Суд: Чугуївський міський суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Непокора
Дата: 19 серпня 2026 р.
Справа: №636/8796/25
Суддя: Бунін Є. О.
ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________
Справа № 636/8796/25 Провадження 1-кп/636/892/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.08.2026
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого – судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника – адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чугуєві обвинувальний акт по кримінальному провадженню (ЄРДР ? 62025170020011508 a?a 12 na?iiy 2025 ?ieo), за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який на момент вчинення злочину перебував на посаді стрільця-номера обслуги 3 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
встановив:
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 29.05.2025 №188 (по стройовій частині), солдата ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця-номера обслуги 3 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_4 , зараховано до списків особового складу військової частини і на всі види забезпечення.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком па 30 діб, який продовжено до теперішнього часу.
Відповідно до вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону V країни «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 46 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконували військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки та бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших. Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
На підставі ст. 28 Статуту внутрішньої служби єдиноначальність с одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; паданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
За ст. 29 Статуту внутрішньої служби за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 30 Статуту внутрішньої служби начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника.
Згідно зі ст. 31 Статуту внутрішньої служби начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Як вбачається з ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, За своїми військовими званнями начальниками є: полковники, генерал-майори, генерал-лейтенанти, - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу та молодшого офіцерського складу; генерал-полковники, адмірали, генерали армії України - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу.
Відповідно до ст. 37 Статуту внутрішньої служби військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі викопує його.
Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
За змістом ст. 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Відповідно до ст. 6 Дисциплінарного статуту право командира – віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх викопувати.
Крім того, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 09.12.2025 № 399 (по стройовій частині) старшого лейтенанта ОСОБА_6 призначено на посаду заступника командира роти з психологічної підтримки персоналу 4 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_2 .
Солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби у складі 4 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_3 , 12.08.2025 вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, вчинив непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника.
12.08.2025 приблизно о 08.00 год. заступником командира роти з психологічної підтримки персоналу 4 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_2 старшим лейтенантом ОСОБА_6 , на території пункту тимчасової дислокації З аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), солдату ОСОБА_4 доведено бойове розпорядження командира 4 батальйонно-тактичної групи підполковника ОСОБА_7 від 11.08.2025 № 454/дск, а саме: до 05.00 13.08.2025 у складі визначеної групи здійснити висування з району зосередження до н.п. Вовчанськ, та в подальшому до 05.30 13.08.2025 здійснити висування в напрямку ВП «САТУРН» ПВ «ЮПІТЕР» ВОП «СУЗІР?Я» РОП «КОСМОС» для заняття позицій та недопущення прориву противника в глибину оборони.
Солдат ОСОБА_4 , будучи невдоволеним цим наказом щодо переміщення до 05.00 13.08.2025 з району зосередження 3 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_2 до АДРЕСА_3 , та в подальшому до 05.30 13.08.2025 здійснити висування в напрямку ВП «САТУРН» ПВ «ЮПІТЕР» ВОП «СУЗІР?Я» РОП «КОСМОС» для заняття позицій та недопущення прориву противника в глибину оборони, в умовах воєнного стану, перебуваючи у місці тимчасової дислокації з аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), 12.08.2025 приблизно о 08.00 год., діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану відкрито відмовився виконувати вказаний наказ.
Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив про обставини вчиненого кримінального правопорушення, як вони викладені вище, а саме: що влітку 2025 року він відмовився від виконання бойового наказу командира, оскільки у нього боліла нога, на нозі був синець та садна. Вказав, що у зв`язку із біллю в нозі не мав можливості спиратися на неї під час ходьби, з приводу вищевказаного до лікарні не звертався. ОСОБА_4 також зазначив, що не мав на меті вчинення протиправних, злочинних дій, відмовився від виконання наказу командира у зв`язку із погіршенням здоров`я.
Ставлення ОСОБА_4 до вчиненого злочину не викликає у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення.
Винність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується наступними доказами.
Показаннями свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що він є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 . Влітку 2025 року його побратим ОСОБА_4 відмовився від виконання наказу командира військової частини. ОСОБА_4 стверджував, що відмовився від виконання наказу у зв`язку з поганим станом здоров`я. ОСОБА_8 зазначив, що зовнішній вид ОСОБА_4 був без ознак погіршення стану здоров`я.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_4 , його винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, крім показань свідка, у повному обсязі підтверджується наступними доказами:
1)фактичними даними, встановленими з витягу з ЄРДР ? 62025170020011508 a?a 12 na?iiy 2025 ?ieo (а.с. 91);
2)фактичними даними, встановленими з рапорту слідчого Другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Полтаві ОСОБА_9 (а.с. 93);
3)фактичними даними, встановленими з повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 12 серпня 2025 року № 693/49193 (а.с. 98);
4)фактичними даними, встановленими з матеріалів службового розслідування за фактом невиконання бойового наказу солдатом ОСОБА_4 : акт службового розслідування від 23 серпня 2025 року, копія наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 20.08.2025, рапорт заступника командира батальйону з психологічної підтримки персоналу аеромобільного батальйону в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_10 , пояснення ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , копією наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 29.05.2025 № 188 (а.с. 100-119);
5)фактичними даними, встановленими з картки обстеження та медичного огляду від 31 березня 2025 року, ОСОБА_4 визнаний придатним до військової служби (а.с. 124-125);
6)фактичними даними, встановленими з копії наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.04.2025 № 256/1, солдат ОСОБА_4 призваний на військову службу за мобілізацією та направлений до в/ч НОМЕР_5 (а.с. 126);
7)фактичними даними, встановленими з довідки ВЛК від 07.08.2025, ОСОБА_4 визнаний придатним до служби на підводний човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення (а.с. 128-129);
8)фактичними даними, встановленими з ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 14.08.2025, відповідно до якої відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, альтернативний запобіжний захід у виді застави в сумі 121120,00 гривень (а.с. 132-133);
Речові докази:
9)CD-диск з відеозаписом (відеофайл) з назвою «VID_20250812_081502», постанова про визнання речовим доказом від 12 серпня 2025 (а.с. 169-170);
Документи, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 :
10)копія паспорту на ім`я ОСОБА_4 (а.с. 137-139);
11)довідка про присвоєння ідентифікаційного номера (а.с. 139);
12)копією військового квитка ОСОБА_4 (а.с. 140-145);
13)анкета військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_4 (а.с. 146);
14)службова характеристика ОСОБА_4 (а.с. 131);
15)службова картка ОСОБА_4 (а.с. 132);
16)медична характеристика ОСОБА_4 (а.с. 133);
17)довідка про наявність судимостей, станом на 14.08.2025 відомостей про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, наявності незнятої чи непогашеної судимості, відомостей про розшук – немає (а.с. 163-167);
18)довідка КНП «Новгород-Сіверська центральна міська лікарня ім. І.В. Буяльського» від 10.09.2025, ОСОБА_4 на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 168).
У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі – Європейський суд) передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України», «Коробов проти України»).
Розумний сумнів – це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
Виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений у ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Мюррей проти Сполученого Королівства» та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Статтею 370 КПК України передбачено, що обґрунтованим є таке рішення, що ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у відкритій відмові виконати наказ начальника, вчинений в умовах воєнного стану, його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 402 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його конкретні обставини, дані про особу обвинуваченого, стан його здоров`я та міцність його соціальних зв`язків, а саме: те, що він є громадянином України, має середню освіту, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, за місцем служби характеризується посередньо, має задовільний стан здоров`я, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, не є особою з інвалідністю, раніше несудимий.
Обставин, що пом`якшують та/або обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачених ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), та у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
При призначенні покарання суд виходить із положень ст. ст. 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, пом`якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину, і вважає, що виправлення ОСОБА_4 і попередження скоєння ним нових злочинів можливо лише у разі призначення покарання у виді позбавленням волі.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення, з моменту обрання запобіжного заходу, з 14 серпня 2025 року по день набрання вироком законної сили, із розрахунку день за день.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з 14 серпня 2025 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою – залишити до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов не заявлений.
Судові витрати про справі відсутні.
Долю речових доказів по кримінальному провадженню суд визначає відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення, з моменту обрання запобіжного заходу, з 14 серпня 2025 року по день набрання вироком законної сили, із розрахунку день за день.
До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з 14 серпня 2025 року.
Речові докази:
-CD-диск з відеозаписом (відеофайл) з назвою «VID_20250812_081502» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Чугуївський міський суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua