Вирок від 18 серпня 2026 р. у справі №629/3477/24 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/3477/24

Номер провадження 1-кп/629/27/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого -адвоката ОСОБА_5 , потерпілого - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження №12021221110000690 від 28.11.2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, українця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , з середньою технічною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, -

в с т а н о в и в:

27.11.2021 року, близько 20:00 год., водій ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, рухаючись по автодорозі «Мерефа-Лозова-Павлоград» Р51, по вул. Леніна в с. Катеринівка Лозівського району Харківської області у напрямку м. Лозова Харківської області, зі швидкістю не менше 130 км/год, керував технічно несправним транспортним засобом ВАЗ 21121, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на якому, в порушення вимог п. 31.4, п/п 31.4.5. «г» Правил дорожнього руху України, були встановлені на задню вісь шини з різними габаритними розмірами та малюнками протектору.

Керуючи вказаним транспортним засобом, ОСОБА_4 , під час руху по автодорозі «Мерефа-Лозова-Павлоград» Р51, по вул. Леніна в с. Катеринівка Лозівського району Харківської області, в районі автобусної зупинки «Катеринівка», діючи з необережності, у формі кримінальної протиправної недбалості, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, у порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України згідно з якими: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», п. 12.2 Правил дорожнього руху України згідно з якими: «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги», п. 12.4 Правил дорожнього руху України згідно з якими: «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год», п. 12.9 «б» Правил дорожнього руху України згідно з якими: «Водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил», п. 31.1 Правил дорожнього руху України згідно з якими: «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації», п. 31.4, п/п 31.4.5. «г» Правил дорожнього руху України згідно з якими: «Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: «Колеса і шини: на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані та неошиповані, морозостійкі та не

морозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів», неправильно оцінив дорожню обстановку, що склалася на ділянці дороги, не врахував технічний стан керованого ним транспортного засобу, не обрав безпечну швидкість, рухаючись зі швидкістю, яка перевищувала максимальну швидкість руху, дозволену у межах населеного пункту, не обрав прийоми керування транспортним засобом при яких він мав би змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, в результаті чого виїхав за межі проїзної частини, здійснивши наїзд на опору світлофорного об?єкта, розташованого на вул. Леніна в с. Катеринівка Лозівського району Харківської області, в районі автобусної зупинки «Катеринівка».

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 6, 7 ребер з права по середній пахвовій лінії.

За ступенем тяжкості вищевказані ушкодження у ОСОБА_6 - це середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

17.08.2026 року до суду від потерпілого надійшла угода про примирення між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 , укладена у присутності захисника -адвоката ОСОБА_5 .

Згідно угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 , від 01.07.2026 року, укладеної в присутності захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12021221110000690 від 28.11.2021 року сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.1 ст. 286-1 КК України, а також виду покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 , а саме: з застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, з урахуванням того, що обвинувачений щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував матеріальні збитки та моральну шкоду.

На момент укладення цієї угоди потерпілий ОСОБА_6 не має до обвинуваченого ОСОБА_4 претензій матеріального чи морального характеру.

Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах. Щиросердно розкаюється у скоєному ним злочині.

Прокурор заперечував проти задоволення угоди про примирення та просив відмовити у її затвердженні, посилаючись на те, що законодавцем у даному злочині передбачено лише одне покарання, а саме позбавлення волі без застосування ст. 75 КК України. Також, звернув увагу на те, що дане кримінальне правопорушення відноситься до двооб`єктних (багатооб`єктних) злочинів, а тому суд має не тільки керуватись вимогами статей 468, 469, 474 КПК України, а й встановити, чи не суперечить зміст такої угоди інтересам суспільства та чи забезпечено баланс інтересів сторін угоди про примирення. Крім того, звернув увагу суду на те, що угодою про примирення передбачено мінімальне покарання за ст. 286 КК України.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, захисника та потерпілого, котрі не заперечували проти затвердження угоди між потерпілим та обвинуваченим, думку прокурора який заперечував проти задоволення угоди про примирення укладену між обвинуваченим та потерпілим, суд приходить до наступних висновків.

В матеріалах кримінального провадження достатньо підстав для визнання винуватості обвинуваченого, наявна угода про примирення між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 , яка відповідає вимогам ст. 471 КПК України, а також сторонам кримінального провадження роз`яснені положення ст.ст. 394, 474 КПК України, якими передбачено особливості апеляційного оскарження судових рішень на підставі угоди про примирення та загальний порядок розгляду судового провадження на підставі угод.

В постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 квітня 2025 року у справі № 756/2340/23 вказано, що зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій Суд уважає законними, обґрунтованими та такими, що узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06 грудня 2018 року (справа № 756/11661/17), згідно з якою при визначенні того, чи можна укладати угоди про примирення між потерпілим та

обвинуваченим щодо двооб`єктних (багатооб`єктних) злочинів суд має не тільки керуватись вимогами статей 468, 469, 474 КПК України, а й встановити, чи не суперечить зміст такої угоди інтересам суспільства та чи забезпечено баланс інтересів сторін угоди про примирення.

Угода про примирення являє собою ключовий інструмент узгодження інтересів учасників кримінально-правового конфлікту та забезпечення їх балансу. Адже сторони шляхом компромісних і взаємовигідних рішень між собою адаптують норми права про примирення щодо конкретного випадку, чим задовольняють свої інтереси, а в результаті і суспільні інтереси, про що також зазначив Верховний Суд у вище вказаній постанові.

Судом встановлено, що обставинами, які пом`якшують покарання відповідно до частини 1 статті 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повне відшкодування завданої матеріальних збитків та моральної шкоди.

Обставини, які обтяжують покарання відсутні.

Згідно досудової доповіді Лозівського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 11.07.2024 року, ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення є низький, ризик небезпеки для суспільства – низький, ризик завдання шкоди життю і здоров`ю - низький.

Згідно ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом?якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов?язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 КК України, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, або перейти до іншого. більш м?якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України за це кримінальне правопорушення .

Із матеріалів кримінального провадження убачається, що у даному кримінальному провадженні встановлено наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, а саме щире каяття, відшкодування заподіяних збитків та активне сприяння розкриттю злочину. Наведені вище обставини у своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням наведених вище даних про особу винного, який раніше не судимий, є особою з інвалідністю 3 групи, враховуючи його попередньо позитивну соціальну поведінку, які знижують ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення і ступінь небезпеки його для суспільства, який згідно досудової доповіді органу пробації оцінюється як низький, дають всі підстави для застосування ст. 69 КК України та призначити покарання, перейшовши до іншого, більш м?якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) ч.1 ст. 286-1 КК України, а саме штрафу.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим злочинам, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, який мав належну процесуальну поведінку як на досудовому розслідуванні, так і в суді, висловлює жаль з приводу вчиненого, згодний нести кримінальну відповідальність за вчинене, вчинене створило у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, він зробив належні висновки для себе, у зв`язку з чим, саме таке покарання за своїм видом і розміром є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення в подальшому кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Окрім цього, суд не вбачає підстав вважати, що прийняте рішення буде явно несправедливим внаслідок м`якості.

На підставі вищевикладеного, зважаючи на позицію, викладену в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 квітня 2025 року у справі № 756/2340/23, підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч.7 ст.474 КПК України, судом не

встановлено, а тому суд затверджує угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_6 і обвинуваченим ОСОБА_4 , укладену в присутності захисника ОСОБА_5 , згідно з якою визначено покарання у виді штрафу в розмірі 51 000,00 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Заходи забезпечення кримінального провадження не обиралися.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати на залучення експертів для проведення судової автотехнічної експертизи (техстан) №38857/9508-9513 від 22.06.2022 року в сумі 15101,6 грн; проведення транспортно-трасологічної експертизи №38856/1721-1722 від 07.07.2022 року в сумі 7550,8 грн; проведення судової автотехнічної експертизи №16545 від 09.08.2022 року в сумі 5663,1 грн; проведення додаткової судової автотехнічної експертизи №2036 від 26.03.2024 року в сумі 9087,36 грн, на користь держави.

Цивільний позов по справі не заявлено.

У справі наявні речові докази.

Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2021 року ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області був накладений арешт на майно.

В зв`язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому.

Керуючись ст.ст. 371, 374, 376, 377, 394, 471, 474, 475, 476 КПК України, суд, -

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 , укладену в присутності захисника ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у вигляді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Роз?яснити ОСОБА_4 , що він зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Строк додаткового покарання обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Захід забезпечення відносно ОСОБА_4 не обирати.

Цивільний позов відсутній.

Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судові витрати на залучення експертів для проведення судової автотехнічної експертизи (техстан) №38857/9508-9513 від 22.06.2022 року в сумі 15101,6 грн; проведення транспортно-трасологічної експертизи №38856/1721-1722 від 07.07.2022 року в сумі 7550,8 грн; проведення судової автотехнічної експертизи №16545 від 09.08.2022 року в сумі 5663,1 грн; проведення додаткової судової автотехнічної експертизи №2036 від 26.03.2024 року в сумі 9087,36 грн, які необхідно перерахувати на рахунок UA488999980313090115000020573, отримувач ГУК Харків обл/МТГ Лозова/24060300, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), код отримувача 37874947, код доходів 24060300, інші надходження.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30.11.2021 року, на майно, а саме на: автомобіль марки ВА3 21121, р.н. НОМЕР_2 .

Речові докази, а саме:

-автомобіль марки ВА3 21121, р.н. НОМЕР_2 , який було здано на майданчик тимчасового тримання Лозівського РВП ГУНП в Харківській області (квитанція 20\552)- повернути власнику ОСОБА_4 .

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Направити копію вироку іншим учасникам справи.

Роз`яснити засудженому та потерпілому положення ст. 476 КПК України, що в разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений з підстав передбачених статтею 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1