Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №200/9163/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року справа №200/9163/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року (головуючий суддя І інстанції Смагар С.В.), складеного в повному обсязі 10 грудня 2025 року, у справі № 200/9163/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу період навчання з 01.09.1986 по 31.05.1988 роки та період строкової військової служби з 31.05.1988 по 17.05.1990 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1986 по 31.05.1988 роки, період строкової військової служби з 31.05.1988 по 17.05.1990 роки та перерахувати пенсію починаючи з 06.10.2025 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неприйняття рішення з розгляду заяви ОСОБА_1 , поданої через представника 6 жовтня 2025 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 6 жовтня 2025, поданої через представника, та прийняти вмотивоване рішення з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі № 200/9163/25, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що позивачу призначена пенсія Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ніяких рішень щодо позивача не приймало.

Вважає, що позивачем порушено алгоритм звернення до пенсійного фонду.

Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/9163/25, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп`ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».

Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».

Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №1788-ХІІ від 05.11.1991 року «Про пенсійне забезпечення».

06.10.2025 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про перерахунок пенсії позивача та зарахування до страхового стажу періоду навчання та періоду проходження строкової військової служби.

Письмове звернення представника ОСОБА_1 – Дзісь А.Р. від 06.10.2025, яке зареєстровано за вх. № 43636/Р-0500-25 розглянуте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до Закону України від 02.10.1996 № 393/96 «Про звернення громадян». Відповідь на звернення ОСОБА_2 від 31.10.2025, яке зареєстровано за вих. № 47933-43636/Р-02/8-0500/25 надано листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому відповідач повідомив про неможливість зарахування до страхового стажу періоду навчання та періоду проходження строкової військової служби, оскільки: у атестаті №10859 має місце виправлення, яке не завірене підписом відповідальної особи та печаткою; у військовому квитку від 30.05.1988 серія НОМЕР_1 по-батькові зазначено « ОСОБА_3 », що не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 » російською мовою. Так, до страхового стажу ОСОБА_1 відповідно до атестату №10859 та записів військового квитка серії НОМЕР_1 не зараховано: періоди навчання з 01.09.1986 по 31.05.1988 роки; періоди строкової військової служби з 31.05.1988 по 17.05.1990 роки, які загалом складають: 3 роки 8 місяців 16 днів.

Не погодившись із діями Пенсійного органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд переглядає рішення суду першої інстанції виключно в межах доводів апеляційної скарги.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (надалі по тексту - Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (надалі по тексту - Закон №1058-ІV).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Частиною п`ятою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Згідно з пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1 у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Відповідно до пункту 4.1 розділу IV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Згідно з пунктом 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Отже, законом встановлено порядок розгляду заяви про перерахунок пенсії у відповідності до якого відповідний орган Пенсійного фонду зобов`язаний прийняти рішення про перерахунок або відмову в перерахунку пенсії.

Судами встановлено, що 06.10.2025 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про перерахунок пенсії позивача та зарахування до страхового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1986 по 31.05.1988 роки, періоду строкової військової служби з 31.05.1988 по 17.05.1990 роки.

Вказана заява була розглянута у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян».

Листом від 31.10.2025, яке зареєстровано за вих. № 47933-43636/Р-02/8-0500/25 відповідач повідомив про неможливість зарахування до страхового стажу позивача періоду навчання та періоду проходження строкової військової служби, оскільки: у атестаті №10859 має місце виправлення, яке не завірене підписом відповідальної особи та печаткою; у військовому квитку від 30.05.1988 серія НОМЕР_1 по-батькові зазначено « ОСОБА_3 », що не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 » російською мовою. Так, до страхового стажу ОСОБА_1 відповідно до атестату №10859 та записів військового квитка серії НОМЕР_1 не зараховано: періоди навчання з 01.09.1986 по 31.05.1988 роки; періоди строкової військової служби з 31.05.1988 по 17.05.1990 роки, які загалом складають: 3 роки 8 місяців 16 днів.

Зі змісту заяви вбачається, що представник позивача просив у заяві від 06 жовтня 2025 здійснити перерахунок пенсії позивача, зарахувавши до страхового стажу певні періоди роботи.

Однак, суб`єкт владних повноважень рішення про відмову у перерахунку пенсії фактично не приймав, хоча представник позивача звернувся з відповідною заявою.

Тобто, у межах цього спору позивач через свого представника звернувся до відповідача не із зверненням в порядку Закону України «Про звернення громадян», а із заявою про перерахунок пенсії, за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив позивачу відповідь у формі листа від 31 жовтня 2025 року, який не є належною відмовою у призначені/перерахунку, нарахування та виплаті пенсії позивачу на підставі прямої дії Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Верховний Суд, вирішуючи питання правомірності не розгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком №22-1, у постанові від 27.11.2019 у справі №748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. На цій підставі Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).

Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30.05.2018 у справі № 537/3480/17, від 27.11.2019 у справі №748/696/17, від 26.02.2020 у справі № 541/543/17-а, від 16.12.2021 у справі №500/1879/20 та від 09.08.2023 у справі №520/5045/2020.

У постанові від 23 вересня 2024 року у справі № 620/2027/23 Верховний Суд, розглянувши спір щодо можливості подання заяви про призначення пенсії у формі, що передбачена Законом України «Про звернення громадян», наголосив, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.

Окрім того, питання щодо форми звернення до відповідача було розглянуто Верховним Судом у Постанові від 22.07.2025 у справі №580/710/24, згідно якої відмова у задоволенні звернення навіть за умови подання його у формі адвокатського запиту лише з формальних підстав без належної оцінки його змісту та встановлення дійсного волевиявлення особи, є проявом надмірного формалізму з боку органу державної влади, призводить до фактичного обмеження гарантованого Конституцією України права особи на соціальне забезпечення і суперечить принципам пропорційності, добросовісності та верховенства права у сфері публічно-правових відносин.

Відтак, розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих особою для перерахунку пенсії повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення/перерахунок пенсії або про відмову у призначенні/перерахунок пенсії). Водночас у даному випадку таке рішення відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання і суперечить наведеним вище нормам.

При цьому, позивач знаходиться на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, відтак, позивач звернувся до належного суб`єкта владних повноважень із заявою про перерахунок пенсії, а розгляд Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області питання про призначення пенсії за принципом екстериторіальності ніяким чином не зумовлює подальше звернення позивача із питаннями про перерахунок пенсії саме до цього органу.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 6 жовтня 2025, поданої через представника, та прийняти вмотивоване рішення

Доводи апеляційної скарги є неприйнятними та повністю спростовуються висновками суду першої інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції першої інстанції – без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі № 200/9163/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 серпня 2026 року.

Судді А.В. Гайдар

Т.Г.Гаврищук

Е.Г. Казначеєв