Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №675/1238/26 — Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1238/26

Провадження № 3/675/246/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року м. Ізяслав

Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Столковський В. І., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділення поліції № 3 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , особи з інвалідністю ІІІ групи, учасника бойових дій, рнокпп – НОМЕР_1 ,

за ст. 130 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

03 серпня 2026 року о 23 год 58 хв гр. ОСОБА_1 у м. Ізяслав по вул. Грушевського, буд. 3 Шепетівського району Хмельницької області повторно протягом року керував транспортним засобом – електроскутером марки «Liberty Moto Spark ІІ», не зареєстрованим, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованому йому адміністративного правопорушення визнав, щиро розкаявся у скоєному. Пояснив, що вживав алкогольні напої, після чого керував електроскутером та був зупинений працівниками поліції. Від проходження огляду на стан сп`яніння у будь-який спосіб відмовився.

Разом з тим, винуватість ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження також у досліджених у судовому засіданні доказах.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, крім іншого, за повторну протягом року відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 736681 від 04 серпня 2026 року, 03 серпня 2026 року о 23 год 58 хв гр. ОСОБА_1 у м. Ізяслав по вул. Грушевського, буд. 3 Шепетівського району Хмельницької області повторно протягом року керував транспортним засобом – електроскутером марки «Liberty Moto Spark ІІ», не зареєстрованим, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився.

Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 04 серпня 2026 року та направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04 серпня 2026 року від проходження огляду на місці зупинки та у КНП «Ізяславська МБЛ» ОСОБА_1 відмовився.

Дані протоколу про адміністративне правопорушення повністю узгоджуються та відповідають даним долучених до протоколу відеозаписів, які були оглянуті суддею.

Так, із вказаних відеозаписів вбачається, що 03 серпня 2026 року в нічну пору у м. Ізяслав по вул. Грушевського Шепетівського району Хмельницької області поліцейськими був зупинений електроскутер під керуванням ОСОБА_1 . При спілкуванні з водієм працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). У подальшому було неодноразово, виразно та зрозуміло запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі та роз`яснено, що в разі відмови від проходження огляду на нього буде складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Однак ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду у будь-який спосіб.

Із матеріалів справи вбачається, що пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння була здійснена працівниками поліції у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП із застосуванням технічних засобів відеозапису, що в свою чергу не вимагає обов`язкової присутності двох свідків при проведенні таких процесуальних дій.

За змістом п.п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року за № 1452/735, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають в стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, зокрема, в разі наявності запаху алкоголю із порожнини рота, порушення мови, різкої зміни забарвлення шкірного покриву обличчя.

Постановою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 25 серпня 2025 року в справі № 675/1320/25, яка набрала законної сили 05 вересня 2025 року, притягнено ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 126 ч. 5, 130 ч. 2 КУпАП до штрафу в сумі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років 7 місяців 20 днів без оплатного вилучення транспортного засобу.

Суддею встановлено, що ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого законодавством порядку.

ОСОБА_1 не виконав вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, в зв`язку із чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Обставиною, що згідно з ст. 34 КУпАП пом`якшує відповідальність правопорушника, є щире розкаяння винного.

Обставин, що відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують його відповідальність, не встановлено.

Санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Разом з тим, відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відтак, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, який є особою з інвалідністю ІІІ групи та учасником бойових дій, вважаю, що на ОСОБА_1 потрібно накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки саме таке стягнення по вказаній справі є необхідною мірою відповідальності та буде достатнім засобом виховання особи і запобігатиме вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суддя вважає за доцільне накласти на ОСОБА_1 дане адміністративне стягнення із метою запобігання вчиненню ним нових правопорушень у майбутньому та спонукання його до правослухняності.

На думку судді, дане адміністративне стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення правопорушника.

При цьому суддею при накладенні стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами враховуються положення ч. 3 ст. 30 КУпАП, відповідно до якої якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Частиною другою статті 317-1 КУпАП визначено, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

За таких обставин, оскільки санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки, а постановою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 25 серпня 2025 року до ОСОБА_1 застосовано стягнення у виді 5 років 7 місяців 20 днів позбавлення права керування транспортними засобами (дата набрання законної сили постановою 05 вересня 2025 року), ОСОБА_1 до закінчення дії такого стягнення вчинив нове адміністративне правопорушення, за яке має бути застосоване стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, вважаю, що загальний строк стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке слід призначити на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП останньому, становить 7 років 8 місяців 5 днів.

У відповідності з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 30, 33, 130 ч. 2, 221, 283-287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки приєднати невідбуту частину стягнення згідно з постановою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 25 серпня 2025 року та остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років 8 (вісім) місяців 5 (п`ять) днів та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя: В. І. Столковський