Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №420/18564/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18564/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №965150109036 від 18.05.2026 року про відмову у виплаті допомоги на поховання ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (Код ЄДРПОУ 21295057) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання ОСОБА_2 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у розмірі двомісячної пенсії, яку вона мала право отримувати на момент смерті.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач ОСОБА_1 є родичем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказано, що подано заяву до ГУ ПФУ в Херсонській області про виплату допомоги на поховання ОСОБА_2 , однак рішенням від 18.05.2026 року №965150109036 у виплаті відмовлено, оскільки відповідно до статті 53 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV) допомога виплачується лише у разі смерті пенсіонера, який отримував пенсію. Оскільки з 01.05.2022 року ОСОБА_2 пенсію не отримувала, підстав для виплати немає.

Позивач не погоджується із прийнятим ГУ ПФУ в Херсонській області рішенням, оскільки його родичка ОСОБА_2 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримувала пенсію відповідно до Закону №1058-IV, а призупинення її виплати не припиняє статусу пенсіонера. Згідно зі статтею 53 Закону №1058-IV, допомога на поховання виплачується особі, яка здійснила поховання пенсіонера, і пов`язується саме з фактом смерті пенсіонера, а не з фактичним отриманням ним пенсії на момент смерті, при цьому закон не містить обмежень щодо випадків, коли виплату пенсії було призупинено.

Ухвалою від 25.06.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст. 262 КАС України у межах строків, визначених ст. 258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

До суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надійшов відзив, в якому останній зазначає про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області, проте виплату пенсії їй призупинено з 01.04.2023 року через неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Згідно статті 53 Закону № 1058 у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. Тобто, вимогою для призначення та виплати допомоги на поховання пенсіонера є факт отримання останнім на момент смерті пенсії та відсутності факту її припинення.

За даними електронної пенсійної справи, ОСОБА_2 , з часу припинення виплати пенсії із заявою про поновлення виплати пенсії з повідомленням про одержання/неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації у встановленому порядку до органів Пенсійного фонду України не зверталася. З огляду на зазначене, Головним управлінням правомірно прийнято рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання позивачу, оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримувала пенсію в органах Пенсійного фонду України.

10.07.2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, де позивач не погоджується з позицією Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та зазначає про те, що неотримання пенсії ОСОБА_2 з 01.05.2022 року було спричинено тимчасовою окупацією та бойовими діями (с. Раздольне Каховського району). Відповідач сам у відзиві підтверджує, що місце проживання померлої було включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ. ОСОБА_2 отримувала пенсію виключно через відділення АТ «Укрпошта». З початком повномасштабного вторгнення та окупації території, АТ «Укрпошта» фізично припинила доставку пенсій у даному населеному пункті. Таким чином, неотримання пенсії сталося з незалежних від померлої об`єктивних причин і жодним чином не є її виною.

Щодо посилання відповідача на Постанову КМУ № 162, вказуючи, що виплата пенсії могла бути відновлена за заявами через веб-портал електронних послуг ПФУ, з використанням електронного підпису "Дія. Підпис" та шляхом встановлення особи в режимі відеоконференцзв`язку. В умовах тимчасової окупації та ведення активних бойових дій ОСОБА_2 була фізично позбавлена доступу до мережі Інтернет та стабільного мобільного зв`язку, що унеможливлювало використання порталу ПФУ чи застосунку «Дія».

За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою із зазначенням адреси фактичного проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3244-7002322324.

ОСОБА_2 є бабусею ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Дана обставина встановлена рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.10.2023 року у справі №239/12500/23 з урахуванням ухвали від 14.04.2026 року про виправлення описки.

ОСОБА_2 померла у селі Роздольне Каховського району Херсонської області ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

30.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про виплату допомоги на пoxовaння ОСОБА_2 .

18.05.2026 року ГУ ПФУ в Херсонській області рішенням №965150109036 відмовлено у виплаті вказаної допомоги з тих підстав, що станом на момент смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_2 виплата пенсії не здійснювалась.

Вважаючи оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Херсонській області протиправним та таким, що порушує гарантовані чинним законодавством України права, соціальні гарантії та інтереси позивача, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 1058 у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду. До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Згідно зі статтею 53 Закону № 1058 у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Звернення за допомогою на поховання регламентовано нормами розділу V Порядку № 22-1.

Відповідно до пункту 5.1 Порядку № 22-1 особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Згідно з пунктом 5.2 Порядку № 22-1 заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Сторони не заперечують той факт, що за життя ОСОБА_2 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону №1058.

При прийнятті рішення суд враховує, що єдиною підставою для відмови у виплаті допомоги на поховання слугувало припинення виплати пенсії померлій.

Суд зазначає, що факт призупинення виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера. Навіть при призупиненні нарахування та виплати пенсії, ОСОБА_2 була пенсіонером з отриманням всіх гарантій, передбачених статтею 46 Конституції України та Законом № 1058.

Суд акцентує увагу на тому, що згідно наведених вище норм законодавства виплата вказаної допомоги пов`язується лише з фактом поховання пенсіонера і право на неї має особа, яка здійснила таке поховання.

Жодних застережень, обмежень, заборон про виплату такої допомоги особам, що здійснили поховання пенсіонера, якому по тим чи іншим підставам призупинено виплату пенсії, діюче законодавство не містить.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач 30.04.2026 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про виплату йому допомоги на поховання, надавши перелік документів згідно з пунктом 5.1 розділу V Порядку №22-1.

Відтак, позивач виконав всі умови, що визначені діючим законодавством.

У зв`язку з чим, жодних підстав для відмови у виплаті йому такої допомоги у відповідача не було.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, на підставі наданих статтею 245 КАС України суду повноважень, позовні вимоги підлягають до задоволення у спосіб визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Херсонській області від 18.05.2026 року №965150109036 про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання померлої ОСОБА_2 ; зобов`язання ГУ ПФУ в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлої ОСОБА_2 в розмірі двомісячної пенсії.

Аналогічна позиція викладена у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №160/27070/25.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням висновку суду про задоволення позову, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, буд. 6, ЄДРПОУ 21295057) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 18.05.2026 року №965150109036 про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання померлої ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлої ОСОБА_2 в розмірі двомісячної пенсії.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, буд. 6, ЄДРПОУ 21295057) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня, двадцять копійок).

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Самойлюк Г.П.