Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №200/10307/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року справа №200/10307/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Пивовар І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 р. у справі № 200/10307/25 (головуючий І інстанції Кравченко Т.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ( далі – відповідач, ГУПФУ), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 19 серпня 2025 року № 914250142928 щодо перерахунку з 01 вересня 2025 року призначеної ОСОБА_1 пенсії;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області відновити з 01 вересня 2025 року нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі, визначеному виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження, без обмеження максимальним розміром, визначеним ст. 2 Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VІ “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, ст. 67 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Закон № 796), виплатити суму недоотриманої пенсії з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року позов задоволено, а саме суд:

Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про перерахунок пенсії від 19 серпня 2025 року № 914250142928 (дата-час розрахунку: 16 серпня 2025 року 09:22).

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 з 01 вересня 2025 року перерахунок пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (у розмірі 70% заробітку, одержаного ним за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках), без обмеження максимальним розміром, та виплатити перераховану пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування зазначив, зокрема, наступне.

За результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що в матеріалах електронної пенсійної справи міститься довідка про заробітну плату в населених пунктах зони відчуження без дати видачі № 47, видана відкритим акціонерним товариством «Укрцинк».

За результатами проведеної перевірки електронних пенсійних справ одержувачів пенсій відповідно до Закону № 796, встановлено, що зазначена довідка видана з порушенням вимог Постанови № 207-7, а саме: не підтверджена годинна тарифна ставка, не підтверджена нарахована премія (положення про преміювання).

В матеріалах електронної пенсійної справи відсутні первинні документи на підставі яких видана зазначена довідка про заробітну плату, а саме: особовий рахунок або інші облікові документи за період роботи у зоні відчуження; платіжні або розрахунково-платіжні відомості, які підтверджують фактичні суми нарахувань; відомості щодо тарифної ставки у зазначений період; документи, що підтверджують застосування кратності оплати праці (внутрішні накази або розпорядження, які визначали: конкретних працівників або категорії працівників, які підпадали під підвищену кратність; терміни дії цієї кратності; порядок нарахування тощо); положення про преміювання, чинне на підприємстві; накази, зміни або додатки, які підтверджують внесення змін до положення про преміювання працівників, залучених до робіт у зоні відчуження.

Враховуючи вищевикладене, розмір пенсії ОСОБА_1 приведено до відповідності з 01.09.2025 та обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року —25861,34 грн (8913,83 х 2,90126).

Приведення пенсії у відповідність до чинного законодавства не може кваліфікуватися як порушення прав ОСОБА_1 . Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.09.2018 року у справі № 752/16491/14-а, відповідно до якої зміна розміру пенсії, зумовлена набранням чинності новими нормативно-правовими актами, не є звуженням чи скасуванням вже набутого права, якщо вона здійснюється в межах законодавчих приписів.

Проведення зазначеного перерахунку здійснюється за документами, наявними в електронній пенсійній справі на момент перерахунку, зокрема, довідок про заробітну плату в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

Таким чином, дії Головного управління мали виключно правозастосовний характер, були спрямовані на забезпечення виконання законодавства та не порушували прав позивача.

Позовна вимога про зобов`язання відновити з 01.09.2025 нарахування та виплату пенсії без застосування обмеження максимального розміру є передчасною.

Від позивача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

В обґрунтування, зокрема зазначено, що у відповідності до норм діючого законодавства позивачем була надана довідка про заробітну плату, що містила відомості про одержану заробітну плату за роботу в зоні відчуження у період з 22.05.1989 по 23.08.1989. Відповідач не заперечує наявність зазначеної довідки. На підставі даних зазначеної довідки позивачу з 01.12.2022 був розрахований показник середньомісячного заробітку для обчислення пенсії, що склав 36 575,32 грн. З урахуванням зазначеного заробітку позивачу була обчислена пенсія у розмірі 26 484,00 грн. Пенсію в обчисленому таким чином розмірі (з урахуванням обмеження максимальним розміром) позивач отримував весь час до 01.09.2025.

Відповідач не заперечує, що зазначені документи містилися у письмових матеріалах пенсійної справи позивача, але при оцифровізації письмової справи зазначені документи не надійшли до електронної пенсійної справи.

Тобто, відсутність зазначених документів в електронній пенсійній справі стала наслідком дій самого відповідача при формуванні електронної пенсійної справи, що вчинялись поза волею позивача. Позивач не мав можливості впливати на цей процес та контролювати повноту «перенесення» документів з письмової справи в електронну.

Позивач не може нести відповідальність за дії (бездіяльність) відповідача щодо неперенесення в матеріали електронної пенсійної справи зазначених документів та інших відомостей про заробітну плату позивача за період роботи у зоні відчуження з 22.05.1989 по 23.08.1989.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону № 796.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1989 році (категорія 1), є особою з інвалідністю другої групи і має право на пільги та компенсації, встановлені Законом № 796, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1 , видане Донецькою обласною державною адміністрацією 20 квітня 2019 року безстроково.

Позивачеві повторно встановлена інвалідність другої групи та 70% втрати професійної працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 17 вересня 2009 року безстроково, що підтверджено довідкою до акта огляду МСЕК серії ДОН-07 № 107148 від 17 вересня 2009 року та випискою з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги серії ДОН-04 № 014942 від 17 вересня 2009 року.

Згідно з рішенням відповідача про перерахунок пенсії № 91425014928 (дата-час розрахунку: 25 лютого 2025 року 03:58) пенсія позивача була обчислена виходячи з такого:

шифр та вид пенсії – 325 пенсія по інвалідності (у розмірі відшкодування збитків);

умови призначення – ст. 54 Закону № 796;

середньомісячний заробіток – 36 575,32000;

дата перерахунку, вік, ознака роботи – 01 березня 2025 року, […];

вид перерахунку – індексація заробітку (масовий);

особливості – І категорія – ліквідатори; особи з інвалідністю внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; ліквідатор ЧАЕС, військовослужбовці/військовозобов`язані; не є базою оподаткування; посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з 21 вересня 2009 року довічно; призначення за рішенням суду;

інвалідність:

група інвалідності, причина – друга група, каліцтво/захворювання, пов`язане з наслідками аварії на ЧАЕС;

серія та номер МСЕК – ДОН-07 № 107148;

дата встановлення інвалідності – 17 вересня 2009 року;

період встановлення інвалідності – з 29 червня 1995 року довічно;

тривалість стажу:

страховий стаж (неповний) – 21 рік 10 місяців 16 днів;

% втрати працездатності – 70,00;

01 березня 2025 року – 05 травня 2027 року

основний розмір пенсії від середнього заробітку – 25 602,72 грн;

додаткова пенсія особам з інвалідністю 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС, постанова № 112, п. 5 – 379,60 грн;

підвищення особам з інвалідністю армії, прирівняним до осіб з інвалідністю внаслідок війни 2 групи (40% від 2 361,00 грн) – 944,40 грн;

цільова допомога особам з інвалідністю 2 групи – 50,00 грн;

місяць підвищення розміру пенсії – 01 березня 2025 року;

обмеження в індексації з 01 березня 2023 року – -2 000,43 грн;

обмеження в індексації з 01 березня 2024 року – -193,02 грн;

обмеження індексації з 01 березня 2025 року – -1 140,63 грн;

розмір пенсії з надбавками – 23 642,64 грн;

максимальний розмір пенсії – 23 610,00 грн;

[…].

Розрахунок заробітку для обчислення пенсії при її перерахунку з 01 березня 2025 року проведений таким чином:

Періоди – 1989 рік:

з 01 червня 1989 року по 30 червня 1989 року, період (міс.) – 1, заробітки: довідка – 0,27342, для розрахунку – 0,27342, коефіцієнт – 125,42202, середня по н/г – 0,06758;

з 01 липня 1989 року по 31 липня 1989 року, період (міс.) – 1, заробітки: довідка – 0,0,28117, для розрахунку – 0,0,28117, коефіцієнт – 128,97706, середня по н/г – 0,06758;

сума за 1989 рік – період (міс.) – 2, заробітки: довідка – 0,55459, для розрахунку – 0,55459, коефіцієнт – 254,39908, середня по н/г – 0,13516;

всього – період (міс.) – 2, заробітки: довідка – 0,55459, для розрахунку – 0,55459, коефіцієнт – 254,39908, середня по н/г – 0,13516;

розрахунок заробітку для обчислення:

дата вводу заробітку – 31 липня 2001 року;

середній заробіток – 8 913,83 грн;

останній місяць врахованої заробітної плати – 31 липня 1989 року;

сума коефіцієнтів заробітної плати – 8,20642;

кількість місяців заробітної плати – 2;

індивідуальний коефіцієнт для обчислення – 4,10321;

середньомісячний заробіток для обчислення – 36 575,32000.

Як свідчить рішення про перерахунок пенсії № 914250142928 (дата-час розрахунку: 17 травня 2025 року 10:33), ГУ ПФУ в Донецькій області провело перерахунок призначеної позивачеві пенсії, виходячи з такого:

шифр та вид пенсії – 325 пенсія по інвалідності (у розмірі відшкодування збитків);

умови призначення – ст. 54 Закону № 796;

середньомісячний заробіток – 36 575,32000;

дата перерахунку, вік, ознака роботи – 17 травня 2025 року, […];

вид перерахунку – індивідуально (масовий), індексація заробітку;

особливості – І категорія – ліквідатори; особи з інвалідністю внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; ліквідатор ЧАЕС, військовослужбовці/військовозобов`язані; не є базою оподаткування; посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з 21 вересня 2009 року довічно; призначення за рішенням суду; розмір мінімальної пенсії за рішенням суду з 01 березня 2025 року довічно;

інвалідність:

група інвалідності, причина – друга група, каліцтво/захворювання, пов`язане з наслідками аварії на ЧАЕС;

серія та номер МСЕК – ДОН-07 № 107148;

дата встановлення інвалідності – 17 вересня 2009 року;

період встановлення інвалідності – з 29 червня 1995 року довічно;

тривалість стажу:

страховий стаж (повний) – 33 роки 00 місяців 06 днів;

% втрати працездатності – 70,00;

01 березня 2025 року – 05 травня 2027 року

основний розмір пенсії від середнього заробітку – 25 602,72 грн;

додаткова пенсія особам з інвалідністю 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС, постанова № 112, п. 5 – 379,60 грн;

підвищення особам з інвалідністю армії, прирівняним до осіб з інвалідністю внаслідок війни 2 групи (40% від 2 361,00 грн) – 944,40 грн;

цільова допомога особам з інвалідністю 2 групи – 50,00 грн;

місяць підвищення розміру пенсії – 01 березня 2025 року;

обмеження індексації з 01 березня 2025 року – -492,72 грн;

розмір пенсії з надбавками – 26 484,00 грн;

максимальний розмір пенсії – 23 610,00 грн;

[…].

Згідно з рішенням про перерахунок пенсії від 19 серпня 2025 року № 914250142928 (дата-час розрахунку: 16 серпня 2025 року 09:22) ГУ ПФУ в Донецькій області провело перерахунок пенсії позивача, виходячи з такого:

шифр та вид пенсії – 325 пенсія по інвалідності (у розмірі відшкодування збитків);

умови призначення – ст. 54 Закону № 796;

середньомісячний заробіток – 25 861,34000;

дата перерахунку, вік, ознака роботи – 16 серпня 2025 року, […];

вид перерахунку – макетна обробка;

підстава – невідповідність довідки про ЗП;

особливості – І категорія – ліквідатори; особи з інвалідністю внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; ліквідатор ЧАЕС, військовослужбовці/військовозобов`язані; не є базою оподаткування; посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з 21 вересня 2009 року довічно; призначення за рішенням суду;

інвалідність:

група інвалідності, причина – друга група, каліцтво/захворювання, пов`язане з наслідками аварії на ЧАЕС;

серія та номер МСЕК – ДОН-07 № 107148;

дата встановлення інвалідності – 17 вересня 2009 року;

період встановлення інвалідності – з 29 червня 1995 року довічно;

особливий статус – особа з інвалідністю, прирівняний до осіб з інвалідністю внаслідок війни;

тривалість стажу:

страховий стаж (повний) – 26 років 07 місяців 13 днів;

% втрати працездатності – 70,00;

01 вересня 2025 року – 28 лютого 2026 року

основний розмір пенсії від середнього заробітку – 18 102,94 грн;

підвищення особам з інвалідністю армії, прирівняним до осіб з інвалідністю внаслідок війни 2 групи (40% від 2 361,00 грн) – 944,40 грн;

цільова допомога особам з інвалідністю 2 групи – 50,00 грн;

додаткова пенсія особам з інвалідністю 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС, постанова № 112, п. 5 – 379,60 грн;

місяць підвищення розміру пенсії – 01 березня 2025 року;

обмеження в індексації з 01 березня 2023 року – -975,06 грн;

обмеження в індексації з 01 березня 2025 року – -367,11 грн;

розмір пенсії з надбавками – 18 134,77 грн;

[…].

Розрахунок заробітку для обчислення пенсії при її перерахунку з 01 вересня 2025 року проведений таким чином:

Періоди – 1989 рік:

з 01 червня 1989 року по 30 червня 1989 року, період (міс.) – 1, заробітки: довідка – 0,00000, для розрахунку – 0,00000, коефіцієнт – 0,00000, середня по н/г – 0,00218;

з 01 липня 1989 року по 31 липня 1989 року, період (міс.) – 1, заробітки: довідка – 0,00000, для розрахунку – 0,00000, коефіцієнт – 0,00000, середня по н/г – 0,00218;

сума за 1989 рік – період (міс.) – 2, заробітки: довідка – 0,00000, для розрахунку – 0,00000, коефіцієнт – 0,00000, середня по н/г – 0,00436;

всього – період (міс.) – 2, заробітки: довідка – 0,00000, для розрахунку – 0,00000, коефіцієнт – 0,00000, середня по н/г – 0,00436;

розрахунок заробітку для обчислення:

дата вводу заробітку – 01 січня 2025 року;

середній заробіток – 8 913,83 грн;

останній місяць врахованої заробітної плати – 31 липня 1989 року;

сума коефіцієнтів заробітної плати – 2,90126;

кількість місяців заробітної плати – 2;

індивідуальний коефіцієнт для обчислення – 2,90126;

середньомісячний заробіток для обчислення – 25 861,34000.

Отже, до 01 вересня 2025 року основний розмір пенсії ОСОБА_1 був визначений відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону № 796 (із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків), і становив 25 602,72 грн, із розрахунку: 36 575,32 грн х 70% = 25 602,72 грн; виплата пенсії проводилась з обмеженням максимальним розміром (23 610,00 грн).

З 01 вересня 2025 року основний розмір пенсії позивача був визначений відповідно до п. 9 Порядку № 1210 (з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на січень відповідного року), і становив 18 102,94 грн, із розрахунку: 25 861,34 грн х 70% = 18 102,94 грн; виплата пенсії (з надбавками) проводилась без її обмеження максимальним розміром в сумі 18 134,77 грн.

У відповідь на адвокатський запит представника позивача – адвоката Трофімчука В.В. від 22 грудня 2025 року № 642, листом від 26 грудня 2025 року № 26735/02-16 ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило:

- ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності (у розмірі відшкодування фактичних збитків) відповідно до Закону № 796;

- відповідно до п. 9 Порядку № 1210 розмір пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, може обчислюватись як із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках, так із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати (обчисленої за формулою);

- рішення щодо найбільш доцільного варіанту обчислення пенсії по інвалідності відповідно до п. 9 Порядку № 1210 приймає орган, що призначає пенсію, на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх наявних в матеріалах електронної пенсійної справи документів;

- згідно з ч. 1 ст. 54 Закону № 796 пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків;

- ст. 15 Закону № 796 передбачено, що видача довідок про заробітну плату за період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС здійснюється підприємствами, установами та організаціями. Довідка видається на підставі первинних документів: особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів, що містять відомості про нараховану заробітну плату, місце роботи (населений пункт, номер зони, кратність чи об`єкт), період роботи в зоні відчуження, конкретні дні роботи чи їх загальну кількість, тривалість робочого дня. Форма довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках затверджена листом Міністерства соціального захисту населення від 27 лютого 1996 року № 01-3/244-013-2. Копії первинних документів, на підставі яких видана довідка, в обов`язковому порядку додаються до довідки про заробітну плату;

- відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР № 207-7 працівникам і службовцям (відрядженим у зону Чорнобильської АЕС та призваним на військові збори), за якими зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, працю оплачували у ІІІ, ІІ і І зонах небезпеки у 4, 3 та 2-кратному розмірі, у зоні особливого контролю – без коефіцієнта кратності (у розмірі 100% окладу або тарифної ставки), виходячи із тарифної ставки за основним місцем роботи, тобто на одну кратність менше;

- Постановою Ради Міністрів УРСР № 207-7 керівникам підприємств, установ і організацій було дозволено встановлювати працівникам, зайнятим на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премію до 60% тарифної ставки (посадового окладу) на місяць. У разі прийняття рішення щодо підвищення граничного розміру премії до 60% тарифної ставки (окладу) на місяць, в положення про преміювання вносилися відповідні зміни;

- Рішенням КСУ № 2-р(ІІ)/2024 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис ст. 2 Закону № 3668, що поширює свою дію на Закон № 796, та припис першого речення ч. 3 ст. 67 Закону № 796;

- з урахуванням рекомендацій Міністерства соціальної політики України щодо механізму виконання Рішення КСУ № 2-р(ІІ)/2024 виплата пенсій, призначених відповідно до Закону № 796, без обмеження максимальним розміром проводиться після перерахунку згідно з Постановою КМУ № 209;

- перерахунок пенсій на виконання Рішення КСУ № 2-р(ІІ)/2024 здійснюється за документами, наявними в електронній пенсійній справі на момент перерахунку, зокрема, довідок про заробітну плату в зоні відчуження в 1986-1990 роках;

- у зв`язку з відсутністю документів в матеріалах електронних пенсійних справ, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, нарахування та виплати премії, підстави застосування кратності по відповідній зоні небезпеки з урахуванням 100% тарифної ставки згідно з вимогами Постанови Ради Міністрів УРСР № 207-7, підстави для врахування довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження при обчисленні пенсії відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону № 796 відсутні;

- до надходження відсутніх документів, згаданих вище, на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх наявних в матеріалах електронної пенсійної справи документів розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 вересня 2025 року обчислений виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на січень відповідно року, відповідно до п. 9 Порядку № 1210.

Разом з листом від 26 грудня 2025 року № 26735/02-16 ГУ ПФУ в Донецькій області направило представнику позивача виписки з протоколу пенсії станом на 01 березня 2025 року та 01 вересня 2025 року.

На виконання ухвали від 13 січня 2026 року ГУ ПФУ в Донецькій області надало суду матеріали паперової пенсійної справи ОСОБА_1 , ( НОМЕР_2 ), які, серед іншого, містять:

- довідку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 квітня 1989 року про те, що ОСОБА_1 з 22 травня 1989 року по 25 серпня 1989 року перебував на спеціальних зборах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- довідку Військової частини НОМЕР_3 від 23 серпня 1989 року № 2841/47, згідно з якою ОСОБА_1 , призваний за збори ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконував службові обов`язки у Військовій частині НОМЕР_3 в період з 22 травня 1989 року по 23 серпня 1989 року дев`яносто чотири дня; відповідно до ст. 72 Закону СРСР про загальний військовий обов`язок за весь період зборів за ним зберігається за основним місцем роботи середній заробіток, який підлягає виплаті на підставі даних відповідного військового комісаріату; відповідно до постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 29 грудня 1987 року йому належить виплатити тарифну ставку (посадовий оклад) в одинарному розмірі за дев`яносто два дні (травень – 8, червень – 30, липень – 31, серпень – 23). Довідка видана на підставі наказів командира військової частини.

- особові рахунки ОСОБА_1 , з інформацією про його заробітну плату за 1989 рік у ВАТ “Укрцинк”;

- розрахунок погодинної тарифної ставки ОСОБА_1 за травень-серпень 1989 року;

- витяг з наказу від 20 вересня 1989 року № 388 “Про преміювання”, який передбачав преміювання ОСОБА_1 за участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- довідку про заробітну плату ОСОБА_1 за час роботи в зоні відчуження з 22 травня 1989 року по 23 серпня 1989 року, видану ВАТ “Укрцинк”, (дату і номер якої неможливо встановити через те, що ці відомості перебувають у невідсканованій області документа);

- довідку про заробітку плату ОСОБА_1 за час роботи в зоні відчуження з 22 травня 1989 року по 23 серпня 1989 року, видану ВАТ “Укрцинк” 26 лютого 1998 року за № 59;

- акт про результати перевірки правильності видачі довідки про заробітну плату для призначення пенсії від 25 лютого 1998 року, згідно з яким спеціаліст з призначення та виплати пенсій ОСОБА_2 з відома директора та головного бухгалтера ВАТ “Укрцинк” в присутності бухгалтера розрахункового відділу цього підприємства, провела перевірку факту роботи і правильності видачі довідки про заробітну плату, виданої на ім`я ОСОБА_1 , за період знаходження на учбових зборах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 22 травня 1989 року по 23 серпня 1989 року. В акті вказано, що на перевірку були надані розрахункові відомості про нарахування заробітної плати за 1989 рік, наряди. Під час перевірки установлено, що в раніше виданій довідці суми заробітної плати зазначені правильно, проте в довідку про заробітну плату не включена премія за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Як наслідок, підприємству рекомендовано надати нову довідку про заробітну плату, а раніше видану довідку про заробітну плату вважати недійсною;

- наказ від 02 лютого 2006 року № 4 “Про перерахунок заробітної плати працівників, які постраждали на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС”, який відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР № 207-7 передбачав перерахунок заробітної плати працівників, направлених підприємством на роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в тому числі ОСОБА_1 , за період їх роботи в особливих зонах ЧАЕС, установлення премії в розмірі 60%, а також видачу нових довідок про заробітну плату за період роботи в особливих зонах ЧАЕС для перерахунку пенсії;

- довідку про заробітку плату ОСОБА_1 за час роботи в зоні відчуження з 24 травня 1989 року по 23 серпня 1989 року, видану ВАТ “Укрцинк” за № 47 (без вихідної дати), яка містить відомості періоди роботи в населених пунктах зони відчуження; про основне місце роботи, посаду, дату і номер відомості про виплату заробітної плати, загальну суму виплаченої заробітної плати; про розрахунок заробітної плати, включаючи дані про дату, зону небезпеки (І), кількість днів і годин, годинну тарифну ставку, кратність (І), доплати за роботу у вихідні і святкові дні, про збережений посадовий оклад за дні роботи в зоні відчуження, про оплату праці за дні, години роботи в зоні, премію за діючими системами преміювання за роботу у зоні відчуження (60%).[…]

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, визначені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ від 28.02.1991 (далі Закон №796).

За положенням статті 1 Закону №796-XII, останній спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Відповідно до статті 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 1 статті 54 Закону №796-XII встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та на даний час позивач отримує пенсію відповідно до цього закону.

Так, обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом № 3668-VІ.

Згідно зі статтею 2 Закону №3668-VI, який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, (в редакції, чинній на час здійснення перерахунку пенсії позивача) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Частиною 3 статті 67 Закону №796-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону № 796-ХІІ, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 2 травня 2018 року у справі №704/87/17, від 3 квітня 2018 року у справі №361/4922/17, від 15 травня 2019 року у справі №554/4191/17, від 21 листопада 2019 року у справі №161/14321/16-а, від 10 грудня 2020 року у справі №580/492/19, від 05 вересня 2023 року у справі №120/1602/23, від 15 листопада 2023 року у справі №120/6735/23, від 28 лютого 2024 року у справі №240/20830/21 та від 24 квітня 2024 року у справі №580/365/20 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від вказаної позиції.

Згідно абзацами 1, 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону № 3668-VІ обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин 2 та 3 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 грудня 2021 року у справі №580/5962/20 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04 березня 2021 року у справі №589/3997/16-а та вказав, що пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом №3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, а з 14 жовтня 2014 року - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII.

Таким чином, текстуальний аналіз пункту 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 3668-VІ дає підстави для висновку, що метою вказаної норми є деталізація умов дії положень статті 2 цього ж Закону лише щодо категорії пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом та перевищує встановлений максимальний розмір пенсії.

Аналогічного висновку щодо застосування пункту 2 розділу ІІ Закону № 3668-VI дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 01 вересня 2022 року у справі № 380/10419/21, від 22 грудня 2022 року у справі №440/4371/18, від 25 січня 2023 року у справі № 380/12268/20, від 14 червня 2023 року у справі № 260/2959/21, від 05 вересня 2023 року у справі №120/1602/23 та від 15 листопада 2023 року у справі №120/6735/23.

Разом з тим, тлумачення пункту 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 3668-VІ у контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 1 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 1 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов`язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.

Виокремлення осіб другої вказаної групи, без застосування до них положень пункту 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 3668-VІ, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.

Такий підхід відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" від 06 вересня 2012 року №5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

При цьому, колегія суддів, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 25 січня 2023 року у справі № 380/12268/20 та від 05 вересня 2023 року у справі №120/1602/23, зазначає, що норми пункту 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 3668-VІ є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону № 3668-VІ та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону. Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи").

Норми статті 2 Закону № 3668-VІ також кореспондуються з положеннями частини 3 статті 67 Закону № 796-ХІІ.

Таким чином, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Аналогічний підхід висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05 вересня 2023 року у справі №120/1602/23 та від 25 січня 2023 року у справі № 380/12268/20, від 04 липня 2024 року у справі №580/7744/23

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок перерахунку пенсії позивача, як до так і після 01 березня 2024 року (у зв`язку із необхідністю проведення індексації пенсії) розмір перевищив максимальний.

На момент здійснення відповідачем перерахунку пенсії 01 березня 2024 року, зазначені положення Закону № 3668-VI та частини 3 статті 67 Закону № 796-ХІІ неконституційними не визнавалися, були чинними, а тому підлягали застосуванню.

Тому, оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Проте, КСУ у межах розгляду справи №3-123/2023(229/23), у рішенні №2-р(ІІ)/2024 дійшов висновку, що припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами та припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII зі змінами визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).

У пункті 2 резолютивної частини вказаного рішення зазначено, що означені приписи Закону №3668-VI та Закону № 796-XII втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення.

За приписами частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Позиція Верховного Суду щодо застосування цієї норми Конституції України, сформована, зокрема, у постановах від 09 листопада 2018 року у справі № 747/1151/16-а, від 27 листопада 2018 року у справі № 537/2348/16-а, від 11 грудня 2018 року у справі № 826/7385/16, від 22 січня 2019 року у справі № 826/562/16, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/3169/16, від 31 липня 2019 року у справі № 826/3432/16, від 30 березня 2021 року у справі № 620/614/20, від 25 листопада 2021 року у справі № 200/941/20-а та від 27 вересня 2023 року у справі №260/1656/22.

Отже правова позиція КСУ щодо неконституційності приписів статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами, та першого речення частини 3 статті 67 Закону № 796-XII зі змінами має пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли або принаймні тривали після ухвалення КСУ відповідного рішення, тобто з 21 березня 2024 року.

Враховуюче зазначене вище, суд зауважує, що у період з 21 березня 2024 року положення статті 2 Закону №3668-VI, що поширює свою дію на Закон №796-XII, та припис першого речення частини 3 статті 67 Закону №796-XII, які встановлювали обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, втратили чинність, а тому не підлягали застосуванню відповідачем.

Отже, ураховуючи висновки КСУ, викладені у рішенні №2-р(II)/2024, з 21 березня 2024 року правові підстави обмежувати пенсію позивача максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) у відповідача відсутні.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04 липня 2024 року справа №580/7744/23, від 24 лютого 2025 року справа № 580/11667/23.

Верховний Суд у рішенні по справі №580/7744/23 зауважив, що у період з 01 березня 2023 року по 20 березня 2024 року положення статті 2 Закону № 3668-VI, що поширює свою дію на Закон № 796-XII, та припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII, які встановлювали обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, були чинними, а тому підлягали обов`язковому застосуванню відповідачем. З урахуванням наведеного, Суд зазначив, що відповідач, керуючись положеннями вказаних законів і обмежуючи розмір пенсійної виплати позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, у період з 01 березня 2023 року по 20 березня 2024 року діяв правомірно. Водночас, враховуючи висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні № 2-р(II)/2024, Суд наголосив, що з 21 березня 2024 року правові підстави обмежувати пенсію позивача максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) у відповідача відсутні.

При цьому, Верховний Суд у рішенні по № 580/11667/23 зауважив, що відповідач, керуючись положеннями вказаних законів і обмежуючи розмір пенсійної виплати позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, у період з 01 грудня 2022 року по 20 березня 2024 року діяв правомірно.

У зв`язку з викладеним, позивач має право на перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру призначеної пенсії.

Щодо посилання скаржника на відсутність звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, колегія суддів зазначає, що у даному випадку перерахунок проводиться автоматично але відповідачем в порушенням приписів законодавства перерахунок не було здійснено.

Отже, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку щодо задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог стосовно перерахунку та виплати пенсії з 01.09.2025 з урахуванням розміру заробітної плати, зазначеної у довідках про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, з урахуванням виплачених сум, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

З 01 січня 2012 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі по тексту - Порядок № 1210), якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п.1 Порядку, цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно п. 2, 3 цього ж Порядку, заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.

У разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження: 1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні; 2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 р. до 1 серпня 1987 р., за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв`язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС; 3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження; 4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати; 5) менше місяця та захворіла на променеву хворобу, пенсія обчислюється згідно із статтею 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За п. 5 Порядку, у разі коли кількість відпрацьованих днів у неповному календарному місяці роботи більш як 25,4, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за фактично відпрацьований час.

Відповідно до п. 7 Порядку, пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Таким чином, призначення пенсії та її розмір ставиться у залежність від заробітної плати, яка фактично отримана працівником у період роботи у зоні відчуження.

Згідно з частиною 4 статті 15 Закону № 796-ХІІ видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Пунктом 2.1. Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Тобто, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 січня 2022 року у справі № 560/3499/18.

Отже, підставою для здійснення перерахунку позивачеві пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є довідка про заробітну плату, відомості у якій підтверджуються первинними документами.

Матеріали справи свідчать, що позивачу до 01.09.2025 пенсія виплачувалась з урахуванням довідки про заробітну плату, наявній в матеріалах пенсійної справи.

Під час перерахунку пенсії з 01.09.2025 пенсія позивачу була перерахована без урахування цієї довідки у зв`язку з відсутністю документів, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, нарахування та виплати премії.

Суд з цього приводу зазначає наступне.

За вимогами чинного законодавства, неможливість проведення перевірки не дає підстав для відмови у перерахунку пенсії та врахування довідок про заробітну плату.

Як вбачається зі змісту довідки, остання видана на підставі первинних документів.

Підстав вважати наведені відомості недостовірними, відповідачем не наведено, а відомості вказані в ній, відповідачем жодним чином не спростовуються.

Суд зазначає, що відповідачем ототожнюється неможливість перевірити або відсутність відомостей щодо результатів перевірки відомостей зазначених у довідці з не підтвердженням нарахування та сплати заробітної плати первинними документами, що не передбачено законодавством, зазначений висновок відповідача фактично ґрунтується на припущеннях, оскільки сам факт про наявності відомостей про сплату заробітної плати не спростовується відповідачем.

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 12 квітня 2021 року у справі №219/4550/17, від 26 березня 2021 року у справі № 414/1221/17, від 10 вересня 2020 року у справі № 221/6434/16-а, від 28 серпня 2020 року у справі № 263/7235/17.

Зокрема Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2021 року у справі №219/4550/17 зазначив, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.

Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо врахування при призначенні та обчисленні пенсії довідок, виданих підприємствами, які знаходяться на непідконтрольній українській владі території, яка полягає в тому, що неможливість провести управлінням Пенсійного фонду перевірку відповідності запису довідки первинним документам через проведення АТО, не може покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідка видана належним органом та містить усі необхідні реквізити та відомості (справи №583/392/17, №234/3038/17, №360/1628/17).

Отже, відсутність первинних документів не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках. Відповідальність за відсутність первинних документів докладається на власника підприємства, а не працівника (пенсіонера).

Отже, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку щодо задоволення позовних вимог і в цій частині.

Щодо посилання скаржника на відсутність в його діях порушення приписів законодавства, колегія суддів зазначає наступне.

В межах розгляду цієї справи необхідно встановити чи допущено відповідачем протиправні дії. Одночасно дослідженню підлягають обставини, які підтверджують поважність причин його невиконання.

У справі, що розглядається, відповідач, після прийняття рішення КСУ від 20.03.2024 та відповідно відсутності законодавчо передбачений обмежень щодо розміру пенсії, зобов`язаний був здійснити передбачені законодавством дії у тому числі щодо перерахунку та виплату пенсії без попередньо встановлених обмежень щодо її розміру.

Отже, висновок суду першої інстанції ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись статями 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 р. у справі № 200/10307/25 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 р. у справі № 200/10307/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено та підписано 20 серпня 2026 року

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді А.В. Гайдар

І.В. Пивовар