Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №420/9861/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9861/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕСНЕ ХПП» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧЕСНЕ ХПП» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області №13629008/41209731 від 19.02.2026 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування №1 від 04.03.2025 року до податкової накладної №4 від 15.01.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивачем було складено та направлено для реєстрації в ЄРПН розрахунок коригування №1 від 04.03.2025 року до податкової накладної №4 від 15.01.2025 року однак рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №13629008/41209731 від 19.02.2026 року в її реєстрації відмовлено. При цьому, позивач стверджує, що оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття, а лише містить загальну фразу про те, що причиною прийняття є «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства». Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): Подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності. Тобто, викладена загальна правова норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку Головного управління ДПС в Одеській області, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані. Водночас, на думку позивача, надані товариством, документи, складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в реєстрі.

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області, з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, зазначаючи, зокрема, що на виконання п. 11 Порядку №1165, та у відповідності п.4 порядку №520, позивачем було подано до контролюючого органу Повідомлення від 02.01.2025 № 2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК. Однак, за рішенням Комісії № 13629008/41209731 від 19.02.2026 Позивачу відмовлено в реєстрації розрахунку коригування № 1 від 04.03.2025 до податкової накладної № 4 від 15.01.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, Позивачем не надано документів, які могли б підтвердити фактичні обставини, що стали підставою для складання розрахунку коригування. Сам по собі факт подання пояснень та копій окремих документів не покладає на контролюючий орган обов`язку здійснити реєстрацію розрахунку коригування, якщо подані документи не усувають наявні сумніви щодо відповідності господарської операції.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/9861/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕСНЕ ХПП» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

ТОВ «ЧЕСНЕ ХПП» зареєстровано державним реєстратором Балтської міської ради Одеської області 13.03.2017 за реєстраційним № 1 528 102 0000 000873 Ідентифікаційний код підприємства 41209731 Юридична адреса підприємства: 66101 Одеська область, місто Балта, вулиця Уварова, буд. 189. Основний вид діяльності ТОВ « ЧЕСНЕ ХПП» : 52.10 «Складське господарство».

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕСНЕ ХПП» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «С.Б. Транспорт Інтернешнл» (Покупець) було укладено Договір поставки №14/01/25 від 14.01.2025 року. Відповідно до умов договору Постачальник повинен поставити - сою урожаю 2024 року.

На підставі отриманої передплати було складено та зареєстровано податкову накладну №4 від 15.01.2025 року, обсяг постачання 46736,257 кг, ціна без ПДВ -15грн., вартість 7017543,86 грн. та ПДВ 982456,14 грн.

На підставі Додаткової угоди №1 від 10.02.2025р., Договір купівлі продажу No14/01/25(25 від 14.01.2025р. було розірвано з причин відмови Покупця отримувати товар та з ям на пункти 6.3 та 6.4 договору.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №1 від 10.02.2025р., покупець зобов`язаний повернути продавцеві попередню оплату отриману за товар в сумі 8 000 000 грн., у термін до 10.03.2025р. Повернення коштів здійснюється частинами.

На виконання п. 2 Додаткової угоди. №1 від 10.02.2025р., 28.02.2025р. ТОВ «ЧЕСНЕ ХПІ» повернуло частину передплати в сумі 4 000 000 грн., в т.ч. ПДВ -491 228,07грн., в подальшому Товариством склало розрахунок коригування №6 від 28.02.2025р., реєстраційний номер 9048773779005 до податкової накладної №4 від 15.01.2025р., зареєстрував в ЕРПН, реєстраційний номер 9003654688.

Наступний транш повернення неотовареної передплати проведено 04.03.2025р. по платіжному дорученню №1859 на АКБ «Південний» в сумі 4 000 000,00грн.

Згідно до перерахування постачальник склав розрахунок коригування №1 від 04.03.2025 до податкової накладної №4 від 15.01.2025р., направив на реєстрацію 05.03.2025р, але реєстрація зупинена, реєстраційний номер №9052699272, підстава- відповідність п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація розрахунку коригування від 04.03.2025р. №1 до податкової накладної №4 від 15.01.2025р. в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. РК складена та подана платником податку, який відповідає 1.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=1.4623%, "Рпоточ"=-105938.84. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Пропонуємо надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПКУ ТОВ «ЧЕСНЕ ХПП» було направлено B електронному вигляді до ГУ ДПС в Одеській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

На підтвердження подання вищезазначених документів ТОВ «ЧЕСНЕ ХПП» було отримано квитанцію №2 від 19.02.2026 року про те, що документ доставлений до ГУ ДПС в Одеській області.

19.02.2026 року було винесено рішення: №13629008/41209731731 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН розрахунку коригування №1 від 04.03.2025 року.

У рішенні комісії ДПС від 19.02.2026р. в реєстрації РК було відмовлено при цьому підстави, на якій така відмова ґрунтується зазначено: Подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської операції.

На підставі вищевказаного рішення про відмову реєстрації РК, ТОВ «ЧЕСНЕ ХПП» було використано своє право адміністративного оскарження та подано до Державної податкової служби України скаргу від 03.03.2026р. з проханням скасувати Рішення комісії від 19.02.2026р. про відмову в реєстрації розрахунку коригування №1 від 04.03.2025р. в Єдиному реєстрі податкових накладних та зареєструвати розрахунок коригування №1 від 04.03.2025р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

10.03.2026р. Державною податковою службою України прийнято рішення №5401/41209731/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Відмова Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у реєстрації в Єдиному реєстрі розрахунку коригування №1 від 04.03.2025 року до податкової накладної №4 від 15.01.2025 року послугувала підставою для звернення ТОВ до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні є обґрунтованими, правомірними, та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, Постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 було затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, п.1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п.10 Порядку).

Крім того, вказаним Порядком затверджено Критерії ризиковості здійснення операції, одним з яких передбачено наступний критерій (1): «Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в ПН, поданій для реєстрації в ЄРПН (Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в ПН/РК, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС».

Також, наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 року №520 було затверджено "Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН", п.1-5 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України (далі-Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених КМУ.

Прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про їх реєстрацію/відмову в реєстрації в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (п.5).

Крім того, пунктом 11 вказаного порядку передбачено підстави прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН. Так, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації спірних ПН стало те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Так, у додатку №1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п.8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС».

Водночас, в порушення норм 10-11 Порядку №1165, в квитанціях про зупинення реєстрації ПН не зазначено належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Розглядаючи дану адміністративну справу суд враховує, що протягом усього строку розгляду даної справи доказів наявності чинного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості станом на дату зупинення реєстрації ПН до суду не надано.

Критерій, зазначений у п.8 додатку 1 до Порядку №1165 свідчить про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК.

Однак, в оскаржуваних рішеннях відповідач покликається лише на номер пункту та не конкретизує, про який саме ризик платника податку йдеться.

Окрім цього, у квитанціях про зупинення реєстрації ПН відсутня інформація, які саме документи необхідно було надати позивачу до контролюючого органу для їх реєстрації, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

Колегія суддів, з урахуванням матеріалів справи, не може погодитись з висновками податкового органу щодо не надання (в цілому, на даній стадії податкового контролю та виключно щодо взаємовідносин з вищевказаним контрагентом) позивачем документів в обсязі, необхідному для реєстрації ПН, з огляду на таке.

Положеннями ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст.4 вказаного Закону бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципах повного висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вже зазначалось вище та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ЧЕСНЕ ХПП» (Постачальник) та ТОВ «С.Б. Транспорт Інтернешнл» (Покупець) було укладено Договір поставки №14/01/25 від 14.01.2025 року. Відповідно до умов договору Постачальник повинен поставити - сою урожаю 2024 року. На підставі отриманої передплати було складено та зареєстровано податкову накладну №4 від 15.01.2025 року, обсяг постачання 46736,257 кг, ціна без ПДВ -15грн., вартість 7017543,86 грн. та ПДВ 982456,14 грн. Згідно до перерахування постачальник склав коригування № 1 від 04.03.2025 року до податкової накладної № 4 від 15.01.2025, направив реєстрація на 05.03.2025.

Також, справа містить копії документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій по вказаній податковій накладній та розрахунку коригування до неї, а саме: договір оренди, платіжні доручення, акти, картки рахунків 633, договори, специфікації, банківські виписки, платіжні інструкції, обороти рахунку, договори складського зберігання з додатковими угодами, складські квитанції, розрахунки коригування.

При цьому, контролюючий орган будь-якої оцінки вказаним у поясненнях обставинам не надав, жодних перевірок позивача з метою підтвердження чи спростування інформації, зазначеної позивачем, не проводив, оспорювані рішення не містять мотивів не врахування наданих позивачем пояснень та долучених документів, тому суд вважає необ`єктивним та необґрунтованим твердження щодо правомірності оспорюваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.

Суд наголошує, що критерій, зазначений у п.8 додатку 1 до Порядку № 1165 свідчить про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Однак відповідач покликається лише на номер пункту та не конкретизує, про який саме ризик платника податку йдеться.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана позивачем первинна документація (в цілому, на даній стадії податкового контролю та виключно щодо взаємовідносин з вказаним контрагентом) відповідає вимогам закону за формою, змістом та обсягом (іншого в ході розгляду справи відповідачами доведено не було), а тому податковий орган не мав правових підстав для відмови в реєстрації ПН та винесення спірних рішень про відмову в їх реєстрацій.

Окремо колегія суддів зазначає, що наявність первинної документації та її не/належна якість є вагомою обставиною, однак на даному етапі податкового контролю, та з урахуванням його виду та способу, не завжди є вирішальною та ключовою при здійсненні моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків.

Верховний Суд в постанові від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19 зазначив, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Наведені обставини мають ґрунтовне значення, оскільки відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В контексті зазначеного суд наголошує, що правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Наведене узгоджується з висновками, визначеними в постанові Верховного Суду від 02 липня 2019 року, по справі №140/2160/18.

Наведені мотиви підтверджується також наступними змінами у п.17 Порядку № 1165, внесеними постановою Кабінету Міністрів України 23.12.2022 р. № 1428, відповідно до яких п.17 Порядку доповнено абзацом такого змісту: "У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку".

Отже, зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку, що встановлені судом обставини свідчать про не дотримання контролюючим органом вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості при винесенні оскаржуваного рішення, виконання яких, при цьому, є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог суб`єкта владних повноважень.

Водночас, не виконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, призводить до його протиправності.

У Пункті 110 рішення від 23 липня 2002року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Європейським судом з прав людини визначено, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що на виконання вимог ч.2 ст.7 КАС України, суб`єктами владних повноважень не доведено належними, допустимими доказами правомірність винесення спірного Рішення Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, адже як слідує із системного аналізу змісту такої відмови податковим органом здійснено її суто формально.

Відтак, беручи до уваги вище окреслене, з урахуванням досліджених наданих ТОВ та наявних у матеріалах справи, первинних документів, суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для визнання протиправними та скасування спірного рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області.

Згідно з частиною 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на комісію ДФС.

Згідно з пункту 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій, зокрема: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010року №1246, відповідно до пункту 19 якого податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 20 Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010року №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено необхідність реєстрації відповідних податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: - Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 38778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Таким чином, оскільки судом встановлено неправомірність прийняття Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних оскаржуваного рішення №13629008/41209731 від 19.02.2026 року задоволення позовної вимоги ТОВ шляхом зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №1 від 04.03.2025 року до податкової накладної №4 від 15.01.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його подання на реєстрацію, у даному випадку є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде вирішено остаточно.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕСНЕ ХПП» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії є правомірними, документально підтвердженими, базуються на положеннях чинного податкового законодавства, а отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕСНЕ ХПП» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

2. Визнати протиправним, та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області №13629008/41209731 від 19.02.2026 року.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування №1 від 04.03.2025 року до податкової накладної №4 від 15.01.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою його подання на реєстрацію.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕСНЕ ХПП» (66101, Україна, Балтський район, Одеська область, Балта, вул. Уварова, 189 ЄДРПОУ 41209731) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕСНЕ ХПП» (66101, Україна, Балтський район, Одеська область, Балта, вул. Уварова, 189 ЄДРПОУ 41209731) судові витрати по сплаті судового збору у сумі у сумі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення складено 18.08.2026 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці, у період з 01.06.2026 року по 26.06.2026 року, включно.

Суддя Ю.В. Харченко

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕСНЕ ХПП» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

2. Визнати протиправним, та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області №13629008/41209731 від 19.02.2026 року.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування №1 від 04.03.2025 року до податкової накладної №4 від 15.01.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його подання на реєстрацію

18.08.2026