Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №460/24194/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 серпня 2026 року м. Рівне№460/24194/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – Позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – Відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – Відповідач 2), ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі – Відповідач 3), Військової частини НОМЕР_1 (далі – Відповідач 4), в якому Позивач просить суд: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , на військову службу під час мобілізації, на особливий період; визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка оформлена довідкою військоволікарської комісії №2025-0923-2003-2690-7 від 23.09.2025 про визнання ОСОБА_1 , придатним до військової служби; визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період; визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 “Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період” № 3103 від 23.09.2025 в частині призову ОСОБА_1 , на військову службу по мобілізації, на особливий період та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ; скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування до військової частини НОМЕР_1 та включення до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ; зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з військової служби.

Стислий виклад позиції Позивача та заперечень Відповідача.

Позивач зазначає, що його мобілізація на військову службу відбулася з порушеннями чинного законодавства, оскільки: внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо порушення правил військового обліку ОСОБА_1 є протиправним – Позивач не допускав порушення правил військового обліку, а його притягнення до відповідальності відбулося поза межами установлених строків; медичний огляд проведений неналежним чином та в скорочені строки; Позивач мав право на відстрочку під час мобілізації, проте орган ТЦК та СП жодним чином не відреагував на наявність такого права. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач 3 зазначає, що 23.09.2025 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 , за результатом якого було прийнято постанову, оформлену довідкою військово-лікарської комісії № 2025-0923-2003-2690-7, про придатність до військової служби на підставі статей 76В, 39В графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби. У довідці зафіксовано гіпертонічну хворобу I ст. та наслідки спінальної травми – пірамідну недостатність нижніх кінцівок. ОСОБА_1 не оскаржив постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_8 , оформлену довідкою військово-лікарської комісії від 23.09.2025 № 2025 0923-2003-2690-7, до військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 , 16 Регіональної військово-лікарської комісії та Центральної військово-лікарської комісії. Відповідно до постанови Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі. Просив відмовити Позивачу у задоволенні позову.

Відповідач 4 зазначає, що позовні вимоги фактично стосуються органів ТЦК та СП щодо мобілізації Позивача. Позовна вимога про скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування до військової частини НОМЕР_1 та включення до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 та зобов`язання командира військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з військової служби, не відновлюють права Позивача, і задоволення таких вимог не призведе до поновлення його прав. Просив відмовити Позивачу у задоволенні позову.

Відзив на позовну заяву в порядку статей 159, 162, 261 КАС України Відповідачем 1 не поданий.

Відзив на позовну заяву в порядку статей 159, 162, 261 КАС України Відповідачем 2 не поданий.

Ухвалою суду від 31.12.2025 постановлено: заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Ухвалою суду від 05.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 16.02.2026 постановлено: заяву ІНФОРМАЦІЯ_3 про поновлення процесуального строку – задовольнити; поновити ІНФОРМАЦІЯ_3 процесуальний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Відповідно до частини другої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з`ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Листом від 28.11.2025 № 01-1/8886 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , житель АДРЕСА_1 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 з 19.02.2009. Позивач не уточнив вчасно свої облікові дані відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв`язку з чим з 17.07.2025 перебуває в розшуку, про що внесені відомості ІНФОРМАЦІЯ_11 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Позивач зазначає, що внесення ІНФОРМАЦІЯ_11 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку є протиправним, оскільки 16.07.2024 сплив встановлений 60-денний термін, на уточнення військовозобов`язаними своїх облікових даних. Відповідно до ч.7 ст. 38 КУпАП (в редакції, яка діяла станом на 16.07.2024) адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. ІНФОРМАЦІЯ_11 було внесено відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку - 17.07.2025, тобто поза межами строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваних дій та рішень, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , на військову службу під час мобілізації, на особливий період, суд зазначає.

Нормативно-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, є Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі – Закон № 2232-XII).

За приписами частини першої статті 1 Закону № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 2232-XII, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина третя статті 1 Закону № 2232-XII).

За приписами частини першої статті 33 Закону № 2232-XII, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини другої статті 33 Закону № 2232-XII, загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Частиною третьою статті 33 Закону № 2232-XII визначено, що військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Відповідно до частини четвертої статті 33 Закону № 2232-XII, військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина п`ята статті 33 Закону № 2232-XII).

За правилами частин першої – п`ятої статті 34 Закону № 2232-XII, персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Персонально-якісний облік військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України покладається на Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України.

Ведення персонально-якісного обліку військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України покладається на відповідний підрозділ розвідувальних органів України.

Персонально-первинний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх проживання. Ведення персонально-первинного обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Персональний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.

Нормативно-правовим актом, який встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі – Закон №3543-XII).

Статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону №3543-XII визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Постановою Кабінету Міністрів України 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок №1487).

Порядок №1487 визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:

фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;

здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За приписами пункту 16 Порядку №1487, військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

Персонально-первинний військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Персональний військовий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи (служби) або навчання та покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Відповідно до пункту 17 Порядку №1487, військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний та спеціальний.

На загальному військовому обліку перебувають військовозобов`язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

Військовозобов`язані, які згідно із Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, перебувають на спеціальному військовому обліку.

Пунктом 19 Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 затверджено також Додаток 2 до Порядку 1487, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).

Пунктом 1 Правил військового обліку визначено, що військовозобов`язані та резервісти повинні:

1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності;

2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;

5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

9) негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;

10) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;

11) у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів); мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон; уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з приписами пункту 3 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

11.04.2024 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закон № 3633-ІХ), який набрав чинності 18.05.2024.

Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Також Законом № 3633-ІХ внесено зміни і в статтю 1 Закону № 2232-XII пунктом 10 якої визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

З матеріалів справи слідує, що Позивач, перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_12 , не уточнив свої персональні дані у період з 18.05.2024 по 17.07.2024, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Доказів уточнення даних в цей період Позивач не надав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі Закон - № 1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Частиною третьою статті 12 Закону № 1951-VIII встановлено, що персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису сукупності всіх даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.

Згідно з пунктом 201 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про притягнення призовника, військовозобов`язаного та резервіста до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Натомість до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервістів належать відомості про виконання військового обов`язку (пункт 1 частини першої статті 8 Закону № 1951-VIII).

Постановою Кабінету Міністрів України 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок №560).

Порядок №560 визначає:

механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів;

процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;

процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;

організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;

процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

З вищевикладеного слідує, що Відповідач 1 правомірно вніс в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів службові дані про невиконання Позивачем обов`язку щодо оновлення персональних даних до 16.07.2024, які в подальшому відобразились у мобільному застосунку «Резерв+».

Щодо посилань Позивача на те, що відповідно до ч.7 ст. 38 КУпАП (в редакції, яка діяла станом на 16.07.2024) адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення; ІНФОРМАЦІЯ_11 було внесено відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку - 17.07.2025, тобто поза межами строку притягнення до адміністративної відповідальності, суд зазначає, що таке порушення є триваючим.

Відповідно до пункту 9 Положення №154, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту 56 Порядку №1487, Національна поліція:

за повідомленнями районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 19) здійснює досудове розслідування стосовно осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 335, 336, 337 Кримінального кодексу України;

за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20);

за вимогою територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подає у десятиденний строк відомості стосовно відсутності (наявності) судимості у призовників.

Стаття 210 «Порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку» КУпАП:

«Порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи».

Стаття 210-1 «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» КУпАП:

«Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Отже, органи Національної поліції за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюють саме адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

При цьому, розшук (доставлення) військовозобов`язаних, призовників або резервістів ТЦК та СП є процедурою встановлення місцезнаходження особи, яка не з`явилася за викликом або ухиляється від виконання обов`язків військового обліку. Наслідком розшуку є примусовий привід особи до ТЦК та СП.

Суд зазначає, що норми пункту 56 Порядку №1487 містять поняття «адміністративне затримання та доставлення призовників»; норми пункту 9 Положення №154 містять поняття «доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення».

Стаття 259 «Доставлення порушника» КУпАП:

«З метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником. Доставлення порушника з числа кадрових співробітників розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов`язків здійснюється тільки у присутності офіційного представника цього органу».

Стаття 261 «Адміністративне затримання» КУпП:

«Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника».

Стаття 262 «Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання» КУпАП:

«Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України.

Адміністративне затримання провадиться:

1) органами внутрішніх справ (Національною поліцією) - при вчиненні дрібного хуліганства, вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог поліцейського, при порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у разі вчинення поліцейськими поліції особливого призначення Національної поліції України військових адміністративних правопорушень під час дії воєнного стану, при прояві неповаги до суду, вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, порушення правил про валютні операції, правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної крадіжки, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією, при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України».

При цьому, доставлення військовозобов`язаного до органу ТЦК та СП в силу зазначених вище норм законодавства здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим.

Тобто, у такому випадку в першу чергу здійснюється розшук особи та її доставлення до органу ТЦК та СП, та в другу чергу – складення протоколу про адміністративне правопорушення за правопорушення, визначені статтями 210 та 210-1 КУпАП.

Доставлення військовозобов`язаного, як примусовий привід, здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , доставлений поліцейським СРПП ВП № 4 Рівненського РУП ГУ НП в Рівненській області сержантом поліції Федасом Миколою Олександровичем 23.09.2025 о 13:55 у зв`язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП для припинення порушення правил призовником, військовозобов`язаним чи резервістом військового обліку та доставлення до РТЦК для складання адміністративних матеріалів, оскільки зробити це на місці не можливо.

В подальшому щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення АПЗ18 № 045176 від 23.09.2025 (а.с. 95).

Суд зазначає, що підставою для внесення Відповідачем 1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації щодо розшуку та порушення військового обліку позивача є виключно факт порушення ним військового обліку, а не факт складання протоколу про адміністративне правопорушення або ж притягнення Позивача до такої відповідальності.

За приписами пункту 79 Порядку №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.

Зважаючи на попередній висновок суду про порушення Позивачем правил військового обліку (не оновлення персональних даних до 16.07.2024), правових підстав для визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , на військову службу під час мобілізації, на особливий період, немає.

Позивач зазначає, що відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції на кінцевий термін уточнення даних 16.07.2024) передбачено, що інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Отже, вимоги абз. 7 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачають обов`язок військовозобов`язаного, яким є позивач, уточнити свої облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України. Вказане положення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», набуло чинності 18 травня 2024 року у зв`язку з набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024. У період з 18.05.2024 по тепер, Президент України лише приймав укази про продовження строку загальної мобілізації №470/2024 від 23.07.2024, № 741/2024 від 28.10.2024, № 27/2025 від 14.01.2025, № 236/2025 від 15.04.2025, № 479/2025 від 14.07.2025, № 794/2025 від 20.10.2025, які не є тотожними указу про загальну мобілізацію, який, наприклад, був прийнятий 24.02.2022 за № 65/2022. Крім того, станом на 24.02.2022 стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не передбачала обов`язку інших військовозобов`язаних протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, уточнювати свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Отже, можливо дійти висновку, що обов`язок уточнити свої облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України у військовозобов`язаних може виникнути лише після 18.05.2024 (дата набрання чинності Законом України №3633-IX від 11.04.2024) і лише у випадку, якщо Президент України прийме указ про оголошення мобілізації. Після 18.05.2024 Президент України не приймав указу про оголошення мобілізації, а тому у позивача не виникло обов`язку виконати припис абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_11 безпідставно внесено до Єдиного відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, оскільки у ОСОБА_1 не виникло обов`язку оновити свої облікові дані, а навіть, якщо й відраховувати 60-денний термін від набуття чинності Закону України №3633-IX, то кінцевий строк такого оновлення - 16.07.2024, тобто річний строк притягнення до адміністративної відповідальності сплив 16.07.2025, а відомості щодо порушення правил військового обліку було внесено 17.07.2025, що свідчить про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Суд зазначає, що Позивач мав обов`язок протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом, який набрав чинності 18.05.2024, уточнити свої дані.

Тобто, перебіг 60-денного строку починається з 19.05.2024, оскільки формулювання «з дня набрання чинності цим Законом» означає з наступного дня. Останній день строку уточнення даних – 17.07.2024 (включно).

Тому річний строк притягнення до адміністративної відповідальності спливав саме 17.07.2025.

Суд також зазначає, що у спірному випадку йдеться про порушення Позивачем правил військового обліку – не уточнення даних, на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024.

Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022 постановлено: оголосити та провести загальну мобілізацію (далі - мобілізація).

Тобто, Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено загальну мобілізацію; Указ є чинним та діючим.

Строк проведення загальної мобілізації продовжено з 25 травня 2022 року на 90 діб згідно з Указом Президента № 342/2022 від 17.05.2022.

Строк проведення загальної мобілізації продовжено з 23 серпня 2022 року на 90 діб згідно з Указом Президента № 574/2022 від 12.08.2022.

Строк проведення загальної мобілізації продовжено з 21 листопада 2022 року на 90 діб згідно з Указом Президента № 758/2022 від 07.11.2022.

Строк проведення загальної мобілізації продовжено з 19 лютого 2023 року на 90 діб згідно з Указом Президента № 59/2023 від 06.02.2023.

Строк проведення загальної мобілізації продовжено з 20 травня 2023 року на 90 діб згідно з Указом Президента № 255/2023 від 01.05.2023.

Строк проведення загальної мобілізації продовжено з 18 серпня 2023 року на 90 діб згідно з Указом Президента № 452/2023 від 26.07.2023.

Строк проведення загальної мобілізації продовжено з 16 листопада 2023 року на 90 діб згідно з Указом Президента № 735/2023 від 06.11.2023.

Строк проведення загальної мобілізації продовжено з 14 лютого 2024 року на 90 діб згідно з Указом Президента № 50/2024 від 05.02.2024.

Строк проведення загальної мобілізації продовжено з 14 травня 2024 року на 90 діб згідно з Указом Президента № 272/2024 від 06.05.2024.

Строк проведення загальної мобілізації продовжено з 12 серпня 2024 року на 90 діб згідно з Указом Президента № 470/2024 від 23.07.2024.

Строк проведення загальної мобілізації продовжено з 10 листопада 2024 року на 90 діб згідно з Указом Президента № 741/2024 від 28.10.2024.

Строк проведення загальної мобілізації продовжено з 8 лютого 2025 року на 90 діб згідно з Указом Президента № 27/2025 від 14.01.2025.

Строк проведення загальної мобілізації продовжено з 9 травня 2025 року на 90 діб згідно з Указом Президента № 236/2025 від 15.04.2025.

Строк проведення загальної мобілізації продовжено з 7 серпня 2025 року на 90 діб згідно з Указом Президента № 479/2025 від 14.07.2025.

Строк проведення загальної мобілізації продовжено з 5 листопада 2025 року на 90 діб згідно з Указом Президента № 794/2025 від 20.10.2025.

Строк проведення загальної мобілізації продовжено з 3 лютого 2026 року на 90 діб згідно з Указом Президента № 41/2026 від 12.01.2026.

Строк проведення загальної мобілізації продовжено з 4 травня 2026 року на 90 діб згідно з Указом Президента № 343/2026 від 27.04.2026.

Строк проведення загальної мобілізації продовжено з 2 серпня 2026 року на 90 діб згідно з Указом Президента № 597/2026 від 13.07.2026.

Отже, Указ Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, яким оголошено загальну мобілізацію, є чинним та діючим, а наступними Указами лише продовжувався строк загальної мобілізації.

Тому, заявлена позовна вимога про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , не підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії №2025-0923-2003-2690-7 від 23.09.2025 про визнання ОСОБА_1 , придатним до військової служби, суд зазначає таке.

Відповідно до особової картки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 з 19.02.2009, а 23.09.2025 його знято з військового обліку на підставі аб.2 п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - які вибули в іншу місцевість (адміністративну територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання.

23.09.2025 взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі аб.5 п.2 ч.1ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», і того ж дня знято з військового обліку на підставі аб. 3 п. 2 ч.5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - (Мобілізація), які призвані чи прийняті на військову службу.

Як слідує з матеріалів справи, 23.09.2025 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 , за результатом якого прийнято постанову, оформлену Довідкою військово-лікарської комісії № 2025-0923-2003-2690-7 (далі – Довідка № 2025-0923-2003-2690-7), про придатність Позивача до військової служби на підставі статей 76В, 39В графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби. У довідці зафіксовано гіпертонічну хворобу I ст. та наслідки спінальної травми – пірамідну недостатність нижніх кінцівок (а.с. 108).

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 3543-XII, громадяни зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до пункту 6 Порядку №560, призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, зокрема, проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800), затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі – Положення №402).

Відповідно до пункту 3.1 розділу «Медичний огляд військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період» Положення №402, медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

Відомості з направлення, сформованого за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилаються до ІКС шляхом електронної інформаційної взаємодії. Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП. ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов`язаного картку обстеження та медичного огляду (додаток 13) у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Відповідно до пункту 3.4 цього ж розділу Положення №402, під час огляду військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Відповідно до пункту 3.8 Положення №402, постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.

Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) доставляються до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов`язаного на обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду. Електронний документ з постановою ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби передається з ІКС до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

За приписами пункту 20.1. Положення №402, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка вноситься до документа, яким оформлюється постанова ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог цього Положення.

Відповідно до пункту 20.2. Положення №402, постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.

Довідкою ВЛК №2025-0923-2003-2690-7 при ІНФОРМАЦІЯ_13 Позивача визнано придатним до військової служби.

При цьому, Позивач не надав доказів того, що він оскаржував Довідку №2025-0923-2003-2690-7 до вищої комісії чи звернувся зі скаргами на дії членів ВЛК.

Суд також зазначає, що не має компетенції оцінювати медичний діагноз з точки зору того, чи правильно надали лікарі оцінку стану здоров`я військовозобов`язаному відповідно до положення розкладу хвороб, який визначає ступінь придатності до військової служби; встановлення придатності чи непридатності за станом здоров`я віднесено виключно до повноважень військово-лікарських комісій, які й проводять відповідну експертизу, тому суд не може перебирати на себе повноваження лікарів ВЛК.

Позивач зазначає, що 08.10.2025 звернувся до медичної служби військової частини НОМЕР_1 зі скаргами на біль в попереку, біль у двох ступнях, біль у правому кульшовому суглобі. 10.10.2025 Позивача було направлено на консультацію до нейрохірурга з діагнозом: «Постравматичний остеохондроз ГВХ, ПВХ (наслідки перелому хребта 2013 р.). Гостра вертеброгенна люмбоішалгія...». Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста від 16.10.2025 Позивачу діагностовано: «G55.1 Компресія нервових корінців та сплетінь при ураженнях міжхребцевого диска (М50-М51). Остеохондроз ПКВХ, дефспондильоз, спиндилоартроз. Компресійний перелом L4. Виражена люмбоішалгія». Відповідно до діагностичного звіту № 1 від 27.10.2025 у позивача: «КТ-ознаки можуть відповідати грижі МХД L4-L5, дегенеративним змінам хребта (остеохондрозу IV ст, спондилоартрозу І ст.), дегенеративному ретролістезу хребця L5 І ст., S подібному сколіозу І ст.». Відповідно до Епікризу (номер карти 10942) ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 22.10.2025 по 10.11.2025. Встановлено діагноз: «Поширений остеохондроз, деф спондильоз, спондилоартроз з переважним ураженням ГВХ та ПКВХ, патологія м/хр дисків L4-L5, з деформацією дурального мішка та звуженням нейрофорамінальних отворів, дегенеративний ретролістез L5, дискогенна люмбалгія з стійким тривалим больовим, помірним м`язово-тонічним синдромами, радикулоневропатією L4-L5- S1 з обох сторін, порушення стато-динамічної функції хребта. Супутній: ЦВХ: Хронічна церебро-васкулярна недостатність по змішаному типу (судинно-метаболічного, вертеброгенного) з помірними клінічними проявами, стійким цефалгічним, помірно вираженим вестибулярним та церебрастенічними синдромами». Відповідно до виписки-епікризу із медичної картки стаціонарного хворого № 12092 Позивачу встановлено діагноз: «Поширений остеохондроз, деф спондильоз, спондилоартроз з переважним ураженням ГВХ та ПКВХ, патологія м/хр дисків L4-L5, з деформацією дурального мішка та звуженням нейрофорамінальних отворів, дегенеративний ретролістез L5, дискогенна люмбалгія з стійким тривалим больовим, помірним м?язово-тонічним синдромами, радикулоневропатією L4-L5- S1 з обох сторін, порушення стато-динамічної функції хребта. ЦВХ: Хронічна церебро-васкулярна недостатність по змішаному типу (судинно метаболічного, вертеброгенного) з помірними клінічними проявами, стійким цефалгічним, помірно вираженим вестибулярним та церебрастенічними синдромами». Виписаний без істотних змін, покращення не відмічається. Больовий синдром утримується, збільшується при фізичному навантаженні. Направляється до невропатолога військового госпіталю для визначення подальшої тактики лікування. Рекомендовано уникати фізичного навантаження. Повторний огляд ВЛК. Враховуючи вищенаведене, вбачається, що вказані діагнози відповідають таким статтям Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві: ст. 23, 39, 41, 64, 76. Стан ОСОБА_1 погіршився не раптово, і вказані діагнози були наявні, однак не враховані через формальний характер ВЛК.

Суд відхиляє такі доводи Позивача та зазначає, що описані ним вище обставини та документи мали місце вже після оформлення оскаржуваної Довідки № 2025-0923-2003-2690-7 (23.09.2025), а тому не мають впливу на питання правомірності чи протиправності такої довідки.

Визначення придатності за станом здоров`я до військової служби військовозобов`язаного є дискреційним повноваженням військово-лікарської комісії. Суд, не будучи установою медичної сфери, не може здійснювати це повноваження.

Згідно з підпунктом 2.8.3 пункту 2.8 глави 2 розділу I Положення №402 ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.

Відповідно до абзацу 5 підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення №402, ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.

Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

ЦВЛК має право: розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі – ЛЛК)) Збройних Сил України (абзац 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402).

Громадянин має право на оскарження постанови військово-лікарської комісії до установ медичної сфери, військово-лікарських комісій вищого рівня.

Згідно з підпунктом 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення №402, постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Відповідно до підпункту 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку. Оскарженню у судовому порядку підлягають постанови військово-лікарської комісії регіону та Центральної військово-лікарської комісії.

Позивач не оскаржив постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_8 , оформлену довідкою військово-лікарської комісії від 23.09.2025 № 2025 0923-2003-2690-7, до військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 , 16 Регіональної військово-лікарської комісії та Центральної військово-лікарської комісії.

Тому, зазначена вище позовна вимога не підлягає до задоволення.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 “Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період” № 3103 від 23.09.2025 в частині призову ОСОБА_1 , на військову службу по мобілізації, на особливий період та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , суд зазначає таке.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 23.09.2025 №3103 (далі – Наказ №3103) солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до Військової частини НОМЕР_1 (а.с. 33).

Позивач зазначає, що він є в.о. ректора ПВНЗ «Нікопольський економічний університет» з 12.01.2017, директором Представництва ПрАТ ВНЗ «МАУП» «Центр дистанційного навчання «Нікопольський інститут» за сумісництвом з 12.01.2017 та кандидатом економічних наук. Позивач вказував уповноваженим особам ІНФОРМАЦІЯ_6 (Березне), що він є науково-педагогічним працівником, надавав документи, які підтверджують вказану обставину, однак заява ОСОБА_1 залишилась без розгляду. З аналізу Порядку №1487 вбачається, що не лише у військовозобов`язаного громадянина є обов`язок щодо повідомлення ТЦК та СП про наявність підстав для відстрочки, а й ТЦК та СП зобов`язані перевіряти та володіти інформацією щодо статусу особи з метою недопущення протиправних дій щодо особи, а тому ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_14 мав перевірити наявність чи відсутність у Позивача права на відстрочу від призову за мобілізацією, ураховуючи відповідне повідомлення з боку Позивача. Перевірка наявності відстрочки в силу норм Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 №154 є повноваженнями саме ТЦК. Так, право на відстрочку від мобілізації, яке надано громадянам України Законом України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» є непорушним та таким що не залежить від реальної реалізації громадянином даного права. На момент виникнення спірних правовідносин Позивач мав право на відстрочку на підставі п.2 ч.2 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Щодо таких доводів Позивача суд зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 39 Закону № 2232-XII, призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 3543-XII, громадяни зобов`язані:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

За приписами частини восьмої статті 23 Закону № 3543-XII, перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

За приписами пункту 2 Порядку №560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про військовий обов`язок і військову службу” та цим Порядком.

Пунктом 3 Порядку №560 визначено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

За приписами пункту 56 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Пунктом 57 Порядку передбачено, що для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов`язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, комісією не розглядаються.

Відповідно до пункту 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.

Додатком 5 до Порядку №560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону №3543-XII.

Вказаним переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку - наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти за умови, що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки, члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, працівники його секретаріату, які мають науковий ступінь та працюють у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти за основним місцем роботи на умовах повної зайнятості – є: для наукових і науково-педагогічних працівників закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій - довідка закладу освіти або наукової установи (організації) про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці, диплом про науковий ступінь;

для педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти - довідка закладу освіти про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці

для членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, працівників його секретаріату – довідка Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про займану посаду за основним місцем роботи на умовах повної зайнятості, диплом про науковий ступінь.

Відповідно до пункту 60 Порядку №560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до пункту 63 Порядку №560, військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

Військовозобов`язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов`язані приймаються на військову службу за контрактом.

За приписами пункту 64 Порядку №560, заяви військовозобов`язаних про надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та підтвердні документи зберігаються у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки протягом п`яти років.

Отже, військовозобов`язаний має право на подання до комісії заяви про оформлення та надання відстрочки від призову на військову службу за наявності відповідних підстав, яка розглядається комісією протягом відповідного строку.

При цьому, на момент призову на військову службу під час мобілізації в особи повинен бути наявний відповідний документ, оформлений в установленому законом порядку – рішення про відстрочку від мобілізації – довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6 Порядку №560.

Право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки).

При цьому, реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.

З матеріалів справи слідує, що станом на дату винесення оскаржуваного Наказу №3103 Позивач не мав оформленої в установленому законом порядку відстрочки від призову на військову службу. Доказів протилежного Позивачем не надано.

Суд зазначає, що наявність у Позивача права на відстрочку є підставою для звернення до комісії із заявою та документами щодо оформлення такої відстрочки.

Позивач не надав суду жодних належних і допустимих доказів того, що він звертався до комісії із заявою про оформлення та надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації саме до 23.09.2025 (дата винесення оскаржуваного Наказу №3103), і що така заява зареєстрована уповноваженим органом.

Отже, станом на 23.09.2025 були наявні правові підстави для призову Позивача на військову службу відповідно до оскаржуваного Наказу №3103, оскільки на таку дату не існувало жодного оформленого в установленому законодавством порядку документа щодо оформлення та надання Позивачу відстрочки від призову під час мобілізації.

Позивач зазначає, що перевірка наявності відстрочки в силу норм Положення №154 є повноваженнями саме ТЦК та СП, однак Відповідач 2 не з`ясував того, що Позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації через наявність підстав для відстрочки.

Щодо таких доводів Позивача суд зазначає.

Постановою Кабінету Міністрів України 23.02.2022 №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі – Положення №154).

Відповідно до пункту 11 Положення №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань направлення громадян України для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від направлення для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві; оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них.

Водночас, відповідно до підпункту 8 пункту 1 Порядку №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Отже, органи ТЦК та СП, здійснюючи повноваження щодо організації та ведення військового обліку на території адміністративно-територіальної одиниці, володіють інформацією щодо наявності в особи права на відстрочку від призову під час мобілізації.

Проте, таке право на відстрочку повинне бути оформлене в установленому законом порядку: прийняття комісією рішення про надання та оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації – довідки; внесення відомостей про наявність відстрочки до облікових документів (реєстрів).

Відповідно до пункту 81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють: військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

Згідно з пунктом 82 Порядку №560 наказ про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається: керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення військової команди до військової частини (установи); командиром військової частини, керівником розвідувального органу або визначеним ним керівником відповідного підрозділу розвідувального органу, Головою СБУ, його заступниками чи керівником підрозділу, органу, закладу, установи СБУ - в день призову та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи СБУ).

Як зазначено вище, станом на 23.09.2025 були наявні правові підстави як для направлення Позивача на медичний огляд для визначення придатності до військової служби, так і для призову Позивача на військову службу відповідно до оскаржуваного Наказу №3103, оскільки на таку дату не існувало жодного оформленого в установленому законодавством порядку документа щодо оформлення та надання Позивачу відстрочки від призову під час мобілізації.

Окрім цього, Позивач пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 , за результатом якого прийнято постанову, оформлену Довідкою військово-лікарської комісії № 2025-0923-2003-2690-7, про придатність Позивача до військової служби на підставі статей 76В, 39В графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби.

Таким чином, у Відповідача 2 були усі правові підстави для призову Позивача на військову службу під час мобілізації та винесення оскаржуваного Наказу №3103.

Щодо позовної вимоги про скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування до військової частини НОМЕР_1 та включення до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 та зобов`язання командира Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з військової служби, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 24 Закону № 2232-XII, початком проходження військової служби вважається: день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України – для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 23.09.2025 №3103 (далі – Наказ №3103) солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до Військової частини НОМЕР_1 .

З цього моменту Позивач набув статусу військовослужбовця.

Як зазначав суд вище, оскаржуваний Наказ №3103 є правомірним та таким, що винесений в порядку і спосіб, визначені законом.

Тому у Відповідача 3 були наявні усі правові підстави для зарахування до Військової частини НОМЕР_1 та включення до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1

Пункт 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII містить вичерпний перелік підстав, за якими військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану.

Особа, що проходить військову службу звільняється з неї наказом про звільнення військовослужбовця з військової служби.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 225 Положення №1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється: під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації – протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану – до оголошення демобілізації) – на підставах, передбачених частиною 3, пунктом 2 частини 4, пунктом 3 частини 5 та пунктом 3 частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»: у військових званнях до майстерсержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.

Відповідно до абзацу 1 пункту 242 Положення № 1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання.

Тобто, виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини відбувається після прийняття посадовою особою, що наділена правом звільняти з військової служби, рішення про його звільнення з військової служби.

Вказане свідчить про відсутність підстав для задоволення зазначених вище позовних вимог.

Згідно пункту 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень - обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. У випадку розгляду справи присяжними у своєму зверненні до присяжних суддя повинен чітко пояснити факти та питання, які присяжні повинні вирішити.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Установлених судом обставин та оцінки наявних в матеріалах справи доказів достатньо для висновку про правомірність дій та рішень Відповідачів.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачами доведено правомірність оскаржуваних дій та рішень в порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Питання щодо розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_5 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) та Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_6 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправними рій та рішень, зобов`язання вчинення певних дій – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 20 серпня 2026 року

Суддя К.М. Недашківська