Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №308/5213/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5213/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

за участю секретаря судового засідання Вереш А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ТОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовну заяву мотивує тим, що 23.01.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №642839612, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою одноразового ідентифікатора.

Зазначає, що відповідно до умов договору кредитодавець надає позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії у розмірі кредитного ліміту від 2000 до 50000 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти. За строк дії договору позичальником використано кредитний ліміт (отримано кошти) у розмірі 4999,50 грн.

Вказує, що 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, на виконання якого 27.06.2023 сторони підписали Реєстр прав вимоги №237, за яким від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Договором кредитної лінії №642839612.

Зазначає, що 02.05.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Свеа Фінанс» (до перейменування ТОВ «Росвен Інвест Україна») укладено Договір факторингу №02/0524-01/01.02-11/24, відповідно до Реєстру боржників (Додаток 1) до якого заборгованість ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії №642839612 станом на дату відступлення права вимоги становила 24546,79 грн.

Зауважує, що станом на дату подання позовної заяви заборгованість ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії №642839612 становить 24546,79 грн., яка складається з: 4999,50 грн. – заборгованості за сумою кредиту; 19547,29 грн. – заборгованості за відсотками.

На підставі наведеного просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість за Договором кредитної лінії №642839612 від 23.01.2022 у розмірі 24546,79 грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, при цьому в позовній заяві та поданому клопотанні просить у випадку неявки представника позивача у судове засідання проводити розгляд даної справи без його участі за наявними у справі матеріалами, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилась, хоча про час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи чи заперечень на позов до суду не надходило.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №642839612, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою одноразового ідентифікатора.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти.

Із ст. 1050 ЦК України вбачається, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що позичальник взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування належним чином не виконує, здійснивши лише часткові оплати в рахунок погашення заборгованості, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц, свідчить про визнання нею боргу.

Як встановлено судом, 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, на виконання якого 27.06.2023 сторони підписали Реєстр прав вимоги №237, за яким від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Договором кредитної лінії №642839612.

Далі, 02.05.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Свеа Фінанс» (до перейменування ТОВ «Росвен Інвест Україна») укладено Договір факторингу №02/0524-01/01.02-11/24, відповідно до Реєстру боржників (Додатку 1) до якого від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Свеа Фінанс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Договором кредитної лінії №642839612.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Так, з наявного в матеріалах справи Витягу з Реєстру боржників (Додатку 1) до Договору факторингу №02/0524-01/01.02-11/24 від 02.05.2024 вбачається, що ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії №642839612 від 23.01.2022 у розмірі 24546,79 грн.

Отже, ТОВ «Свеа Фінанс», набувши статусу нового кредитора внаслідок послідовного відступлення права вимоги, отримало право пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення наявної в неї заборгованості в розмірі 24546,79 грн., що повністю узгоджується з положеннями ст. 514 ЦК України.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятих на себе кредитних зобов`язань не виконала, що виявилося у неповерненні кредитних коштів, що стало наслідком звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що строк виконання зобов`язання настав, доказів повернення боргу станом на день розгляду справи відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» вказаної заборгованості є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути в користь ТОВ «Свеа Фінанс» судові витрати в сумі 2662,40 грн. судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 223, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», юридична адреса: м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 37616221, заборгованість за Договором кредитної лінії №642839612 від 23.01.2022 року у розмірі 24 546.79 (двадцять чотири тисячі п`ятсот сорок шість грн. сімдесят дев`ять коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс»(код ЄДРПОУ 37616221) судові витрати в розмірі 2 662.40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. сорок коп.) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Т.Р. Деметрадзе