Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №456/2908/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2908/26

Провадження № 3/456/1297/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

18 серпня 2026 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н. М. ,розглянувши матеріали, які надійшли від Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №659490, 07.05.2026 о 11:53 год у м. Стрий по вул. І.Франка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Caddy» д.н.з. НОМЕР_1 у стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння зі згоди водія проводився у медичному закладі за допомогою test penel Coretests, результат тесту позитивний на бензодіазепін, що підтверджується лікарською довідкою 66 від 07.05.2026, чим порушив п. 2.9.а ПДР України.

Захисник особи, який притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Михавків І.В., заперечуючи факт перебування свого підзахисного в стані наркотичного сп`яніння, подав до суду клопотання, у якому просить призначити у справі судово-медичну токсологічну експертизу.

У судовому засіданні захисник Михавків І.В. просив суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутність складу такого, про що також подав до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі, у якому виклав позицію, спираючись на отриманий судом висновок експерта. Зокрема зазначив, що виявлений у результаті проведення експертизи бензодіазепін має медичне походження. ОСОБА_1 є учасником бойових дій. Внаслідок перебування у зоні активних бойових дій отримав контузію. Є інвалідом 3 групи внаслідок поранень отриманих при захисті Батьківщини. В зв`язку з чим проходить призначене лікарем лікування. Зокрема приймає лікарський препарат «Гідазепам», призначений йому лікарем у зв`язку зі станом здоров`я та лікуванням наслідків контузії. Напередодні події, увечері 06.05.2026, ОСОБА_1 прийняв «Гідазепам» відповідно до призначення лікаря. Тому кількість залишкових речовин, яка містилася на момент огляду у його біологічному середовищі, не могла будь-яким чином впливати на швидкість реакції, чи створити стан сп`яніння. Ця обставина має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки вона пояснює можливе походження виявленої речовини з групи похідних 1,4-бензодіазепіну. При цьому сам факт прийому призначеного лікарем лікарського препарату не є тотожним доказу того, що особа під час керування перебувала під його впливом у розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП. Для такого висновку необхідно встановити саме фактичний вплив препарату на увагу та швидкість реакції особи на момент керування, чого у цій справі належними доказами не встановлено. У зв`язку з наведеним, захисник просить закрити провадження у справі, через відсутність складу адміністративного правопорушення.

Суд, заслухавши захисника особи, який притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Михавків І.В., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду врегульовано Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 ( надалі - Інструкція).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

На підтвердження наявності у ОСОБА_1 стану наркотичного сп`яніння до протоколу долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.05.2026, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу або швидкість реакції, складений 07.05.2026 року ВП «ЛІЛ» КПН ТМО «СМОЛ» № 66. За вказаним висновком, 07.05.2026 о 12 год. 15 хв., під час проведення освідування встановлена позитивна реакція на бензодіазепін.

Втім на підставі постанови суду від 05.06.2026 року, за клопотанням захисника, у справі призначено судову експертизу, шляхом проведення контрольного дослідження, на наявність наркотичних речовин, зразка біологічного середовища (сечі), ОСОБА_1 , який був отриманий у ВП «Лікарня інтенсивного лікування» КНП ТМО «Стрийська міська об`єднана лікарня» під час його огляду 07.05.2026 року о 12:15 год. (висновок № 66 від 07.05.2026 року).

Так, 28.07.2026 року на адресу суду з Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» надійшов висновок експерта №1815/2026-т згідно якого, при судово-токсикологічній експертизі речового доказу, сечі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено речовину з групи похідних 1,4 бензодіазепіну. Не виявлено: похідних барбітурової кислоти, похідних піразолону, наркотичних речовин з групи алкалоїдів опію (морфіну, кодеїну, папаверину), промедолу, кокаїну, димедролу, клофеліну, трамадолу, метадону, похідних фенотіазинового ряду, ефедрину, амфетаміну та його похідних. Визначити кількісний вміст медичних лікарських препаратів, а саме похідних 1,4 бензодіазепіну в сечі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відділенні судово-медичної токсикології не можливо через відсутність стандартних зразків похідних 1,4 бензодіазепіну.

Так, 1,4-бензодіазепіни - це хімічний клас бензодіазепінових сполук. До нього належать, зокрема, гідазепам, діазепам, нітразепам, лоразепам, алпразолам та інші препарати.

Встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій. Внаслідок перебування у зоні активних бойових дій отримав контузію. Є інвалідом 3 групи внаслідок поранень отриманих при захисті Батьківщини. В зв`язку з чим проходить призначене лікарем лікування, зокрема приймає лікарський препарат «Гідазепам», призначений йому лікарем у зв`язку зі станом здоров`я та лікуванням наслідків контузії. З пояснень вбачається, що напередодні події, увечері 06.05.2026, ОСОБА_1 прийняв «Гідазепам» відповідно до призначення лікаря.

Наведене дає підстави припустити, що у біологічному матеріалі ОСОБА_1 під час дослідження були виявлені залишкові речовини лікарського препарату «Гідазепам». Особливістю такого препарату є низька швидкість елімінації (виведення) його основного метаболіту при одноразовому прийомі. Період напіввиведення з плазми крові зазвичай становить 80-90 годин, кліренс (швидкість виведення) - 3 л/год, середній час утримання препарату в організмі - 127 годин.

Згідно даних Державної установи «Український моніторинговий та медичний центр з наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України», терміни виведення наркотичних речовин з крові становлять· Бензодіазепіни - від 3 днів до 6 тижнів (довше у хронічних споживачів). Наркотичний засіб можна виявити через кілька місяців після вживання, так й протягом періоду до одного року, то визначення кількісного визначення вмісту наркотичного засобу, його перевищення від порогового рівня та виду наркотичного засобу, має суттєве значення для встановлення стану наркотичного сп`яніння саме в день керування транспортним засобом.

Враховуючи, що згідно інструкції препарату «Гідазепам», яка доступна з відкритих джерел, такий препарат належить до фармакотерапевтичної групи: «психолептичні засоби. Анксіолітики. Похідні бензодіазепіну. Код АТХ N05В А», які можна виявити через кілька днів після вживання, з огляду на що, визначення саме кількісного визначення вмісту наркотичного (лікарського) засобу, його перевищення від порогового рівня (50 нг/мл -по тесту), має суттєве значення для встановлення стану сп`яніння у ОСОБА_1 саме в день керування транспортним засобом 07.05.2026 року.

Таким чином, сам по собі факт виявлення в біологічному середовищі організму особи речовини, що належить до групи бензодіазепінів, не може автоматично ототожнюватися із встановленням стану наркотичного сп`яніння. Для такого висновку необхідно розмежовувати факт наявності відповідної речовини в організмі та факт перебування особи під її впливом у конкретний момент часу.

Зокрема, виявлення бензодіазепіну свідчить передусім про те, що відповідна речовина або її метаболіт (речовина, яка утворюється в організмі, коли він переробляє (розщеплює) іншу речовину) наявні у досліджуваному біологічному матеріалі. Однак сам по собі цей факт не встановлює, який саме вплив така речовина справляла на організм особи на момент огляду, чи перебувала вона у стані сп`яніння, а також чи впливала на її здатність належним чином сприймати обстановку, координувати рухи, реагувати на дорожню ситуацію та керувати транспортним засобом.

Крім того, Пунктом 9 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження. Для дослідження на наркотичні, психотропні та лікарські засоби у другий набір ємностей відбирається не менше ніж 80 мл сечі та 20 мл крові. Порядок збереження та транспортування ємностей визначений п. 10 Розділу ІІІ цієї Інструкції.

Поряд із цим, з відеозапису, долученого до матеріалів справи встановлено, що всупереч даній нормі не було дотримано цієї вимоги медичною установою, де проводився огляд. Встановлено, що біологічне середовище було відібрано в одну ємність, в якій було проведено дослідження тест-смужками.

Також,відповідно до п.6 та п.7 та п.12 Розділу 3 згаданої Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Згадана норма кореспондується із положеннями п.10 Порядку, який передбачаєте, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність),тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням. {Пункт 10 в редакції Постанов КМ№ 57 від 20.01.2023,№ 690 від 13.06.2024}

Разом з тим, судом встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння здійснювався за допомогою швидкого експрес-тесту. Предметом дослідження біологічного середовища була сеча, лабораторного дослідження якої, всупереч вимог законодавства, не проводилося, хоча при швидкому тесті було виявлено речовину бензодіазепін, яка віднесена до таблиці №3 списку №2 Переліку наркотичних засобів та психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ від 06 травня 2000 року №770.

Також лабораторні дослідження повинні були встановити кількісне визначення вмісту наркотичного засобу та саме, якого наркотичного (лікарського) засобу в сечі ОСОБА_1 (скільки нг/мл наркотичного засобу та якого саме наркотичного засобу чи лікарського препарату виявлено у сечі та чи перевищує це значення допустимого порогового рівня), що є одним із базових критеріїв встановлення як самого факту, так і ступеню сп`яніння ОСОБА_1 .. Лабораторні дослідження не проводились, кількісне вираження наркотичного (лікарського) засобу не визначено.

Таким чином, у зв`язку з неможливістю достовірно встановити, яку саме речовину було виявлено у біологічному матеріалі ОСОБА_1 , її кількісний вміст та концентрацію, неможливо об`єктивно визначити характер і ступінь її впливу на організм особи. Відповідно, відсутні достатні підстави для достовірного висновку про те, чи перебував ОСОБА_1 під впливом відповідної речовини та якою мірою така речовина могла вплинути на її фізичний і психічний стан.

За таких обставин також неможливо однозначно встановити, що ОСОБА_1 перебував саме у стані наркотичного сп`яніння (чи під дією лікарських препаратів), оскільки сам факт виявлення певних речовин або їхніх метаболітів у біологічному матеріалі без встановлення їх виду, концентрації та фактичного впливу на організм не є достатнім для беззаперечного підтвердження стану сп`яніння.

Отже, за відсутності належних і достовірних даних щодо виду речовини, її кількісного вмісту та ступеня впливу на організм висновок про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння не може вважатися належним чином обґрунтованим.

Така позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2025 року у справі № 466/7898/25, копію якої захисником було долучено до матеріалів справи як приклад судової практики у аналогічних правовідносинах.

Також суд звертає увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №659490, 07.05.2026 зазначено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, хоча на момент складення спірного протоколу про адміністративне правопорушення уже був готовий результат експрес-тесту з позитивною реакцією на бензодіазепін, що є діючою речовиною низки лікарських засобів, і про що було відомо працівникам поліції, однак протокол був складений саме за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, а не під дією лікарських препаратів, що знижують швидкість уваги та реакції.

Так, стаття 130 КУпАП передбачає відповідальність як за керування у стані наркотичного сп`яніння, так і за керування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак такі обставини не є тотожними та потребують окремого встановлення і доказування. Таким чином, відомості, зазначені працівниками поліції у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають фактичним обставинам, встановленим на момент його складання.

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку що в судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП, оскільки не надано допустимих та належних доказів його вини в скоєнні адміністративного правопорушення, та було порушено порядок складення адміністративних матеріалів.

В свою чергу, наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), заява № 5310/71, та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України», заява № 39598/03. Також, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, що сформульовані у рішенні у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, з відсиланням на рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), заява №25657/94 від 10 липня 2001 року, згідно з якими «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.02.2019 №1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви, щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості передбачає,що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Згідно із пунктом 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Таким чином суд, враховуючи усе вищезазначене, відповідно до положень статей 251-252 КУпАП, з урахуванням також положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, вважає, недоведеними подію і склад інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Згідно з пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю, оскільки в його діях відсутні подія і склад інкримінованого правопорушення.

З врахуванням вищевикладеного, керуючись ст.9, п.1 ст.247 КУПАП,-

постановив:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Cуддя Назар ЯНІВ