Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №560/14997/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/14997/26

РІШЕННЯ

іменем України

19 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить

визнати протиправною відмову Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, оформлену листом від 23.07.2026 №93787/21-16-30, щодо зняття арештів, накладених у межах виконавчого провадження №49209204 та

зобов`язати Перший відділ державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вчинити дії щодо зняття усіх заходів примусового виконання, застосованих у межах виконавчого провадження №49209204, зокрема: скасувати арешт усього нерухомого майна, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про обтяження 12112485 від 18.11.2015; скасувати арешт коштів, накладений постановою державного виконавця від 12.01.2016 на рахунок, відкритий в AT "УкрСиббанк"; вчинити всі інші дії, передбачені статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку із закінченням виконавчого провадження №49209204.

В обґрунтування позову зазначає, що 12.01.2016 державним виконавцем винесена постанова про накладення арешту на кошти, що містяться на рахунку боржника, відкритому в AT "УкрСиббанк" в межах виконавчого провадження №49209204. Разом з тим, 30.03.2020 державний виконавець закінчив виконавче провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" (фактичне повне виконання вимоги), оскільки боржник сплатив борг. Стверджує, що у липні 2026 року його представник звернувся до відповідача із заявою, в якій просив скасувати заходи примусового виконання рішення, зокрема щодо зняття арештів з майна боржника. Листом від 23.07.2026 орган виконавчої служби повідомив про відсутність підстав для зняття арешту, адже завершення виконавчих проваджень №35454817 та №35460821 у 2017 році на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" є перешкодою для зняття арешту, накладеного у межах виконавчого провадження № 49209204. Вважає відмову відповідача протиправною, оскільки скасування заходів примусового виконання у виконавчому провадженні № 49209204 не стосується інших виконавчих проваджень, що перебувають в архіві першого відділу. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 04.08.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та повідомив сторони, що розгляд справи відбудеться 19.08.2026 о 12:00 год. без судового засідання.

До суду надійшов першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на позовну заяву, в якому представник зазначає, що завершення виконавчих проваджень №35454817, №35460821, №35461450 на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", не є підставою для зняття арешту усього майна (коштів) боржника. Крім того, частиною 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" наведений перелік підстав для зняття арешту. У всіх інших випадках арешт можу бути знятий за рішенням суду. Просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до частини 4 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.

Дослідивши зібрані в матеріалах справи докази у їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Постановами від 06.11.2015 державний виконавець відкрив виконавче провадження №49209204 на підставі вимоги №Ф-431-23/У, виданої 25.08.2015, про стягнення боргу у розмірі 671,70 грн та наклав арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить позивачу у межах суми звернення стягнення - 671,70 грн.

На підставі постанови від 06.11.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження до Державного реєстру речових прав 18.11.2015 внесений запис про обтяження 12112485, а саме арешт нерухомого майна.

12.01.2026 у межах виконавчого провадження №49209204 державний виконавець прийняв постанову про арешт коштів боржника у межах суми 788,87 грн (671,70 грн основне зобов`язання, 67,17 грн виконавчий збір, 50,00 грн витрати)

У зв`язку із погашенням заборгованості за виконавчим документом 30.03.2020 головний державний виконавець першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження.

У липні 2026 року представник позивача звернувся до першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою, в якій просив зняти арешти з майна, накладені в межах виконавчого провадження № 49209204, зокрема арешт, накладений на підставі постанови державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження № 49209204 від 06.11.2015 (на підставі якої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване обтяження: арешт нерухомого майна (все нерухоме майно), номер запису про обтяження: 12112485 від 18.11.2015 ).

Листом від 23.07.2026 орган виконавчої служби повідомив про відсутність підстав для зняття арешту, адже завершення виконавчих проваджень №35454817, №35460821 та №35461450 у 2017 році на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" не є підставою для зняття арешту усього майна (коштів) боржника. Частиною 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" наведений перелік підстав для зняття арешту. У всіх інших випадках арешт можу бути знятий за рішенням суду.

Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо зняття арешту, накладеного у межах виконавчого провадження №49209204, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо примусового виконання рішення суду та інших органів у виконавчому провадженні виконавцями врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон №606-XIV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та від 02 .06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 статті 52 Закону №606-XIV передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Отже, арешт є початковою стадією виконавчого провадження щодо звернення стягнення на майно боржника.

Відповідно до частини 1, 2 статті 57 Закону №606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Отже, правовою метою накладення державним (приватним) виконавцем арешту на майно боржника є забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону №606-XIV підлягає примусовому виконанню.

Суд враховує, що на підставі постанови від 06.11.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження до Державного реєстру речових прав 18.11.2015 внесений запис про обтяження 12112485, а саме арешт нерухомого майна.

Разом з тим, у зв`язку із погашенням заборгованості за виконавчим документом 30.03.2020 головний державний виконавець першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження.

Підстави для закінчення виконавчого провадження визначені у частині 1 статті 39 Закону №1404-VIII, зокрема, пункт 8 - фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною 1 статті 40 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Таким чином, закінчення виконавчого провадження є стадією виконавчого провадження і передбачає завершення вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання рішення в межах відповідного виконавчого провадження.

Листом від 23.07.2026 відповідач повідомив про відсутність підстав для зняття арешту посилаючись на завершення виконавчих проваджень №35454817, №35460821 та №35461450 у 2017 році на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Разом з тим, обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12112485 про арешт нерухомого майна внесене на підставі постанови державного виконавця від 06.11.2025 в межах виконавчого провадження №49209204, яке 30.03.2020 закінчене у зв`язку із погашенням заборгованості боржником. Тобто арешт накладається лише у розмірі суми стягнення на підставі відповідного виконавчого документу за яким відкрите виконавче провадження, а тому не може поширюватись на виконавчі листи, які були підставою для відкриття виконавчих проваджень №35454817, №35460821 та №35461450.

У пункті 10 частини 2 статті 245 КАС України передбачено право суду захистити право позивача в інший спосіб, аніж це передбачено у попередніх пунктах цієї норми, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.

Відмову органу державного виконавця, оформлена листом від 23.07.2026 №93787/21-16-30, суд вважає протиправною. Як наслідок, заява від 02.07.2026 відповідачем належно не розглянута.

Вирішуючи вимогу зобов`язального характеру суд враховує, що при закінченні виконавчого провадження №49209204 відповідач не виконав вимог частини 1 статті 40 Закону №1404-VIII щодо зняття арешту.

Разом з тим, позивач не оскаржує правомірність прийняття постанови від 30.03.2020 про закінчення виконавчого провадження №49209204, в частині зняття арешту, що виходить за межі предмету позову та доказування у адміністративній справ.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням приписів статті 5 КАС України судовому захисту підлягає лише порушене право. Таким чином, зобов`язання відповідача щодо зняття усіх заходів примусового виконання, застосованих у межах виконавчого провадження №49209204 не підлягає задоволенню, адже охоплює інший предмет спору, який не заявлений в межах цієї справи.

Також, вимоги щодо скасування арешту коштів, накладеного постановою державного виконавця від 12.01.2016 на рахунок, відкритий в AT "УкрСиббанк", задоволенню не підлягають, оскільки матеріали справи не містять вказаного запису про обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Крім того, заява від 02.07.2026 стосувалася лише постанови від 06.11.2015.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду відповідач не довів правомірність відмови, оформлену листом від 23.07.2026 №93787/21-16-30, щодо зняття арешту, накладеного у межах виконавчого провадження №49209204.

Враховуючи викладене, позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно до частини задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, оформлену листом від 23.07.2026 №93787/21-16-30, щодо задоволення заяви ОСОБА_1 від 02.07.2026 про зняття арешту, накладеного у межах виконавчого провадження №49209204.

Зобов`язати перший відділ державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.07.2026 про зняття арешту, накладеного у межах виконавчого провадження №49209204, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 665,60 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Перший відділ державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Тернопільська, 13/2,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29018 , код ЄДРПОУ - 37225066)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук