Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №459/1544/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/1544/26

Провадження № 2/459/645/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 серпня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі: головуючого судді Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Штибель А. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

У С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором №35535-09/2023 від 27.09.2023 у розмірі 75000,00 грн та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн та професійної правничої допомоги в сумі 8000,00 грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (надалі - Товариство) та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №35535-09/2023 від 27.09.2023, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 8000,00 грн. строком на 360 днів, із процентною ставкою 2,50% в день, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, позичальник не виконав зобов`язання за кредитним договором у встановлені строки. 29.03.2024 ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №29032024, на підставі якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до відповідача за кредитним договором №35535-09/2023 від 27.09.2023. Станом на дату закінчення строку кредитування загальна заборгованість відповідача становить 75000,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту — 8000,00 грн; заборгованість за відсотками — 67000,00 грн, тому позивач, як правонаступник первісного кредитора, просить стягнути з відповідача вказану суму.

Ухвалою від 20.04.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи по суті, який відкладався у зв`язку з витребуванням доказів та за клопотанням відповідача.

18.08.2026 сторони у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи, були повідомлені належним чином.

Представник позивача у позовній заяві просив здійснити розгляд справи у його відсутності, де також вказав, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки ОСОБА_1 в його особистий кабінет (а. с. 84). Заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не подавав, про причини неявки не повідомляв. Також відповідачем не було подано відзиву на позов.

Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином.

Як передбачено ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 4 статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.

Оскільки повне рішення виготовлено 20 серпня 2026 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 18 серпня 2026 року, датою ухвалення даного рішення є саме 20 серпня 2026 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 27.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №35535-09/2023 (надалі - Договір), відповідно до умов якого товариство надало клієнту фінансовий кредит у розмірі 8000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

П. 1.2. Договору визначено, що строк кредиту 360 днів, дата надання кредиту 27.09.2023, наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування, дата погашення кредиту 20.09.2024.

Відповідно до п.1.4. Договору тип процентної ставки: фіксована.

Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2. цього Договору (п. 1.4.1. Договору).

Згідно п.1.5. Договору клієнт зобов`язується сплачувати проценти кожні 20 днів.

Пунктом 1.6. Договору сторони узгодили, що кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта уключаючи використання реквізитів платіжної картки №5358-38хх-хххх-6529, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором W8551 (а .с. 16 - 22).

До матеріалів справи позивачем також долучено заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ «Аванс Кредит» (а. с. 11-12), інформаційне повідомлення споживача (а.с.12 зворот – 13), паспорт споживчого кредиту (а. с. 13 зворот-15 зворот), які підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором W8551.

Факт надання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується відповіддю АТ «Універсалбанк», до якої долучено виписку про рух коштів по картці, згідно з якою на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_1 , на яку 27.09.2023 успішно перераховано 8000 гривень (кредит) (а. с. 68, 70-7173, 75-7688,89-90) та листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення», згідно з яким 27.09.2023 о 17:45:02 успішно перераховано 8000 гривень на платіжну карту № НОМЕР_2 хх-хххх-6529 (а. с. 22 на звороті).

До матеріалів справи додано розрахунок заборгованості за Договором №35535-09/2023 від 27.09.2023, складений первісним кредитором, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 за період з 27.09.2023 по 29.03.2024 становить 40000 грн, з яких: 8000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 32000 грн сума заборгованості за відсотками (а. с. 23 -24 на звороті).

29.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу №29032024, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» передає грошові кошти в розпорядження ТОВ «Аванс Кредит» (ціна договору) за плату, а ТОВ «Аванс Кредит» відступає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитним договорами, вказаних в Реєстрі боржників (а. с. 25 на звороті - 30).

Згідно акту приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 29.03.2024 до Договору факторингу №29032024 від 29.03.2024, згідно з вимогами ст. 8 Договору факторингу №29032024 від 29.03.2024 ТОВ «Аванс Кредит» передав, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняв Реєстр боржників ТОВ «Аванс Кредит» від 29.03.2024, складений у письмовій формі згідно з додатком №1 до Договору та електронній формі згідно з додатком 1-1 до Договору. Кількість відступлених прав грошової вимоги 7 414, загальна сума заборгованості 184 833 621 грн 84 коп. (а.с.31).

Із витягу з Реєстру боржників по Договору факторингу №29032024 від 29.03.2024 встановлено, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором №35535-09/2023 від 27.09.2023 на суму 40000 грн, з яких: 8000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 32000 грн сума заборгованості за відсотками (а. с. 30 на звороті).

Здійснення оплати за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією №775 від 01.04.2024.Відповідно до платіжної інструкції від 01.04.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахував ТОВ «Аванс Кредит» плату за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №29032024 від 29 березня 2024 року в сумі 5 158 898,63 грн. (а. с. 31 на звороті).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №35535-09/2023 від 27.09.2023, виконаного позивачем вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за період з 30.03.2024 по 20.09.2024 становить 75000,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту — 8000,00 грн; заборгованість за відсотками — 67000,00 грн (а. с. 32-34).

10.04.2026 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило відповідачу ОСОБА_1 досудову вимогу щодо погашення заборгованості за кредитним договором №35535-09/2023 від 27.09.2023 (а. с. 34 на звороті).

Оскільки відповідач свої зобов`язання не виконав, боргу не погасив, позивач просить стягнути з нього наявну заборгованість в примусовому поряду у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 61 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, а воля сторони до вчинення правочину може виражатися її поведінкою.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що 27.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №35535-09/2023, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 8000 грн на строк 360 днів, який мав повністю погасити до 20.09.2024.

Із відповіді АТ «Універсалбанк», виписки про рух коштів по картці,листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вбачається, що27.09.2023 на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 ТОВ «Аванс Кредит» було зараховано кошти у розмірі 8 000 грн.

Разом із тим, відповідач не виконував умови договору, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Із наданих позивачем та досліджених судом документів встановлено, що відповідач у строки встановлені умовами договору №35535-09/2023 від 27.09.2023 кредит не повернув, факт отримання коштів відповідачем не заперечується, розмір заборгованості за основною сумою боргу відповідачем не спростований, а тому, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8000 грн.

Що стосується вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом, суд враховує положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким передбачено поступове зниження та обмеження ставки мікрокредитувальників на рівні 1% на кожен день та зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22.11.2023.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22.11.2023 набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Відповідно до частини 5 статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, перехідними періодами, протягом яких поступово знижувалася денна процентна ставка є: з 24.12.2023 до 22.04.2024 не більше 2,5%, з 23.04.2024 до 20.08.2024 не більше 1,5 %, з 21.08.2024 не більше 1,0%.

Між цим, встановлено, що умови договору №35535-09/2023 від 27.09.2023 між сторонами у частині встановлених відсотків за період з 24.12.2023 по 22.04.2024 не обмежують права позичальника, оскільки розраховані за відсотковою ставкою 2,5 %, що не перевищує максимально визначеного розміру денної процентної ставки, встановленої у частині 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

А от, у період з 23.04.2024 до 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки встановлений на рівні 1,5 %, а у період з 21.08.2024 до 20.09.2024 (останній день строку кредитування) – на рівні 1 %.

Відтак, відсотки за договором №35535-09/2023 від 27.09.2023 слід обчислити, виходячи з наступного розрахунку:з 27.09.2023 до 22.04.2024 (209 календарних днів) за ставкою 2,5%, що становить 41800,00 грн (8000 грн. х 2,5 % х 209 дні =41800 грн); з 23.04.2024 до 20.08.2024 (120 календарних днів) за ставкою 1,5%, що становить 14400,00 грн (8000 грн. х 1,5 % х 120 днів = 14400,00 грн); з 21.08.2024 до 20.09.2024 (31 календарних днів) за ставкою 1%, що становить 2480,00 грн (8000 грн. х 1 % х 31 днів = 2480,00 грн), а всього 58680,00 грн.

Відтак, позов у цій частині підлягає до часткового задоволення.

Щодо набуття ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги за вказаним кредитним договором, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023р. у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021р. у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021р. у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021р. у справі № 5026/886/2012, тощо).

У справі, що розглядається судом встановлено, що 29.03.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №29032024, за умовами якого ТОВ «Аванс Кредит» право вимоги за кредитним договором №35535-09/2023 від 27.09.2023 , укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 , відступило позивачу - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

На підтвердження переходу права вимоги позивачем подано: Договір факторингу №29032024 від 29.03.2024, витяг з реєстру боржників до договору факторингу №29032024 від 29.03.2024, акт прийому - передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 29.03.2024 до договору факторингу №29032024 від 29.03.2024, платіжну інструкцію від 01.04.2024 про оплату за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №29032024 від 29.03.2024. Отже, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги за договором про надання фінансового кредиту №35535-09/2023 від 27.09.2023 до ОСОБА_1 .

За наведених обставин,з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №35535-09/2023 від 27.09.2023 в розмірі 66680,00 грн, з яких: 8000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 58680,00 грн сума заборгованості за відсотками.

Відтак, позов підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, у розмірі 8000,00 грн.

На підтвердження виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) суду надано копії таких документів: договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, акт наданих послуг (правової (правничої) допомоги) №1297 від 10.04.2026, детальний опис наданих послуг до акту №1297 за Договором про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 року, згідно яких сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000 грн.

Відповідно до пунктів 1,2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

Відповідно до правового висновку, викладеному у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

Враховуючи вищевикладене, складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи та витрачений час (адвокат не приймав участь у судових засіданнях), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, задоволення позовних вимог частково, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 4000 гривень.

Щодо стягнення з відповідача судового збору, суд враховує, що відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №21420 від 07.04.2026 позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2662,40 гривень.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, понесені позивачем витрати на сплату судового збору необхідно стягнути з ОСОБА_1 пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 2367,05 гривень, виходячи з такого розрахунку: 66680,00 гривень (розмір задоволених позовних вимог) / 75000,00 гривень (розмір заявлених позовних вимог) х 2662,40 гривень (сума сплаченого судового збору).

Керуючись ст. ст. 2, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 66680,00 гривень (шістдесят шість тисяч шістсот вісімдесят гривень 00 копійок) заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту №35535-09/2023 від 27.09.2023, з яких: 8000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 58680,00 грн сума заборгованості за відсотками.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 4000,00 гривень (чотири тисячі гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2367,05 гривень (дві тисячі триста шістдесят сім гривень 05 копійок) судових витрат, понесених на сплату судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 20.08.2026.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул.Смаль - Стоцького, 1, корп. 28);

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: М. В. Мельникович