Вирок від 19 серпня 2026 р. у справі №466/7518/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7518/26

Провадження № 1-кп/466/894/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючої - судді ОСОБА_1

секретаря судових засідань ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026140000000564 від 15. 07.2026 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, українця, одруженого, що має на утриманні двох малолітніх дітей , працюючого водієм ТОВ ОНУР, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, не адвоката, не депутата, з повною загальною середньою освітою,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України ,

в с т а н о в и в :

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №309 від 28.10.2024 солдат ОСОБА_4 зарахований до списків військової частини, на усі види забезпечення, призначений на посаду курсанта військової частини НОМЕР_1 та вважається таким, що посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків.

Будучи військовослужбовцем по мобілізації і проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст.11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно ст.1 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та триває до теперішнього часу.

Відповідно до ст.65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Так, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, з метою ухилення від несення обов`язків військової служби шляхом підроблення документів та забезпечення подальшого звільнення з військової служби, у невстановлені слідством місці та час, але не пізніше 14.12.2024, у невстановленої слідством особи придбав завідомо підроблений документ - свідоцтво про народження від 25.02.2020 №R 217/2020 на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з яким, відповідно підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» він може бути звільнений з військової служби через сімейні обставини - у зв`язку з перебуванням на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

У подальшому, 14.12.2024 солдат ОСОБА_4 , перебуваючи у розташуванні військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел на ухилення від несення обов`язків військової служби шляхом підроблення документів, в умовах воєнного стану, надав командуванню військової частини НОМЕР_1 вище зазначений завідомо підроблений документ, який начебто надає йому право на звільнення з військової служби через сімейні обставини - у зв`язку з перебуванням на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, для підготовки та видання наказу про його звільнення з військової служби.

Так, 30.12.2024 відповідно витягу із наказу №375 ОСОБА_4 звільнено з військової служби у запас за підпунктом «г» (через сімейні обставини - у зв`язку з перебуванням на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років): пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», чим останній вчинив ухилення від несення обов`язків військової служби шляхом підроблення документів, в умовах воєнного стану.

В подальшому, 28.07.2025 ОСОБА_4 продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на ухилення від несення обов`язків військової служби шляхом підроблення документів, в умовах воєнного стану, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_4 , надав командуванню ІНФОРМАЦІЯ_4 вище зазначений завідомо підроблений документ, який начебто надає йому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку із чим, 01.08.2025 згідно довідки №5422/в ОСОБА_4 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абзацу пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим останній вчинив ухилення від несення обов`язків військової служби шляхом підроблення документів, в умовах воєнного стану.

Разом з обвинувальним актом в розпорядження суду надійшла угода про визнання винуватості від 14 серпня 2026 року, укладена між прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12026140000000564 від 15.07.2026 року, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю його захисника ОСОБА_5 , з іншого боку.

Зі змісту угоди встановлено, що ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, за викладених в обвинувальному акті обставин у повному обсязі.

При укладенні угоди сторонами враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу ОСОБА_4 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також його щире каяття.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття. Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.

Крім цього, відповідно до умов угоди ОСОБА_4 зобов`язався до набрання вироком у цій справі законної сили перерахувати на потреби Збройних Сил України грошові кошти в сумі 60 000 грн.

Сторони дійшли згоди щодо призначення ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 409 КК України покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі та звільнення його на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно погодився на призначення йому обумовленого сторонами угоди покарання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав угоду про визнання винуватості, просив таку затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник, адвокат ОСОБА_5 у підготовчому засіданні підтримали угоду. Обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, підтвердив обставини його вчинення, викладені в обвинувальному акті, та просив затвердити угоду.

При цьому обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид та міру покарання, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом обвинуваченому роз`яснено вимоги ст. 473, ч.ч. 4-7 ст. 474, ст. 476 КПК України.

Суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид та міру покарання, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом також встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Заслухавши думку сторін судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 409 КК України , як ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом підроблення документів, вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, а також в інших передбачених законом випадках.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 409 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Потерпілі у цьому кримінальному провадженні відсутні. Шкоди кримінальним правопорушенням не завдано. Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.

Перевіривши умови угоди про визнання винуватості, суд приходить до висновку, що така відповідає вимогам ст. 472 КПК України та закону, її умови не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, угода укладена добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, а узгоджене сторонами покарання відповідає вимогам КК України.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України підстави для відмови у затвердженні угоди відсутні, а тому угода про визнання винуватості від 14.08.2026 року підлягає затвердженню з призначенням ОСОБА_4 узгодженого сторонами покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні обирався у виді тримання під вартою, з визначенням розміру застави у сумі 133 120 грн., після чого 28.05.2026 року ОСОБА_7 сплачено заставу за ОСОБА_4 у визначеному судом розмірі.

Враховуючи затвердження угоди про визнання винуватості та призначення ОСОБА_4 покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням, суд приходить до висновку, що запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити без змін, а після набрання вироком законної сили скасувати та повернути внесену заставу заставодавцю ОСОБА_7 .

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Речовий доказ мобільний телефон марки «Iphone» модель «11 Pro MАХ» ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ2 НОМЕР_3 , з встановленою сім карткою оператора мобільного зв`язку Київстар НОМЕР_4 -слід повернути законному володільцю - ОСОБА_4 , скасувавши адрес, накладений ухвалою слідчого судді Галицького райсуду м. Львова від 29.05.2026 ( провадження № 1-кс/461/3385/26) .

Питання речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 468, 469, 472-476 КПК України, суд,

у х в а л и в:

затвердити угоду про визнання винуватості від 14.08.2026 року, укладену між прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12026140000000564 від 15.07.2026 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 5 ( п`ять ) років.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_4 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до умов угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили слід перерахувати на потреби Збройних Сил України грошові кошти в сумі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у виді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у виді застави скасувати.

Заставу, внесену 28.05.2026 ОСОБА_7 за ОСОБА_4 у розмірі 133 120 000 грн. (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень) на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України у Львівській області , після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю - ОСОБА_7 .

Арешт , накладений на мобільний телефон марки «Iphone» модель «11 Pro MАХ» ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ2 НОМЕР_3 , з встановленою сімкарткою оператора мобільного зв`язку Київстар НОМЕР_4 , ухвалою слідчого судді Галицького райсуду м. Львова від 29.05.2026 ( провадження № 1-кс/461/3385/26) - скасувати.

Речовий доказ мобільний телефон марки «Iphone» модель «11 Pro MАХ» ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ2 НОМЕР_3 , з встановленою сімкарткою оператора мобільного зв`язку Київстар НОМЕР_4 - повернути законному володільцю, ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1