Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №400/6140/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 р. № 400/6140/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту – Позивач) звернувся із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту – Відповідач) з вимогами про:

- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 29.04.2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 06.08.2018 року виплаченої 29.04.2026 року на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 року у справі №480/4731/22;

- зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 29.04.2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 06.08.2018 року виплаченої 29.04.2026 року на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 року у справі №480/4731/22.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Відповідачем не було вчасно виплачено Позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 06.08.2018 року із застосування базового місяця січень 2008 року та індексацію- різницю грошового забезпечення 4166,40 гривень в місяць за період з 01.03.2018 року по 06.08.2018 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078. Вказані виплати було проведено Відповідачем 29.04.2026 року на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 року у справі №480/4731/22. Проте Відповідачем в порушення ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» не виплачено на користь Позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Ухвалою суду від 01.06.2026 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 260 КАС України (без виклику сторін).

24.06.2026 р. представником Відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що рішення суду від 25.10.2022 року у справі №480/4731/22 було виконано Відповідачем у повному обсязі – 29.04.2026 року Позивачу перераховано кошти індексації та індексації-різниці у загальній сумі 100 818,78 грн. На момент здійснення виплати 29.04.2026 року Позивач не звертався до Відповідача із заявою про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів. Командуванням Відповідача не приймалося жодних рішень про відмову у її виплаті, а тому факт допущення протиправної бездіяльності відсутній. Відповідач вказує на те, що компенсація за затримку виплати доходів не є періодичним щомісячним платежем, який нараховується «день за днем» з 2015 по 2026 роки, а бездіяльність Відповідача щодо невиплати компенсації не могла тривати у зазначені роки, оскільки право на виплату цієї суми індексації за оновленим базовим місяцем було встановлено судовим рішенням лише у жовтні 2022 року, а сама виплата відбулася 29.04.2026 року. Період бездіяльності з 2015 по 2026 роки є безпідставним. Крім того, Відповідач посилається на обмеженість фінансування бюджетної установи в умовах воєнного стану

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 05.08.2015 року по 06.08.2018 року.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2018 року №172 Позивача з 06.08.2018 було звільнено з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 року у справі №480/3814/20 зобов`язано Відповідача нарахувати та виплатити Позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 06.08.2018 року.

25.02.2021 року на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 року у справі №480/3814/20 Відповідачем виплачено Позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосування базового місяця січень 2016 року у загальній сумі 4435,66 грн.

Не погоджуючись із застосованим базовим місяцем при розрахунку індексації грошового забезпечення та як наслідок виплаченою сумою індексації грошового забезпечення Позивач повторно звернувся до суду.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 року у справі №480/4731/22 зобов`язано Відповідача:

- здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, із урахуванням виплачених сум;

- здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 06.08.2018 включно з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із урахуванням виплачених сум.

Для виконання рішення суду Позивачем отримано виконавчий лист, який направлено до Центральний відділ ДВС у м. Миколаєві ОМУМЮУ, відкрито виконавчі провадження №71244415, №74343945.

29.04.2026 року, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 року у справі №480/4731/22, Відповідачем нараховано і виплачено Позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосування базового місяця січень 2008 року та індексацію- різницю грошового забезпечення 4166,40 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 06.08.2018 року у загальній сумі 100 818,78 грн., що підтверджується банківською випискою АТ КБ «Приват Банк» від 29.04.2026 року № L608LO43G9BD8CDF.

Вважаючи бездіяльність Відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення протиправною, Позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Стаття 2 Закону № 2050-ІІІ визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:

пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

соціальні виплати;

стипендії;

заробітна плата (грошове забезпечення);

сума індексації грошових доходів громадян;

суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від 15.10.2020 року у справі № 240/11882/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом, 29.04.2026 року, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 року у справі №480/4731/22, Відповідачем нараховано і виплачено Позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосування базового місяця січень 2008 року та індексацію- різницю грошового забезпечення 4166,40 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 06.08.2018 року у загальній сумі 100 818,78 грн.

Відтак Відповідач зобов`язаний був 29.04.2026 року виплатити Позивачу також і компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідної суми індексації грошового забезпечення.

Однак, ним цього зроблено не було.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої із затримкою, є протиправною.

Щодо періоду стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, то суд зазначає наступне.

У постановах від 14.05.2019 у справі № 804/2994/18, від 23.12.2020 у справі № 640/7975/15-а, від 05.07.2022 у справі № 420/7633/20 Верховний Суд виходив з того, що право особи на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати виникає з моменту фактичного порушення строку виплати доходу. Тобто така компенсація підлягає нарахуванню за весь період невиплати відповідного доходу.

Аналогічний підхід Верховний Суд застосував у постанові від 24.01.2025 у справі № 380/1607/24, зазначивши, що право на компенсацію втрати частини доходу в особи пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати. Компенсація, передбачена Законом № 2050 і Порядком №159, виплачується саме у разі порушення строків виплати доходу, а не у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі судового рішення, несвоєчасного виконання рішення суду тощо.

Оскільки момент/період неправомірної невиплати Відповідачем Позивачу індексації грошового забезпечення, встановленої рішенням суду у справі №480/4731/22, є 01.12.2015, то невиплата індексації грошового забезпечення Позивачу тривала, починаючи саме з цієї дати.

Таким чином, Відповідач повинен нарахувати та виплатити Позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 29.04.2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 06.08.2018 року.

Щодо посилань Відповідача на те, що Позивач не звертався до Відповідача із заявою про виплату компенсації втрати частини доходів, то суд вказує на те, що відмова Відповідача у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону № 2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством. Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.

Аналогічні правові висновки сформульовані у постанові Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20 і від 12.09.2024 у справі № 400/5837/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити.

Позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат не поніс, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 29.04.2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 06.08.2018 року виплаченої 29.04.2026 року на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 року у справі №480/4731/22.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 29.04.2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 06.08.2018 року виплаченої 29.04.2026 року на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 року у справі №480/4731/22.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 20.08.2026 р.

Суддя Н.В. Лісовська