Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №308/4992/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4992/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

23 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

за участю секретаря судового засідання Вереш А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Ужгород, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Бізнес Позика» звернулось до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовну заяву мотивує тим, що 20.01.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір №460065-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, який був підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Вказує, що зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5349 на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено.

Зазначає, що відповідно до Договору кредиту ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 5000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит, за фіксованою ставкою 1,14462815 процентів за кожен день користування кредитом.

Зауважує, що позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 5000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_2 .

Вказує, що 05.03.2024, 26.05.2024 та 31.07.2024 року між сторонами укладено Додаткові угоди №ДУ№1, №ДУ№2 та №ДУ№3 до Договору, якими продовжено термін дії Договору, відповідно, до 15.10.2024, до 17.08.2025 та до 11.02.2026 року.

Зазначає, що відповідач частково виконав зобов`язання за договором, сплативши грошові кошти на загальну суму 9179 грн., що, на думку позивача, свідчить про вчинення відповідачем конклюдентних дій щодо визнання договору та правомірності вимог позивача.

Однак, зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у боржника станом на 13.03.2026 року утворилась заборгованість за Договором №460065-КС-003 про надання кредиту в розмірі 39 961,85 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5 000 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 34 712,18 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 249,67 грн.

На підставі вищенаведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за Договором №460065-КС-003 про надання кредиту від 20.01.2024 року у розмірі 39 961,85 грн. та судові витрати в розмірі 2 662,40 грн. судового збору.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, при цьому згідно прохальної частини позовної заяви просить проводити розгляд даної справи без його участі за наявними у справі матеріалами, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзиву чи заперечень на позов не подавав.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір №460065-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, який був підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 підписав Договір №460065-КС-003 про надання кредиту за допомогою одноразового ідентифікатора UA-5349, направленого йому на номер телефону НОМЕР_1 , вказаний ним у заявці/анкеті в особистому кабінеті, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Положеннями Договору кредиту передбачено, що ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом за фіксованою ставкою 1,14462815 процентів за кожен день користування кредитом.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, шляхом перерахування коштів на банківську картку відповідача № НОМЕР_2 .

Судом також встановлено, що 05.03.2024, 26.05.2024 та 31.07.2024 року між сторонами укладено Додаткові угоди №ДУ№1, №ДУ№2 та №ДУ№3 до Договору, якими термін дії Договору послідовно продовжено до 15.10.2024, до 17.08.2025 та до 11.02.2026 року.

Судом встановлено, що Позичальник ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним належним чином не виконує, здійснивши лише часткову оплату заборгованості на суму 9179 грн.

Часткове виконання відповідачем зобов`язання за договором свідчить про вчинення ним конклюдентних дій щодо визнання договору та правомірності вимог позивача, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17, та правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.12.2020 у справі №127/23910/14-ц.

Із наданого позивачем розрахунку слідує, що станом на 13.03.2026 року заборгованість ОСОБА_1 за Договором №460065-КС-003 про надання кредиту від 20.01.2024 року становить 39 961,85 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5 000 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 34 712,18 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 249,67 грн.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вирішуючи питання щодо стягнення нарахованих процентів за користування кредитом, суд враховує, що ці проценти нараховані позивачем на підставі ст.ст. 1048, 1056-1 ЦК України як плата за користування кредитними коштами протягом строку дії Договору (з урахуванням його продовження додатковими угодами), а не як відповідальність за порушення грошового зобов`язання у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України. Неустойка (пеня, штраф) за прострочення виконання зобов`язання позивачем до стягнення не заявлена (сума заборгованості по штрафам становить 0,00 грн.), а тому передбачені п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України підстави для звільнення відповідача від відповідальності за ст. 625 ЦК України та списання неустойки в цій справі відсутні, оскільки зазначена пільга поширюється на відповідальність за ст. 625 ЦК України та неустойку (штраф, пеню), а не на проценти за користування кредитом, передбачені договором.

Щодо вимоги про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 249,67 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Таким чином, чинним законодавством прямо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту, а встановлена Договором комісія включена до графіку платежів, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

За таких обставин, оскільки нарахування комісії передбачено умовами Договору та відповідає вимогам чинного законодавства, а доказів на спростування розрахунку заборгованості чи погашення її відповідачем суду не надано, вимоги позивача про стягнення заборгованості за Договором №460065-КС-003 про надання кредиту в розмірі 39 961,85 грн. є обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути в користь ТОВ «Бізнес Позика» судові витрати в сумі 2 662,4 гривень судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 530, 615, 625, 629, 639, 1054 ЦК України, Законом України «Про судовий збір» ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 223, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», юридична адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411; код ЄДРПОУ 41084239, заборгованість за Договором №460065-КС-003 про надання кредиту від 20.01.2024 року у розмірі 39 961.85 (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят одну грн. вісімдесят п`ять коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239) судові витрати в розмірі 2 662.4 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Т.Р. Деметрадзе