Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №716/281/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/281/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2026 м. Заставна Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Шевчук Р.М.,

при секретарі судового засідання Єлащуку Р.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Заставна Чернівецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат – Воробець Арсен Вікторович, до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 . У шлюбі у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15 вересня 2015 року рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області. шлюб між сторонами розірвано.

23 грудня 2015 року Заставнівським районним судом Чернівецької області ухвалено рішення у справі № 716/1352/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 600 гривень щомісячно, починаючи з 19 листопада 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Після ухвалення даного рішення суду змінилась низка обставин. На даний час дитина зростає, в січні 2026 року їй виповнилось 13 років.

Зазначає, остання постійно потребує покупки нових речей та взуття, так як старий одяг та взуття стають малими, оскільки дівчинка виростає з них. Вказує, що дочка ОСОБА_3 , навчається в школі, а тому постійно потребує покупки нових зошитів, канцелярського приладдя, тощо.

Крім цього, вказує, що донька постійно відвідує різні гуртки, їй на даний момент 13 повних років, вона хоче, як і її однолітки та однокласники розважатись та проводити час з ними, а позивачка - ОСОБА_1 , як її мати хоче забезпечити свою дитину найкращим дитинством, таким, щоб коли донька підросте, мала приємні та теплі спогади зі свого дитинства.

Таке дозвілля дитини потребує додаткових матеріальних витрат. Поряд з тим, іноді бувають непередбачувані обставини, такі як різного роду захворювання, які потребують лікування, а отже і потребують додаткових та не спланованих витрат.

Ціни на продукти, одяг, взуття, ліки, канцелярське обладнання та на інші дитячі потреби постійно та різко зростають, а всі вище перелічені дитячі потреби потребують значних матеріальних затрат.

На даний момент, беручи до уваги судове рішення про стягнення аліментів, колишній чоловік , повинен виплачувати 600 гривень щомісячно.

Проте, цієї суми в реаліях сьогодення критично не вистачає для задоволення всіх дитячих потреб. За останніх одинадцять років, в період з 2015 року по 2026 рік ціни в Україні виросли, так як і виріс прожитковий мінімум відповідно. Шістсот гривень на місяць, яких було цілком достатньо для утримання дитини у 2015 році, на даний момент не вистачає навіть на декілька днів.

У зв?язку з чим ОСОБА_1 вимушена звертатись до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на утримання та виховання малолітньої дитини.

На підставі викладеного, посилаючись на норми права, що регулюють даний вид правовідносин, просила суд збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 8000,00 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття.

Ухвалою суду від 06.04.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалами суду від 04.08.2026 року витребувані: інформація про доходи ОСОБА_2 та інформація про перетин державного кордону України гр. ОСОБА_2 .

Крім того, у встановлений строк відповідачем не було подано заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом, а також відзиву.

У судовому засіданні представник позивачки — адвокат Воробець А.В. — позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Просив позов задовольнити та збільшити визначений рішенням суду розмір аліментів до 8 000,00 грн щомісячно, зазначивши, що сплачувана на даний час сума аліментів у розмірі 600 грн на місяць не відповідає фактичним витратам, необхідним для належного утримання доньки з урахуванням її потреб.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Про розгляд справи повідомлялася судовою повісткою за зареєстрованим місцем проживання, рекомендоване поштове відправлення повернулося до суду з відміткою поштового зв`язку «відсутній за місце свого проживання».

Відповідно до приписів п.3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою суду від 11.06.2026 року явку відповідача ОСОБА_2 визнано обов`язковою, однак повідомлення з ухвалою суду повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній».

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши письмові докази по справі, доходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 .

В свідоцтві про народження дитини серії НОМЕР_1 батьком записаний ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_4 , що стверджено його копією.

Батьківство по відношенню до доньки ОСОБА_5 , ОСОБА_2 не оспорював.

Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області у справі за № 716/66/15-ц від 15.09.2015 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано.

Позивачка 10 червня 2021 року уклала шлюб з ОСОБА_6 , після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище - « ОСОБА_7 ».

Відповідно до рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 23.12.2015 в справі №716/1352/15-ц з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в твердій грошовій сумі, а саме 600 гривень щомісячно починаючи з 19.11.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до акту за № 610, затвердженого Директором ТОВ «Єврокомунбуд» Сізовим М.С., ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживають без реєстрації в кв. АДРЕСА_1 .

З досліджених в судовому засіданні доказів на підтвердження фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на отримання від другого із подружжя коштів на утримання неповнолітньої дитини. Вказані правовідносини регулюються нормами Сімейного кодексу України.

У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства").

Аналогічна позиція викладена ВС у постанові від 16.09.2020 року у справі №565/2071-19.

Відповідно до норм чинного законодавства за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.

Відповідно до статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від15.05.2006 року №3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» - розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Суд враховує, що Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: зокрема, для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 3512,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України. Нести відповідальність по утриманню дитини повинні обидва батьки.

При цьому, судом враховується той факт, що відповідач повинен разом з позивачкою у рівних частках нести матеріальну відповідальність, а тому, відповідно до конституційного принципу верховенства права, з урахуванням потреб дитини та можливостей батька, суд вважає за необхідне змінити розмір стягуваних аліментів, які він сплачує на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини.

Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У статті 192 СК України закріплено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3"Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї.

Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.

Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження.

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Задовольняючи позов та визначаючи частку заробітку від доходу, яку потрібно стягувати з позивача в якості аліментів, суд виходить з того, що відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідач, будучи батьком малолітньої дитини, зобов`язаний утримувати її до досягнення нею повноліття, при цьому розділяючи цей обов`язок з матір`ю, оскільки законодавча вимога передбачає обов`язок по утриманню дитини обома батьками.

Оскільки матеріали справи не містять доказів того, що відповідач надає позивачці кошти на утримання їх спільної дитини, а позивачкою підтверджено, що їх спільна донька проживає разом із нею та знаходиться на її утриманні, суд дійшов висновку, що суб`єктивні права дитини на утримання її батьком в належному розмірі є порушеними.

При цьому, суд позбавлений можливості перевірити матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших дітей, батьків, наявність у нього на праві власності, володіння та/або користування майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, інші обставини, що мають істотне значення при вирішенні даної справи.

Однак, суд зазначає, що відповідач належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, однак відзив на позовну заяву не подав, своїми процесуальними правами розпорядився на власний розсуд.

Доводи позивачки про те, що відповідач повинен сплачувати аліменти в розмірі 8000 гривень на дитину щомісячно, суд приймає до уваги та вважає обґрунтованими, оскільки в такому разі сума грошових коштів забезпечить належний матеріальний стан дочки сторін.

За вказаних обставин, суд вважає що справедливим буде змінити розмір аліментів, що стягуються з позивача на утримання дитини з 600,00 грн. щомісячно на 8000,00 грн. дитину щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, виходячи з принципу рівності участі батьків у вихованні та утриманні дітей, оскільки прожитковий мінімум, згідно з визначенням, наведеним в ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, тому обмежувати розмір аліментів лише розміром прожиткового мінімуму доходів суд уважає неможливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Одночасно, керуючись положеннями, ст. 141 ЦПК України суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп.

Керуючись ст. 2, 12, 76, 78, 80, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 150, 141, 181, 190, 192 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: інформація відсутня, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Заставнівським РВ УМВС 23.11.2011 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 РНОКОПП: НОМЕР_3 , на утримання неповнолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 600,00 грн. щомісячно на 8000,00 грн., які підлягають індексації відповідно до закону, на утримання дочки, але не менше 50 % прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дочкою ОСОБА_3 повноліття, які стягуються на підставі рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 23.12.2015 року у справі № 716/1352/15-ц.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: інформація відсутня, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Заставнівським РВ УМВС 23.11.2011 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Визнати недійсним з дня набрання цим рішенням законної сили виконавчий лист по справі №727/1352/15-ц, виданий Заставнівським районним судом Чернівецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Шевчук Р.М.