Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №607/10566/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2026 Справа №607/10566/26 Провадження №2/607/5223/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.

за участі секретаря судового засідання Дмитрик В-М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі – АТ «Універсал Банк») звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 29.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 29.03.2019. Своїм підписом у Анкеті-заяві відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному застосунку Анкети-заяви разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту, що складають Договір про надання банківських послуг та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 49 500 грн у вигляді встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжні карта № НОМЕР_1 . Банк свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Проте відповідач ОСОБА_1 не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), у зв`язку із чим у нього наявна заборгованість у розмірі 49 436,48 грн, що складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом у розмірі 49 436,48 грн. Посилаючись на наведене, позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

15.07.2026 судом зареєстровано відзив на позов поданий представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Майка А.Б. у якому останній вказує, що позивач обґрунтовує право вимоги виключно положеннями Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» щодо продуктів monobank | Universal Bank, Тарифів та Паспорта споживчого кредиту. Проте жоден із цих документів не містить підпису відповідача. Більше того, до позовної заяви додано Умови у редакції, затвердженій Протоколом Правління № 46 від 24.11.2021, яка набрала чинності з 27.11.2021 — тобто більш ніж через два з половиною роки після підписання Анкети-заяви (29.03.2019). Відтак, така редакція об`єктивно не могла бути умовами договору, укладеного 29.03.2019, і не доводить, з якими саме умовами відповідач був ознайомлений на момент укладення договору. Представник відповідача зауважує, що підписана відповідачем Анкета-заява від 29.03.2019 не містить ані розміру кредитного ліміту, ані процентної ставки, ані строку кредитування, ані розміру неустойки, ані — що визначально для цієї справи — умови про фінансування за рахунок кредитних коштів (зарахування до тіла кредиту) заборгованості за процентами та комісіями, а тому у позивача відсутнє право на нарахування процентів, комісій, штрафів і неустойки, а також відсутнє право збільшувати тіло кредиту на суму нарахованих процентів. Водночас, заявлене позивачем тіло кредиту у розмірі 49 436,48 грн є штучно сформованим, так як складається переважно з капіталізованих процентів та комісії, право на які позивач не довів, а не з фактично наданих кредитних коштів. Щодо розрахунку заборгованості долученого до позовної заяви то представник відповідача зазначає, що такий є одностороннім документом позивача, не є первинним документом у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і сам по собі не підтверджує ані надання кредитних коштів, ані розмір заборгованості. Більше того, розрахунок позивача містить суперечності, які самі по собі виключають його достовірність зокрема, проценти нараховувалися за ставками 38,4 % та 76,8 % річних, тоді як за доданими самим позивачем Тарифами базова ставка становить 3,1 % на місяць (37,2 % річних), а Паспорт споживчого кредиту зазначає базову ставку 37,2 % річних, а збільшена ставка 76,8 % (6,4 % на місяць) взагалі не відповідає задекларованим Тарифам 6,2 % на місяць. Крім того, банком неодноразово в односторонньому порядку змінювався кредитний ліміт, за відсутності письмової згоди відповідача на кожну зміну, чим штучно нарощувалась база нарахувань. На думку представник відповідача позивачем не доведено належне пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту. Також відповідач заявив клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності та про відмову в позові з цих підстав, оскільки за твердженням самого позивача, кредит набув форми «на вимогу» 29.07.2022, а істотне порушення позивач датує 12.11.2022. Однак, позовну заяву подано до суду лише у березні 2026 року, тобто поза межами загальної трирічної позовної давності (ст. 257 ЦК України), перебіг якої розпочався не пізніше листопада 2022 року. З огляду на викладене представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову.

16.07.2026 представник позивача АТ «Універсал Банк» Мєшнік К.І. через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив, відповідно до якої позивач не погоджується з доводами відповідача і викладеною у відзиві правовою оцінкою. Так, відповідно положень Анкети-заяви від 29.03.2019 підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг та отримав їх примірники у мобільному додатку, які діяли на момент підписання Анкети-заяви. Представник позивача вказує, що умови опубліковані і є безперервно доступними у їх поточній редакції, а також архів редакцій за весь період існування, зокрема в чинній на момент укладення Договору між Позивачем та Відповідачем. На момент укладення Договору чинною була редакцію Умов від 20.03.2019. Умови у вказаній редакції (від 20.03.2019) доступні на сайті Банку з моменту набуття їх чинності, а отже Відповідач мав безперешкодний доступ до них в момент укладення Договору та в подальшому.Саме в Умовах, Тарифах, Паспорті споживчого кредиту містяться всі істотні умови договору, у тому числі процентна ставка, пеня, штрафи, умови та строк повернення кредиту. Зауважує, що з метою підтвердження згоди споживача із умовами надання банківських послуг у момент реєстрації AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» генерує і відправляє на вказаний особою мобільний номер OTP-пароль. Фактом підтвердження згоди є введення споживачем у мобільному додатку «Monobank» OTP-паролю, який попередньо був надісланий Банком на номер відповідач. Відповідач повідомив про свою згоду з умовами надання банківських послуг, які надає AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» за Договором про надання банківських послуг «Monobank», у підтвердження чого у мобільному додатку Відповідачем було введено OTP-пароль, який попередньо був надісланий на зазначений ним мобільний номер. Успішно пройшовши процедуру ідентифікації, Відповідач 29.03.2019 успішно пройшов процедуру верифікації та підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Отже, підписанням анкети - заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 29.03.2019, а також засвідчив, що він повідомлений Банком у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства. Представник звертає увагу, що у випадку коли особа не дає згоди з Умовами і правилами банківських послуг у застосунку «Monobank», шляхом накладення електронного підпису тоді застосунок «Monobank» не переходить на наступний етап входу у головне меню застосунку «Monobank». Проведення будь-яких операцій без такого підтвердження не є можливим. Тобто лише шляхом попереднього погодження з Умовами і правилами надання банківських послуг можливий вхід у головне меню застосунку «Monobank» та подальше проведення банківських операцій і у тому числі отримання кредиту. Використання кредитних коштів підтверджується випискою, отже Боржник намагається приховати фактичні обставини справи, що погодився з Умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку «Monobank», бо інакше він не мав би взагалі технічної можливості користуватися додатком «Monobank» жодним чином. Щодо розрахунку заборгованості відповідача представник вказує, що Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку (додається) кредитний ліміт Боржника складає 49500 грн., баланс складає - (мінус) 63.52 грн., себто заборгованість складає 49436,48 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного Боржником кредитного ліміту у сумі 49500 грн та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить - (мінус) 63,52 грн. Овердрафт - (мінус) 63,52 грн виник наступним чином. Якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому Банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами. У зв`язку з тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла заборгованість. На переконання представника позивача розрахунок заборгованості, доданий до позову зображає наявність обґрунтованої заборгованості відповідача та є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів Боржником, кількість днів за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом. Окрім цього, Відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою Боржником було проведено поповнень карткового рахунку на суму 156858.99 грн., та зроблено витрат по картці на суму 206 295,47 грн. Отже, сума коштів, яка досі не була повернута Банку становить 49 436,48 грн. Всі поповнення використовувалися Відповідачем на власні потреби і на рахунку не залишалися, саме тому повернутими їх вважати не можна. Представник зауважує, що сума регулярного платежу відноситься до тіла кредиту, оскільки банк надав кошти у користування, а клієнт їх виплачує відповідно до договору. Оскільки кошти на погашення цих послуг відповідач не вносив, заборгованість за тілом кредиту зростала. Щодо досудового врегулювання питання повернення коштів то представник вказує, що відповідачу у досудовому порядку надсилались пуш-повідомлення у Мобільний додаток з вимогою сплатити борг та інформацією про наявність заборгованості. З приводу строку позовної давності, представник позивача зазначає, що при укладенні Договору сторони погодили, що строк позовної давності складає 30 років. Більше того, строк позовної давності неодноразово призупинявся у зв`язку з введенням карантинних обмежень та воєнного стану та був поновлений лише 04.09.2025, відтак саме з цього моменту і починає відраховуватись. Окрім цього, в період з 2020 по 2025 відповідач здійснював часткове погашення боргу та вносив грошові кошти на карту, що свідчить про переривання строку позовної давності. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити.

05.08.2026 судом зареєстровано заперечення на відповідь на відзив подане представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Майка А.Б. через систему «Електронний суд», в яких останній окрім доводів зазначених у відзиві на позов вказує, що позивач стверджує про генерацію ключової пари, накладення електронного підпису та введення ОТР-паролю, однак не надав суду жодного первинного доказу цих обставин: ані протоколу (логу) генерації ключової пари із зазначенням дати, часу та пристрою; ані доказів формування, надсилання та введення ОТР-паролю (логфайли SMS-шлюзу, зміст повідомлення, номер телефону, час доставки та введення); ані технічної можливості перевірити наведену в Анкеті-заяві послідовність символів «відкритого ключа». Водночас, додані до відповіді на відзив «зображення 1, 2, 3» є знеособленими шаблонними скрін-шотами інтерфейсу мобільного застосунку (на них відображено абстрактний номер «+380» без жодної цифри абонентського номера) і не мають жодного стосунку до Відповідача, до дати 29.03.2019 чи до редакції застосунку станом на цю дату. Окрім цього, позивач у відповіді на відзив сам визнає що у заявлене до стягнення тіло включено суми, які за своєю правовою природою є процентами та неустойкою, нарахованими на підставі не підписаних Умов і Тарифів. Представник відповідача вказує, що нарахування процентів після серпня 2022 року суперечить і закону, і навіть власним Умовам Банку, оскільки зі змісту пуш-повідомлення від 12.11.2022 випливає, що станом на цю дату прострочення тривало 90 днів, тобто «Істотне порушення» в розумінні п. 4.16 Умов настало приблизно у середині серпня 2022 року. Однак навіть за власними Умовами Банку з моменту, коли вся заборгованість вважається простроченою, «діє відсоткова ставка за користування Кредитом у розмірі 0,00001 % річних». Всупереч цьому Банк у вересні–листопаді 2022 року капіталізував у «тіло» ще 5 448,21 грн процентів за повною ставкою. Також представник звернув увагу, що заява Відповідача про застосування позовної давності, викладена у відзиві, підтримується в повному обсязі, а посилання Позивача на 30-річний строк позовної давності ґрунтується виключно на п. 9.3 розділу І Умов — документа, який Відповідачем не підписувався. Щодо доводів позивача про переривання перебігу давності частковими платежами, то представник вказує, що вчинення боржником дій з виконання зобов`язання перериває перебіг позовної давності лише тоді, коли такі дії свідчать про визнання ним боргу саме в заявленому кредитором розмірі та складі. Часткові поповнення карткового рахунку, здійснені у період, коли Відповідач не був і не міг бути обізнаний зі складом нарахувань (капіталізацією процентів за не підписаними Умовами), не свідчать про визнання боргу у розмірі 61 689,99 грн чи 49 436,48 грн і не позбавляють Відповідача права заперечувати проти безпідставних нарахувань по суті. На підставі викладеного просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судове засідання представник АТ «Універсал Банк» не з`явився, однак разом з позовною заявою подав заяву, у якій просив проводити розгляд справи без його участі. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Майка А.Б. в судове засідання не з`явився, проте адвокат Майка А.Б. подав заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку:

29.03.2019 між Акціонерним товариством «Універсал Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг.

За умовами Анкети-заяви від 29.03.2019, відповідач ОСОБА_1 просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму вказану у мобільному додатку відповідно до умов Договору.

Підписавши цей договір власноручним підписом, відповідач ОСОБА_1 погодився, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту і Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого відповідач підтверджує і зобов`язується виконувати його умови. Також відповідач підтвердив, що ознайомився із вказаними документами та отримав їх примірник у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, він беззастережно погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодився з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомлятиме її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток (п.п. 1-3 Анкети-заяви).

В п. 6 Анкети-заяви від 29.03.2019, відповідач ОСОБА_1 просив вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому у Банку. Засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключом, яка буде використовуватися для накладання удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з Договором. Також визнав, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або Банком з використанням електронного/ удосконаленого електронного підпису.

Також відповідно до п.п. 9, 10 Анкети – заяви від 29.03.2019, відповідач підтвердив, що ця Анкета – заява є також заявою на відкриття рахунку та надав право та доручив банку здійснювати договірне списання коштів з усіх рахунків, відкритих у АТ «Універсал Банк» без додаткових його розпоряджень для погашення будь – яких інших його грошових зобов`язань перед банком, що випливають з умов договору або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та банком.

Як вбачається з довідок про наявність рахунку та розмір встановленого кредитного ліміту від 26.03.2026, ОСОБА_1 в АТ «Універсал Банк» було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_3 за картою № НОМЕР_1 , тип рахунку – Картка чорна, валюта рахунку – гривня, активна до 05/29. ОСОБА_1 встановлено такі кредитні ліміти: 01.04.2019 – 5000 грн; 17.04.2019 – 10 000 грн; 03.08.2019 – 15 000 грн; 08.08.2019 – 20 000 грн; 19.11.2019 – 25 000 грн; 26.08.2020 – 30 000 грн; 18.01.2021 – 50 000 грн; 22.02.2025 – 49 500 грн.

З наданого банком розрахунку заборгованості за договором №б/н від 29.03.2019 вбачається, що станом на 26.03.2026 у ОСОБА_1 утворилась заборгованість загальним розміром 49 436,48 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 49 436,48 грн.

Як вбачається з виписки руху коштів по картці клієнта ОСОБА_1 від 26.03.2026 за період з 01.04.2019 по 26.03.2026, кредитний ліміт (станом на 26.03.2026): 49 500 грн; заборгованість (станом на 26.03.2026): 0,00 грн. При цьому з цієї виписки також слідує, що витрати по картці становлять – 206 295,47 грн, а зарахування – 156 858,99 грн.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку, Акціонерне товариство «Універсал банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування кредитними коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Статтею 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи, вимоги частини другої статті 530 ЦК України, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в будь-яких час.

Звертаючись до суду з даним позовом АТ «Універсал банк» посилається на те, що 29.03.2019 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Вказаний факт відповідач по суті не оспорює.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 отримав кредит у початково визначеному розмірі 5 000 грн 01.04.2019, який 17.04.2019 було збільшено до 10 000 грн, 03.08.2019 – збільшено до 15 000 грн, 08.08.2019 – збільшено до 20 000 грн, 19.11.2019 – збільшено до 25 000 грн, 26.08.2020 – збільшено до 30 000 грн, 18.01.2021 – збільшено до 50 000 грн та 22.02.2025 зменшено до 49 500 грн, шляхом зарахування на видану йому банком кредитну картку.

На підтвердження наявності заборгованості та її розміру позивач подав до суду розрахунок заборгованості станом на 26.03.2026 та виписку по рахунку відповідача ОСОБА_1 .

З наданих банком розрахунку заборгованості за кредитним договором та виписки по рахунку ОСОБА_1 слідує, що відповідач почав активно користуватися кредитними коштами з 20.04.2019, частково погашав заборгованість, сплачуючи банку грошові кошти в різних розмірах, шляхом поповнення картки, які невдовзі використовував, відтак доведеність факту отримання відповідачем кредитної картки із встановленим на ній кредитним лімітом, активне користування нею в сукупності є свідченням наявності між сторонами кредитно-договірних зобов`язань.

З вказаного розрахунку також слідує, що розмір заборгованості відповідача за кредитним договором – 49 436,48 грн, визначено з урахуванням відсотків, які нараховані згідно з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк».

У анкеті-заяві від 29.03.2019 зазначено, що відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірник у мобільному додатку.

Проте, ні наявні у матеріалах справи, ні долучені представником позивача до відповіді на відзив Умови і правила надання банківських послуг відповідачем ОСОБА_1 не підписані, а тому відсутні підстави вважати, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.

Наявний в матеріалах справи примірник Умов і правил надання банківських послуг не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Водночас, підписана відповідачем анкета-заява до Договору про надання банківських послуг від 29.03.2019, містить лише його анкетні дані та контактну інформацію, та не містить відповідних істотних умов кредитного договору, в ній відсутні будь-які дані стосовно оформлення кредиту, суми кредитного ліміту, строку повернення кредиту, визначення розміру процентів за користування кредитом, неустойки та інших істотних умов.

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки кредитор мав можливість додати до позовної заяви витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови обслуговування рахунків фізичної особи, відсутні підстави для врахування наведених сум при визначенні розміру заборгованості та її подальшого стягнення.

Надані позивачем Умови з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана нею і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальницею запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Зазначений висновок узгоджується з висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.

Представник позивача у відповіді на відзив зазначив, що факт ознайомлення відповідачем з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що такі були надані банком відповідачу через мобільний додаток та були підписані шляхом накладення електронного цифрового підпису самого Відповідача.

Разом з тим, п.6.3 розділу 6 Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» визначено, що підписані клієнтом та/або банком документи, що пов`язані з укладеними правочинами, зберігаються банком в електронному вигляді та надсилаються в Мобільному додатку клієнта, а також їх копії можуть бути надані банком на паперовому носії на запит клієнта, під час одержання однією із сторін електронного документа формується підтвердження із зазначенням дати та часу такого одержання.

Однак, у матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем ОСОБА_1 в електронному вигляді Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту та їх підписання відповідачем. Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач був ознайомлений саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту.

Таким чином, суд вважає, що Умови та правила надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому, їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 29.03.2019 шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив.

Згідно з наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки по рахунку, незважаючи на відсутність погодження між сторонами у визначеній законом формі істотних умов договору щодо розміру процентів за користування кредитом, про що зазначалось вище, АТ «Універсал банк» здійснювалось нарахування та списання процентів за користування кредитом.

Зазначені проценти банк самостійно нараховував та списував із коштів, внесених відповідачем на погашення заборгованості, а також включав їх до суми фактично використаних кредитних коштів, що призвело до штучного збільшення розміру заборгованості за тілом кредиту.

Зокрема, за період з 01.06.2019 по 01.11.2022 банком були нараховані та списані відсотки в загальному розмірі 47 155,89 грн, зокрема: у період з 01.06.2019 по 01.12.2019 у розмірі 2 738,48 грн; у період з 01.01.2020 по 01.12.2020 у розмірі 9 026,51 грн; у період 01.01.2021 по 01.12.2021 у розмірі 17 694,18 грн; 01.01.2022 по 01.11.2022 у розмірі 17 696,72 грн.

Відтак, зазначаючи про наявність заборгованості за тілом кредиту, позивач самовільно включив в неї нараховані відсотки, які не було належним чином погоджено сторонами у письмовій формі, внаслідок чого банком збільшено заборгованість за тілом кредиту на 47 155,89 грн.

Встановивши, що Анкета-заява від 29.03.2019 не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, суд приходить до висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, а відтак, із заявленої позивачем суми заборгованості у розмірі 49 436,48 грн підлягають виключенню неправомірно нараховані та списані банком проценти у сумі 47 155,89 грн.

Отже, до стягнення з відповідача підлягає заборгованість у межах фактично отриманих та неповернутих кредитних коштів у розмірі 2 280,59 грн (49 436,48 – 47 155,89).

Аналогічна позиція з цього приводу висловлена Верховним Судом в постанові від 18.05.2022 у справі №697/302/20. Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17).

Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд – шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно із положеннями ч. ч 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. При цьому, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається ст. 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України), а за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

30.03.2020 був прийнятий Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, п. 12 якого визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний Закон набрав чинності 02.04.2020, а тому саме з цієї дати строк позовної давності продовжувався у зв`язку із введенням на території України карантину. Строк карантину неодноразово продовжувався й закінчився 30.06.2023.

Крім того, згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом №2102-ІХ від 24.02.2022, в зв`язку з військовою агресією рф проти України, в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і наразі.

Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності. Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема п.19, згідно якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Водночас, Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 пункт 19 I розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено. Цей закон набрав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 04.09.2025.

При цьому, згідно із частиною третьою статті 263 ЦК України від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Таким чином, з 12.03.2020 по 04.09.2025 перебіг загальних строків позовної давності був фактично зупинений.

Враховуючи наведене, станом на 12.05.2026 (дата подання позову АТ «Універсал Банк») строк позовної давності стосовно стягнення з відповідача заборгованості не сплив, а тому заява відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до задоволення частково шляхом стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 29.03.2019зокрема, заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 280,59 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 153,53 грн (2 280,59 / 49 436,48 * 3328), пропорційно задоволених вимог.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 29.03.2019 у розмірі 2 280 (дві тисячі двісті вісімдесят) гривень 59 (п`ятдесят дев`ять) копійок.

У задоволенні решти вимог, відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерн ого товариства «Універсал Банк» 153 (сто п`ятдесят три) гривні 53 (п`ятдесят три) копійки судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал банк», код ЄДРПОУ: 21133352, адреса місцезнаходження: вул. Оленівська, буд. 23, м. Київ, 04080.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 20.08.2026.

Головуючий суддя Н. Р. Кунець