Вирок від 10 серпня 2026 р. у справі №208/2372/23 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/2372/23

№ провадження 1-кп/208/112/26

ВИРОК

Іменем України

11 серпня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 ,

в режимі відео конференції обвинуваченого ОСОБА_5 ,

у відкритому судовому засіданні розглянувши справу кримінального провадження № 12023046160000071, відносно:

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одружений, без реєстрації місця мешкання, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , військове звання матрос, раніше судимого:

- 27.01.2021 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.1 ст. 164, 70 ч.4, 75, 76 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі з іспитовим строком 1 рік;

- 21.05.2026 року, Заводським районним судом м. Кам`янського за ч.1 ст. 121, 71, 72 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі;

- 09.07.2026 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області, за ст. ст. 407 ч.5, 121 ч.2, 70 ч.1, 4 КК України до 8 років позбавлення волі,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 164 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , будучи судимим за ч.1 ст. 164 КК України до покарання у виді обмеження волі з встановленням строку випробування, знов вчинив аналогічне кримінальне правопорушення.

Так, згідно виконавчого листа Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області № 208/4046/17 від 04 квітня 2018 року, виданого Заводським районним судом міста Дніпродзержинська, ОСОБА_5 зобов`язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 , на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 24.07.2017 року.

ОСОБА_5 , якому було відомо про обов`язковість виконання зазначеного рішення суду, будучи попередженим державним виконавцем Заводського відділу ДВС м. Кам`янське ГТУЮ у Дніпропетровській області про необхідність сплати аліментів, а також про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати, продовжив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання малолітнього сина.

Будучи фізично здоровим для того, щоб працювати та виконувати рішення суду, ОСОБА_5 не маючи намір надавати кошти на утримання сина, тобто маючи прямий протиправний умисел на ухилення від сплати аліментів, у період 01 березня 2021 року - 23 березня 2023 року включно, офіційно не працював, аліменти не сплачував, та допустив заборгованість у розмірі 83 254 гривні 82 копійки, що сукупно складають суму виплат за 24 місяців 23 дні відповідних платежів.

Під час судового розгляду судом досліджені наступні докази:

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений Бількосвою вину у вчиненні злочину при обставинах викладених в обвинувальному акті визнав повністю та пояснив суду наступне.

ОСОБА_8 є його колишньою дружиною, з якою він перебував у шлюбі з 2016 року. Від шлюбу у них є спільна дитина ОСОБА_9 . Після припинення їх спільного проживання, він був обізнаний про наявність судового рішення щодо стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітнього сина.

У той час він офіційно не працював, однак, маючи нерегулярні заробітки від підробітків, здійснював деяку сплату коштів на сина неофіційно. В період з 2022 по 2023 рік алімнети взагалі не сплачував. Незважаючи на припинення спільного проживання з колишньою дружиною, підтримував стосунки із сином, регулярно зустрічався з ним, проводив час та спілкувався, купував деякий одяг.

У вчиненому кримінальному правопорушенні вину визнає повністю, щиро кається та усвідомлює наслідки своєї поведінки.

B Потерпіла ОСОБА_4 судовому засіданні підтвердила показання обвинуваченого. Він є її колишнім чоловіком, з яким вона проживала однією сім`єю з 2016 до 2020 року включно. Від спільного проживання у них є син ОСОБА_7 , 2017 року народження.

Після народження сина у 2017 році вона звернулася до суду із заявою про стягнення з обвинуваченого аліментів, за результатами розгляду якої видано відповідне судове рішення. Обвинувачений належним чином їх не сплачував. Водночас у період, що охоплюється інкримінованим йому кримінальним правопорушенням, ОСОБА_10 підтримував стосунки із сином, зустрічався з ним, проводив разом час та придбавав для нього окремі речі, однак цього було не достатньо на утримання дитини. Упродовж 2022-2023 років сплата аліментів взагалі не здійснювалася.

Вона не наполягає на суворому покаранні для обвинуваченого.

-витяг з ЄРДР від 01.03.2023 року, як підстави початку досудового слідства, з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.164 КК України, з фабулою, що до ЧЧ Кам`янського РУП надійшла заява від ОСОБА_4 , про те, що її колишній чоловік громадянин ОСОБА_5 , не сплачує аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 83 254 грн. 82 коп. (т.2 a.c. 1);

-протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_4 з вищезазначеними обставинами (т.2 а.с. 8);

-копія свідоцтва від 23.09.2016 року, відповідно до якого зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (т.2 а.с. 15);

-копія свідоцтва про народження ОСОБА_7 від 14.02.2017 року, батьками якого вказано ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (т.2 а.с. 16);

-копія заочного рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04.04.2018 року, відповідно до якого з ОСОБА_5 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_7 , на користь ОСОБА_4 (т.2 а.с. 219-220);

-копія виконавчого листа Заводського районного суду м. Дніпродзержинськавід 10.05.2018 року, відповідно до якого ОСОБА_4 надано право його пред`явлення для стягнення аліментів на утримання сина (т.2 а.с. 19);

-повідомлення Заводського відділу ДВС у м. Кам`янське, Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 06.08.2018 рок, згідно якого обвинуваченому роз`яснено його права та обов`язки під особистий підпис (т.2 а.с. 18);

-розрахунок Заводського відділу ДВС від 23.03.2023 року, відповідно до якого у встановлена заборгованість ОСОБА_5 зі сплати аліментів, сукупний розмір якої за період з 01.03.2021 року до 23.03.2023 року становить 83 254,82 гривні, що перевищує суму відповідних платежів за три місяці, а загалом з липня 2017 року становить 172 653,82 гривні (т.2 а.с. 70);

-протокол пред`явления особи для впізнання за фотознімками від 09.03.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 впізнав обвинуваченого, як раніше знайомого йому чоловіка на ім`я ОСОБА_5 , котрому він надавав роботу на протязі певного проміжку часу (т.2 а.с. 30-34);

-протокол пред`явлення для впізнання за фотознімками від 13.03.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 впізнав обвинуваченого, як раніше знайомого йому чоловіка на ім`я ОСОБА_5 , з котрим він працював на протязі певного проміжку часу (т.2 а.с. 37-41);

-довідка Кам`янського міського центру зайнятості від 20.03.2023 року, відповідно до якої ОСОБА_5 на обліку в міському центрі зайнятості не перебував, допомогу по безробіттю не отримував (т.2 а.с. 232);

Відповідно до вироку Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 27.01.2021 року, ОСОБА_5 засуджено за ч.1 ст. 164, 75, 76 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі з іспитовим строком 1 рік (т.2 а.с. 208-209)

Аналізуючи викладені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та їх взаємозв`язку, суд вважає, що вина ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлена та підтверджена, а його умисні дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), вчинені особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення передбачене цією статтею.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , суд вважає повне визнання своєї вини та щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , судом не встановлено.

Питання про призначення покарання при постановленні вироку суд вирішує в залежності від доведеності винуватості особи у вчиненні злочинних дій за обставин, пред`явлених в обвинуваченні, з урахуванням вимог статей 50, 65 КК України.

Відповідно до ст. 50 КК України, рішення суду про призначення покарання має на меті не тільки кару, з-поміж інших завдань, повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових.

Кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 164 КК України карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або пробаційним наглядом на строк від двох до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_10 виду покарання, суд враховує характер скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, скарг на його поведінку у побуті за місцем мешкання не надходило, вину визнав, враховує обставини що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Враховуючи викладене, принцип індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити його обвинуваченому у виді обмеження волі.

Вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 року, ОСОБА_10 засуджений до покарання у виді позбавлення волі, на даний час перебуває під вартою.

Злочин інкримінований обвинуваченому у теперішньому провадженні, вчинений ним до постановлення вироку від 09.07.2026 року.

Згідно ч.1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Частиною 4 зазначеної статті визначено, що за правилами, передбаченими в частинах першій третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що остаточна міра покарання Білько повинна визначатись у відповідності до ст. ст. 70 ч.1, 4 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за теперішнім вироком, більш суворим покарання за попереднім вироком, остаточного призначення йому покарання у виді позбавлення волі, та відбуттям цього покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

На думку суду, зазначене покарання є законним, справедливим, цілком достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчиненням нових кримінальних правопорушень.

Речові докази по та процесуальні витрати по справі відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред`явленому обвинуваченні зач.2 ст. 164КК України та призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі.

Відповідно до ст. 70 ч.1, 4 КК України, менш суворе покарання призначене ОСОБА_5 за теперішнім вироком, поглинути більш суворим покаранням за попереднім вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 року, остаточно призначивши йому до відбуття покарання у виді 8 років позбавлення волі.

Згідно до ст. 70 ч.4 КК України та за правилами передбаченими ст. 72 KK України, в строк відбуття остаточно призначеного ОСОБА_5 покарання, з розрахунку одного дня попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, зарахувати відбутий ним строк покарання за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 року, з 30.03.2026 року по 11.08.2026 року включно.

Початок відбуття ОСОБА_5 призначеного покарання, рахувати з 12.08.2026 року До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , не обирати.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду, через Заводський районний суд міста Кам`янського, протягом 30 днів з дня його проголошення. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.

Вирок суду підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1