Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №500/1958/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1958/26

20 серпня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області(надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з урахуванням розміру, визначеного пунктом «а» частини першої статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, а саме у розмірі 70 % грошового забезпечення померлого ОСОБА_2 , зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з моменту призначення пенсії в разі втрати годувальника, з урахуванням розміру, визначеного пунктом «а» частини першої статті 36 Закону № 2262-XII, а саме у розмірі 70% грошового забезпечення померлого ОСОБА_2 , з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивача по втраті годувальника виходячи із 70% сум грошового забезпечення.

Ухвалою суду від 06.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Вказану ухвалу суду відповідач отримав 06.04.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Як встановлено судом, позивачу виплачується пенсія по втраті годувальника, з 03.04.2024, згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, а деяких інших осіб" у розмірі 30% від грошового забезпечення.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 11.03.2026 за №3473-3199/Л-02/8-1900/26 позивача повідомлено про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Призначення та виплату пенсії в разі втрати годувальника врегульовано Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.4992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Згідно з частиною третьою ст.1 Закону №2262-XII члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Статтею 29 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Згідно з частиною першою ст.30 Закону №2262-XII, право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби (ч.2 ст.30 Закону №2262-ХІІ).

Відповідно до частини четвертої ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 (далі -Закон №2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Поряд з цим, Законом України №1274-VII від 20.05.2014 (набрав чинності 01.01.2015) до пункту "а" статті ст.36 Закону №2262-ХІІ внесено зміни та викладено його у наступній редакції: а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, які є непрацездатними та перебували на утриманні загиблого (померлого) годувальника (при цьому дітям та іншим особам, зазначеним в абзаці другому статті 30 цього Закону, незалежно від того, чи перебували вони на утриманні загиблого (померлого) годувальника), - 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім`ї. Якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім`ї, пенсія призначається у розмірі 90 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менше ніж 40 процентів на кожного непрацездатного члена сім`ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків; б) сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що з 01.01.2015 на пенсію в разі втрати годувальника в розмірі 70% грошового забезпечення мають непрацездатні члени сім`ї загиблого: 1) якщо такий загинув (помер) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних: - при захисті Батьківщини; - ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; або - виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків); або - внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час; 2) незалежно від причини смерті годувальника, якщо він був особою з інвалідністю внаслідок війни; 3) члени сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків.

Отже, для застосування положень пункту "а" статті 36 Закону №2262-ХІІ встановленню підлягають підстави смерті, яка мала настати при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків).

Як встановлено судом, у Наказі №296 від 21.12.2015 року командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) зазначено, що «Смерть ТАК пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.».

Крім цього, відповідно до витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, контузій, травм, каліцтв №319 від 03.02.2015, захворювання і причина смерті сина позивача пов`язана із проходженням військової служби.

Отож, зважаючи на наведене, суд дійшов переконання, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо нездійснення перерахунку пенсії позивачу в розмірі 70% відповідно до п. «а» ст. 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є протиправною.

Відтак, слід зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу по втраті годувальника, в розмірі 70% відповідно до п. «а» ст. 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 18.02.2026, тобто з дати звернення позивача до відповідача з відповідною заявою.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Підстави для повернення судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по втраті годувальника в розмірі 70% грошового забезпечення померлого ОСОБА_2 , відповідно до п. «а» ст. 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника, з 18.02.2026 в розмірі 70% сум грошового забезпечення померлого ОСОБА_2 , відповідно до п. «а» ст. 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 20 серпня 2026 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ),

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46001 код ЄДРПОУ:14035769).

Головуюча суддя Дерех Н.В.