Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №380/4684/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/4684/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Львівського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Львівського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі також – відповідач), з такими позовними вимогами:

- визнати незаконною відмову Залізничного відділу ДВС у м. Львові Львівського МУЮ України від 25.02.2026 р. № 79512527 щодо закриття виконавчого провадження № 79512527 від 05.11.2025 з примусового виконання постанови № ЕНА 5058638 виданої 24.06.2025 Управлінням патрульної поліції у Львівській області, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави штрафу у розмірі 40800,00 грн. та повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з тим, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5058638 від 24.06.2025, видана Управлінням патрульної поліції в Львівській області не набрала законної сили;

- зобов`язати Залізничний відділ державної виконавчої служби у м. Львові Львівського міського управління Міністерства юстиції України закрити виконавче провадження та повернути ОСОБА_1 неправомірно стягнуті з нього суми за виконавчим провадженням № 79512527 від 05.11.2025.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у Залізничному відділі державної виконавчої служби у м. Львові Львівського міського управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 79512527 з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5058638 від 24.06.2025, виданої Управлінням патрульної поліції в Львівській області, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 гривень. 16.02.2026 представником позивача було направлено до Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Львівського міського управління Міністерства юстиції України заяву про закінчення виконавчого провадження та повернення стягнутих сум в якій просив виконавче провадження № 79512527 з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5058638 від 24.06.2025, виданої Управлінням патрульної поліції в Львівській області, відносно ОСОБА_1 закрити, повернути виконавчий документ стягувачу у зв`язку з тим, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5058638 від 24.06.2025, видана Управлінням патрульної поліції в Львівській області не набрала законної сили та повернути ОСОБА_1 неправомірно стягнуті з нього суми за виконавчим провадженням № 79512527. Заяву аргументовано тим, що ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Харків з позовною заявою до Управління патрульної поліції в Львівській області про скасування постанови серія ЕНА №5058638 від 24.06.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності, в порядку визначеному ст. 286 КАС України. Відповідно до відповіді Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Львівського міського управління Міністерства юстиції України від 25.02.2026 №79512527, отриманої представником позивача 09.03.2026, у відділі перебуває виконавче провадження № 79512527 з примусового виконання постанови № ЕНА 5058638, виданої 24.06.2025 Управлінням патрульної поліції у Львівській області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 40800,00 грн., дата набрання законної сили згідно відмітки у виконавчому документі 24.06.2025. Вважаючи дії відповідача неправомірними та такими, що порушують права позивача, останній звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 23.03.2026 було залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

27.03.2026 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 30.03.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

16.04.2026 від відповідача за вх. №31662 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача позовні вимоги заперечує, пояснивши, що в у відділі перебувало виконавче провадження №79512527 з примусового виконання постанови № ЕНА 5058638, виданої 24.06.2025 Управлінням патрульної поліції у Львівській області, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави штрафу у розмірі 40800,00 грн., дата набрання законної сили згідно відмітки у виконавчому документі 24.06.2025. Пред`явлений виконавчий документ відповідав вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі чого 05.11.2025 державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про стягнення виконавчого збору, постанову про арешт коштів боржника, та скеровано рекомендованою кореспонденцією для відома боржнику. 26.11.2025 державним виконавцем направлено до установи банку платіжну вимогу, щодо списання коштів з рахунків боржника, згідно платіжної інструкції № 21921 на користь держави перераховано 2902,47 грн. боргу, згідно пропорційного розподілу перераховано 290,24 грн. виконавчого збору та 69 грн. мінімальних витрат виконавчого провадження. 15.12.2025 державним виконавцем відділу на підставі ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження» винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника. 18.12.2025 на підставі ч. 3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про розшук транспортного засобу боржника. 18.12.2025 на підставі ст. ст. 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. 18.12.2025 згідно платіжної інструкції № 25046 на користь держави перераховано 6761,44 грн. боргу, згідно пропорційного розподілу перераховано 676,14 грн. виконавчого збору та 500,00 грн. мінімальних витрат виконавчого провадження. 18.02.2026 до Відділу надійшла заява адвоката Лишенко Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 про закриття виконавчого провадження шляхом повернення виконавчого документа стягувачу, та повернення стягнутих грошових коштів, у зв`язку з тим що постанова ЕНА№5058638 від 24.06.2025 не набрала законної сили. 25.02.2026 було надано відповідь на вищезазначену заяву про те що згідно відмітки у виконавчому документі постанова набрала законної сили 24.06.2025 і у відділі відсутні правові підстави для повернення виконавчого документа стягувачу, а отже і закриття виконавчого провадження оскільки, як зазначалось у відповіді підставами для повернення виконавчого документа стягувачу згідно ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» є: 1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; 4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа; 5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника); 6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі; 7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; 8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася; 9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення; 10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"; 11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди. 09.03.2026 боржником сплачено на депозитний рахунок Залізничного ВДВС у м. Львові надійшли залишок боргу у достатній кількості для закінчення виконавчого провадження. 10.03.2026 було винесено постанову про зняття арешту коштів та припинення розшуку майна боржника на підставі ст. ст. 59, 36 Закону України «Про виконавче провадження». 20.03.2026 на підставі п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, в зв`язку з повним виконанням. Станом на 08.04.2026 постанова про відкриття виконавчого провадження та постанова про закінчення виконавчого провадження, виконавчий документ є чинним, не скасованим. З урахуванням наведеного просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з перебуванням судді у щорічній основній відпустці з 06.07.2026 по 10.08.2026 та тимчасовою непрацездатністю судді з 11.08.2026 по 14.08.2026, спір вирішується після повернення судді до виконання службових обов`язків.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

В провадженні Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №79512527 з примусового виконання постанови № ЕНА 5058638, виданої 24.06.2025 Управлінням патрульної поліції у Львівській області, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави штрафу у розмірі 40800,00 грн., дата набрання законної сили згідно відмітки у виконавчому документі - 24.06.2025.

05.11.2025 державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № №79512527 та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про стягнення виконавчого збору, постанову про арешт коштів боржника, та скеровано рекомендованою кореспонденцією для відома боржнику.

26.11.2025 державним виконавцем направлено до установи банку платіжну вимогу, щодо списання коштів з рахунків боржника, згідно платіжної інструкції № 21921 на користь держави перераховано 2902,47 грн. боргу, згідно пропорційного розподілу перераховано 290,24 грн. виконавчого збору та 69 грн. мінімальних витрат виконавчого провадження. 15.12.2025 державним виконавцем відділу на підставі ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження» винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника.

18.12.2025 на підставі ч. 3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про розшук транспортного засобу боржника.

18.12.2025 на підставі ст. ст. 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

18.12.2025 згідно платіжної інструкції № 25046 на користь держави перераховано 6761,44 грн. боргу, згідно пропорційного розподілу перераховано 676,14 грн. виконавчого збору та 500,00 грн. мінімальних витрат виконавчого провадження.

18.02.2026 до відповідача надійшла заява адвоката Лишенка Сергія Сергійовича в інтересах Вовка №79512527 про закриття виконавчого провадження шляхом повернення виконавчого документа стягувачу, та повернення стягнутих грошових коштів, у зв`язку з тим що постанова ЕНА№5058638 від 24.06.2025 не набрала законної сили.

25.02.2026 відповідачем було надано відповідь на вищезазначену заяву про те що згідно відмітки у виконавчому документі постанова набрала законної сили 24.06.2025 і у відповідача відсутні правові підстави для повернення виконавчого документа стягувачу, а отже і закриття виконавчого провадження оскільки, як зазначалось у відповіді підставами для повернення виконавчого документа стягувачу згідно з ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» є: 1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; 4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа; 5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника); 6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі; 7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; 8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася; 9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення; 10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"; 11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Вважаючи таку відмову про закриття виконавчого провадження шляхом повернення виконавчого документа стягувачу та повернення стягнутих грошових коштів протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 5 ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Частиною 2 ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ст. 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Спірні правовідносини, пов`язані із примусовим виконанням рішення суду, які регулюються нормами Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016.

Відповідно до ст. 1 Закон №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону 1404-VIIІ виконавчі документи, зокрема, посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Частиною 1 ст. 4 Закону №1404-VIII визначено, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Так, в силу приписів Закону України «Про виконавче провадження» постанова Управління патрульної поліції в Львівській області серії ЕНА №5058638 від 24.06.2025 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху є виконавчим документом, що підлягає примусовому виконанню та містить передбачені законом реквізити, зокрема відомості про дату набрання нею законної сили.

Як встановлено судом, зазначений виконавчий документ надійшов до Залізничного ВДВС у м. Львові ЛМУ МЮ України та відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» 05.11.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79512527.

За таких обставин у державного виконавця були відсутні визначені ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» підстави для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.

Навпаки, були наявні правові підстави для відкриття виконавчого провадження.

В ході здійснення виконавчого провадження, 26.11.2025 державним виконавцем направлено до установи банку платіжну вимогу, щодо списання коштів з рахунків боржника, згідно платіжної інструкції № 21921 на користь держави перераховано 2902,47 грн. боргу, згідно пропорційного розподілу перераховано 290,24 грн. виконавчого збору та 69 грн. мінімальних витрат виконавчого провадження.

15.12.2025 державним виконавцем відділу на підставі ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження» винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника.

18.12.2025 на підставі ч. 3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про розшук транспортного засобу боржника.

18.12.2025 на підставі ст. ст. 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

18.12.2025 згідно платіжної інструкції № 25046 на користь держави перераховано 6761,44 грн. боргу, згідно пропорційного розподілу перераховано 676,14 грн. виконавчого збору та 500,00 грн. мінімальних витрат виконавчого провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 Закону №1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються зі стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Згідно ч. ч. 2-4 ст. 42 Закону №1404-VIII витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Суд звертає увагу, що у відзиві відповідач зазначає, що виконавче провадження №79512527 було відкрито на підставі постанови № ЕНА 5058638, яка надійшла до органу державної виконавчої служби як виконавчий документ та містила відомості про дату набрання нею законної сили. Також відповідач зазначає, що на момент відкриття виконавчого провадження у державного виконавця були відсутні відомості про оскарження вказаної постанови.

Суд вказує, що нормами спеціального закону не передбачено дій державного виконавця, а саме перевірки факту оскарження відповідної постанови (виконавчого документу) в судовому порядку на момент пред`явлення такого до примусового виконання у разі якщо таке мало місце, а відкриття виконавчого провадження державним виконавцем, як одним суб`єктом владних повноважень, в даному відбулось у зв`язку з тим, що інший суб`єкт владних повноважень, в даному випадку поліція, передала документи на примусове виконання, хоча й правові підстави у останнього для цього були відсутні.

Крім цього, суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем повідомлялося Управління патрульної поліції у Львівській області про оскарження в судовому порядку постанови № ЕНА 5058638.

Як вбачається із матеріалів після списання з карткових рахунку позивача грошових коштів, представником позивача лише 16.02.2026 було направлено до Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Львівського міського управління Міністерства юстиції України заяву про закінчення виконавчого провадження та повернення стягнутих сум та закриття провадження у справі. Заяву аргументовано тим, що ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Харків з позовною заявою до Управління патрульної поліції в Львівській області про скасування постанови серія ЕНА №5058638 від 24.06.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності, в порядку визначеному ст. 286 КАС України.

Посилання позивача на те, що постанова Управління патрульної поліції в Львівській області серії ЕНА №5058638 від 24.06.2025 була предметом судового оскарження, суд відхиляє, оскільки сам по собі факт оскарження такої постанови не свідчить про відсутність у державного виконавця повноважень щодо відкриття виконавчого провадження за наявності виконавчого документа, який відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження». При цьому матеріали справи не містять доказів того, що станом на 05.11.2025 державному виконавцю було відомо про оскарження зазначеної постанови або що її виконання було зупинено у встановленому законом порядку.

Стосовно доводів позивача щодо необхідності вчинення відповідачем дій щодо закінчення виконавчого провадження за правилами п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VІІІ, то суд зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 19 Закону №1404-VІІІ визначено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

За правилами п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону №1404-VІІІ у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Як вбачається із матеріалів справи 09.03.2026 боржником сплачено на депозитний рахунок Залізничного ВДВС у м. Львові залишок боргу у достатній кількості для закінчення виконавчого провадження.

10.03.2026 було винесено постанову про зняття арешту коштів та припинення розшуку майна боржника на підставі ст. ст. 59, 36 Закону №1404-VІІІ.

20.03.2026 на підставі п. 9 ст. 39 Закону №1404-VІІІ державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, в зв`язку з повним виконанням

Втім, як вбачається з відомостей ЄДРСР, рішенням Франківського районного суду м. Львова від 09.06.2026 у справі №638/13000/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено. Суд вирішив скасувати постанову серії ЕНА №5058638 від 24.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП закрито. Рішення набрало законної сили 19.06.2026.

За таких підстав, суд вважає відсутньою з боку відповідача протиправну бездіяльність щодо невчинення дій по закінченню виконавчого провадження.

У межах даної справи суд перевіряє виключно правомірність дій державного виконавця щодо відмови у закритті виконавчого провадження.

Сам по собі факт незгоди позивача із постановою про адміністративне правопорушення не свідчить про протиправність дій державного виконавця, прийнятих під час здійснення виконавчого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 287, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Згідно зі ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.

Повний текст рішення складений 19.08.2026.

Суддя Потабенко В.А.