Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №496/7518/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/7518/25

Провадження № 2/496/1855/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Пендюри Л.О.

за участю секретаря – Сурженко К.І.

позивачки – ОСОБА_1

представника позивачки – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів,

УСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 16.09.2022 року по справі № 496/3238/22, та стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 16.09.2022 року по справі № 496/3238/22 з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду – 02.07.2022 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 включно. Судом під час ухвалення рішення, було прийнято до уваги те, що відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково мотивуючи це тим, що розуміє свій обов`язок сплачувати аліменти та не має наміру від нього ухилятись, але оплата аліментів у розмірі частки з усіх видів заробітку щомісячно для нього непосильна, оскільки заробітна плата становить 25000 грн. При цьому відповідач вказав, що у період шлюбу отримав кредит для придбання житлового будинку для сім`ї, в якому проживає його син та сплачує щомісячний платіж кредиту у розмірі 13000 грн до 03.09.2024 року, у зв`язку з чим просив врахувати вказані обставини та погодився сплачувати аліменти у розмірі 4000 грн, після сплати кредиту не заперечував щодо збільшення розміру аліментів. В середньому відповідач фактично сплачував 3100 грн. Станом на теперішній час вказані кредитні зобов`язання відповідачем виконані. Відповідач працює в Дніпровському ВДВС у м. Херсон на посаді ст. державного виконавця, а тому має змогу сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу). Окрім того, з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів значно зросли витрати на утримання дитини, яка потребує, зокрема, постійного прийому призначених їй препаратів та періодичного огляду лікарем неврологом, психологом, занять з логопедом. Їй не вистачає коштів для повноцінного забезпечення потреб дитини, а тому вона змушена звернутись з даним позовом до суду.

Позивачка та її представник в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. При цьому позивачка зауважила, що відповідач не надав доказів того, що на його утриманні знаходиться непрацездатна мати, оскільки у неї є працездатний чоловік та ще один працездатний син. Їх дитина потребує належного матеріального забезпечення, проте розмір аліментів, які сплачує відповідач, не відповідає потребам дитини.

Відповідач до судового засідання не з`явився, а від його представника до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливість прийняти участь у судовому засіданні в режимі ВКЗ через відсутність електроенергії.

Однак, на переконання суду, наведене обґрунтування представником відповідача у її заяві не є підставою для чергового відкладення розгляду справи, яка перебуває в провадженні з листопада 2025 року, з огляду на те, що відповідно до ч. 5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (Постанова ВС від 24.10.2024 у справі № 752/8103/13-ц).

Судом установлено, що відповідач скористався своїм правом на подання до суду письмових доказів на підтвердження свого матеріального стану та стану здоров`я, відзив на позовну заяву не подавав, водночас від його представника до суду тричі надходили заяви про відкладення розгляду справи.

За таких обставин, з врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, суд приходить до переконання про наявність законних підстав для вирішення спору по суті, не відкладаючи розгляду справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатнього для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні установлено, що від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 27.10.2020 року.

Дитина проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні, про що свідчить довідка Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області № 1314 від 02.07.2025 року.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 16.09.2022 року стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду - 02.07.2022 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 включно.

Під час ухвалення судового рішення при визначенні розміру аліментів суд враховував той факт, що у шлюбі відповідач отримав кредит для придбання житлового будинку для сім`ї, в якому проживає його син ОСОБА_4 , у зв`язку з чим він щомісячно і до 03.09.2024 року мав сплачувати кредит у розмірі 13000 грн, при тому, що його заробітна плата складала 25000 грн. Після сплати кредиту не заперечував проти збільшення аліментів.

Відповідно до довідки АТ «Ідея Банк» № 3в-2025/4185 від 18.12.2025 року кредитні договори, укладені між ОСОБА_3 та АТ «Ідея Банк» припинені внаслідок їх повного виконання (кредити закриті).

Станом натепер відповідач продовжує сплачувати на користь позивачки аліменти на утримання сина у розмірі, визначеному судовим рішенням від 16.09.2022 року.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а ч. 3 ст. 181 вказаного Кодексу передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Із ч. ч. 1, 2 ст. 182 Сімейного кодексу України слідує, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 20.03.2024 року дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходив обстеження в КНП «Одеська обласна дитяча лікарня» ООР, а саме ЕЕГ, ехоенцефалографію, був на прийомі у лікаря-невролога та педіатра, які призначити йому ряд медикаментів та надали рекомендації, зокрема, заняття з логопедом та психологом.

Згідно з висновком ЛКК КНП «Маяківський центр первинної медико-санітарної допомоги Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області» № 47 від 03.04.2024 року та висновком ЛКК ТОВ «Артісано» № 73 від 04.07.2025 року, дитині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено діагноз: невротична р-я. Заїкання. Залізодефіцитна анемія І ст. Функціональне порушення ШКТ. Дитина потребує нагляду сімейного лікаря, дитячого невролога, психолога, занять з логопедом, медикаментозного лікування з повторним обстеженням.

Представник відповідача, заперечуючи проти зміни розміру аліментів, посилається на погіршення стану здоров`я відповідача, на підтвердження чого надала суду чисельні виписки із медичної картки амбулаторного та стаціонарного хворого, обстеження, лікарняні, з яких вбачається, що відповідач ОСОБА_3 у період з 2023 року по 2024 рік знаходився на амбулаторному лікуванні в КНП «ООЦСЗХ» ООР з діагнозом: В90.ЗЗТБ (20.04.2024) Наслідки туберкульозу грудинного відділу хребта Th9-Тh10, гібус, Дестр- (13.05.2024), МБТ-М-К-(мокротиння) кат 5.1 (вилікування) та у 2026 році – на стаціонарному лікуванні у Відділенні реабілітаційного лікування КНП «Міська лікарня № 8» з діагнозом: остеохондроз, деформуючий спондильоз, спондилоартроз, грудного, поперекового відділів хребта. S-подібний сколіоз в грудно-поперековому відділі хребта. Кили м/х дисків L2-L3, L3-L4, L4-L5. Наслідки перенесеного спондилодисцита на рівні Th9-Th10 (за даними МРТ грудного відділу хребта від 06.05.2026) у вигляді конкресценція тіл хребців Th9, Тh10 та клиноподібної деформації тіл хребців Th9, Th10. Помірно виражений больовий, м`язово-тонічний синдром. Помірно виражений нижній парапарез. Помірно виражене порушення статики, ходи та самообслуговування. В90. ЗЗТБ (20.04.2024). Наслідки туберкульозу грудного відділу хребта Th9-Тh10, гібус, деструкція (13.05.2024). МБТ-М-К-(мокротиння) кат 5.1 (вилікування). Надлишкова маса тіла (ІМТ-28,4 кг/м2).

Згідно з вказаними виписками, індивідуальним реабілітаційним планом та довідкою для одержання путівки на санаторно-курортне лікування відповідач ОСОБА_3 потребує періодично підтримуючої реабілітації, оздоровлення в санаторії-профілакторії. Рекомендації щодо працевлаштування: використання ергономічного крісла з підтримкою поперекового відділу хребта, під час роботи за комп`ютером – перерви кожні 45-60 хв., обмеження статичного навантаження на хребет (тривале сидіння, стояння, тривала їзда за кермом, підйом ваги більше 3 кг) впродовж 2 міс.

Відповідно до виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданих КНП «ООЦСЗХ» ООР та КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6» ООР відповідачу ОСОБА_3 рекомендовано ФГ раз на рік, спостереження сімейного лікаря, лікування в санаторно-курортних умовах.

Згідно з консультативними висновками лікаря-нейрохірурга та лікаря-невропатолога від 18.03.2026 року та від 25.03.2026 року відповідач ОСОБА_3 оперативного втручання не потребує. Рекомендовано ЛФК, плавання, фізична реабілітація, медикаментозне лікування.

Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 236/25/303/В від 30.06.2025 року відповідачу ОСОБА_3 з 04.07.2024 року була встановлена ІІ група інвалідності. Ступінь втрати професійної працездатності (тимчасової непрацездатності) експертною командою не встановлено. Дата повторного оцінювання – 30.06.2026 року. Водночас, відомостей про результати повторного оцінювання станом на дату ухвалення рішення стороною відповідача суду не надано.

Дослідивши надану відповідачем медичну документацію, суд дійшов висновку, що хоча у відповідача наявні певні захворювання, однак належних та допустимих доказів того, що вказані діагнози істотно обмежують його працездатність чи призводять до втрати працездатності повністю або частково, матеріали справи не містять. Також відповідачем не надано доказів значних постійних витрат на лікування, реабілітацію чи медичне забезпечення, які б істотно впливали на його матеріальне становище.

Так, наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 06.10.2025 року № 5607 ОСОБА_3 з 10.10.2025 року призначено на посаду старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсон Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

За відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 26.05.2026 року заробітна плата відповідача коливається в діапазоні від 10814,62 грн до 78857,58 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного Пересипським ВДВС у місті Одесі ОМУ МУЮ станом на 18.05.2026 року боржник ОСОБА_3 заборгованості по сплаті аліментів не має.

Наказ Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 26.06.2024 року № 509/06-24 про звільнення підполковника внутрішньої служби, заступника начальника відділу нагляду і безпеки по південному регіону Управління забезпечення діяльності у південному регіоні Департаменту з питань виконання кримінальних покарань ОСОБА_3 зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) з 01.07.2024 року та розрахункові листи за серпень 2022-червень 2024 року суд до уваги не приймає, тому що вказані документи стосуються періоду, що передує зверненню позивачки з даним позовом до суду.

Заяву ОСОБА_5 від 23.12.2025 року про те, що її син ОСОБА_3 щомісячно надає їй фінансову допомогу та довідку про її розмір пенсії суд також відхиляє, що оскільки відповідач не надав доказів того, що він є єдиною дитиною і не має інших родичів, які зобов`язані брати участь у витратах матері. Також відсутні докази, які б підтверджували обсяг таких витрат, які покладають додатковий матеріальний тягар на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що представником відповідача не доведено наявності істотного погіршення стану здоров`я відповідача чи інших життєвих обставин, передбачених ст. 192 Сімейного кодексу України, які б об`єктивно унеможливлювали виконання ним обов`язку зі сплати аліментів у розмірі частки його заробітку (доходу).

Надані відповідачем доказами не свідчать про погіршення його матеріального стану чи інші підстави, що виправдовували б сплату ним аліментів у розмірі, визначеному судовим рішенням від 16.09.2022 року.

Враховуючи те, що обов`язок по утриманню дитини покладено на обох батьків, приймаючи до уваги вік та потребу дитини у лікуванні, а тому суд дійшов висновку, що є підстави для зміни розміру аліментів, визначених рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 16.09.2022 року по справі № 496/3238/22, та вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімум для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з абз. 4 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, при розгляді справ про зміну розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, а тому аліменти слід стягувати з відповідача з дня набрання вказаного рішення законної сили.

Керуючись ст. ст. 180-182, 192 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 267 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів – задовольнити.

Збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 16.09.2022 року по справі № 496/3238/22, та стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Повний текст рішення складено 20.08.2026 року.

Суддя Л.О. Пендюра