Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №596/833/26 — Гусятинський районний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" серпня 2026 р. Справа № 596/833/26

Провадження № 2/596/611/2026

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого суду Лисюк І.О.

за участю секретаря судового засідання Рудніцької О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу посилаючись на те, що 25 січня 1975 року вони з відповідачем уклали шлюб, який зареєстрували у Малобірківській сільській раді Гусятинського району Тернопільської області, відповідний актовий запис за №01. Від даного шлюбу у них дітей не має. Сімейні стосунки між ними не склалися, більше 45 років разом не проживають та не підтримують сімейні стосунки. В подальшому даний шлюб зберігати не доцільно. Проти примирення заперечує.

Ухвалою судді від 06.07.2026 року відкрито провадження у цивільній справі та визначено спрощений позовний порядок її розгляду, а також дату, час та місце проведення судового засідання про що повідомлено учасників справи.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, згідно письмової заяви, поданої 12.08.2026 року, через канцелярію суду, просила розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримала та не заперечила проти заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлявся судом про розгляд справи про розірвання шлюбу, в судове засідання повторно не з`явився. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Так, суд викликав відповідача ОСОБА_2 через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що підтверджується матеріалами цивільної справи та інформацією,що міститься на офіційному веб-сайті судової влади України за посиланням https://court.gov.ua/unknown/ .

Згідно ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Як слідує із матеріалів справи, ухвала суду про відкриття провадження, судові повістки направлялись судом відповідачу також за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_2 : с.Малі Бірки, Чортківського району, Тернопільської області . Це підтверджується поштовим відправленням, яке повернуто суду 16.07.2026 року та 07.08.2026 року, з відміткою у довідці «Адресат відсутній за вказаною адресою».

За нормою ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 25 січня 1975 року уклали шлюб, який вони зареєстрували у Малобірківській сільській раді Гусятинського району Тернопільської області, відповідний актовий запис №01, згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00059022875 від 12.06.2026.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. У ч.ч. 3,4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 26 листопада 2018 року в справі № 761/33261/16-ц.

Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

З позовної заяви слідує, що сімейні стосунки між сторонами припинені, відповідач залишив місце проживання сім`ї близько 45 років тому, намірів щодо припинення та відновлення сім`ї не має. В подальшому даний шлюб зберігати не доцільно. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе. Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги заяву позивачки, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

При таких обставинах справи суд вважає, що підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки і тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 1331, 20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2,4, 10, 12-13, 76-78, 80, 141, 258-259, 263- 265, 268, 273, 274, 280, 355 ЦПК, ст. ст. 56, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зареєстрований 25 січня 1975 року у Малобірківській сільській раді Гусятинського району Тернопільської області, відповідний актовий запис №01. (копія Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00059022875 від 12.06.2026)

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1331,20 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Ірина ЛИСЮК