Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №460/3121/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 серпня 2026 рокум. Рівне№460/3121/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позицій учасників справи.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся через свого представника (адвоката) до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з адміністративним позовом (позовною заявою) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви просить суд визнати протиправними дії відповідача та зобов`язати його провести службове розслідування щодо отримання бойової патології позивачем біля населеного пункту Ситне Сумської області під час артилерійського обстрілу для встановлення причинного зв`язку травми із захистом Батьківщини та зобов`язати відповідача видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва – Додаток 5 до форми 100, відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затвердженої наказом МОУ від 14.08.2028 №402).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що у період проходження військової служби йому було проведено оперативне втручання у ділянці хребта та відповідно до висновку ВЛК позивача визнано обмежено придатним до військової служби. Водночас позивач зауважує, що 12.01.2025 виконуючи бойовий наказ біля населеного пункту Ситне Сумської області внаслідок артилерійського обстрілу позивач отримав бойову патологію у вигляді травми хребта, спинного мозку та периферичних нервів, після чого позивач був змушений проходити лікування. Разом з тим, як стверджує позивач, Військова частина НОМЕР_1 не провела службового розслідування за вказаним фактом отримання травми та не видала йому довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва – Додаток 5 до форми 100, відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затвердженої наказом МОУ від 14.08.2028 року, №402 (зі змінами), внаслідок чого позивач позбавлений права на оформлення належних йому виплат, у зв`язку з отриманням травми під час захисту Батьківщини.

Відповідач подав до суду свій відзив, де в обґрунтування заперечень на позовну заяву зазначає, що після отримання ушкодження здоров`я позивач не звернувся до посадових осіб Військової частини НОМЕР_1 та не повідомив про подію, що трапилася, а також не надав необхідних документів, зокрема довідки форми 100 від 13.01.2023 для встановлення наявності всіх підстав для видачі Довідки форми 5, чим позивач порушив вимоги Статуту внутрішньої служби, де у статті 12 вказано, що про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо). Відповідач зауважує, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва), водночас жодних повідомлень, доповідей, донесень про подію і причини травмування 12.01.2025 військовослужбовця ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 не надходило. Відповідач також зауважує, що про подію не було відображено у журналі бойових дій Військової частини НОМЕР_1 , а також жодного рапорту щодо призначення службового розслідування на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 не надходило, а тому службове розслідування за таким фактом не проводилося і, відповідно, підстави для надання довідки про травмування (поранення, контузію, каліцтво) відсутні. З огляду на вказане відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява подана до суду 19.02.2026 у електронній формі із використанням електронного кабінету підсистеми ""Електронний суд" ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 19.02.2026.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2026 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.

Ухвалою від 23.02.2026 суд зазначену позовну заяву залишив без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення позивачу цієї ухвали та встановив позивачу спосіб усунення недоліків вказаної позовної заяви, а саме шляхом подання позивачем до суду уточнену позовну заяву, конкретизувавши другу позовну вимогу в частині визначення (конкретизації) виплат, які належить нарахувати та виплатити позивачу.

25.02.2026 на виконання ухвали суду від 23.02.2026 позивач через свого представника подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, у якій завлено уточнені позовні вимоги до відповідача.

Ухвалою від 02.03.2026 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та подав до суду 18.03.2026 року відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову.

Позивач скористався своїм правом на подання відповіді на відзив та подав 20.03.2026 до суду свою відповідь на відзив, у якій виклав заперечення щодо доводів відповідача викладених у його відзиві.

20.04.2026 відповідач подав до суду клопотання про долучення доказів.

На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.

З матеріалів справи, зокрема з медичних (консультаційних) висновків та епікризів КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради, КНП «Здолбунівська центральна міська лікарня» Здолбунівської міської ради, КНП «Міська лікарня №6» ЗМР слідує, що протягом 2023-2024 років позивач проходив лікування у вказаних медичних закладах у зв`язку з наявними у нього порушеннями функцій хребта.

Згідно наявних у матеріалах справи довідок військово-лікарської комісії КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради від 11.08.2023 №788, Військової частини НОМЕР_2 від 11.09.2023 №9132, від 18.10.2023 №10322, від 27.11.2023 №11446, Військової частини НОМЕР_3 від 30.07.2024 №6091 позивачу було проведено оперативне втручання – часткова гемілямінектомія, дискектомія та встановлено діагноз остеохондроз поперекового відділу хребта ускладнений протрузіями міжхребцевих дисків.

Позивач під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 12.01.2025 внаслідок артобстрілу біля населеного пункту Ситне Сумської області отримав травму хребта, спинного мозку та периферичних нервів, що підтверджується наявною у матеріалах справи первинною медичною карткою від 13.01.2025.

У період з 13.01.2025 по 21.01.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Ямпільська лікарня» із діагнозом: забій нижньої частини спини, остеохондроз попереково-крижового відділу хребта, стан після оперативного лікування, больовий корінцевий синдром. Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи копіями виписки з медичної карти стаціонарного хворого від 21.01.2025 виданої КНП «Ямпільська лікарня» та медичної характеристики від 27.03.2026 виданої начальником медичної служби Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наданого для суду відповідачем витягу із журналу бойових дій Військової частини НОМЕР_1 №113т 13.01.2025 командир розвідувальної роти Військової частини НОМЕР_1 доповів, що під час виконання бойового розпорядження з розвідки .... о 21:25 год 12.01.2025 під час обстрілу АДРЕСА_1 , дешифрувальник розвідувальних матеріалів з БПЛА 1 відділення БПЛА взводу БПАК розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 , який виконував бойові задачі на СП « ІНФОРМАЦІЯ_1 », перемістився до укриття після чого відчув різку біль в спині, що не давала йому змогу самостійно пересуватися. Близько 01:00 13.01.2025 було організовано евакуацію солдата ОСОБА_1 до розташування медичної роти. Евакуйований в 03:12 13.01.2026 до АДРЕСА_2 .

Зі змісту вказаного витягу із журналу бойових дій Військової частини НОМЕР_1 №113т вбачається, що наведені вище відомості до нього внесені командиром Військової частини НОМЕР_1 .

Представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо видачі позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за результатами розгляду якого відповідач листом від 19.12.2025 №1488/17/10188 повідомив, що враховуючи факт відсутності у ОСОБА_1 травми (поранення, контузії, каліцтва), а наявне соматичне захворювання, розслідування не проводилось, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) - Додаток 5 не оформлювався.

Отже у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є бездіяльність відповідача, яка полягає у непроведенні службового розслідування за фактом травмування позивача під час його безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф та невидачі відповідачем довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затвердженої наказом МОУ №402.

4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.

Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із статтею 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Наказом Міністерства оборони України №332 від 27.10.2021 затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка набрала чинності 06.01.2022 (далі - Інструкція №332).

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Інструкції №332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

Пунктом 2 Розділу ІІ Інструкції №332 передбачено, що про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов`язаний:

терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров`я;

негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини;

зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров`ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.

Розділом V Інструкції №332 врегульовано особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.

Зокрема, п. 1-4 вказаного Розділу передбачено, що у разі настання нещасних випадків, зазначених у пункті 1 розділу II та пункті 1 розділу III цієї Інструкції, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, свідок або військовослужбовець, який виявив нещасний випадок, повинен негайно надати потерпілому військовослужбовцю домедичну допомогу, а за можливості - екстрену медичну допомогу і за потреби вжити всіх можливих заходів щодо евакуації потерпілого військовослужбовця до військового або найближчого закладу охорони здоров`я та повідомити найближчого за місцезнаходженням старшого командира (начальника), у безпосередньому або в прямому підпорядкуванні якого на час настання нещасного випадку перебував потерпілий військовослужбовець.

Командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, першочергово зобов`язаний:

негайно після прибуття на місце нещасного випадку організувати надання потерпілому військовослужбовцю домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги та за потреби - його евакуацію до закладу охорони здоров`я у разі, якщо ці заходи не були здійснені свідком нещасного випадку або військовослужбовцем, який його виявив;

оглянути та обстежити місце нещасного випадку, за наявності необхідних засобів здійснити його фото- або відеофіксацію;

опитати прямих та опосередкованих свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, отримати від них письмові пояснення;

скласти ескіз або схему місця, де стався нещасний випадок;

отримати за можливості письмові пояснення військовослужбовців, витяги з наказів або їх копії та інші документи, що підтверджують виконання потерпілим військовослужбовцем під час настання нещасного випадку обов`язків військової служби.

Командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, після вжиття ним першочергових заходів, зазначених у пункті 2 цього розділу, складає, особисто підписує рапорт та за можливості негайно надсилає (надає) його разом з зібраними ним безпосередньо на місці нещасного випадку матеріалами (пояснення, ескізи, схеми та інші документи) командиру військової частини, у складі якої на дату настання нещасного випадку проходив службу потерпілий військовослужбовець.

У рапорті зазначаються: дата і час настання нещасного випадку; стислий опис та характеристика місця нещасного випадку; відомості про потерпілого військовослужбовця: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), число, місяць та рік народження; стислий опис обставин та ймовірних причин нещасного випадку; вид, характер та локалізація травми або поранення, що отримав потерпілий від нещасного випадку військовослужбовець; відомості про свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; інформація про обсяг домедичної допомоги або невідкладної (екстреної) медичної допомоги, наданої безпосередньо на місці нещасного випадку; заклад охорони здоров`я, у який евакуйовано потерпілого військовослужбовця; час та дата складення рапорту, посада, військове звання, підпис, власне ім`я прізвище командира (начальника), який склав рапорт.

Командир військової частини після отримання рапорту зобов`язаний організувати проведення розслідування та його документальне оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції.

Суд зазначає, що у межах розгляду цієї справи відбувся саме випадок, передбачений п. 1 Розділу ІІ Інструкції №332, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше.

Зокрема, з матеріалів справи, а саме з витягу із журналу бойових дій Військової частини НОМЕР_1 №113т суд встановив, що командир розвідувальної роти Військової частини НОМЕР_1 доповів, що під час виконання бойового розпорядження .... о 21:25 год 12.01.2025 під час обстрілу н.п Ситне солдат ОСОБА_1 , який виконував бойові задачі на СП « ІНФОРМАЦІЯ_1 », перемістився до укриття після чого відчув різку біль в спині що не давала йому змогу самостійно пересуватися, у зв`язку з чим ,лизько 01:00 год 13.01.2025 було організовано його евакуацію до розташування медичної роти, а згодом до АДРЕСА_2 .

Зі змісту вказаного витягу із журналу бойових дій Військової частини НОМЕР_1 №113т вбачається, що наведені вище відомості до нього внесені командиром Військової частини НОМЕР_1 .

При цьому, як слідує з виписки з медичної карти стаціонарного хворого від 21.01.2025, виданої КНП «Ямпільська лікарня», позивач у період з 13.01.2025 по 21.01.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Ямпільська лікарня» із діагнозом: забій нижньої частини спини, остеохондроз попереково-крижового відділу хребта, стан після оперативного лікування, больовий корінцевий синдром. Вказане також підтверджується наявною у матеріалах справи копією медичної характеристики від 27.03.2026, виданої начальником медичної служби Військової частини НОМЕР_1 .

Отже, відомостями з витягу із журналу бойових дій Військової частини НОМЕР_1 №113т спростовується твердження відповідача про те, що Військова частина НОМЕР_1 та або її командир не були обізнані про факт отримання позивачем травм безпосередньо під час участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф та не отримували жодних повідомлень, доповідей, донесень про подію і причини травмування 12.01.2025 військовослужбовця ОСОБА_1 .

Аналіз наведених вище положень Інструкції №322 свідчить про те, що у разі настання нещасних випадків, зазначених у пункті 1 розділу II та пункті 1 розділу III цієї Інструкції, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, повідомити про таку подію найближчого за місцезнаходженням старшого командира (начальника), у безпосередньому або в прямому підпорядкуванні якого на час настання нещасного випадку перебував потерпілий військовослужбовець, може як військовослужбовець так і інша особа (свідок), що виключає обов`язок безпосередньо позивача повідомляти про обставини його травмування командування військової частини, у якій він проходив військову службу.

Суд зауважує, що у зв`язку з отриманням повідомлення, у даному випадку рапорту командира розвідувальної роти Військової частини НОМЕР_1 про травмування позивача у зоні бойових дій, у відповідача виник обов`язок організувати проведення розслідування та його документального оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції, що прямо передбачено п. 4 Розділу V Інструкції №332.

Доводи відповідача про те, що позивач відразу після події не звернувся до військової частини і не доповів про подію, яка з ним трапилася та яка призвела до отриманої травми спини, яка також не підтверджена іншими доказами і свідками, взагалі не заслуговують на увагу, оскільки вказані обставини, задля їх спростування або підтвердження, можна встановити лише шляхом проведення службового розслідування у порядку встановленому Інструкцією №332, чого відповідачем не було здійснено, всупереч імперативним приписам п. 4 Розділу V Інструкції №332.

Суд також зазначає, що відповідно до п. 8 розділу ІІ Інструкції №332 комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п`яти робочих днів з дня її утворення.

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана:

- обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- з`ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції;

- скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід`ємну частину.

Водночас якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини (пункт 9 розділу ІІ Інструкції №332).

Згідно з положеннями п. 17 розділу ІІ Інструкції №332 командир військової частини протягом двох робочих днів після закінчення розслідування затверджує акти за формами НВ-2 та НВ-3. Матеріали розслідування (затверджені акти за формами НВ-2 та НВ-3 разом з додатками) зберігаються в діловодстві військової частини, а їх завірені копії надаються (надсилаються):

- безпосередньому командиру для вручення потерпілому, членам його сім`ї чи уповноваженій ними особі;

- начальнику відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо);

- командирам військових частин, представники яких брали участь у розслідуванні;

- командиру військової частини, у штаті якої перебуває потерпілий, якщо військовослужбовець був тимчасово відряджений з цієї військової частини.

У разі незгоди потерпілого військовослужбовця, або членів його сім`ї, або особи, яка представляє їх інтереси, з висновками комісії з розслідування вони мають право протягом місяця, починаючи з дати отримання акта за формою НВ-2, подати скаргу старшому командирові або до органу, що здійснює контроль за своєчасним і об`єктивним розслідуванням нещасних випадків, чи звернутися до суду у визначений законом строк.

Контроль за своєчасним і об`єктивним розслідуванням, документальним оформленням та обліком нещасних випадків, виконанням заходів щодо усунення їх причин та вирішення спірних питань з цього приводу здійснюється старшими командирами та відповідними військовими органами нагляду чи контролю залежно від їх функцій, компетенції та повноважень. У разі виявлення під час здійснення такого контролю порушень вимог цієї Інструкції командир військової частини, у якій виявлені порушення, повинен вжити заходів з усунення цих порушень. Залежно від змісту порушень до переліку заходів включаються: проведення додаткового розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляд затвердженого акта за формами НВ-2 або НВ-3, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, складення акта за формами НВ-2 або НВ-3 (пункт 25 розділу ІІ Інструкції №332).

За приписами п. 18 розділу ІІ Інструкції №332 за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов`язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.

На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800.

Аналіз зазначених положень Інструкції свідчить, що складання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою 5 до Положення №402 є похідним від встановлення за результатами розслідування факту нещасного випадку, наслідком якого стало заподіяння військовослужбовцю травми - поранення, контузії, каліцтва. Така довідка за своєю правовою природою призначена для документального підтвердження саме обставин отримання тілесного ушкодження внаслідок нещасного випадку.

Водночас у разі, якщо за результатами розслідування не встановлено факту нещасного випадку, що спричинив травму (поранення, контузії, каліцтва), правові підстави для складання такої довідки відсутні.

Вказані висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 14.05.2026 у справі №380/16138/24, де Суд також зауважив про ефективний спосіб захисту у подібних спорах, зокрема про те, що спосіб захисту - зобов`язання відповідача видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) - є неефективним, оскільки така довідка має похідний характер від результатів розслідування нещасного випадку, а тому за відсутності оскарження та скасування відповідного акта розслідування, яким не встановлено факту травми позивача, вимога про її складання фактично спрямована на зміну правових наслідків чинного акта поза встановленою процедурою.

У спірному випадку, акт розслідування взагалі відсутній, оскільки відповідачем не проведено службове розслідування за фактом отриманої позивачем травми під час його перебування у зоні бойових дій, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва – Додаток 5 до форми 100, відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затвердженої наказом МОУ від 14.08.2008 №402 є передчасними та не підлягають задоволенню.

У свою чергу, з урахуванням встановлених обставин цієї справи, та враховуючи протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у непроведенні службового розслідування з метою встановлення причин отриманих позивачем травм, суд приходить до висновку, що наявні підстави для зобов`язання відповідача провести службове розслідування відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 з метою встановлення причин отриманих позивачем травм.

При цьому, слід зазначити, що під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. У свою чергу дії - це юридичні факти, які пов`язані з волею суб`єктів правовідносини; це поведінка людей; зовнішнє вираження волі людини. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов`язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій. Юридичні дії - це вчинки особи, акти державних органів, інших суб`єктів, що відбуваються за волевиявленням суб`єкта правовідносин.

За таких обставин суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем допущено саме протиправну бездіяльність щодо не проведення службового розслідування.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вказаної бездіяльності з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позов підлягає задоволенню частково.

5. Розподіл судових витрат.

Приписами пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивача звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, то ж позивач при зверненні до суду із позовною заявою судовий збір не сплачував, і крім того він не подав до суду доказів понесення ним будь-яких інших судових витрат. А тому у суду відсутні передбачені законом підстави для стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення службового розслідування відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, з метою встановлення причин отриманих ОСОБА_1 травм 12.01.2025 біля населеного пункту Ситне Сумської області.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 з метою встановлення причин отриманих ОСОБА_1 травм 12.01.2025 біля населеного пункту Ситне Сумської області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_4 );

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ).

Суддя Олександр МАКСИМЧУК