Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №420/10536/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10536/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Київський відділ у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , як законний представник ОСОБА_2 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Київського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (відповідь №С-1/6/5112- 26/5112/5-26 від 24.01.2026) щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_2 , є матір`ю та законним представником позивача ОСОБА_1 . У зв`язку з необхідністю оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року ОСОБА_1 у січні 2026 року звернулася до територіального підрозділу міграційної служби за місцем проживання - Київського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, ГУ ДМС України в Одеській області з проханням щодо оформлення та видачі паспорта у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року.

Проте, Київським відділом у місті Одесі ГУ ДМС в Одеській області надано лист-відповідь (№С-1/6/5112-26/5112/5-26 від 24.01.2026), за якою у видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки було відмовлено.

Позивач зазначає, що оскільки чинна редакція Закону про ЄДДР хоча і передбачає альтернативу паспортам з безконтактним електронним носієм (у ст. 14 зазначено про те, що документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки (такий же припис є у Перехідних положеннях цього Закону), а, отже, може забезпечити реалізацію такого права, це право може реалізовуватися також у інший законний спосіб. Таким альтернативним способом виступає законодавчо закріплене Положення про паспорт громадянина України, затверджене Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII. Разом з тим, зразок та форма паспорта книжечки затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 1994 р. № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України», ця постанова є чинною. Крім того, статтею 32 Конституції України гарантовано право громадян на відмову від обробки персональних даних про них. Виключенням з цього правила є умова, коли така обробка прямо передбачена законом та лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Отже, позивачка вважає порушеними її права, у зв`язку з тим, що, паспорт громадянина України зразка 1994 року не оформлено та не видано, у зв`язку з чим звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/10536/26 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Київський відділ місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Відповідач зазначає, що 09.01.2026 до Київського відділу надійшла заява ОСОБА_1 про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII у вигляді книжечки без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і без присвоєння унікального номера запису в ЄДДР (УНЗР). У поданій заяві ОСОБА_1 зазначила, що має намір оформити паспорт громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року у зв`язку з досягненням 18-річного віку, та не дає згоди на збір і обробку своїх персональних даних, забороняє передачу будь-яких даних про себе до Єдиного державного демографічного реєстру; формування стосовно себе УНЗР; використання будь-яких засобів ЄДДР. Також зазначила, що у зв`язку з релігійними переконаннями, вважає неприйнятним наявність у неї біометричного документа. Київський відділ у межах строку визначеного ЗУ "Про звернення громадян" надав позивачу письмову відповідь від 24.01.2026 № С-1/6/5112- 26/5112/5-26 на її заяву з відповідними роз`ясненнями щодо отримання паспорта громадянина України. У наданій відповіді Київський відділ зазначив, що на момент подачі заяви ОСОБА_1 виповнилось повних 18 років, що передбачає в обов`язковому порядку процедуру встановлення особи (п. 1 розділ VIII Наказу № 456). Тому підстави для оформлення та видачі позивачу паспорта громадянина України відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ відсутні.

Крім того, ГУ ДМС в Одеській області наголошує, що ОСОБА_1 не дотримано вимог п.1 Розділу VIII наказу МВС України від 06.06.2019 № 456 «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», а саме відсутній перелік документів, який необхідний для проведення процедури встановлення особи, яка проводиться в обов`язковому порядку для осіб, які вперше отримують паспорт після досягнення 18-річного віку.

Відтак позовні вимоги про визнання протиправними дій Київського відділу щодо відмови оформити та видати ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки (на паперових носіях) відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ та зобов`язання ГУ ДМС в Одеській області оформити та видати їй паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, до задоволення не підлягають.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

09.01.2026 до Київського відділу надійшла заява ОСОБА_1 про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII у вигляді книжечки без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і без присвоєння унікального номера запису в ЄДДР (УНЗР).

У поданій заяві ОСОБА_1 зазначила, що має намір оформити паспорт громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року у зв`язку з досягненням 18-річного віку, та не дає згоди на збір і обробку своїх персональних даних, забороняє передачу будь-яких даних про себе до Єдиного державного демографічного реєстру; формування стосовно себе УНЗР; використання будь-яких засобів ЄДДР. Також зазначила, що у зв`язку з релігійними переконаннями, вважає неприйнятним наявність у неї біометричного документа.

До заяви додано наступні документи: свідоцтво про народження ОСОБА_1 ; 2) дві фотокартки 3,5х4,5 см ОСОБА_1 ; 3) студентський квиток на імя ОСОБА_1 ; 4) заява ОСОБА_1 за формою про видачу паспорта відповідно до наказів МВС України №320 від 13.04.2012 та №456 від 06.06.2019; 5) свідоцтво про укладення шлюбу батьків ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; 6) паспорт ОСОБА_2 .

Київський відділ у межах строку визначеного ЗУ "Про звернення громадян" надав позивачу письмову відповідь від 24.01.2026 № С-1/6/5112- 26/5112/5-26 на її заяву з відповідними роз`ясненнями щодо отримання паспорта громадянина України. У наданій відповіді Київський відділ зазначив, що на момент подачі заяви ОСОБА_1 виповнилось повних 18 років, що передбачає в обов`язковому порядку процедуру встановлення особи (п. 1 розділ VIII Наказу № 456).

Враховуючи вищевикладене, заявнику повідомлено, що підстави для оформлення та видачі позивачу паспорта громадянина України відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ відсутні.

Вважаючи протиправними дії Київського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (відповідь №С-1/6/5112- 26/5112/5-26 від 24.01.2026) щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року №5492-VI (далі - Закон №5492-VI) встановлено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб`єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону. Паспорт громадянина України видається не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на його отримання або не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на його термінове отримання. Паспорт громадянина України вперше видається не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на його отримання.

Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (далі - Порядок № 302).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються, зокрема, особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр) здійснюється з використанням відомчої інформаційної системи ДМС (пункт 12 Порядку № 302).

Пункт 13 Порядку № 302 передбачає, що для внесення інформації до Реєстру формується заява-анкета, зразок якої затверджується МВС.

Згідно з пунктом 14 Порядку № 302 до заяви-анкети вноситься така інформація про особу, на ім`я якої оформляється паспорт:1) прізвище, власне ім`я та по батькові особи (далі - ім`я) українською мовою та латинськими літерами відповідно до правил транслітерації (складова "по батькові" латинськими літерами не зазначається); 2) дата народження; 3) місце народження (держава, область, район/місто, селище/село) українською мовою та латинськими літерами відповідно до правил транслітерації; 4) стать; 5) дата та підстави набуття громадянства; 6) унікальний номер запису в Реєстрі (у разі наявності); 7) відцифрований образ обличчя особи; 8) відцифрований підпис особи (крім осіб, які в установленому законом порядку визнані недієздатними). Підпис особи із стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями вноситься з урахуванням фізичної можливості вчинити таку дію. Підпис особи, яка не може пересуватися самостійно у зв`язку з тривалим розладом здоров`я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров`я, оформленим в установленому порядку, або особи, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, - вноситься із застосуванням засобів Реєстру шляхом сканування; 9) відомості про внесення до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, засобів кваліфікованого електронного підпису; 10) відомості про згоду на внесення до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, відцифрованих відбитків пальців рук; 11) місце проживання із зазначенням адреси (держава, область, район/місто, селище/село, вулиця, номер будинку, корпусу, квартири); 12) номер контактного телефону заявника та/або адреса електронної пошти; 13) реквізити документа, на підставі якого оформляється паспорт; 14) відомості про законного представника особи чи уповноважену особу (ім`я, дата народження, реквізити документа, що посвідчує особу, та документа, що підтверджує її повноваження); 15) додаткова змінна інформація (відомості про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - про РНОКПП або повідомлення про відмову від його прийняття (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу); 15-1) відомості про одночасну реєстрацію особи віком від 14 до 18 років під час оформлення паспорта вперше в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з подальшим відображенням інформації про РНОКПП у паспорті; 16) відомості про сплату адміністративного збору або про звільнення від його сплати; 17) дата заповнення заяви-анкети.

Згідно з пунктом 35 Порядку № 302 заявник для оформлення паспорта подає:

1) свідоцтво про народження (за наявності) або витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (за наявності), або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження);

2) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України).

У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;

у випадках, коли у заявника з поважних причин (тривалий час не проживає з батьками, місце перебування батьків невідомо або вони померли, зв`язок з ними втрачено або вони позбавлені батьківських прав, про що зазначається у письмовому поясненні заявника) відсутня можливість подати документи, зазначені в абзаці першому цього підпункту, перевірка факту належності заявника до громадянства України здійснюється за обліками ДМС, інших державних та єдиних реєстрів, інформаційних баз, що перебувають у власності держави;

3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі строк дії якого закінчився (для особи, яка постійно проживає за кордоном або яка постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну, або для особи, яка набула громадянство України за кордоном);

3-1) заява про зняття з консульського обліку (для особи, яка досягла 14-річного віку, постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну) за встановленою формою (далі - заява про зняття з консульського обліку);

4) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);

6) рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);

7) документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;

8) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;

9) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів): ...;

10) документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмову заяву в довільній формі, в якій зазначається інформація про адресу місць проживання, навчання, роботи, установ виконання покарань та інша інформація, відомості про свідків, які будуть залучені до проведення процедури встановлення особи відповідно до абзацу третього пункту 43 цього Порядку. Працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснюється перевірка відомостей та документів, поданих свідками, за наявними обліками ДМС, іншими державними та єдиними реєстрами, іншими інформаційними базами, що перебувають у власності держави.

Отже, для оформлення паспорта заявниця повинна була особисто подати визначений перелік документів як особа, яка звернулась за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку.

За змістом пункту 43 Порядку № 302 у разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками, проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до Мін`юсту, територіальних органів Національної поліції, ДПС, навчальних закладів, військових частин, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник.

Одночасно проводиться перевірка за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців.

У разі відсутності документів з фотокарткою/ відцифрованим образом обличчя особи, отриманих з державних, єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи шляхом опитування свідків, які були зазначені заявником. Свідками можуть бути дієздатні один із членів сім`ї особи (у тому числі колишня дружина/чоловік), близька особа або сусід, які досягли 14-річного віку та мають документи, що посвідчують особу, які підлягають обов`язковому пред`явленню. Для підтвердження того, що особа є членом сім`ї або близькою особою, подаються документи, що посвідчують відповідні факти (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про народження, рішення суду та інші документи). У разі відсутності зазначених документів такі відомості перевіряються за наявними даними державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій. Для підтвердження зареєстрованого місця проживання сусіди особи подають довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації в установленому законодавством порядку, або витяг з реєстру територіальної громади, а в разі їх відсутності такі відомості перевіряються за наявними даними відомчої інформаційної системи ДМС або за відомостями, внесеними до документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує спеціальний статус. За результатами опитування свідків складається акт встановлення особи за формою, визначеною МВС. У разі встановлення працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС факту невідповідності відомостей, що містяться в документах, поданих заявником та/або свідками, відомостям, що містяться в наявних обліках ДМС, інших державних та єдиних реєстрах, інших інформаційних базах, що перебувають у власності держави, процедура встановлення особи не проводиться.

Строк проведення процедури встановлення особи не повинен перевищувати двох місяців.

Відповідно до пункту 44 Порядку № 302 за результатами проведення процедури встановлення особи, підтвердження факту державної реєстрації народження, а також перевірки факту належності особи до громадянства України працівником територіального підрозділу ДМС складається висновок за встановленою МВС формою, який затверджується керівником територіального органу ДМС або його заступником. Якщо за результатами проведення зазначеної процедури особу не встановлено, приймається рішення про відмову особі в оформленні паспорта, яке доводиться до відома заявника в порядку, передбаченому пунктами 100 і 101 цього Порядку.

Також відповідно абзаців 2, 3 пункту 1 Розділу III Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року № 456 (далі також – Тимчасовий порядок № 456), заявник, який звертається за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку, додатково подає (за наявності) документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, на ім`я якої оформлюється паспорт.

За відсутності таких документів стосовно цієї особи проводиться процедура встановлення особи, визначена в розділі VIII цього Тимчасового порядку. У такому випадку заявник подає письмове звернення у довільній формі, у якому зазначаються адреси місць проживання, навчання, роботи, перебування в установах виконання покарань та інша інформація, відомості про батьків або інших родичів, які залучатимуться до проведення процедури встановлення цієї особи.

За змістом положень Розділу VIII Тимчасового порядку № 456 процедура встановлення особи проводиться в обов`язковому порядку для осіб, які вперше отримують паспорт після досягнення 18-річного віку (абзац 2 пункту 1 Розділу VIII).

Особі пропонується надати наявні документи, у тому числі з фотозображеннями. За відсутності документів, за якими може бути встановлено особу, з метою встановлення особи проводиться опитування родичів, дані про яких зазначаються заявником в окремому зверненні довільної форми. За результатами їх свідчень складається акт встановлення особи за формою згідно з додатком 14 до цього Тимчасового порядку (пункт 2 Розділу VIII).

Ураховуючи обставини документування кожної конкретної особи, під час проведення процедури встановлення особи здійснюється перевірка за даними відомчої інформаційної системи ДМС та засобами поштового або фельд`єгерського зв`язку надсилаються запити до органів державної влади відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (пункт 3 Розділу VIII).

Висновок за результатами проведення процедури встановлення особи за формою згідно з додатком 15 до цього Тимчасового порядку, погоджений з керівником територіального підрозділу ДМС, затверджується керівником територіального органу ДМС (пункт 4 Розділу VIII).

Отже, системний аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що існує законодавчо встановлена процедура оформлення органами ДМС паспорта громадянина України для особи, яка звернулась за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. Така процедура включає, зокрема, етап встановлення особи заявника. Процедура встановлення особи заявника включає надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, до Мін`юсту, територіальних органів Національної поліції, ДПС, навчальних закладів, військових частин, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник. Лише після цього, за відсутності документів з фотокарткою/ відцифрованим образом обличчя особи, отриманих з державних, єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи шляхом опитування свідків.

Матеріалами справи стверджується, що позивачем під час звернення до Київського відділу із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII у вигляді книжечки без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і без присвоєння унікального номера запису в ЄДДР (УНЗР), додатково подано документ, виданого відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, на ім`я якої оформлюється паспорт, а саме: залікову книжку студента №23-48, виданою Міжнародним гуманітарним університетом.

Між тим, судом встановлено, що стосовно позивача не проводилася процедура встановлення особи, що є порушенням абзацу 2 пункту 1 Розділу VIII Порядку №456 та Порядку №302.

Так, суд звертає увагу, що згідно з абзацом 1 пункту 43 Порядку № 302 в процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник.

Водночас без дотримання процедури встановлення особи та вжиття всіх заходів у межах такої процедури у відповідача були відсутні підстави для відмови в оформленні заявнику паспорта громадянина України. Зважаючи на це, вказана у листі підстава для відмови у оформлені позивачу паспорта громадянина України є недоведеною та необґрунтованою належними доказами.

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності висновку про відсутність підстав для оформлення та видачі паспорта громадянина України позивачу (без вчинення усіх дій, передбачених Порядком № 302), у зв`язку з чим необхідно визнати протиправною та скасувати відмову Київського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській, оформлену листом NC-1/6/5112-26/5112/5-26 від 24.01.2026 року про відмову оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і з метою захисту прав позивача зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оформлення паспорта громадянина України з проведенням процедури встановлення особи відповідно до вимог Порядку № 302, а також вчиненням інших дій, передбачених законом з метою оформлення і видачі паспорта громадянина України.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 1, 3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Київський відділ місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, є правомірними, документально підтвердженими, базуються на положеннях чинного законодавства, а отже підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Київський відділ місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати відмову Київського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській, оформлену листом NC-1/6/5112-26/5112/5-26 від 24.01.2026 року про відмову оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Зобов`язати Київський відділ у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оформлення паспорта громадянина України з проведенням процедури встановлення особи відповідно до вимог Порядку № 302, а також вчиненням інших дій, передбачених законом з метою оформлення і видачі паспорта громадянина України.

4. В задоволенні решти вимог – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення складено 19.08.2026 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці, у період з 01.06.2026 р. по 26.06.2026 р., включно та з 11.08.2026 року по 14.08.2026 року включно.

Суддя Ю.В. Харченко