Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №646/3612/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Паляничко Д. Г.

Справа № 646/3612/26

Провадження № 2/644/5280/26

19.08.2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Паляничко Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Книшенко А.С.,

одноособово, розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін у залі судових засідань приміщення Індустріального районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад:

1.1. позиції позивача

02 квітня 2026 року ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 /позивачка), в особі представника адвоката Момот-Півненко Ольги Олександрівни, яка діє на підставі ордеру серії АН № 1948102 від 01.04.2026, звернулася до Основ`янського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі за текстом - ОСОБА_2 /відповідач) предметом якої є: розірвання шлюбу зареєстрованого с. Шевченкове райвідділом реєстрації актів громадського стану Харківської області, актовий запис № 8, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 17.02.1996.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що останнім часом стосунки між сторонами розладились, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки. Кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами, фактично сім`я припинила своє існування. Позивачка з Відповідачем сімейного життя не ведуть взагалі, шлюбних стосунків не підтримують, а отже збереження шлюбу неможливе.

Від даного шлюбу сторони мають двох повнолітніх дітей та неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 .

Спір, щодо поділу майна відсутній.

1.2. заперечень відповідача

ОСОБА_2 не скористався процесуальним правом на пропозицію суду, викладену в ухвалі Індустріального районного суду м. Харкова від 09.07.2026 щодо подання відзиву на позов, спростування наведених позивачем аргументів та доводів у позовній заяві.

ІІ. Заяви, клопотання позивача, відповідача

07.07.2026 на адресу Індустріального районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» надійшла заява від представника ОСОБА_1 - адвоката Момот-Півненко Ольги Олександрівни, яка діє на підставі ордеру серії АН № 2021432 від 07.07.2026, про усунення недоліків зазначених в ухвалі Індустріального районного суду м. Харкова від 06.07.2026 (а.с. 40-41).

20.07.2026 на адресу суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Момот-Півненко О.О. надійшла заява про долучення до матеріалів справи оригіналу свідоцтва про шлюб (а.с. 48-51).

23.07.2026 та 05.08.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшла заява від представника ОСОБА_1 - адвоката Момот-Півненко О.О., надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника (а.с. 52-53, 59).

29.07.2026 на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_2 про розгляд справи за відсутності відповідача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 56-57).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 02.04.2026 справа № 646/3612/26 визначена на розгляд судді Сіренко Ю.Ю. Основ`янського районного суду м. Харкова (а.с. 25).

Ухвалою Основ`янського районного суду м. Харкова від 15.05.2026 справу передано за підсудністю до Індустріального районного суду м. Харкова (а.с. 22-24).

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 30.06.2026 справа № 646/3612/26 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г. (а.с. 35).

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 06.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання даної ухвали (а.с. 37-38).

На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, 03.07.2026 судом сформовано засобами «Електронний суд» відповідь № 2980081 з Єдиного державного демографічного реєстру, згідно з якою місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 36).

Рішенням Вищої ради правосуддя № 399/0/15-23 від 20.04.2023, з 01.05.2023 змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема Шевченківського районного суду Харківської області та Дворічанського районного суду Харківської області на Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.

Відповідно до Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», найменування Орджонікідзевського районного суду міста Харкова змінено на Індустріальний районний суд міста Харкова.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 09.07.2026 провадження по справі № 646/3612/26 відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, та прийнято рішення про виклик ОСОБА_2 , шляхом здійснення публікації оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Судової влади України за посиланням http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/, відповідно до положень ч.11 ст.128 ЦПК України (а.с. 43-44).

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно, матеріали справи містять заяву, у якій просять суд здійснити розгляд справи за їх відсутності (а.с. 59).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно,

Відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України судова повістка відповідачу ОСОБА_2 про виклик в судові засідання, призначені на 27.07.2026, 19.08.2026 надсилалася судом за адресою реєстрації: АДРЕСА_2 , згідно інформації зазначеної у позовній заяві та відповіді з ЄДДР (а.с. 36).

Рекомендовані повідомлення про виклик відповідача на 27.07.2026, 19.08.2026 повернулися до суду, як неотримані відповідачем з зазначенням у довідці про причини повернення: «адресат відсутній за вказаної адресою» (а.с. 62-63, 66-67), що є належним повідомленням згідно вимог п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України.

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, в тому числі, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 991 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 05.03.2009 № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09.08.12019 у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).

Заразом, відповідач повідомлявся про виклик у судове засідання, призначені на 27.07.2026, 19.08.2026 через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, розміщені 10.07.2026, 04.08.2026 (а.с. 46,55) за посиланням http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/, відповідно до положень ч.11 ст.128 ЦПК України та ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII.

За приписами ч.11 ст.128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, враховуючи вказане вище, відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, до суду відзиву на позовну заяву не надав, не прибув у судові засідання без поважних причин, заяв та клопотань до суду не надходило.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (ст. 1 ЦПК, ст. 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, що відповідає правовому висновку висвітленому у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 918/539/16.

З приводу чергової неявки в судове засідання відповідача ОСОБА_2 та можливості продовження розгляду справи за його відсутності, суд врахувавши обставини справи, дійшов переконання про можливість розгляду та закінчення розгляду справи за відсутності відповідача, оскільки його відсутність не перешкоджає вирішенню справи по суті на підставі наявних у справі доказів, про що суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

З огляду на те, що у справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд за згодою позивачки та її представника, розглядає справу за відсутності відповідача та, згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

З урахуванням наведеного вище, суд 19.08.2026 постановив проводити розгляд справи у відсутності відповідача в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, мотиви їх відхилення та врахування, мотивована оцінка суду аргументів сторін, порушені чи оспорені права, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Вирішуючи спір, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли сімейні правовідносини щодо розірвання шлюбу. Судом досліджено позов, проаналізовано матеріали справи, досліджено та оцінено докази на належність, допустимість, достовірність, а також достатність як кожного окремо, так у їх сукупності та встановлено.

Між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано шлюб 17.02.1996 с. Шевченкове райвідділом реєстрації актів громадського стану Харківської області, актовий запис № 8, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 17.02.1996. Після державної реєстрації шлюбу прізвища чоловіка та дружини - « ОСОБА_5 » / « ОСОБА_5 » (а.с. 49).

Позивачка ОСОБА_2 має стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин і розірвання шлюбу, не бажає примиритись з відповідачем, що вбачається із позовної заяви. Зазначила, що останнім часом стосунки між сторонами розладились, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки. Кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами, фактично сім`я припинила своє існування. Позивачка з Відповідачем сімейного життя не ведуть взагалі, шлюбних стосунків не підтримують, а отже збереження шлюбу неможливе.

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 (а.с. 12).

Спір, щодо поділу майна подружжя відсутній.

Отже, суд вважає, що збереження шлюбу суперечить інтересам сторін у справі.

Суд не бере до уваги заяву про визнання позовних вимог та про розгляд справи за його відсутності, що надійшла 29.07.2026 на адресу Індустріального районного суду м. Харкова засобами «Укрпошта» від ОСОБА_2 , оскільки у рекомендованому повідомленні із зазначенням даних відправника зазначено мобільний номер телефону НОМЕР_5 , який є ідентичним номером представника позивачки - адвоката Момот-Півненко Ольги Олександрівни та зазначений у позовній заяві (а.с. 56-57). Зазначена заява унеможливлює ідентифікувати особу відповідача, а отже встановити дійсне його волевиявлення щодо позовних вимог.

V. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Суд під час розгляду справи керується принципом верховенства права та розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1, 2 та 4 ст. 10 ЦПК України).

Встановлені судом фактам відповідають шлюбно-сімейні правовідносини у сфері шлюбу, які регулюються Сімейним кодексом України (надалі за текстом - СК України) тощо.

Згідно із ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно із ч.1 ст. 24 СК України, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 2, 3 ,4 ст. 56 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які незаборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За змістом ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до вимог ст. 110 цього Кодексу, якою закріплено право одного з подружжя на подання позову про розірвання шлюбу. Обмеження права на подання позову, визначені ч. 2 ст. 110 СК України, судом не встановлені.

Згідно зі ст.112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

За положенням ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено ст. 15 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений ст. 16 ЦК України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.1, 2 ст.89 ЦПК України).

VІ. Висновки суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, у суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що збереження шлюбу та їх подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін по справі.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

VІІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 331,20 грн (а.с. 14).

Отже, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, які відповідачем визнані у повному обсязі, заразом, ОСОБА_1 не ставиться питання про стягнення суми сплаченого судового збору з відповідача, тому суд дійшов переконання, що судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 76-81, 83, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, ч.4 ст.268, ст. 273, 274-279 ЦПК, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 17 лютого 1996 року с. Шевченкове райвідділом реєстрації актів громадського стану Харківської області, актовий запис № 8.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Повне ім`я сторін:

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_6 виданий 31.05.2022 органом 6301.

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_7 виданий 17.01.1997 МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області.

Суддя Д.Г. Паляничко