Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №420/16287/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 19 серпня 2026 р.

Справа: №420/16287/26

Суддя: Юхтенко Л.Р.

Справа № 420/16287/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місце знаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 02 червня 2026 року через підсистему Електронний суд (сформовано 01.06.2026) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місце знаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22), в якій позивач просить:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області №154450011191 від 25.05.2026 року;

- Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.05.2026 року про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дати досягнення пенсійного віку (з 24.04.2026 р.), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а саме в частині врахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1983 по 30.06.1984 згідно посвідчення НОМЕР_2 від 30.06.1984; періоду навчання з 02.02.1987 по 10.02.1988 згідно диплому НОМЕР_3 ; періоду роботи з 30.01.1994 по 09.08.1994, періоду роботи з 01.02.1997 по 01.09.2002 згідно трудової книжки серії НОМЕР_4 .

Ухвалою від 04 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Також вказаною ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012)

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що по досягненню 60-ти років, вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в особі Білгород-Дністровського об`єднання управління ПФУ із заявою 18.05.2026 року щодо призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності, заяву розглядало Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області було відмовлено у призначенні пенсії рішенням №154450011191 від 25.05.2026 року.

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області обґрунтувало відмову тим, що відсутній необхідний стаж не менше 33 років.

На думку позивача, рішення про відмову у призначенні пенсії є протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на таке.

Представник позивача наголошує, що відповідач зазначив у рішенні про відмову, що до страхового стажу не зараховано:

- період навчання з 01.09.1983 по 30.06.1984 згідно з посвідчення НОМЕР_2 від 30.06.1984, оскільки прізвище ( ОСОБА_2 ) не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_3 ).

- Період навчання з 02.02.1987 по 10.02.1988 згідно з диплому НОМЕР_3 , оскільки період перетинається з трудовою діяльністю згідно з записів трудової книжки.

- Період роботи з 30.01.1994 по 09.08.1994, та з 17.02.1997 по 01.09.2002 згідно з трудової книжки серії НОМЕР_4 , оскільки відповідно до порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 01.01.1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2025 р. за № 562 у разі відсутності документів про неотримання в іншій державі пенсійних виплат особа зазначає причини неможливості їх отримання та може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України за допомогою в поданні до іншої держави запиту щодо відповідних документів.

Представник позивачки зазначає, що відповідач в частині рішення №154450011191 від 25.05.2026 року, де зазначається про період роботи з 30.01.1994 по 09.08.1994, та з 17.02.1997 по 01.09.2002 згідно трудової книжки серії НОМЕР_4 , не послався на норми законодавства України та республік колишнього Союзу РСР, що забороняють особі працювати та навчатися.

Також, представник позивача наголошує, що відповідач в рішенні про відмову вказує період з 17.02.1997 по 01.09.2002 року, проте, позивачка працювала з 01.02.1997 по 01.09.2002 року відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_4 .

Отже, на думку позивачки такі дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області є протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

З наведених підстав позивач просить задовольнити позовні вимоги.

До суду 17 червня 2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли копії пенсійної справи позивачки.

До суду 17 червня 2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли пояснення третьої особи, де представник просить відмовити в задоволені позовних вимог та зазначає, що позивач 18.05.2026 звернулась до Головного управління із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, який розглядає заяву та приймає рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області.

За наслідками розгляду заяви та наданих документів, 25.05.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області винесено рішення №154450011191 про відмову в призначенні пенсії за віком.

У рішенні зазначено, що підставою відмови в перерахунку пенсії є відсутність необхідного страхового стажу не менше 33 років.

Також представник третьої особи зазначає періоди, які не зараховано до страхового стажу позивачки та період ведення підприємницької діяльності з 06.04.2015 по 30.04.2015, з 01.10.2015 по 31.03.2016, з 01.11.2025 по 30.04.2026, який теж не зараховано до страхового стажу позивачки, оскільки в Реєстрі відсутня інформація про сплату страхових внесків.

Представник третьої особи наголошує, що згідно з наданих до заяви документів страховий стаж позивача складає 30 років 04 місяці 11 днів.

З вищевикладеного, представник третьої особи вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області правомірне та не суперечить нормам чинного законодавства.

До суду 18 червня 2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, де представник відповідача заперечує проти позовних вимог та просить відмовити з огляду на таке.

Представник відповідача наголошує, що приймаючи рішення про відмову Головне управління керувалось нормами чинного законодавства.

Так, після реєстрації заяви позивача та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву Позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 25 .05.2026 року №154450011191 про відмову у призначенні пенсії зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Результати розгляду документів наданих до заяви: за наданими документами до загального страхового стажу не зараховано:

- Період навчання з 01.09.1983 по 30.06.1984 згідно посвідчення НОМЕР_2 від 30.06.1984, оскільки прізвище ( ОСОБА_2 ) не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_3 ).

- Період навчання з 02.02.1987 по 10.02.1988 згідно диплому НОМЕР_3 , оскільки період перетинається з трудовою діяльністю згідно записів трудової книжки.

- Період роботи з 30.01.1994 по 09.08.1994, та з 17.02.1997 по 01.09.2002 згідно трудової книжки серії НОМЕР_4 , оскільки відповідно до порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 01.01.1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2025 р. за № 562 у разі відсутності документів про неотримання в іншій державі пенсійних виплат особа зазначає причини неможливості їх отримання та може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України за допомогою в поданні до іншої держави запиту щодо відповідних документів.

Представник відповідача зазначає, що закон України №1058 розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ст. 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частини 2 статті 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Починаючи з 01.07.2000 обчислення пенсій здійснюється із заробітку особи за період роботи після 01.07.2000 за даними системи персоніфікованого обліку

З урахуванням зазначених норм, персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування з 01.07.2000 є обов`язковим. Страховий стаж обчислюється в місяцях.

Закон №1058 набрав чинності з 01.01.2004. До вказаної дати порядок обчислення стажу визначався Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Тобто періоди трудової та іншої діяльності, що проходили до 01.01.2004 підлягають зарахуванню до страхового стажу відповідно до статей 56-63 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.

Також, представник відповідача наголосив, що умовою для зарахування страхового стажу та відображення сплати внесків в формі ОК-5 являється наявність зданого звіту про суми нарахованого доходу застрахованої особи та суми нарахованого єдиного внеску та відповідно сплати внесків.

Тому, страховий стаж за період з 01.01.2004 року зараховується пропорційно сумі фактично сплачених внесків.

З огляду на зазначене представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області наголошує, що позовні вимоги позивача не ґрунтуються на вимогах норм чинного законодавства України, і, як наслідок – не підлягають задоволенню.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_5 .

Судом встановлено, що 18.05.2026 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в особі Білгород-Дністровського об`єднання управління ПФУ із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності вказана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та рішенням від 25.05.2026 року № 154450011191 відмовлено у призначенні пенсії за віком.

Підставою для відмови вказано, що необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить не менше 33 років.

Страховий стаж позивачки становить 30 років 04 місяця 11 днів.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано:

- Період ведення підприємницької діяльності з 06.04.2015 по 30.04.2015, з 01.10.2015 по 31.03.2016, з 01.11.2025 по 30.04.2026, оскільки в Реєстрі відсутня інформація про сплату страхового внеску.

Судом досліджено довідку від 09.12.2014 №5111-820 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідчення № НОМЕР_6 про те, що ОСОБА_4 в 1983/84 навчальному році навчалась в однорічному педагогічному класі при середній загальноосвітній школі №85 від 30.06.1984 року, довідка 15-77-337 від 15.07.2002 про реєстрацію шлюбу(запис акта №73 від 05.02.1993 року), довідка 15-77-338 від 15.07.2002 про реєстрацію шлюбу(запис акта №86 від 05.02.1997 року), свідоцтво про шлюб(поновлено) серії НОМЕР_7 про реєстрацію шлюбу 24.04.2000 року, диплом серії НОМЕР_3 від 10.02.1988 року, трудова книжка НОМЕР_4 від 15.10.1984 року та копія пенсійної справи.

Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV), відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону України № 1058-IV за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом України № 1058-IV.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Згідно з ч.1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Згідно з ч.1 ст.44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до ч.3 ст.44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846, при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру. Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Повертаючись до обставин у цій справі, судом встановлено, що 18.05.2026 року позивач звернувся до територіального управління ПФУ із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком.

Проте, рішенням Головного управління ПФУ у Вінницькій області № 154450011191 від 25.05.2026 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії та підставою для відмови вказано, що необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить не менше 33 років.

Страховий стаж позивачки становить 30 років 04 місяці 11 днів.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано:

Надаючи оцінку вказаним доводам пенсійного органу, в межах заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.

Щодо оскаржуваного позивачем періоду:

періоду навчання з 01.09.1983 по 30.06.1984 згідно з посвідчення НОМЕР_2 від 30.06.1984, суд зазначає, що позивачу відмовлено з підстав того, що прізвище ( ОСОБА_2 ) не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_3 ).

Разом з цим, суд звертає увагу, що відповідачем не враховано наявність довідок 15-77-387 від 15.07.2002 та 15-77-388 від 15.07.2002 року, де чітко зазначено зміну прізвища позивача після одруження та свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_7 , де зазначено останню зміну прізвища, яке є і теперішнім.

За наявних доказів вбачається, що позивачка дійсно навчалася в однорічному педагогічному класі в 1983/84 році, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_6 , та не спростовується відповідачем з інших підстав, тому суд погоджується з доводами позивачки та її представника з тим, що відповідач помилково не зарахував період навчання з 01.09.1983 по 30.06.1984 рік до страхового стажу позивача.

Стосовно не врахування періоду навчання з 02.02.1987 по 10.02.1988 року до страхового стажу, оскільки період перетинається з трудовою діяльністю згідно записів трудової книжки, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону № 1058-ІУ страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ст. 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно з пунктом «д» статті 56 Закону до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Пунктом 2.19 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58, передбачено внесення окремим рядком запису, зокрема, про час навчання у вищих навчальних закладах з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів.

Якщо в записах трудової книжки відсутні вищезазначені відомості про періоди навчання, то відповідно до п. 8. Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних, навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Сукупний аналіз наведених норм доводить, що до 01 січня 2004 року весь сумарний період офіційної роботи зараховується до трудового стажу особи. При цьому, період навчання зараховується за наявними записами у трудовій книжці або за документами, що містять відомості про періоди навчання.

Отже, приведений аналіз норм права дає право зробити висновок, що той самий часовий проміжок не може бути зараховано до трудового стажу особи двічі.

Як вбачається із наявних доказів в матеріалах справи, відповідно до диплому НОМЕР_3 , позивачка навчалася у середньому професійно-технічному училище №12 м. Горлівки за професією перукар жіночий, перукар чоловічий.

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_4 від 15.10.1984 року, позивачка працювала в період навчання у середньому професійно-технічному училище №12 м. Горлівки, з 15.10.1984 по 29.06.1989, тобто, період навчання перетинається з періодом ведення трудової діяльності.

За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідачем правильно зроблено висновок щодо не зарахування періоду навчання з 02.02.1987 по 10.02.1988 року до страхового стажу.

Також, стосовно не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 30.01.1994 по 09.08.1994 та періоду роботи з 17.02.1997 по 01.09.2002 роки, оскільки відповідно до порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 01.01.1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2025 р. за № 562 у разі відсутності документів про неотримання в іншій державі пенсійних виплат особа зазначає причини неможливості їх отримання та може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України за допомогою в поданні до іншої держави запиту щодо відповідних документів, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, укладеної між Україною і Росією, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили угоди.

Відповідно до абз. 2, 3 ст. 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації. Згідно зі ст. 12 Угоди вона набуває чинності з моменту її підписання сторонами.

Частиною 2 статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, Республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.

29.11.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 1328 Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, якою Кабінет Міністрів України постановив про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.

23.12.2022 року набрав чинності Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» від 1 грудня 2022 року № 2783-IX, відповідно до якого Україна зупинила у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР.

А також, Україна вийшла з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР.

Частиною 1 ст. 13 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення визначено, що кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди, стосовно цього учасника, припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.

Однак, частиною 2 ст. 13 Угоди зазначено, що пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, які виникли у відповідності до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили у випадку виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Тобто, аналізуючи наведені норми законодавства, вбачається, що навіть у випадку виходу держави-учасниці із Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, пенсійні права громадян такої держави не втрачають своєї сили.

Отже, наведені положення вказаних міжнародних договорів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

А тому, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 підлягає застосуванню при зарахуванні стажу роботи в РФ, оскільки вказана Угода була чинною на момент набуття стажу.

Суд вважає, що за наявності чинних, у період роботи позивача, положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірних періодів роботи до страхового стажу.

Дослідивши записи щодо періодів роботи позивача з 30.01.1994 по 09.08.1994 та періоду роботи з 17.02.1997 по 01.09.2002 роки у трудовій книжці серія НОМЕР_4 , су дійшов висновку, що ці записи містять інформацію про періоди роботи, місце роботи та посаду, реквізити наказів, на підставі яких позивача прийнято на роботи та звільнено з роботи.

Тому враховуючи вищевикладені та встановлені судом обставини, суд доходить висновку щодо протиправності дій відповідача у не зарахуванні цих періодів роботи до страхового стажу позивача.

Суд зазначає, що інші періоди роботи, які не були зараховані відповідачам до страхового стажу позивача, позивачем не оскаржуються, а тому в решті висновків оскаржуваного рішення, судом не надається оцінка.

За сукупністю встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що відповідачем було ухвалено рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу передчасно, без урахування всіх обставин, що мають істотне значення для вирішення питання щодо призначення позивачу пенсії за віком.

За таких встановлених судом обставин, суд вважає, що позовні вимоги - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №154450011191 від 25.05.2026 року про відмову у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу – не менше 33 роки, є правомірними та належать задоволенню.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про передчасність ухвалення відповідачем рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, суд доходить висновку, що позовні вимоги: зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.05.2026 року про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дати досягнення пенсійного віку (з 24.04.2026 р.), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а саме в частині врахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1983 по 30.06.1984 згідно посвідчення НОМЕР_2 від 30.06.1984; періоду навчання з 02.02.1987 по 10.02.1988 згідно диплому НОМЕР_3 ; періоду роботи з 30.01.1994 по 09.08.1994, періоду роботи з 01.02.1997 по 01.09.2002 згідно трудової книжки серії НОМЕР_4 , є частково правомірними та належать задоволенню шляхом зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.05.2026 року про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дати досягнення пенсійного віку (з 24.04.2026 р.), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а саме в частині врахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1983 по 30.06.1984 згідно посвідчення НОМЕР_2 від 30.06.1984 та періоду роботи з 30.01.1994 по 09.08.1994, періоду роботи з 01.02.1997 по 01.09.2002 згідно трудової книжки серії НОМЕР_4 .

В частині періоду навчання з 02.02.1987 по 10.02.1988 згідно диплому НОМЕР_3 , суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно не зараховано цей період до страхового стажу позивача з наведених вище обґрунтувань, а тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.

В частині розгляду заяви про призначення пенсії за віком з дати досягнення пенсійного віку (з 24.04.2026 р.), суд зазначає, що позовні вимоги є частково правомірними, та належать задоволенню з 25.04.2026 року, з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 , та подала вперше заяву про призначення пенсії від 27.04.2026 року, а отже відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV позивач має право на призначення пенсії з 25 квітня 2026 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень має бути, зокрема, обґрунтованим, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), пропорційним, тобто прийнятим з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Згідно з приписів ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини, норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, оцінюючи спірні дії та рішення відповідача, суд дійшов висновку, що вони не відповідають ознакам, передбаченим у ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема, вони вчиненні не у спосіб, передбачені законом та є необґрунтованими, а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволені, сплачений судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до частини задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 205,246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місце знаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місце знаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22) № 154450011191 від 25.05.2026 року про відмову у призначені пенсії.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місце знаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 18.05.2026 року про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дати досягнення пенсійного віку (з 25.04.2026 р.), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а саме в частині врахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1983 по 30.06.1984 згідно посвідчення НОМЕР_2 від 30.06.1984 та періоду роботи з 30.01.1994 по 09.08.1994, періоду роботи з 01.02.1997 по 01.09.2002 згідно з трудової книжки серії НОМЕР_4 .

В іншій частині позовних вимог,- відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місце знаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривень 96 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua