Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 18 серпня 2026 р.
Справа: №205/9882/26
Суддя: Шиян В. В.
Єдиний унікальний номер 205/9882/26
Номер провадження3/205/2569/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2026 року місто Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Шиян В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянки України, проживаючої за адресою АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
17 липня 2026 року близько 23 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила щодо своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, яке виразилося у висловлюванні нецензурною лайкою, словесних образах, внаслідок чого була завдана шкода її психологічному здоров`ю.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП. Про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 1 КУпАП одним із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності, запобігання правопорушенням та виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання законів України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, що вчиняються, зокрема, між родичами, незалежно від факту спільного проживання.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону психологічне насильство — це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування та інші діяння, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за власну безпеку, емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди її психічному здоров`ю.
Частиною першою ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за умисне вчинення діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, зокрема образ, погроз, переслідування, внаслідок яких була або могла бути завдана шкода фізичному чи психічному здоров`ю потерпілої особи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
На підтвердження вини ОСОБА_1 судом досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 166584 від 18.07.2026 року; рапорт ЄО № 22532 від 18.07.2026 року; заяву ОСОБА_2 про вчинення щодо неї домашнього насильства та її письмові пояснення; пояснення свідка ОСОБА_3 ; письмові пояснення ОСОБА_1 ; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Оцінивши зазначені докази у їх сукупності відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суд доходить висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умисно вчинила щодо своєї матері ОСОБА_2 діяння психологічного характеру у формі словесних образ та висловлювання нецензурною лайкою, внаслідок яких була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При вирішенні питання про вид та розмір адміністративного стягнення суд, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан та інші обставини справи.
Обставин, що відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Обставин, що відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , судом також не встановлено.
З урахуванням характеру вчиненого адміністративного правопорушення, особи правопорушниці, ступеня її вини та відсутності обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу, яке є необхідним та достатнім для її виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 173-2, 283, 284 КУпАП, суд –
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу. Про сплату штрафу правопорушник зобов`язаний повідомити суд шляхом надання відповідних платіжних документів (квитанцій).
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра шляхом подачі апеляційної скарги про апеляційне оскарження протягом десяти днів із дня її проголошення.
Суддя: Шиян В.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua