Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №463/4030/25 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №463/4030/25

Провадження №3/463/6/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Нор Н.В. розглянувши матеріали, які суддя Личаківського районного суд м. Львова Нор Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли від управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає у АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 25.04.2025 року серії ЕПР1 №311031о 23 год. 24 хв. в м. Львів, вул. Пасічна-Лисинецька водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mitsubishi Lancer, номерний знак НОМЕР_1 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, вчасно не реагувала на її зміну, здійснюючи поворот ліворуч, не надала перевагу транспортному засобу Mercedes-Benz GLC 300, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався назустріч і яким керувала ОСОБА_2 , внаслідок чого відбулося зіткнення.

Через підсистему електронний суд предстанвиком ОСОБА_3 було подано клопотання в якому просить суд закрити провадження у справі № 463/4030/25 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності (п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП).

Подане клопотання мотивує тим, що строк давності притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП становить три місяці з дня вчинення правопорушення (ч. 2 ст. 38 КУпАП). Цей строк є присічним і продовженню не підлягає. У разі його закінчення провадження у справі підлягає обов`язковому закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. У цій справі тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності закінчився 04 липня 2025 року. Станом на день розгляду справи (та на день подання цього клопотання) зазначений строк давно закінчився. Також звертає увагу суду, що наявні всі передбачені законом підстави для закриття провадження без встановлення вини його підзахисної.

У судові засідання з`явились ОСОБА_1 та її представник Неофіта Д.Б. підтримали подане раніше клопотання.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що вина відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ст. 124 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 124 КУпАП відповідальність особи наступає у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Постановою Личаківського районного суду від 31.07.2025 року було призначено автотехнічну експертизу, проведення якої було доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На адресу суду 07.07.2025 року надійшов висновок експерта № 5450-Е від 25.06.2026 року.

Як вбачається з висновку експерта водій автомобіля «Mitsubishi Lancer» ОСОБА_1 , маючи намір при зеленому сигналі світлофора виконати на перехресті поворот ліворуч, відповідно до вимог п.п. 10.1, 16.6 ПДР повинна була перед зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним, та дати дорогу автомобілю «Mercedes-Benz GLC 300», який рухався у зустрічному напрямку. Водій автомобіля «Mercedes-Benz GLC 300» ОСОБА_4 , рухаючись в межах населеного пункту, відповідно до вимог п.12.4 ПДР повинна була вести автомобіль з швидкістю не більше 50км/год, а з моменту, коли була об?єктивно спроможна виявити небезпеку для руху, спричинену наближенням до смуги її руху зустрічного автомобіля «Mitsubishi Lancer», водій якого виконувала поворот ліворуч, згідно вимог п.12.3 ПДР негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. Дії водія автомобіля «Mitsubishi Lancer» ОСОБА_1 , яка виконуючи на зелений сигнал світлофора поворот ліворуч не дала дорогу автомобілю «Mercedes-Benz GLC 300», що рухався у зустрічному напрямку, не відповідали вимогам п. 16.6 ПДР і перебувають в причинному зв?язку з фактом ДТП. Встановити відповідність дій водія автомобіля «Mercedes-Benz GLC 300» ОСОБА_4 вимогам п.12.4 ПДР (стосовно швидкості руху) та п.12.3 ПДР (стосовно своєчасності застосування гальмування) та їх причинний зв?язок з фактом ДТІ не надається можливим через відсутність необхідної для цього інформації, зокрема через відсутність даних про положення автомобіля «Mercedes-Benz GLC 300» відносно місця зіткнення та швидкості його руху в момент виникнення небезпеки для руху. Зовнішні механічні пошкодження транспортних засобів «Mitsubishi Lance»r, номерний знак НОМЕР_3 , та «Mercedes-Benz GLC 300», номерний знак НОМЕР_2 , які зафіксовані у Схемі місця ДТП, відповідають обставинам, які зафіксовані наявному в матеріалах справи відеозаписі.

Вина ОСОБА_1 у вказаному правопорушенні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 311031 від 25.04.2025, схемою місця ДТП, поясненнями ОСОБА_1 , постановою серії ЕНА № 4576438 від 25.04.2025 року, висновоком експерта № 5450-Е від 25.06.2026 року.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінивши всі фактичні обставини, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що подія мала місце 25.04.2025року. Таким чином, строк накладення адміністративного стягнення сплив 25.07.2025 року.

Таким чином, з врахуванням того, що для закриття провадження у справі у зв`язку зі спливом строків для накладення адміністративного стягнення, необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення (винної дії чи бездіяльності), а також, що повноваження суду на з`ясування обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, передбачені ст. 280 КУпАП, суд приходить до висновку, що є достатні правові підстави для встановлення вини особи при закритті провадження на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді минули строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне визнати останнього винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження по справі закрити у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Щодо доводів адвоката Неофіти Д.Б. в частині того, що наявні всі передбачені законом підстави для закриття провадження без встановлення вини його підзахисної, суд звертає увагу на наступне.

При вирішенні питання чи потрібно встановлювати вину та фактичні обставини вчиненого правопорушення при закритті провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП слід застосовувати системний аналіз положень КУпАП, зокрема зміст і мету відповідних норм.

Так, стаття 9 КУпАП дає визначення поняттю адміністративного правопорушення (проступку) як протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Слід зауважити, що винність (у формі умислу або необережності) є обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення.

Разом з цим, стаття 17 КУпАП визначає обставини, які виключають адміністративну відповідальність і визначає їх як перебування особи у стані крайньої необхідності, необхідної оборони або у стані неосудності.

Окрім того, вчинення адміністративного правопорушення не завжди тягне за собою накладення адміністративного стягнення.

Крім того, статтею 22 КУпАП передбачена можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення з обмеженням усним зауваженням на її адресу.

Також стаття 24-1 КУпАП передбачено за вчинення адміністративних правопорушень застосування заходів впливу до неповнолітніх у вигляді зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догани або сувора догани; передачі неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання, що не являється накладенням адміністративного стягнення.

Стаття 247 КУпАП передбачає виключний перелік підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, який включає в себе: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

При цьому, підстави, передбачені у пунктах 1-4 ч. 1 ст. 247 КУпАП відносяться до реабілітуючих підстав закриття провадження, а тому закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з цих підстав вказує на невинуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, за який вона притягалася до відповідальності.

Підстави, передбачені у пунктах 5-9 ч. 1 ст. 247 КУпАП відносяться до нереабілітуючих підстав, оскільки підлягають застосуванню до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення.

Положеннями статті 284 КУпАП, якою визначені види постанов по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до яких орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

При цьому частиною 2 ст. 284 КУпАП розширюється перелік підстав для закриття провадження у справі і, відповідно, передбачаються додаткові підстави, а саме при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Отже, законодавцем передбачено можливість закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у випадках, коли особа не вчиняла адміністративне правопорушення або невинувата у його вчиненні, а також у випадку, коли особа винувата у вчиненні адміністративного правопорушення, але існують інші підстави для не накладення на неї адміністративного стягнення.

Як зазначено вище, такі підстави закриття провадження умовно розділяють на реабілітуючі або нереабілітуючі підстави.

Крім того, відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вчинення адміністративного правопорушення в деяких випадках тягне за собою виникнення цивільно-правових правовідносин, наприклад, пов`язаних із стягненням шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням або поновленням у правах тощо.

Не встановлення вини особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, рівно як і не встановлення відсутності вини, може значно ускладнити або навіть зробити неможливим подальший розгляд цивільно-правового спору, пов`язаного з провадженням у справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, законодавцем розрізняється поняття «особа, яка вчинила адміністративне правопорушення» і «особа, яка піддавалася адміністративному стягнення». Неналежне застосування цих схожих, але все ж таки різних за своєю суттю понять може призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на те, що закінчення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП являється нереабілітуючою підставою закриття справи про адміністративне правопорушення, така підстава не може бути застосована до осіб, які не вчиняли адміністративного правопорушення, або їх вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена у встановленому законом порядку. До таких осіб слід застосовувати реабілітуючі підстави закриття справи, передбачені п.п. 1-4 ст. 247 КУпАП.

Судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст. 38 КУпАП, а передбачений ст. 277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об`єктивного і повного з`ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, закриваючи справу у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення (на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП) і не встановлюючи фактичні обставини, зокрема вину особи та інші обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, суд фактично відмовляється від здійснення своєї основної функції здійснення правосуддя.

Таким чином, системний аналіз норм КУпАП вказує на те, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП можливо виключно у разі встановлення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 9, 124, 245, 247 КУпАП суд, -

п о с т а н о в и в:

провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , закрити у зв`язку з закінченням на момент розгляду адміністративної справи трьохмісячного строку накладення адміністративного стягнення.

На дану постанову протягом 10 днів може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду.

Суддя Нор Н.В.