Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №632/2206/25 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/2206/25

провадження №3/632/29/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Златопіль

Златопілський міськрайонний суд Харківської області у складі судді Журавель О.О., за участю секретаря судового засідання Охріменко А.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківської області протоколи про адміністративні правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

11 листопада 2025 року о 23 год. 25 хв., на вулиці Центральній, 28 у місті Златопіль Харківської області, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом – автомобілем Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння – виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, будучи двічі протягом року підданим адміністративному стягненню за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.

Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною 3 статті 130 КУпАП.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 вину у вчинені адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив суду, що 11 листопада 2025 року о 23 год. 25 хв. він, під час керування транспортним засобом – автомобілем Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Центральній, 28 у місті Златопіль Харківської області, був зупинений працівниками поліції. Згодом поліцейські повідомили, що в нього наявні ознаки наркотичного сп`яніння, і запропонували пройти огляд у закладі охорони здоров`я. На першу вимогу поліцейського він погодився, оскільки був впевнений у відсутності у себе стану наркотичного сп`яніння та мав намір це підтвердити. Водночас у подальшому, з урахуванням обстановки, що склалася, та після усвідомлення можливих наслідків проходження такого огляду, висловив небажання їхати до медичного закладу. Зазначив, що така зміна позиції була зумовлена не тільки особистим сприйняттям ситуації, а й відсутністю будь-яких подальших дій з боку працівників поліції та фактичною невизначеністю щодо процедури огляду. Зауважив, що дії працівників поліції він вважає суперечливими, чіткої організації проходження огляду забезпечено не було, у зв`язку з чим фактично реалізувати своє право на його проходження він не зміг. Запевнив, що чітко відповідав на всі запитання, поводився спокійно і не проявляв жодних ознак стану, який би можна було розцінити як стан наркотичного сп`яніння. Вважає, що відеозапис підтверджує його адекватну та послідовну поведінку на всіх етапах подій.

В подальші судові засідання, ОСОБА_1 не з`являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки за адресою його фактичного проживання. Про поважні причини своєї неявки до суду не повідомляв.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов`язковою.

Дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та зібрані докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. При розгляді справи необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

Пункт 1.3. розділу 1 ПДР, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У пункті 1.9. розділу 1 ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.5. розділу 2 ПДР зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 3 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, при наявності у особи яка керувала транспортним засобом ознак наркотичного сп`яніння, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп`яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.

Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 510419 від 12 листопада 2025 року, який складено щодо ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України, вбачається, що 11 листопада 2025 року о 23 год. 25 хв. у м. Златопіль, вул. Центральній, 28 водій ОСОБА_1 , який протягом року двічі підлягав адміністративному стягненню за дії, передбачені частиною 1 статті 130 КУпАП Харківським районним судом Харківської області від 17 червня 2025року та Первомайським міськрайонним судом Харківської області від 09 квітня 2025 року, керував транспортним засобом – автомобілем Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження огляну на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР. Також у відповідній графі протоколу зазначено, що ОСОБА_1 підписав протокол, зауважень та пояснень не мав.

Дослідженим під час судового розгляду відеозаписом з нагрудних камер поліцейських від 11 листопада 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Зокрема з дослідженого відеозапису встановлено, що 11 листопада 2025 року близько 23 год. 25 хв. патрульним екіпажем по вулиці Центральній, 28 у місті Златопіль Харківської області було зупинено транспортний засіб Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з працівниками поліції, ОСОБА_1 показав останньому, що має при собі речовину, яку назвав марихуаною. У подальшому о 23 год. 32 хв. поліцейським було повідомлено, що ОСОБА_1 має ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, та висловлена вимога про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі. Як вбачається з відеозапису, о 23 год. 34 хв. ОСОБА_1 висловив згоду на проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, однак жодних активних дій, спрямованих на проходження огляду, він не вчиняв, від прямих відповідей щодо свого наміру пройти огляд ухилявся. У подальшому (о 23 год. 39 хв.) ОСОБА_1 повідомив про відмову від проходження огляду. При цьому заперечень щодо дій працівників поліції, зокрема під час складання адміністративного протоколу, ОСОБА_1 не висловлював.

За таких обставин працівники поліції розцінили поведінку ОСОБА_1 як відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та повідомили його про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 130 КУпАП.

Після цього на місці зупинки транспортного засобу поліцейськими було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 130 КУпАП, який оголошено ОСОБА_1 , роз`яснено його зміст і процесуальні права. ОСОБА_1 отримав копію протоколу, ознайомився з його змістом, однак своїм правом надати письмові пояснення не скористався.

Допитаний за клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, як свідок інспектор СРПП ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 пояснив, що 11 листопада 2025 року близько 23 год. 25 хв. під час патрулювання по вулиці Центральній, 28 у м. Златопіль поліцейськими було зупинено автомобіль Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 . Під час спілкування з останнім поліцейські виявили у нього ознаки наркотичного сп`яніння, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, та запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Свідок пояснив, що спочатку ОСОБА_1 погодився пройти відповідний огляд, однак у подальшому змінив свою позицію та повідомив про відмову від його проходження. У зв`язку з цим його поведінка була розцінена як відмова від проходження огляду, передбаченого пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України. Також свідок зазначив, що раніше з ОСОБА_1 знайомий не був, будь-яких неприязних стосунків із ним не мав, психологічного тиску на нього не чинив, а навпаки ОСОБА_1 було надано достатньо часу для прийняття рішення щодо проходження огляду. У зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 130 КУпАП, після чого водія було відсторонено від керування транспортним засобом.

Проаналізувавши відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, а також показання свідка ОСОБА_2 , суд доходить висновку, що такі дії ОСОБА_1 поліцейськими обґрунтовано розцінені як ухилення водія від виконання своїх обов`язків, зокрема вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху.

Суд вкотре наголошує, що згідно із пунктом 2.5. Правил дорожнього рух, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Отже, оцінюючи пояснення ОСОБА_1 , суд не вбачає підстав для визнання викладених у них обставин такими, що є підставами для звільнення його від відповідальності. Посилання ОСОБА_1 на те, що він не розумів у повному обсязі процедури проходження огляду та її правових наслідків, суд вважає необґрунтованими, оскільки незнання або неправильне розуміння вимог законодавства не звільняє особу від відповідальності за їх порушення. Доводи ОСОБА_1 про те, що працівники поліції нібито неналежним чином роз`яснювався порядок проведення огляду та його наслідки, не знайшли підтвердження під час судового розгляду та самі по собі не спростовують факту відмови від проходження огляду, яка відповідно до вимог чинного законодавства тягне встановлену відповідальність. Також суд враховує, що поведінка особи під час спілкування з працівниками поліції (зокрема, спокійний стан та послідовність відповідей), не виключає наявності правопорушення, передбаченого відмовою від проходження огляду.

За таких обставин суд визнає неспроможними доводи ОСОБА_1 про те, що він відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, з огляду на те, що на відеозапису зафіксовано, що жодних об`єктивних перешкод для проходження такого огляду у ОСОБА_1 не було.

З довідки інспектора СРПП ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області Соколова К. вбачається, що ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_2 терміном дії з 03 серпня 2024 року по 03 серпня 2026 року.

З довідки інспектора СРПП ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області Соколова К. щодо вчинення повторності, вбачається факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі постанови Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 09 квітня 2025 року та за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі постанови Харківського районного суду від 05 червня 2025 року.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно із положеннями ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Суд приймає до уваги, що порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено як у ст. 266 КУпАП, так у низці нормативно-правових актів.

Так, процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляд визначає Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі – Інструкція 1452/735).

Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі-Порядок).

За змістом статті 266 КУпАП, Інструкції № 1452/735, Порядку - вимога з боку поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України пройти огляд, зокрема, на стан наркотичного сп`яніння, може мати місце лише у випадку, коли є підстави вважити, що водій перебуває у стані наркотичного сп`яніння, ознаки якого перелічені у пункті 4 Інструкції.

Ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до роз`яснень, наданих у пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Поняття «виявлення у особи ознак сп`яніння» та «встановлення стану сп`яніння особи» є різними за своїм змістом. Ознаки сп`яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп`яніння (наркотичного або іншого). Виявлення ознак, як виходить зі змісту законодавства, не потребує проведення будь-яких спеціальних дій з боку поліцейського та складання поліцейським будь-яких документів, та є його дискреційними повноваженнями.

Пунктом 12 Розділу II Інструкції 1452/735 визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

У пункті 7 розділу ІІІ Інструкції 1452/735 визначено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Із сукупності наведених вище доказів, вбачається, що працівники поліції, оцінивши зовнішній вигляд, поведінку та стан ОСОБА_1 дійшли висновку, що він може перебувати в стані наркотичного сп`яніння, оскільки мав такі ознаки наркотичного сп`яніння як: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя.

За таких обставин у поліцейського (поліцейських) було достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння, що давало йому (їм) право вимагати від нього як особи, яка керувала транспортним засобом, пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, що у свою чергу породжувало відповідний обов`язок для водія ОСОБА_1 , що передбачено пунктом 2.5. розділу 2 ПДР.

Із досліджених під час судового розгляду відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду в закладі охорони здоров`я.

Відповідно до п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Пунктом 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже, дослідивши наведені вище докази у їх сукупності та враховуючи те, що поліцейські пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, а також те, що вимоги працівників поліції щодо необхідності проходження такого огляду в закладі охорони здоров`я в супроводі поліцейських були чіткими, зрозумілими для сприйняття, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 не було жодних об`єктивних підстав для непроходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Вжиття ним заходів, спрямованих на уникнення від проходження зазначеного огляду, суд розцінює як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Таким чином, суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 3 статті 130 КУпАП, настали в момент його фактичної відмови від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно із статтею 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, зокрема суддями міськрайонних судів, протоколи про правопорушення мають право складати: уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції, окрім іншого, за статтею 130 КУпАП.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Пунктом 5 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якщо воно вчинене особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, або його розгляд не віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення.

Поліцейські підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах складають протоколи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені, у тому числі статтею 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 510419 від 12 листопада 2025 року складений у присутності ОСОБА_1 . Із цього ж протоколу вбачається, що йому були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, він був повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що ОСОБА_1 своїм підписом засвідчив. Жодних зауважень щодо процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зроблено не було.

У якості додатків у протоколі зазначені докази, що були досліджені у судовому засіданні, зокрема: довідка інспектора СРПП ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області Соколова К. щодо наявності посвідчення водія, довідка інспектора СРПП ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області Соколова К. щодо вчинення повторності, відеозапис з нагрудної камери поліцейського.

Отже, суд доходить висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою посадовою особою органу поліції, відповідно до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, зокрема на підставі пункту 5 розділу І, пункту 6 розділу Х, його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, зафіксовані у ньому дані узгоджуються із сукупністю інших доказів, досліджених судом, тому він є належним та допустимим доказом.

Щодо доводів ОСОБА_1 стосовно його фактичної згоди на проходження огляду та відсутності чіткої відмови, суд зазначає таке.

З відеозапису вбачається, що на початковому етапі ОСОБА_1 висловив готовність пройти медичний огляд. Водночас у подальшому він не вчиняв активних дій, які б свідчили про намір пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, а згодом на законну вимогу працівників поліції – відмовився. Суд констатує, що сам по собі факт попереднього висловлення згоди не виключає можливості подальшої відмови від проходження огляду, яка відповідно до вимог частини 3 статті 130 КУпАП утворює самостійний склад адміністративного правопорушення.

Суд вкотре звертає увагу, що жодних об`єктивних перешкод для проходження медичного огляду у ОСОБА_1 не було. Із відеозапису також убачається, що працівники поліції неодноразово пропонували пройти медичний огляд у встановленому законом порядку та роз`яснювали можливі правові наслідки як його проходження, так і відмови від нього.

Зміна позиції ОСОБА_1 щодо проходження огляду відбулася з його власної ініціативи, а остаточне рішення про відмову було прийнято ним самостійно, добровільно та однозначно, що підтверджується його висловлюваннями, зафіксованими на відеозаписі.

За таких обставин, суд констатує, що відмова від проходження медичного огляду є усвідомленим та однозначним результатом вільного волевиявлення ОСОБА_1 , а отже, відповідно до вимог частини 3 статті 130 КУпАП утворює склад адміністративного правопорушення, відтак у поліцейських були відсутні підстави для доставки особи до медичного закладу після висловленої відмови.

У зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я поліцейськими дотримані вимоги пункту 8 Порядку щодо складання із застосуванням технічних засобів відеозапису, протоколу про адміністративне правопорушення із зазначенням у ньому ознак наркотичного сп`яніння і дій водія щодо ухилення від огляду.

Таким чином, суд наголошує, що матеріали справи не містять доказів порушення поліцейськими законодавства під час проведення процедури огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також складання протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 130 КУпАП, зокрема вимог частини 2 статті 251, статей 256, 266, 268 КУпАП та вищезазначених нормативно-правових актів, які могли б свідчити про істотні порушення – такі, що підтверджують беззаперечне порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і які, у зв`язку з цим, могли б спричинити визнання доказів, покладених судом в основу рішення, недопустимими.

Поряд з цим суд констатує, що відповідно до статті 267 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Однак, як було встановлено дії службових осіб, що складали матеріал про адміністративне правопорушення, зокрема протокол за частиною 3 статті 130 КУпАП, в порядку передбаченому чинним законодавством, зокрема статті 267 КУпАП, не оскаржувалися.

Отже, дослідивши і оцінивши зібрані у справі докази, які є достовірними, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного, зібрані з дотриманням порядку, встановленого КУпАП, у їх сукупності, суд доходить висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП – відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння.

Вимогами статті 68 Конституції України визначено, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Також, у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Відповідно до санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП, конфіскації підлягає транспортний засіб, який є у приватній власності правопорушника.

З довідки т.в.о. начальника ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області Воробйова Р. вбачається, що власником транспортного засобу – автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до свідоцтва на реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 02 грудня 2025 року.

Таким чином, адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу не може бути застосоване, оскільки транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 належить іншій особі – ОСОБА_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

При вирішення питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до положень статті 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, у зв`язку з чим, суд вважає можливим накласти на порушника ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2026 року 3328 грн), що складає 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000 (п`ятдесят одної тисячі) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова дійсна для пред`явлення до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Златопільський міськрайонний суд Харківської області.

У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Суддя:О. О. Журавель