування транспортними засобами. Вказав, що постанова про звернення стягнення на його грошове забезпечення до військової частини, де він проходив військову службу, державним виконавцем не направлялася. За таких обставин аліменти не утримувалися безпосередньо з його грошового забезпечення, що також вплинуло на виникнення заборгованості. ОСОБА_1 зазначив, що після складання адміністративного протоколу, звернувся з заявою до органів виконавчої служби та 06.08.2026 року державним виконавцем було винесено постанову про скасування тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами у зв`язку з проходженням ним військової служби та виконанням службових обов`язків водія-зв`язківця.

Суд, дослідивши доводи ОСОБА_1 , проаналізувавши та дослідивши докази в їх сукупності, та давши їм оцінку, вважає, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Вирішуючи питання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, суд керується наступним.

Відповідно до п.п. «а» п 2.1 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, - тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

Як визначено п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Згідно роз`яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Отже, згідно з вимогами ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

З матеріалів справи встановлено, що на виконання рішення суду, Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області було видано виконавчий лист №946/4845/21 від 13.08.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 5000,00 грн. щомісячно, який було пред`явлено до виконання ВП № 67043410).

Встановлено, що під час здійснення примусового виконання, постановою старшого державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Душаковою М.О. від 08.04.2026 року ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві керування транспортними засобами.

ОСОБА_1 стверджує, що не знав, про встановлення щодо нього тимчасово обмеження у праві керування транспортними засобами.

Будь-які докази про обізнаність ОСОБА_1 про встановлення щодо нього тимчасово обмеження у праві керування транспортними засобами в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не знав про встановлення щодо нього тимчасово обмеження у праві керування транспортними засобами, суд вважає, що у нього не було умислу у чиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять відомостей, які б вказували на наявність умислу ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, а тому вважає, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

При постановленні постанови суд також враховує, що постановою старшого державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Душаковою М.О. від 06.08.2026 року ВП №67043410 тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами відносно ОСОБА_1 скасовано.

Враховуючи те, що вина ОСОБА_1 вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП не підтвердилась матеріалами справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 247, 251, 256, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП закрити, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Ю.В. Тополева