Вирок від 19 серпня 2026 р. у справі №641/6176/25 — Слобідський районний суд міста Харкова

Суд: Слобідський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

Дата: 19 серпня 2026 р.

Справа: №641/6176/25

Суддя: Ященко С. О.

Номер провадження 1-кп/641/74/2026 Справа № 641/6176/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Харкові матеріали кримінального провадження № 12025141130000591 від 17.06.2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Конотоп Сумської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працевлаштованого менеджером зі збуту у ТОВ "НВП "ДЖІ ЕНД КЕЙ", військовозобов`язаного, перебуваючого на військовому обліку у Солом`янському РТЦКтаСП м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 28.07.2026 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 2 ст. 263-1 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 12 жовтня 1992 року № 576, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, влітку 2022 року, при невстановлених обставинах, незаконно придбав вихолощений револьвер моделі TAURUS-SO, перероблений промисловим способом із короткоствольної нарізної вогнепальної зброї, 5 пістолетних патронів калібру 9 мм, 50 патронів калібру 5,56?45 мм, 150 боєприпасів (патронів) калібру 9 мм.

Після цього ОСОБА_3 , діючи всупереч наведених вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, не маючи передбаченого законом дозволу на носіння, зберігання, придбання боєприпасів та вогнепальної зброї, переніс вказану вогнепальну зброю та боєприпаси до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де без передбаченого законом дозволу почав їх зберігати.

Протиправні дії ОСОБА_3 припинені працівниками поліції, які 01.04.2025 у період часу з 17:35 до 18:16 за адресою: АДРЕСА_2 , провели обшук за місцем проживання ОСОБА_3 , під час якого виявлено та вилучено:

1) вихолощений револьвер моделі TAURUS-SO, перероблений промисловим способом із короткоствольної нарізної вогнепальної зброї, який згідно висновку експерта є короткоствольною, гладкоствольною, вогнепальною зброєю, придатною для проведення пострілів;

2) 5 пістолетних патронів калібру 9 мм, які згідно висновку експерта є боєприпасами, придатними до стрільби;

3) 50 патронів калібру 5,56?45 мм, які згідно висновку експерта є боєприпасами, придатними до стрільби;

4) 150 боєприпасів (патронів) калібру 9 мм, які згідно висновку експерта є боєприпасами, придатними до стрільби.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, в скоєному щиро розкаявся, просить його суворо не карати. Підтвердив обставини пред`явленого йому обвинувачення, зазначив, що під час проведення обшуку самостійно видав працівникам поліції зброю та боєприпаси. Зазначив, що усвідомив свою помилку, натепер працює на підприємстві критичної інфраструктури, пов`язаної з закупівлею боєприпасів, допомагає військовим. Має на утриманні непрацездатних батьків та інших близьких родичів, які потребують сторонньої допомоги, а тому просить звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтверджується його показаннями, матеріалами кримінального провадження та щирим каяттям обвинуваченого.

Враховуючи, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи та судом встановлено, що він вірно розуміє ці обставини, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, вислухавши думку учасників судового процесу та роз`яснивши їм правові наслідки застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відповідно до ст. 66 КК України визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , судом встановлено, що він працевлаштований, має зареєстроване місце проживання, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, нагороджений подяками командирів ВЧ, на обліку у лікаря психіатра та/або нарколога не перебуває, має на утриманні непрацездатних батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, обставину, що пом`якшує та відсутність обставин, що обтяжують покарання, негативне ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, а також вимоги ст. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, думку прокурора, який вважав за доцільне призначення остаточно покарання у вигляді 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно з частиною 4 статті 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, тобто за сукупністю злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Оскільки ОСОБА_3 вчинив злочин до постановлення відносно нього вироку 28.07.2026 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 2 ст. 263-1 КК України, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому остаточне покарання відповідно до положень ч.ч. 1 - 3 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду й розміру, він ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Враховуючи ступінь і характер суспільно небезпечного діяння, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставину, яка пом`якшує його покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства, а тому наявність підстав для застосування ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком. На період іспитового строку суд покладає на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.

За змістом ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Враховуючи, що в подальшому в застосуванні даного заходу відпала потреба, суд приходить до висновку про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02.04.2025 року по справі № 456/1455/25 в частині предметів, вилучених за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати по кримінальному провадженню, а саме: 8914 грн. витрат на проведення експертизи дослідження зброї № СЕ-19/114-25/8103-БЛ від 25.04.2025 року; 3565,60 грн. витрат на проведення експертизи дослідження зброї № CE-19/114-25/8105-БЛ від 16.04.2025 року; 3565,60грн. витрат на проведення експертизи дослідження зброї № СЕ-19/114-25/8374-БЛ від 17.04.2025 року, що складає загальну суму 16045 грн. 20 коп.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Доля речових доказів вирішується у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначених за цим вироком та вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28.07.2026 року, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 п.п. 1, 2, ч. 3 п. 2 ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого. Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави судові витрати по кримінальному провадженню у сумі 16045,20грн.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02.04.2025 року по справі № 456/1455/25, скасувати в частині арешту 200 предметів схожих на бойові патрони, 2 пачки капсулів «Leller 8 Bellot», пакету на застібку заповненого гільзами, пакету на застібку заповненого кулями до патронів, предмету схожого на пістолет, 10 предметів схожих на патрони, вилучених під час обшуку 01.04.2025, за адресою: АДРЕСА_2 .

Речові докази: револьвер моделі TAURUS-SO, 200 предметів схожих на бойові патрони, 2 пачки капсулів «Leller 8 Bellot», 10 предметів схожих на патрони, передані до камери зберігання речових доказів Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, після набрання вироком законної сили знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Слобідський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua