Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №200/749/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року справа №200/749/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Пивовар І.В., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 р. у справі № 200/749/25 (головуючий І інстанції Череповський Є.В.) за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області , Олександрівського районного суду Донецької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ), звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області , Олександрівського районного суду Донецької області, в якому просила:

-визнати протиправним наказ Олександрівського районного суду Донецької області від 08 січня 2025 року № 4 к/6/25 “Про встановлення надбавок до посадового окладу за вислугу років на державній службі за вислугу років на державній службі” (з 01 січня 2025 року) у розмірі 30 відсотків посадового окладу, як державному службовцю, який має стаж державної служби понад 18 років та скасувати наказ Олександрівського районного суду Донецької області від 08 січня 2025 року № 4 к/6/25;

-зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до статті 52 Закону України “Про державну службу” з 01 січня 2025 року секретарю суду Олександрівського районного суду Донецької області Рєзнік Г.О. від 04 березня 2022 року № 21 к/43/22 у розмірі 50 відсотків посадового окладу, як такій, вислуга років якої на державній службі починаючи з 11 березня 2022 року становить понад 17 років з 01 січня 2025 року;

-відповідно до п.2 частини 1 статті 371 КАС України допустити до негайного виконання рішення суду в частині нарахування та сплати надбавки за вислугу років за один місяць.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року задоволено частково позовні вимоги, а саме суд:

Визнав протиправним та скасував наказ Олександрівського районного суду Донецької області від 08 січня 2025 року № 4к/6/25 в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 в розмірі 30% посадового окладу.

Зобов`язав Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ вул. Добровольського, 2 ЄДРПОУ 26288796) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (з урахуванням виплачених сум) перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про державну службу" на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування скарги зазначено, що пунктом 13 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з: сталої заробітної плати - посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, інших доплат, передбачених законами України; варіативної заробітної плати - премій, компенсацій за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця та за вакантною посадою державної служби, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Також пунктом 13 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що норми Закону України «Про державну службу» щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже нормативний акт, прийнятий пізніше, містить застереження щодо застосування норм нормативно-правового акта, прийнятого раніше, що вказує на обґрунтованість застосування акту, що вступив в дію пізніше (ч. 3 ст. 66 Закону України «Про правотворчу діяльність»).

Норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» неконституційними не визнавались та не скасовувались, а тому підлягають застосуванню.

Тобто державним службовцям державних органів, які провели класифікацію посад державної служби, надбавка за вислугу років у 2025 році має встановлюватися на рівні 2 відсотків від посадового окладу за кожний рік стажу державної служби та не може перевищувати 30 відсотків посадового окладу.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 з 2001 року працює на посадах державної служби у Олександрівському районному суді Донецької області.

Наказом керівника апарату Олександрівського районного суду Донецької області Галатенко О.В. № 21 к/43/22 від 04 березня 2022 року відповідно до ст. 52 Закону України “Про державну службу” від 10 грудня 2015 року №889-VІІ, Положення про апарат Олександрівського районного суду Донецької області секретарю Олександрівського районного суду Донецької області ОСОБА_1 встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 50% посадового окладу, як такій стаж державної служби якої понад 17 років.

08 січня 2025 року керівником апарату Олександрівського районного суду Донецької області Олексієм Галатенко було видано наказ № 4к/6/25 “Про встановлення надбавок до посадового окладу за вислугу років на державній службі”, яким зокрема встановлено ОСОБА_1 стаж державної служби понад 19 років і надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 30 % посадового окладу.

Наказ № 4к/6/25 від 08 січня 2025 року, виданий відповідно до абзацу другого пункту 13 “Прикінцеві положення” Закону “Про Державний бюджет України на 2025 рік” та у зв`язку із проведенням класифікації посад державної служби Олександрівського районного суду Донецької області та погодженням результатів класифікації Національного агентства України з питань державної служби від 25 січня 2024 року № 1267/92-24.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Правовий статус державного службовця та коло його основних прав, гарантій і обов`язків визначено у Законі України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі – Закон №889-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 2 статті 50 Закону №889-VIII заробітна плата державного службовця складається з посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, премії (у разі встановлення).

Частина 1 статті 46 Закону №889-VIII передбачає, що стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років.

Розмір такої надбавки визначається на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу (частини 1 статті 52 Закону № 889-VIII).

Водночас 01.01.2024 набрав чинності Закон України від 09.11.2023 №3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі – Закон , у пункті 10 розділу «Прикінцеві положення» якого визначено, що в 2024 році оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад, крім державних органів, зазначених у пунктах 20– 22 цього розділу.

Згідно з пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Отже, наведені норми свідчать про різне правове регулювання питання визначення розміру надбавки за вислугу років на державній службі: Закон №889-VIII встановлює загальні правила її обчислення (3 відсотки за кожний рік стажу, але не більше 50 відсотків посадового окладу), тоді як Закон №3460-ІХ запроваджує на 2024 рік інший, зменшений розмір такої надбавки (2 відсотки за кожний рік стажу, але не більше 30 відсотків посадового окладу).

Питання співвідношення наведених правових норм вирішено Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №240/7215/24.

Так, у постанові від 19.02.2026 Велика Палата зазначила, що в Законі №3460-ІХ (про Державний бюджет України на 2024 рік) визначено, що норми раніше прийнятого Закону №889-VIII (про державну службу) про умови та порядок оплати праці державних службовців застосовуються лише в тій частині, що не суперечить цьому Закону. Отже, норми Закону №889-VIII щодо оплати праці державних службовців, які суперечать Закону №3460-ІХ, не застосовуються, бо їхню дію зупинено на період чинності відповідних приписів Закону №3460-ІХ.

Таке тлумачення дозволяє зробити висновок, що у спірних правовідносинах немає колізії, а відтак немає потреби у віднайденні механізму її подолання, оскільки є пряма норма Закону №3460-ІХ, яка зупинила дію норми Закону №889-VIII та чітко врегульовує особливості оплати праці певних категорій державних службовців, що виключає потребу у відшукуванні іншої норми права для регулювання цих відносин.

Тож, за висновками Великої Палати, визначення механізму обчислення надбавки за вислугу років та її граничного розміру з 01.01.2024 урегульоване винятково Законом №3460-ІХ, а ситуації, за якої одні й ті ж правовідносини по-різному впорядковуються окремими нормами права, не спостерігається.

З огляду на зазначений підхід Верховний Суд констатує, що до правовідносин у цій справі підлягають застосуванню положення Закону №3460-ІХ, які визначають розмір надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році, тоді як норми Закону №889-VIII у цій частині не застосовуються, що узгоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з положеннями частини 6 статті 50 Закону №889-VIII порядок формування фонду оплати праці державних службовців у державному органі, а також порядок преміювання державних службовців затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 51 цього ж Закону схема посадових окладів на посадах державної служби та умови оплати праці державних службовців, з якими укладаються контракти про проходження державної служби, визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Мінімальний розмір посадового окладу у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення, не може бути менше двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом. Кабінет Міністрів України може встановлювати додаткові коригуючі коефіцієнти оплати праці для різних державних органів з урахуванням соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється юрисдикція таких органів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 «Питання оплати праці працівників державних органів» (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №24 від 25.01.2018, №102 від 06.02.2019, №16 від 15.01.2020, №15 від 13.01.2021, №89 від 02.02.2022; №32 від 06.01.2023) затверджені схеми посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у відповідному році; розміри надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців; перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних підкатегорій; умови оплати праці працівників патронатних служб в державних органах; порядок преміювання державних службовців, які займають посади державної служби категорії А; положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям.

Водночас з метою упорядкування умов оплати праці державних службовців державних органів на основі класифікації посад Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 29.12.2023 №1409 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році», якою затвердив схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році, перелік типових посад державної служби в межах рівнів посад.

Крім того, пунктом 3 зазначеної Постанови передбачено, що постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 не застосовується до державних службовців державних органів, що провели класифікацію посад державної служби.

З аналізу вище згаданих постанов Кабінету Міністрів України вбачається, що розміри посадових окладів в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, є вищими в порівнянні з розмірами посадових окладів в державних органах, що не провели класифікацію.

Згідно Наказу про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі працівникам апарату Олександрівського районного суду Донецької області від 04 березня 2022 року № 21 к/43/22 позивачу було встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 50 відсотків посадового окладу, як такій, вислуга років якої на державній службі починаючи з 11 березня 2022 року становить понад 17 років.

Матеріали справи свідчать, що позивачу з 2022 року встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 50% від посадового окладу.

Наказом Олександрівського районного суду Донецької області від 08 січня 2025 року № 4 к/6/25 «Про встановлення надбавок до посадового окладу за вислугу років на державній службі за вислугу років на державній службі» на підставі пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» позивачу було встановлено надбавку за вислугу років на державній службі на 2025 рік (з 01 січня 2025 року) у розмірі 30 відсотків посадового окладу, як державному службовцю, який має стаж державної служби понад 18 років.

Так, судом встановлено, що застосування відповідачами умов оплати праці, які визначені пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-ІХ (про Державний бюджет України на 2024 рік), збільшує рівень оплати праці позивача порівняно з тими умовами, які передбачені статтями 50 та 52 Закону України «Про державну службу».

Стосовно доводів позивача про те, що бюджетним законодавством, зокрема, законом про Державний бюджет України на конкретний рік, не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України, колегія суддів зазначає наступне.

Зазначений аргумент мотивовано покликанням на висновки Конституційного Суду України в Рішеннях від 22.05.2008 №10-рп/2008, від 27.02.2020 № 3-р/2020 тощо.

Водночас загалом ці висновки сформульовані в контексті недопустимості звуження чи обмеження обсягу прав громадян, наданих їм іншими законами, шляхом прийняття закону про державний бюджет на наступний рік.

Велика Палата в постанові від 19.02.2026 у зразковій справі №240/7215/24 наголосила, що саме лише зменшення граничного розміру надбавки державним службовцям за вислугу років не обов`язково свідчить про звуження соціальних прав і гарантій працівника, зокрема, його права на належний рівень оплати праці. Таку дію законодавця не можна розглядати відокремлено від інших дій, які здійснені ним одночасно з метою змінити структуру оплати праці державних службовців певної категорії, а саме: підвищити посадові оклади, оскільки відповідна надбавка є лише окремою складовою грошового забезпечення державного службовця, грошовий вираз якої безпосередньо залежить від розміру його посадового окладу. Тож у цьому випадку мало місце не зменшення розміру заробітної плати державного службовця, а перерозподіл її складових як елемент запровадження загальнонаціональної реформи.

Також, Велика Палата в постанові від 19.02.2026 у зразкові справі №240/7215/24, зауважила, що положення пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-ІХ не були визнані такими, що не відповідають Конституції України, та були чинними протягом усього 2024 року, а тому підлягали обов`язковому застосуванню відповідачами у спірних правовідносинах.

Так, до моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення про визнання нормативно-правового акта чи його окремих приписів неконституційними такі приписи зберігають чинність і є обов`язковими для всіх суб`єктів правовідносин, зокрема й для органів державної влади та їх посадових осіб.

Таким чином, як ТУДСА, так і Олександрівський районний суд Донецької області не мали підстав не застосовувати приписи пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX під час визначення позивачу розміру надбавки за вислугу років на державній службі.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла до висновку, що, приймаючи спірний наказ у частині встановлення позивачу надбавки за вислугу років, відповідач діяв на підставі та відповідно до приписів пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-ІХ, з урахуванням проведення класифікації посад державної служби, відповідно, оскаржені дії та бездіяльність відповідачів є правомірними.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09 червня 2026 року у справі № 620/7551/24.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального права та невірно надав оцінку обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані зі сплатою судового збору, за діючим процесуальним законодавством відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 р. у справі № 200/749/25 - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 р. у справі № 200/749/25- скасувати.

Відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Олександрівського районного суду Донецької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 20 серпня 2026 року.

Головуючий - суддя Е.Г. Казначеєв

суддя А.В. Гайдар

суддя І.В. Пивовар