Вирок від 18 серпня 2026 р. у справі №650/682/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/682/26

Провадження № 1-кп/650/413/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року селище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Великоолександрівського районного суду Херсонської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026230000000033 від 12.01.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт Ясенівський, Ровеньківського району, Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не є депутатом будь-якої ради або сільським, селищним, міським головою, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушенння, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Громадянин України ОСОБА_5 , в невстановлені дату та час, але не пізніше 23.09.2022, будучи проросійськи налаштованим, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, без примусу, з корисливих мотивів та метою отримання грошової винагороди, добровільно погодився на пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб, щодо організації та участі у проведенні на території тимчасово окупованого с. Качкарівка Милівської сільської громади Бериславського району Херсонської області незаконного референдуму про вихід Херсонської області зі складу України, утворення самостійної держави та входження її до складу рф на правах суб ’ єкта рф та був призначений на посаду так званого члена ДВК № 809.

Так, ОСОБА_5 , у період з 23 по 27 вересня 2022 року, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою з особами так званої «виборчої комісії Херсонської області» і так званими членами ДВК № 809, матеріали щодо яких виділено в окреме кримінальне провадження та іншими невстановленими на даний час особами (щодо яких триває досудове розслідування), усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, в порушення вимог Конституції України, Законів України «Про всеукраїнський референдум», «Про правовий режим воєнного стану» вчинив такі дії, спрямовані на організацію та проведення незаконного референдуму на території с. Качкарівка Милівської сільської громади Бериславського району Херсонської області:

- приймав участь в подворовому обході місцевих мешканців с. Качкарівка в супроводі російських військових;

- здійснював агітацію місцевих мешканців до участі у проведенні так званого референдуму;

- з використанням бюлетенів та прозорих скриньок з символікою рф забезпечував голосування мешканців села під час проведення незаконного референдуму;

- брав активну учать в проведені незаконного референдуму.

У подальшому, 27.09.2022 так звана «виборча комісія Херсонської області», за результатами підрахунку всіх бюлетенів визнала незаконний референдум таким, що відбувся. Відповідно до його результатів було задекларовано 497 051 громадян, що становить 87,05 % від загальної кількості виборців, які прийняли участь у голосуванні, виявили бажання за входження Херсонської області у склад рф.

Наслідком вищевказаних незаконних та неправомірних дій ОСОБА_5 , та інших осіб, щодо яких здійснюється розслідування, стало визнання російською федерацією незаконного референдуму на тимчасово окупованій території України таким, що відбувся та незаконного приєднання Херсонської області до її складу.

Такі дії ОСОБА_5 , кваліфіковані за ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, – як добровільна участь громадянина України в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

19 серпня 2026 року між прокурором Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , укладено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 22026230000000033 від 12.01.2026 року.

Відповідно до змісту угоди між прокурором та обвинуваченим досягнуто домовленості про те, що обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, щиро розкаявся та активно сприяв його розкриттю.

ОСОБА_5 зобов`язався сприяти викриттю як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового розгляду кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, вчинених іншими особами, які брали участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території України.

Також сторони узгодили покарання ОСОБА_5 ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з виборчим процесом та проведенням референдумів строком на 10 років без конфіскації майна.

Обвинувачений також підтвердив свою обізнаність щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України, та наслідків її невиконання, передбачених ст. 476 КПК України.

У судовому засіданні прокурор просив затвердити вказану угоду, оскільки сторони дійшли згоди щодо винуватості обвинуваченого, а угода відповідає вимогам КПК України.

Обвинувачений у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та пояснив, що таку угоду ним укладено добровільно, він цілком розуміє своє право на судовий розгляд, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання. Свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнає беззастережно та розуміє, що до нього також будуть застосовані інші заходи у разі затвердження угоди.

Захисник у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, вказавши, що обвинувачений добровільно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, йому було роз`яснено наслідки затвердження угоди, права, які він не зможе реалізувати в такому випадку, вид покарання та порядок його відбування.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

У цьому кримінальному провадженні кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином проти основ національної безпеки України.

Відповідно до ч. 6 ст. 474 КПК України судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Це вбачається із пояснень учасників, змісту угоди, обставин її укладення, матеріалів справи на підставі яких було складено обвинувальний акт.

Згідно з ч. 4 ст. 474 КПК України судом з`ясовано в обвинуваченого, що він цілком розуміє, що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; також він розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер кожного обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також судом перевірено угоду на предмет її відповідності вимогам КПК України та встановлено, що: умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України; правова кваліфікація дій обвинуваченого є правильною; умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди було добровільним; взяті обвинуваченим на себе зобов`язання можуть бути виконані; наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Крім того, обвинуваченому роз`яснено порядок виконання обраного сторонами покарання.

До істотних для цього кримінального провадження обставин слід віднести беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також співпрацю зі слідством у викритті інших осіб, які брали участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території України.

Таким чином, зважаючи на те, що між прокурором та обвинуваченим укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог кримінального законодавства, з урахуванням беззастережного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та узгодження покарання, що відповідає вимогам кримінального закону, слід затвердити, як таку, що відповідає інтересам суспільства та містить умови для реального впливу на подальшу поведінку обвинуваченого з метою його виправлення.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, речові докази та судові витрати відсутні.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд враховує, що сторонами угоди узгоджено призначення ОСОБА_5 покарання у виді реального позбавлення волі, а сам обвинувачений на час ухвалення вироку перебуває під вартою.

З огляду на наведене, з метою забезпечення виконання вироку, застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Також, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування призначеного покарання слід зарахувати строк попереднього ув`язнення ОСОБА_5 , з 07.01.2026 року – з дня обрання запобіжного заходу тримання під вартою по день набрання вироком законної сили із розрахунку день за день.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 370, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості від 19 серпня 2026 року між прокурором Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника - ОСОБА_4 , по кримінальному провадженні № 22026230000000033 від 12.01.2026 року - затвердити.

Визнати ОСОБА_5 винним у кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді 5 (п?яти) років позбавлення волі, з позбавленням права займатися діяльністю, пов?язаною з виборчим процесом та проведенням референдумів строком на 10 років без конфіскації майна.

Строк відбування покарання обвинуваченого ОСОБА_5 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув`язнення з 07.01.2026 року – з дня обрання запобіжного заходу тримання під вартою по день набрання вироком законної сили із розрахунку день за день.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_5 залишити тримання під вартою.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права займатися діяльністю, яка пов`язана з виборчим процесом та процесом референдуму строком на 10 років, рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Скасувати арешт накладений на майно обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.01.2026 року, а саме на житловий будинок, реєстраційний номер майна: 20089540, за адресою: АДРЕСА_3 .

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_6