Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №480/224/26 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року Справа № 480/224/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/224/26

за позовом ОСОБА_1

до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

про визнання бездіяльності протиправною, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просить з урахуванням уточенння позовних вимог:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 01.09.2025 про закінчення виконавчого провадження № 77953367;

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 01.09.2025 про закінчення виконавчого провадження № 77707239;

3. Визнати протиправною бездіяльність Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), яка полягає у неповерненні примусово стягнутого виконавчого збору та витрати виконавчого провадження на загальну суму 866,3 грн. по виконавчим провадженням №77707239, № 77953367 та зобов`язати відповідача виплатити вказану суму.

4. Стягнути із Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що 28.02.2025 Управлінням патрульної поліції в Сумській області винесено постанову серії ЕНА № 4170893 по справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Позивачка звернулася до суду з позовом про скасування постанови серії ЕНА № 4170893 від 28.02.2025 про накладення адміністративного стягнення.

Отримавши заяву Управління патрульної поліції в Сумській області про примусове виконання постанови серії ЕНА № 4170893, Зарічний відділ державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) постановою від 04.04.2025 відкрив виконавче провадження № 77707239 з примусового виконання постанови ЕНА № 4170893 від 28.02.2025, винесеної Управлінням патрульної поліції в Сумській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 1020 грн.

Відповідачем згідно платіжної інструкції № 129807 від 01.09.2025 з банківського рахунку позивача примусово стягнуто 1470,15 грн., з яких 1020 грн. вищевказана сума штрафу та виконавчий збір у сумі 450,15 грн.

Після цього, 01.09.2025 державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

Також, 01.04.2025 відділом поліції №4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області винесено постанову серії ЕНА №4399117 по справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 (позивача) адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

ОСОБА_1 18.04.2025 звернулася до Зарічного районного суду м. Суми з позовом про скасування постанови серії ЕНА № 4399117 від 01.04.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У той же час, ВП №4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області 30.04.2025 направлено до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) заяву про примусове виконання постанови серії ЕНА №4399117 у справі про адміністративне правопорушення від 01.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 (позивача) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Зарічний відділ державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) постановою від 02.05.2025 відкрив виконавче провадження № 77953367 з примусового виконання постанови ЕНА №4399117 від 01.04.2025, винесеної Управлінням патрульної поліції в Сумській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 680 грн.

Відповідачем згідно платіжної інструкції № 129811 від 01.09.2025 з банківського рахунку позивача примусово стягнуто 1096,15 грн., з яких 680 грн. вищевказана сума штрафу та виконавчий збір у сумі 416,15 грн.

Після цього, 01.09.2025 державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 77953367.

21.10.2025 набрало законної сили рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11.09.2025 (справа №592/4758/25), яким скасовано постанову ЕНА №4170893 від 28.02.2025, винесену Управлінням патрульної поліції в Сумській області як незаконну, а також 26.09.2025 набрало законної сили рішення Зарічного районного суду м. Суми від 15.09.2025 (справа №591/4096/25), яким скасовано постанову ЕНА №4399117 від 01.04.2025, винесеної Управлінням патрульної поліції в Сумській області як незаконну.

18.12.2025 позивачем подано на адресу Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) заяву про повернення примусово стягнутих з банківського рахунку коштів у виконавчих провадженнях № 77953367 та № 77707239.

На вказану заяву начальником Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 22.12.2025 за вих. №4/234499 надано письмову відповідь, у якій зазначено, що правові підстави для повернення виконавчого збору відсутні. Що стосується витрат виконавчого провадження, то відповідно до ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» вони відшкодовуються за рахунок коштів боржника. Законодавство не містить норм, які б передбачали їх повернення у разі подальшого скасування рішення. Отже, повернення стягнутого виконавчого збору та витрат виконавчого провадження нормами чинного законодавства не передбачено, то унеможливлює задоволення заяви.

Вважаючи, що відповідачем протиправно прийнято оскаржувані постанови та незаконно відмовлено у поверненні надлишково стягнутих сум, позивач звернулася до суду з наведеним позовом.

Ухвалою суду від 15.01.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви - протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку.

Ухвалою суду від 30.01.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з даним позовом відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови та стягнення моральної шкоди в частині позовних вимог про:

1. Визнання протиправною та скасування постанови Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 01.09.2025 про закінчення виконавчого провадження № 77953367;

2. Визнання протиправною та скасування постанови Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 01.09.2025 про закінчення виконавчого провадження № 77707239 - повернути позивачу.

Ухвалою суду від 30.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в частині позовних вимог про:

1) Визнання протиправною бездіяльність Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), яка полягає у неповерненні примусово стягнутого виконавчого збору на загальну суму 866,3 грн. по виконавчим провадженням №77707239, № 77953367 та зобов`язати відповідача виплатити вказану суму.

2) Стягнення із Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, з урахуванням особливостей провадження у даній категорії справ, визначених ст. 287 КАС України. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 26.02.2026 року.

05.02.2026 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що після надходження коштів на рахунок Відділу у державного виконавця існувала єдина передбачена законом підстава для закінчення виконавчого провадження, а саме - фактичне виконання рішення в повному обсязі відповідно до виконавчого документа, що прямо передбачено пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з частиною першою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено можливість відновлення виконавчого провадження.

У частині 1 визначено, що разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Відповідно до цієї норми постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження мала б бути визнана судом незаконною чи скасована в установленому порядку.

Установлений порядок, визначений статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження». Так, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Водночас рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або начальника Відділу позивачем не оскаржувалися, а жодна постанова не була визнана незаконною чи скасована у встановленому порядку.

Разом з тим, згідно частини 2 статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Таким чином, відновлення виконавчого провадження можливе за умов: 1) визнання судом незаконною чи скасування в установленому законом порядку постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження; 2) пред`явлення виконавчого провадження до виконання.

Отже, відсутні будь-які правові підстави для відновлення виконавчих проваджень.

Частина 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» містить низку підстав закінчення виконавчого провадження. Закінчення провадження відповідно до певної підстави, не зумовлює через з зміну певних обставин змінювати підставу закінчення виконавчого провадження.

Крім того, позивачем не наведено жодних доводів та законних підстав, які б свідчили про можливість або необхідність скасування рішення державного виконавця начальником Відділу

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн відповідач зазначив, що позивачем не наведено обґрунтованого розрахунку її розміру та не зазначено конкретних обставин, які б свідчили про заподіяння такої шкоди.

Посилання позивача на нібито систематичні неправомірні дії державного виконавця носять загальний характер, не містять конкретизації та не підтверджені належними і допустимими доказами.

Відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Водночас жоден із документів, винесених державним виконавцем, не був визнаний незаконним та скасований у встановленому законом порядку, а дії державного виконавця позивачем не оскаржувалися.

За таких обставин вважає, що дії державного виконавця у виконавчих провадженнях № 77707239 та № 77953367 відповідають вимогам чинного законодавства (а.с..

Ухвалою суду від 26.02.2026 зупинено провадження у справі до набрання чинності рішення Другого апеляційного адміністративного суду за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 та повернення матеріалів справи № 480/224/26 до Сумського окружного адміністративного суду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 по справі № 480/224/26 залишено без змін.

Ухвалою суду від 09.06.2026 поновлено провадження у справі, розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, справу призначено до судового розгляду на 30.06.2026 року о 13:00 год. у відкритому судовому засіданні.

30.06.2026 в судовому засіданні оголошено перерву до 09.07.2026 року.

09.07.2026 розгляд справи перенесено на 16.07.2026 15:00.

16.07.2026 розгляд справи перенесено на 20.08.2026 14:40.

Позивач в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове зсідання не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 28 лютого 2025 року Управлінням патрульної поліції в Сумській області складено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4170893, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

03.04.2025 Управління патрульної поліції в Сумській області звернулося до Зарічного ВДВС у м. Суми Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції із заявою про примусове виконання постанови серії ЕНА №4170893 від 28.02.2025 (а.с.207 звор. бік).

04.04.2025 року старшим державним виконавцем Зарічного ВДВС у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Писарєвим В.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №777007239 про примусове виконання постанови Управління патрульної поліції в Сумській області №4170893 від 28.02.2025 (а. с. 78 звор. бік).

04.04.2025 року старшим державним виконавцем Зарічного ВДВС м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Писарєвим В.В. було прийнято постанову ВП №77707239 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 102,00 грн. (а.с.79 звор. бік).

04.04.2025 року старшим державним виконавцем було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП№777007239. Розмір мінімальних витрат виконавчого провадження становив 348,15 грн. (а.с.206 звор.бік).

04.04.2025 року старшим державним виконавцем було винесено постанову ВП №77707239 про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення по зведеному виконавчому провадженню з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, на суму 1470,15 гривень (а.с.217 звор.бік-218).

02.05.2025 року старшим державним виконавцем було винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень ВП777007239 та ВП №77953367 у зведене виконавче провадження (а.с.202)

01.09.2025 року старшим державним виконавцем Зарічного ВДВС у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Писарєвим В.В. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №77707239 щодо виконання постанови Управління патрульної поліції в Сумській області №4170893 від 28.02.2025 у зв`язку із сплатою боргу (а.с.48).

01.04.2025 року Управлінням патрульної поліції в Сумській області складено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4399117, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

01.05.2025 Управління патрульної поліції в Сумській області звернулося до Зарічного ВДВС у м. Суми Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції із заявою про примусове виконання постанови серії ЕНА №4399117 від 01.04.2025 (а.с.199 звор. бік).

02.05.2025 року старшим державним виконавцем Зарічного ВДВС у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Писарєвим В.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №77953367 щодо примусового виконання постанови Управління патрульної поліції в Сумській області №4399117 від 01.04.2025 (а. с. 79).

02.05.2025 року старшим державним виконавцем у Зарічного ВДВС м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Писарєвим В.В. було прийнято постанову ВП № 77953367 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 68,00 гривні (а.с.80).

02.05.2025 року старшим державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №77953367 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів на суму 2566,30 гривень (а.с.203).

02.05.2025 року старшим державним виконавцем було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №77953367. Розмір мінімальних витрат виконавчого провадження становив 348,15 грн. (а.с.206 звор.бік).

01.09.2025 року старшим державним виконавцем Зарічного ВДВС у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Писарєвим В.В. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 77953367 щодо виконання постанови ВП №4 Сумського РУП в Сумській області №43991117 від 12.04.2025 у зв`язку із сплатою боргу (а.с.47).

Також, судом встановлено, що на рахунок Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла сума сплаченого позивачем боргу, що була розподілена: 69,00 грн. на витрати виконавчого провадження. Користування АСВП (депозитний); 279,15 грн. на витрати виконавчого провадження; 102 грн. на виконавчий збір; 1020,00 грн. на користь ГУК у Сумській обл./Сум.обл./21081300 на IВАN НОМЕР_1 перераховано згідно платіжної інструкції № 129807 від 01.09.2025 року.

На рахунок Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми надійшла сума сплаченого позивачем боргу, що була розподілена: 69,00 грн. на витрати виконавчого провадження. Користування АСВП (депозитний); 279,15 грн. на витрати виконавчого провадження; 68,00 грн. на виконавчий збір; 680,00 грн. на користь ГУК у Сумській обл./Сум.обл./21081300 на IВАN UА628999980313090149000018001 перераховано згідно платіжної інструкції № 129811 від 01.09.2025 року.

11.09.2025 Зарічним районним судом м. Суми прийнято рішення по справі № 592/4758/25, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4170893 від 28 лютого 2025 року, винесену інспектором 2 взводу 2 роти 1 бат. Управління патрульної поліції в Сумській області старшим лейтенантом поліції Тієчко Олександром Степановичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в сумі 510 грн. 00 коп. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрито (а.с.101-107).

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишено без задоволення, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11.09.2025 по справі № 592/4758/25 залишено без змін (а.с.109-115).

15.09.2025 Зарічним районним судом м. Суми прийнято рішення по справі №591/4096/25, яким адміністративнй позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області в особі інспектора ВП №4 (м. Суми) Сумського районного управління поліції в Сумській області Бойка Дениса Володимировича про скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволено. Скасовано постанову серії ЕНА № 4399117 від 01 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., винесену інспектором ВП №4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшим лейтенантом поліції Бойком Денисом Вадимовичем. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. І ст. 122 КУпАП закрито. (а.с.116-120).

22.12.2025 Зарічним ВДВС у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надано відповідь ОСОБА_1 про відсутність підстав для повернення виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження у зв`язку із закінченням виконавчих проваджень (а.с.19-21).

Вважаючи протиправною бездіяльність Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), яка полягає у неповерненні примусово стягнутого виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження позивач звернувся до суду із наведеним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, є чинний Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII.

Відповідно до норм п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, примусовому виконанню відповідно до цього Закону підлягають постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліменті). (ч. ч. 1-4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»)

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання на підставі виконавчого документа, з огляду на що, одночасно з відкриттям виконавчого провадження, державний виконавець повинен вирішити питання про його стягнення. При цьому, на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом № 1404-VІІІ не передбачено. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.

За приписами ч. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Згідно ч.2 ст.43 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст.43 Закону України «Про виконавче провадження» витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Тобто, законодавець передбачає винесення постанови про стягненння виконавчого збору та постанови про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у разі необхідності.

При цьому, суд звертає увагу на наступне.

Так, фактичними мотивами, які спонукали позивачку звернутись з цим позовом до суду, є незгода зі стягненням з неї виконавчого збору та мінімальних витрат на виконавче провадження, проте, слід врахувати, що за змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII, постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій є окремими виконавчими документами.

Відтак, постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій є самостійними виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню.

Суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження у судовому порядку постанов відповідача, які стали підставою для вчинення дій щодо примусового стягнення виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження.

Також, суд зазначає, що оскільки предметом позову не є правомірність постанов про стягнення виконавчого збору та постанов про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, а тому доводи позивача про повернення стягнутих сум виконавчого збору та витрат виконавчого провадження є помилковими.

Щодо посилання позивача на ч. 7 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», суд зазначає наступне.

Згідно ч. 7 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Судовим розглядом встановлено, що виконавчі провадження у рамках яких здійснено спірне стягнення сум виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження з позивачки закінчено з підстав п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Таким чином, оскільки виконавчі провадженні були закінчені у зв`язку із фактичним виконанням рішення (п.9 ч. 1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», а не згідно п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстави для повернення сплаченого виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження відсутні.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Також, не підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги про стягнення із Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно інформації КП «ДСС», ОСОБА_1 за квитанцією №8403-1596-6648-2244 від 14.01.2026 року сплачено судовий збір на суму 3993,60 грн, який обліковано у справі № 480/224/26 (а.с.51).

Відповідно до ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просить з урахуванням уточенння позовних вимог:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 01.09.2025 про закінчення виконавчого провадження № 77953367;

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 01.09.2025 про закінчення виконавчого провадження № 77707239;

3. Визнати протиправною бездіяльність Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), яка полягає у неповерненні примусово стягнутого виконавчого збору та витрати виконавчого провадження на загальну суму 866,3 грн. по виконавчим провадженням №77707239, № 77953367 та зобов`язати відповідача виплатити вказану суму.

4. Стягнути із Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Ухвалою суду від 30.01.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з даним позовом відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови та стягнення моральної шкоди в частині позовних вимог про:

1. Визнання протиправною та скасування постанови Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 01.09.2025 про закінчення виконавчого провадження № 77953367;

2. Визнання протиправною та скасування постанови Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 01.09.2025 про закінчення виконавчого провадження № 77707239 - повернуто позивачу.

Відповідно до п. ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи, що ухвалою суду від 30.01.2026 позовна заява в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 01.09.2025 про закінчення виконавчого провадження № 77953367 та про визнання протиправною та скасування постанови Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 01.09.2025 про закінчення виконавчого провадження № 77707239 - повернуто позивачу, а тому ОСОБА_1 підлягає поверненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.х2=2662,40 грн.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання позивача про повернення сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною, стягнення моральної шкоди – відмовити.

Клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору-задовольнити.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) з Державного бюджету сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп., згідно платіжної інструкції №8403-1596-6648-2244 від 14.01.2026 року.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук