Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №400/7933/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 р. № 400/7933/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту – Позивач) звернувся із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту – Відповідач) з вимогами про:

- визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення ОСОБА_1 нарахування та виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку 29.05.2026 року по виплаті грошового забезпечення за період з 09.03.2022 року по 19.05.2023 року, у розмірі 183 780,97 грн.;

- зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку 29.05.2026 року по виплаті грошового забезпечення за період з 09.03.2022 року по 19.05.2023 року, у розмірі 183 780,97 грн., з врахуванням періоду починаючи з 09.03.2022 року по 19.05.2023 року по день розрахунку 29.05.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Відповідачем не було правильно визначено та вчасно виплачено грошове забезпечення за період з 09.03.2022 року по 19.05.2023 року. На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.12.2025 року у справі № 400/4223/25, Відповідачем було проведено виплату 29.05.2026 року у розмірі 183 780,97 грн. Позивач звернувся до Відповідача із заявою про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Однак, у задоволенні заяви було відмовлено, виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати не проведено.

Ухвалою суду від 06.07.2026 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 260 КАС України (без виклику сторін).

17.07.2026 р. представником Відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що затримка розрахунку з Позивачем по виплаті індексації грошового забезпечення за рішення суду, зумовлена виключно об`єктивними причинами, незалежними від компетенції, рішень, дій чи бездіяльності Відповідача, і головною з цих причин є надзвичайно складна ситуація в Україні протягом багатьох останніх років, пов`язана з воєнним станом, форс-мажорними обставинами. 29.05.2026 року Відповідач виплатив Позивачу належні йому суми на час військової служби, отже, головні фінансові зобов`язання перед Позивачем виконав. У відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація частини доходів проводиться тільки у випадку, якщо такі доходи були нараховані, але були затриманні строки їх виплати.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 09.03.2022 року по 19.05.2023 року.

Відповідно до наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 21.02.2025 року №123 Позивач звільнений з військової служби відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.03.2025 року №77 з 30.03.2025 року Позивач виключений із списків особового складу військової частини і всіх видів забезпечення.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.12.2025 року у справі № 400/4223/25:

1. Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задоволено.

2. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 09.03.2022 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704.

3. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 за період з 09.03.2022 року но 19.05.2023 року грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та за 2023 рік у розмірі місячною грошового забезпечення, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України вії 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

29.05.2026 року, на виконання вказаного рішення суду, Відповідачем нараховано і виплачено Позивачу грошове забезпечення за період з 09.03.2022 року но 19.05.2023 року у розмірі 183 780,97 грн., що підтверджується випискою по картковому рахунку.

29.05.2026 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою, у якій просив нарахувати та виплатити йому компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати но день фактичного розрахунку 29.05.2026 року по виплаті грошового забезпечення за період з 09.03.2022 року по 19.05.2023 року, у розмірі 183 780,97 грн.

Листом від 15.06.2026 року №350/174/308/1117/пс Відповідачем було відмовлено у задоволенні заяви.

Вважаючи дії Відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення протиправними, Позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Стаття 2 Закону № 2050-ІІІ визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:

пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

соціальні виплати;

стипендії;

заробітна плата (грошове забезпечення);

сума індексації грошових доходів громадян;

суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від 15.10.2020 року у справі № 240/11882/19.

Крім того, відмова Відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону № 2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством. Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням. Вчинення ж Відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.

Аналогічні правові висновки сформульовані у постанові Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20 і від 12.09.2024 у справі № 400/5837/23.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом, 29.05.2026 року, на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.12.2025 року у справі №400/4223/24, Відповідачем нараховано і виплачено Позивачу грошове забезпечення за період з 09.03.2022 року но 19.05.2023 року у розмірі 183 780,97 грн.

Відтак Відповідач зобов`язаний був 29.05.2026 року виплатити Позивачу також і компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідної суми грошового забезпечення.

Однак, ним цього зроблено не було.

Такі дії Відповідача щодо невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення є протиправними.

Таким чином, Відповідач повинен нарахувати та виплатити Позивачу компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку 29.05.2026 року по виплаті грошового забезпечення за період з 09.03.2022 року по 19.05.2023 року, у розмірі 183 780,97 грн., з врахуванням періоду починаючи з 09.03.2022 року по 19.05.2023 року по день розрахунку 29.05.2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 1331,20 грн, що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення ОСОБА_1 нарахування та виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку 29.05.2026 року по виплаті грошового забезпечення за період з 09.03.2022 року по 19.05.2023 року, у розмірі 183 780,97 грн.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку 29.05.2026 року по виплаті грошового забезпечення за період з 09.03.2022 року по 19.05.2023 року, у розмірі 183 780,97 грн., з врахуванням періоду починаючи з 09.03.2022 року по 19.05.2023 року по день розрахунку 29.05.2026 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 20.08.2026 р.

Суддя Н.В. Лісовська